Агросектор відіграє ключову роль в економіці України і високий рівень його розвитку зумовлений історичним підґрунтям та сприятливими природними умовами нашого регіону. Проте разом з очевидними перевагами й можливостями, які ми тут перераховувати не будемо, сільське господарство несе і неминучі наслідки для довкілля.
У 2015 році Україна повідомила про запланований національний визначений внесок щодо поводження з емісією та поглинанням викидів еквіваленту CO2 до 2030 р. та зобов’язалася впроваджувати рішення щодо скорочення емісії парникових газів зокрема у сільському господарстві.
Kurkul.com вивчив звіт UKRAINIAN BUSINESS & TRADE ASSOCIATION (UBTA) та Центру Економічного Відновлення (ЦЕВ) щодо внеску України до Паризької кліматичної угоди та виокремив дані стосовно нашого агросектору.
Та потрібно зауважити — попри те, що агросектор справді впливає на навколишнє середовище, його частка у загальному показнику викидів парникових газів досить невелика. Так у 2018 році сумарні викиди України СО2-еквіваленту становили 344,07 млн т, з яких на агросектор припадало всього 42,5 млн т. У порівнянні з країнами ЄС цей показник також відчутно менший через менше використання азотних добрив.
У 2021 р. в Україні вносили в середньому 42 кг/га азотних добрив, тоді як у ЄС — 96 кг/га.
Згідно з ретроспективним аналізом викидів сільськогосподарської галузі, основними забруднювачами є рослинництво, а саме обробіток ґрунту та використання азотних добрив — для викидів N2O, і тваринництво — для викидів СН4 від кишкового бродіння великої рогатої худоби.
Читати за темою: Хімічні речовини у фермерському господарстві: перевезення та зберігання
На підвищення врожайності та потенціалу сільгоспкультур, визначених природними кліматичними умовами та властивостями ґрунтів, спрямоване збільшення рівня азотних добрив та ЗЗР. Це і є основним джерелом викидів N2O у рослинництві.
Читати ще: В один голос, або Чому зовнішні ринки краще освоювати спільно
Графік чітко демонструє кореляцію між зростанням попиту на українські зернові, розвитком вітчизняного агропромислового сектору та щорічним збільшенням викидів нітратів.
Читати за темою: Що готують фермерам нові законопроєкти про бджільництво і захист рослин
Протягом останніх 30 років у тваринництві спостерігається зменшення поголів’я ВРХ та свиней з одночасним збільшенням поголів’я птиці, що має значний вплив на рівень викидів галузі. Загалом 19% викидів агросектору спричинені кишковим бродінням тварин, а такі види діяльності, як управління гноєм, вапнування та використання сечі, разом спричиняють менш ніж 4% викидів.
Читати також: Надія Кудлай: Хто каже про збиткове тваринництво, той не готовий працювати вдень і вночі
Ретроспективний аналіз викидів СН4 та виробництва основних категорій тваринництва демонструє найвищу кореляцію викидів із поголів’ям великої рогатої худоби. Тож основним чинником зміни рівня викидів метану у тваринництві від кишкового бродіння є динаміка поголів’я ВРХ.
Читати ще: Ефективне збереження ґрунтів: інструкція для використання
За результатами моделювання експертів UBTA та ЦЕВ було виявлено, що впровадження ініціатив Національної Економічної Стратегії 2030 та низки супутніх норм в агросекторі додатково збільшуватиме чинники, що впливають на викиди парникових газів: CO2-екв: +1,5% / рік; CO2: +0,2% / рік; CH4: +1,0% / рік; N2O: +1,7% / рік. Такі темпи росту збільшать викиди еквіваленту CO2 у 2030 році до 52 млн т.
Для зменшення цієї цифри необхідно впроваджувати технології мінімального обробітку, використовувати інгібітори нітрифікації та форми добрив із повільним або контрольованим вивільненням. Також слід працювати над покращенням у тваринництві кормів, які мають прямий вплив на рівень викидів метану.
Розрахунок обсягу викидів за оптимістичним сценарієм, що передбачає впровадження ініціатив на 80% сільськогосподарських земель та покращення раціону у тваринництві — 48,5 млн т.
Ціна, що забезпечить таке скорочення викидів — додаткові €2,7 млрд, спрямовані у галузь. Залишається дрібничка — знайти ці кошти і спрямувати за призначенням.
© Kurkul.com, 2021 р.
Вибір редакції
Не пропусти останні новини!
Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.