Аграрний фронт — праця і боротьба українських фермерів

Аграрний фронт — праця і боротьба українських фермерів

18 листопада 2022 1005 0

Сіяти під ракетним дощем, рятувати поля від шкідників та рашистських паразитів, «конфісковувати» ворожу техніку для потреб ЗСУ, збирати врожай на замінованих полях, ремонтувати трактори й трошки — українські танки, платити податки та донатити на армію — це все під силу нашим аграріям. Вони дійсно тримають аграрний фронт і підтримують не тільки продовольчу безпеку в тилу, а й бійців на передовій. 

Тож цього року День працівника сільського господарства, який Україна відзначає 20 листопада, особливий. Саме зараз українці, як ніколи, зрозуміли цінність роботи агросектору. Згадаймо, як в окупацію фермери роздавали безкоштовно молоко чи овочі, під час кризи з пальним ділились тим, що мали, а елеватори чи ферми стали тимчасовим домом для наших хлопців у камуфляжі. Тож всі ті люди, які працюють в галузі сільського господарства, стали справді агрогероями. Сьогодні ж ми хочемо розповісти про тих відчайдухів, хто назавжди увійде в історію Перемоги.


Про мужність та тракторні війська

Повномасштабне вторгнення росії було прогнозованим, але неочікуваним для більшості українців. За першочерговим шоком прийшло прийняття та усвідомлення, що ми маємо відстоювати свою країну. Тому дуже багато тих, хто ніколи не думав про службу у війську, пішли до лав Збройних сил України чи Сил територіальної оборони.  Про їхні подвиги на фронті ми дізнаємось зовсім скоро, після перемоги.

Втім не тільки військовими досягненнями славляться аграрії. Пригадаймо так звані «тракторні війська». Для тих хто призабув, йдеться про оказії, коли на початку вторгнення, фермерам та трактористам вдавалось збирати «урожай» російської техніки. В перші місяці війни  інтернетом гуляли десятки відео про те, як наші хлопці на агротехніці перевозять російські танки та передають їх військовим.

Відомий випадок, коли фермери викрадали в окупантів снаряди для РСЗВ «Ураган». А також історія про працівника агропідприємства з Ніжина, який передав ЗСУ російські броньовані машини піхоти, танк, броньовик «Тайфун», бензовоз, санітарну машину, великий артилерійський тягач для риття окопів і 3 КамАЗи

Згадаймо, як фермер Олександр Кривошея навів українську артилерію на власний склад, де базувалися рашисти. Він мешкав неподалік Києва і в цьому приміщенні зберігав кукурудзу та інші зернові. В результаті все було зруйновано. Правда, сміливий вчинок? Але завдяки допомозі небайдужих людей, зокрема й наших читачів, кошти на відновлення приміщення було зібрано.

Читайте також: Сергій Кролевець: Незважаючи на війну, ми продовжуємо будувати підприємство з глибокої переробки кукурудзи

В червні на Херсонщині російські окупанти намагались викрасти комбайн з одного з агропідприємств Херсонщини. Але отримали відсіч — фермери відкрили вогонь та застрелили двох окупантів. А в Мелітополі аграрії нагодували російських окупантів черешнею, попередньо обробленою отрутою. Мер тимчасово окупованого міста Іван Федоров назвав це «черговим різновидом партизанського опору».

Волонтеримо та донатимо 

З перших днів повномасштабного вторгнення росії на всіх фронтах аграрії розпочали активну волонтерську роботу. Фермери приймали до себе переселенців, забезпечували пальним групи ТРО та ділились запасами продовольства.

Пригадаємо, як на Рівненщині фермери передали 28 корів на виробництво тушкованки для військових, а власник торгової марки Taurus House Олег Матюнькін роздав 30 ящиків м'ясних консервів у бомбосховища, укриття та на блокпости. Керівник ТОВ «Дунайський аграрій» Роман Дяжук надіслав з Одещини до Києва 1000 органічних яєць для ЗСУ. 

Роман Дяжук, керівник  ТОВ «Дунайський аграрій»

«У житті трапляється різне, тож я вирішив трохи допомогти цивільному населенню. Війна — річ страшна. У випадку завалів повинна бути їжа, ніхто не знає, скільки доведеться там сидіти», — наголосив Олег Матюнькін.

На Чернігівщині, в період найважчих військових дій, фермер з Красносільського доставив 1600 л молока, яке потім роздали людям. Аналогічно рятувало людей й ТОВ «ЕтноПродукт», що розташоване в Городнянському р-ні на Чернігівщині. Під час окупації більшість надоєного молока господарі віддавали місцевому населенню та будинку людей похилого віку. Деякі мешканці казали, що це їх врятувало від голоду.

«Для того, щоб не лише вижити, а й відсіятись та заготовити корми керівник господарства намагався забезпечити ферму всім необхідним: запчастинами, пальним, іншими матеріалами. Декілька разів росіяни затримували його на блокпостах і клали обличчям на землю, декілька разів він прощався з життям, але дякувати Богу, його відпускали й ми працювали», — розповіли у «ЕтноПродукті».

Таку ж ініціативу підтримали фермери Херсонщини. Коли більшість області знаходилось під російською окупацією, а продовольство в регіон не доставляли, місцеві фермерські господарства, щоб уникнути голоду, роздавали людям продукти та молоко.

Читайте також: Володимир Стрикиця: У сезоні 2022 ми обійшлись без добрив і вийшли на хорошу врожайність

Уманський тепличний комбінат (УТК) надіслав понад 160 т огірків та помідорів для українських лікарень, військових, територіальної оборони та переселенців.

З усіх усюд фермери жертвували продукти для волонтерських центрів на виготовлення сухпайків для української армії. Наприклад, фермер Олег Галасун з Волині на 0,3 га висадив капусту. Частину овочів чоловік консервуватиме, після чого передасть бійцям на передову. 

Окрім продукції фермери не забували й про фінансову допомогу, яка була як профільною, наприклад на обладнання для окремої бригади, так і загальною, як пожертви на великі збори фондів «Повернись живим» чи «Благодійного фонду Сергія Притули»

Керівник агрофірми «Ольгопіль» Павло Каленич після початку російського вторгнення вніс пропозицію: зібрати кошти для придбання необхідної техніки військовим на передову. 

Павло Каленич, керівник АФ «Ольгопіль»

«З його ініціативи аграрії краю зібрали понад 10 млн грн. Їх передали на потреби армії. Внесок агрофірми «Ольгопіль» сягнув пів мільйона гривень», — йдеться у повідомленні.

На Київщині власники органічної ферми Оlawander Мирослава Лінська та Олександр Мостепанюк провели благодійний Лавандовий фестиваль. Кошти збирали на спеціальний причіп для евакуації поранених з поля бою і позашляховик для 49 окремого стрілецького батальйону «Карпатська Січ».

Наприкінці жнив сезону 2022 керівники фермерських господарств Окнянської громади Одещини передали чергову партію автомобілів для потреб ЗСУ. Загалом аграрії регіону придбали для військових 22 автівки. Також 7 автомобілів  придбали фермери Ванчиковецької громади Чернівецької обл. 

Життя в окупації та евакуація господарств

Не злякала наших фермерів й окупація. Були ті, які не зупинялись працювати. Ми писали про молочну ферму «Пані Юпітер», що на Харківщині. Господарство майже 7 місяців знаходилась під окупацією. Евакуювати корів з ферми не вдалось. Але, завдяки відданим працівникам, корови не загинули, а після деокупації ферма починає відновлюватись.

Наталя Коваль, засновниця «Пані Юпітер»

Є й успішні кейси в історіях з релокацією. Фермери перевозили свої господарства, щоб продовжувати займатись улюбленою справою.

На Миколаївщині фермерське господарство знаходилось в сірій зоні та потерпало від постійних обстрілів російської армії. Власниця господарства почала шукала способи врятувати тварин через соціальні мережі. Евакуювати ферму допомогла Дрогобицька міськрада. Волонтери під ракетними та артилерійськими обстрілами вивезли корів під прикриттям ЗСУ.

Про те, як допомагають одні одним тваринники, розповів голова Асоціації вівчарів Василь Стефурак в інтерв’ю Kurkul.com.

«Кілька тижнів тому на Франківщину з Харківщини допомогли перевезти 30 голів овець. Хоча до того в фермера було їх понад 300. Прийняв цю отару в Галицькому районі активіст Асоціації вівчарів Тарас Масляк. Зараз до нього також релокують ВРХ, минулого тижня завезли кіз — людина допомагає чим може, хоча в самого вільних площ на фермі немає. В межах Асоціації ми намагаємось по максимуму комунікувати і допомагати один одному», — розповів голова Асоціації.

Цей рік спростував дуже стереотипну думку про нас — «моя хата скраю». Ні, не крайня. Коли прийшло горе, кожен фермер діяв по совісті та власному розсуду: воював, шукав ДРГ, проводив посівну та жнива під обстрілами, ділився насінням, дизелем чи врожаєм, чи просто працював. Все це наближує нас до Перемоги та роль фермерів тут буде далеко не останньою. Тому зі святом Вас, панове.  

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою