Торік коефіцієнт доступності добрив становив 6:1, тобто потрібно було продати 6 т пшениці, щоб придбати 1 т селітри. Станом на початок жовтня цього року цей показник складає 3:1, тобто потрібно продати 3 т пшениці, щоб придбати 1 т селітри. А чого чекати далі? Аналітик компанії Barva Invest Костянтин Кінжалов  під час засідання Trend&Hedge Club розтлумачив основні тенденції на ринку добрив. Тези доповіді сьогодні на Kurkul.com.

---

Що з цінами на аміак

Аміак — це основна сировина для азотних добрив, таких як селітра, карбамід і КАС. Ціни на азотні добрива на 70-80% формуються від цін на природний газ. 

«Ми бачимо, що ціни на газ мали великі коливання, особливо в другій половині минулого року. Після зимового періоду в Європі ціни стабілізувались, але коливання присутні навіть влітку.  При цьому ціни на добрива коливаються то в одну, то в іншу сторону. Це так, тому що в Європі азотні добрива можуть вироблятися як напряму з імпортного аміаку, так і з газу. Тому попит на аміак не завжди збігається з попитом на газ і коливання цін можуть мати різні динаміки. Натомість на Близькому Сході або в США більш стабільні ціни на газ і аміак, відтак коливань немає», — зазначив Костянтин Кінжалов.

 

Також він додав, що наразі на світовому ринку попит перевищує пропозицію, оскільки зупинено заводи в Саудівській Аравії та США. Виходить, що ринок не збалансований і через перевищення попиту ціни показують зростання. Іншим фактором є введення санкцій проти росії. Країна-агресор займала досить велику частку у світових постачаннях аміаку і після введення санкцій проти російських компаній ціни спершу сильно злетіли, а потім поступово почали знижуватись, коли вже ринок почав пристосовуватись до ситуації.

Читайте також: Фермери купували нову техніку щороку, а зараз — все частіше вживану — Андрій Томчук

Чого очікувати? Як пояснив Костянтин Кінжалов, якщо ціни на газ в Європі будуть коливатися не досить сильно, зупинок заводів не буде, потреби в додатковому масовому імпорті не буде, то сильних коливань ціни аміаку не варто очікувати. А якщо ціни на газ в Європі підуть вверх і будуть серйозні коливання, то можна очікувати зростання цін.

Карбамід

Як зазначив представник Barva Invest, зазвичай карбамід українські аграрії купляли по залишковому принципу. Але в останні роки вони «розкуштували» його і попит на це добриво значно зріс.

«Якщо раніше при нормальній роботі заводів споживалося 100-200 тис. т, то пізніше споживання карбаміду вже досягало 1 млн т. Зараз звичайно цей показник значно впав, але карбамід все одно користується досить великим попитом», — зазначив Костянтин Кінжалов.

Від чого залежить ціна на карбамід? Це світові ціни та вартість сировини. Останнім часом світові ціни трішки зросли, а потім стабілізувалися. Приблизно так себе поводить і вартість карбаміду і в Україн.

«Зараз все-таки імпортні постачання досить обмежені. Оскільки основний імпорт йшов через дунайські порти, які під постійними обстрілами. Тому дуже багато компаній скоротили поставки. Але навіть до припинення роботи зернового коридору, цієї весни, коли в порти Дунаю заходила немала кількість товарів, карбамід ввозили не дуже активно», — додав аналітик.

Читайте також: Чому блокують податкові накладні і як цього уникнути — алгоритм дій фермера

Вся проблема в тому, що виробництво карбаміду в Європі досить слабке і основні постачальники — це Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан, США, Єгипет. Звідти добриво доставляють морським транспортом до Румунії, а вже звідти воно постачається в Україну. І тому логістика дуже складна, дорога і ризикована.

Щодо внутрішнього виробництва, то в Україні до 2014 р. працювало 5 заводів з виробництва карбаміду. Після 2014-го, через окупацію, зупинив виробництво Горлівський азотно-туковий завод, у 2021 р. зупинився Одеський припортовий завод.

Після повномасштабного вторгнення окуповано завод у Сєверодонецьку, а через  близькість до зони бойових дій простоює й «ДніпроАзот». 

«1,5 року єдиним українським виробником карбаміду є черкаський «Азот»  і звичайно, що потужності цього заводу навіть близько не вистачить, щоб покрити український попит навіть після скорочення посівних площ та норм внесення», — зазначив представник Barva Invest.  

Як він пояснює, наразі попит на карбамід досить низький. Зазвичай агрокомпанії починали закупівлі добрива наприкінці жовтня — на початку листопаду. В цьому році купівлі відтерміновуються ближче до весняного сезону. Основна причина — це відсутність вільних коштів, через неможливість продавати врожай за адекватною ціною. 

До того ж багато аграріїв пам'ятають, що торік навесні ціни на карбамід знижувались, що стало наслідком стрімкого зниження світових цін.

З його слів, наразі рекомендована ціна карбаміду від OSTCHEM тримається вже місяць на позначці 24 тис. грн/т з доставкою. В той час, як в портах карбамід торгується від 22 тис. грн/т. Але при цьому з Дунаю добриво потрібно доставити, тому ціни імпортні і  українські приблизно однакові.

«Сказати зараз, що ціна на карбамід в Україні буде рухатись вгору чи вниз досить важко. Тому, що все-таки світові ціни на газ коливаються в певному діапазоні. Вони не дають можливості для руху ні імпортерам, ні виробникам. Тобто на тлі низького попиту, вони могли б знизити ціну карбаміду для активізації продажів, але через високу собівартість не збираються цього робити. Як мінімум тому в Україні ціна добрив залишається стабільною, а імпортні поставки мають тенденцію до зниження», — додав аналітик. 

Аміачна селітра 

Селітра залишається добривом №1 в Україні. Імпортне добриво постачають з Польщі, Болгарії, Грузії та Туреччини. Наразі польська селітра займає перші позиції серед імпортованих. Детальніше про імпорт з Польщі ми писали в матеріалі «Стратегічний партнер чи конкурент — ким доводиться Польща українському фермеру».  

«Якщо ринок карбаміду досить ліквідний, то по селітрі не так багато виробників і вони в першу чергу орієнтовані на свої внутрішні ринки. Тому для нас основним постачальником нітратних добрив залишається Європа. Якраз по селітрі дуже важливо слідкувати за імпортними цінами на газ в цьому регіоні і звичайно, якщо буде зростання, то ціна добрива зросте, що означає досить дорогий імпорт для українців», — розповів Костянтин Кінжалов. 

В Україні в нормальному режимі працюють тільки виробництва в Черкасах і Рівному та забезпечують левову частку українського споживання. Але є одне але: минулого року в середині листопада був обстріл по енергетичній інфраструктурі Рівного і «Рівне Азот» простоював понад 1,5 місяця. Було втрачено досить велику кількість товару і завод відновив виробництво селітри тільки на початку січня. 

«При цьому частка українських виробників залишатиметься досить високою в українському споживанні, але буде необхідність у досить великому імпорті», — додав аналітик.  

Наразі рекомендована ціна від OSTCHEM 20 тис. грн/т. Вона була встановлена на початку вересня і тримається вже рівно місяць. 

«Зараз попит на ринку не такий високий. По селітрі зараз вже починається сезон закупівель, оскільки внесення цього добрива починається раніше, ніж карбаміду. Але все одно через брак коштів купівля розпочнеться ближче до початку сезону. Також ціни на селітру можуть зрости, коли буде певний ажіотаж на ринку», —  підсумував Костянтин Кінжалов.

Карбомідно-аміачна суміш (КАС)

На відміну від попередніх добрив, закупівлі КАС вже були зроблені. Через свої фізико-хімічні властивості КАС на зиму не купують, тому, що це рідке добриво і потрібні особливі умови для зберігання та транспортування.

«Як і по карбаміду, в минулому сезоні спостерігалося стрімке зниження цін перед сезоном. Наразі ціна складає 17500 грн/т. Товар виробляється на черкаському «Азоті» в досить великій кількості. Завод працює в нормальному режимі,  але зараз є чутки про скорочення виробництва, бо фермери купуватимуть його вже навесні», — пояснив аналітик.

 

Щодо імпорту, то поставки не такі великі, оскільки для перевезення рідкого добрива потрібен спецтранспорт. Все ж КАС найбільше постачають з Польщі та Литви. 

«В Україні є цікава особливість — тиск на ціни створюють так звані неіндустріальні виробники. Тобто це ті, хто виробляє КАС не хімічним способом, а змішуванням карбаміду і селітри. Ці добрива мали досить невисоку собівартість і тому, на відміну від гранульованих, чинили тиск на українські ціни. Ну і в наступному році така ситуація не виключена», —  зазначив представник Barva Invest.  

Комплексні добрива NPK

На відміну від азотної групи, на комплексних добривах фермери економили найбільше. До того ж коли OSTCHEM підвищив ціни, ті кошти, які планувались на фосфорні та калійні добрива, були витрачені на азот.  Тому ґрунти недоотримали поживні речовини. І в цьому сезоні попит на них знову досить низький. 

«У фермерів брак коштів і добрива не на першому місці, а йдуть після насіння чи дизелю. І цей сезон також не радує купівлями фосфору та калію. Багато споживачів  справді планують переносити внесення цих поживних речовин на весну. Тобто осінь цього року знову ж таки провальною буде. І це негативно вплине на якість врожаю», — повідомив Костянтин Кінжалов.

На ситуацію з виробництвом в Україні вплинув той фактор, що до війни сировина постачалася з Узбекистану та білорусі. Україна шукала нових постачальників. В цьому році все ж таки були завезені певні об'єми сировини й українські заводи, як «СумиХімПром» і «Дніпровський завод мінеральних добрив» відновили роботу. Вони не покривають потреб українського ринку і проблема імпорту фосфорних та калійних добрив залишається досить високою. 

«Імпортні поставки незначні. Щось там йде через Дунай, але знову ж таки через обстріли обʼєми невеликі. Оскільки основна частина імпортована, то в першу чергу все залежить від тенденцій на світовому ринку. Важливо слідкувати, що відбувається у світі з такими великими гравцями, як Індія, Китай. Також девальвація гривні буде надавати підтримку цінам на комплексні добрива», — підсумував аналітик.  

---

У Barvа Invest підрахували, що в середньому цьогоріч фермери витратили на добрива: $390/га кукурудзи,  $397/га пшениці чи  $231/га ріпаку. При цьому, якби фермери купували добрива в момент їх найнижчої ціни, то зекономили б $194/га.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2023 р.