В обробітку ТОВ «Україна», що на Тернопільщині, 15 тис. га, де вирощують  озиму пшеницю, озимий ріпак, ярий ячмінь, яру пшеницю, горох, соняшник, кукурудзу, сою та гречку. Окрім того, в господарстві розвивають тваринництво та садівництво. Але окреме місце займає насінництво. Господарство реалізує насіння сої, пшениці, гороху та ячменю. В таких умовах агроному приходиться непросто: потрібно вирощувати товарні посіви, насіннєві та ще й думати про корми для тваринництва. Тому сьогодні ми поговорили з головним агрономом господарства Віталієм Морозом про те, яких правил дотримується господарство при такій диверсифікації.

37 сортів пшениці на випробуванні 

ТОВ «Україна» вже є своєрідним полігоном для випробування сортів і гібридів. Тут проводять семінари, висівають демонстраційні ділянки різних культур. Цьогоріч заклали демополя пшениці та сої. Порівнюють не тільки різні сорти, але й різні системи захисту для них. 

«У нас на ділянках представлено 37 сортів пшениці. Близько 70% із цих сортів ми вже маємо на вирощуванні для насіннєвого заводу. Решта — це нові сорти, які тільки завезені в Україну. Ми їх аналізуємо, дивимося, як вони адаптуються до наших умов, і чи є сенс займатися ними в майбутньому», — розповідає Віталій Мороз. 

Читайте також: Ігор Валько: Ми перетворили зарослі болота на врожайні поля

Звичайно, що такі ділянки вимагають певної специфіки. Наприклад, пшеницю з демопосівів збирають в останню чергу, оскільки треба обробити окремо велику кількість різних сортів. Представники насіннєвих компаній приїжджають, щоб брати участь у процесі і порівнювати результати.

Горох і яру пшеницю в господарстві вирощують виключно для насінництва. Що стосується ячменю, минулого року приблизно 60% площ було під насінництвом, цього року трохи менше, оскільки збільшили площі під пивоварний ячмінь

«Ячмінь у нас цього року трохи менше займає за обсягами, але ми спеціально вирощували його для пивоваріння, і він відповідає всім критеріям. Тому думаю, що отримаємо за нього вищу ціну, і він матиме попит», —  каже агроном.

Також цьогоріч заклали 17 сортів сої на демоділянках. Основна мета полягала в тому, щоб обрати 1-2 сорти, які компанія зможе вирощувати і самостійно реалізовувати. Також агроном хотів переконати інженерну службу в необхідності придбання сівалки Horsch Maestro. Тому заклали 2 поля: одне засіяли сівалкою Maestro, а інше — Pronto. На полі, де використовували Maestro, сходи були більш рівномірні, і близько 95% посівів зійшло. На іншому — через посуху сходи з'являлися майже місяць. Це переконало директора купити бажану сівалку і агроном досяг своєї мети.

В Україні є проблеми з насінням сої

Окрім насіннєвих посівів, вирощують в господарстві сою і для потреб тваринництва. До речі, саме тому цьогоріч площі під культурою зросли. Агроном господарства каже, що кожен рік вирощувати сою стає все «цікавіше», адже погода постійно вносить свої корективи. 

У товарних посівах агроном не використовує насіння нижче другої репродукції, хоча при вирощуванні сої можна допустити використання й третьої чи четвертої репродукції. Але в Україні до кінця не зрозуміло, яка саме репродукція в обігу. Особливо це стосується дрібних господарств, які часто економлять на насінні та кілька разів пересівають власне насіння, тому там складно ідентифікувати репродукцію. 

«Уся соя оброблена інокулянтом ХайКот Супер і ХайКот Супер Extender у нормі 1,42 л/т. Ці біологічні препарати ми використовуємо напевно вже 5 років. Також під сою вносимо 50 кг/га селітри та КАС в невеликих кількостях. Цього року я планую закласти дослід і спробувати внесення КАСу по листу сої після фунгіцидної обробки. Щодо захисту, то проводимо 2 гербіцидні обробки та 2 фунгіцидні», — каже Віталій Мороз.

Цього року ситуація зі шкідниками була дуже складною. Після 10 днів спеки на сої зʼявились кліщі, і тому довелося застосовувати акарициди, хоча вони не були передбачені у схемі захисту.

Читайте також: Юрій Пудлик: Ми страхуємо себе овочівництвом та тваринництвом

«У нашому господарстві раніше не було проблем з кліщами, але цього року ми робили крайові обробки. Обробка спрацювала добре, проблему вдалося вирішити», —  розповідає він.

На окремих сортах сої в регіоні також почали з’являтися бактеріози. Деякі фермери плутають хворобу з дефіцитом калію, оскільки симптоми схожі. Але якщо дефіцит калію починаються на нижніх листках культури — край листка жовтіє, буріє, то верхні листки залишаються зеленими. А при бактеріозі уражаються всі листки. 

«Це ще одна ознака того, що потрібно закладати демопосіви. Бо деякі сорти виявились стійкими до хвороби, а деякі — піддались впливу», — зазначає агроном.

Господарства відмовляються від гороху

Щодо соняшнику та кукурудзи, то вони вирощуються виключно як товарні культури. Насіння соняшнику тут використовують від компаній Syngenta та Bayer, кукурудзи на зерно — Syngenta, Bayer, а на силос —  KWS та Limagrain. Соняшник тут намагаються не сіяти на тих самих полях раніше, ніж через 7 років після попереднього посіву, щоб уникнути проблем зі шкідниками та хворобами. 

Цьогоріч під кукурудзою в ТОВ «Україна» 2000 га, ще додатково 100 га під силос. Соняшнику — 800 га, хоча торік було понад 3000 га. Це пов'язано з тим, що в господарстві хочуть дотримуватися правильної сівозміни та забезпечити ефективне використання ресурсів землі. 

Цей рік за погодними умовами був важким, тому агроном господарства вважає, що по ріпаку вийшов недобір врожаю, по ячменю — вийдуть по витратах в нуль, пшениця — буде в плюсі, не тільки внаслідок вищої ціни, але й загалом по валу врожаю. 

«Найбільший вплив погоди відчув горох — це просто катастрофа. Багато господарств, які займаються горохом, вже вирішили відмовитися від нього, бо культура дуже залежить від погодних умов. Те ж саме з ріпаком — недобрали через спеку і весняні заморозки. Приїжджаєш на поле — ріпак замерз, зігнувся. Вдень він відходить, а вночі знову підмерзає. Крім того, борошниста роса місцями теж вплинула на врожай. Загалом ситуація непроста, але ми стараємося робити все можливе, щоб досягти кращих результатів», — зазначає Віталій Мороз. 

А от щодо сої, агроном очікує, що буде хороша врожайність, адже вона завʼязалась добре, хоча важливо, щоб вона набрала масу тисячі зерен. Аналогічно розраховує на хороший вал кукурудзи і соняшнику. Один з секретів — це пізній висів ярих культур.

«Щороку я намагаюся відговорити директора від того, щоб починати посів надто рано. Техніки в нас вистачає, парк великий, тому ми можемо працювати без поспіху. Цього року всі кинулися сіяти вже в березні, але ми сіяли кукурудзу пізніше, коли ґрунт був добре прогрітий. Завдяки цьому вона зійшла рівномірно», — поділився агроном.

Схему захисту варто планувати взимку

Систему захисту рослин в господарстві планують ще з зими, щоб закрити всі основні проблеми навесні. Тому закупку ЗЗР проводять заздалегідь, а якщо виникають якісь нагальні потреби, тоді вже дозамовляють. 

Основні засоби захисту, як фунгіциди, не виключають навіть у тих випадках, коли на момент внесення немає видимих ознак хвороб. Наприклад, може здатися, що все в порядку, але через 2-3 дні дощитиме, і тоді вже буде запізно вносити препарати. Тому якщо за технологією заплановано обробіток, то його виконують, щоб запобігти можливим проблемам. Економити намагаються тільки на інсектицидах або десикації, але основні заходи захисту не скорочують. 

«Я не можу сказати, що ми надаємо перевагу якомусь одному виробнику. Близько 90% ЗЗР у нас — це оригінали, але є й трохи генериків. Наприклад, інсектициди або десиканти можуть бути генеричними продуктами. Але на основному захисті, особливо на фунгіцидах, ми не економимо, бо якщо зекономиш на фунгіциді один раз, то потім втратиш більше. Особливо це стосується насіннєвих культур», —  каже Віталій Мороз.

З його слів, в цьому році справді було більше борошнистої роси, але це не стало проблемою. На його думку, постраждали тільки ті, хто не зробив захист на ранніх стадіях, а хто працював фунгіцидами Піктор або Альтерно проблем не мали. Тому важливо зробити превентивну обробку, і тоді все буде в порядку. Якщо працювати, коли хвороба вже з'явилася, то продукти вже не такі ефективні. Тому стратегія превентивного захисту завжди працює краще, ніж економія. 

Цього року вперше спробуємо Strip-till 

Техніка в господарстві вся власна. Іноді, коли строки жнив збігаються з заготівлею сінажу або силосу, доводиться орендувати вантажівки для перевезення зерна. Раніше використовували гусеничні трактори John Deere, але вирішили обміняти їх на колісні трактори потужністю 410 кінських сил. 

«Гусениці ми обрали через те, що поля не дуже рівні і колісні трактори з сівалками пробуксовували. Вони себе непогано зарекомендували, але утворюють великі горби, що особливо критично для сої, оскільки її стебло нижче, ніж у соняшнику чи кукурудзи, і це створює проблеми при збиранні/ Тепер хочемо повернутися до колісних тракторів, проте з низьким тиском шин і широкими колесами, щоб зменшити ущільнення ґрунту», — пояснює агроном.

Раз на 5 років в ТОВ «Україна» проводять аналіз ґрунту на проблемних площах. Поступово хочуть промоніторити якісний склад всіх масивів.  Сидерати поки не сіють, хоча агроном переконаний, що в майбутньому прийдуть до них. Оскільки клімат змінюється, а з ним і стан ґрунту, тому потрібно буде шукати варіанти, щоб покращити родючість.

Також будуть пробувати сіяти ріпак за системою  Strip-till на складних рельєфах.  В серпні часто виникає проблема з дефіцитом опадів, і сходи ріпаку сильно страждають. Для цього купили нову сівалку Horsch Focus.

«Після збирання ячменю провели легеньку дисковку і планую спробувати Strip-till, щоб не зачіпати ґрунт занадто глибоко. Це спосіб зберегти вологу, а також можливість диференційно вносити добрива. Наприклад, замість того, щоб вносити 150 кг добрив за один раз, ми можемо дати 75 кг в рядок при посіві і 75 кг на глибину. Минулого року у серпні та вересні випало всього 4 мм опадів, що фактично означає відсутність вологи. Це сильно вплинуло на сходи ріпаку, особливо на ті посіви, що були засіяні посередині сезону», —  ділиться Віталій Мороз.

Він каже, що поступовий перехід на такі технології має сенс, але повністю відмовитись від оранки чи іншого обробітку важко. Перехід на консервативні технології, такі як No-till, вимагає терпіння — перші позитивні результати можна побачити тільки через 4-5 років. 

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2024 р.