НВО «Філберт» займається вирощуванням фундука в Україні вже десятий рік, а за площею фундукових плантацій взагалі не має в країні рівних. Ми зустрілися із засновником і директором підприємства Максимом Шейком і постаралися розставити всі крапки над «і» у питанні «як отримати максимальну віддачу від фундука?». У першій статті, ми сконцентрували увагу на переробці фундуку і реалізації кінцевої продукції. Тепер прийшла черга поговорити про агротехнології та особливості догляду за насадженнями окультуреного лісового горіха.

Широкі міжряддя — правильний вибір

Розпочнемо з одного з найважливіших етапів — закладки фундукового саду. Як зазначає Максим Шейко, існує кілька схем вирощування фундука. Одна від одної вони відрізняються способом посадки — поодинокими саджанцями або групою, типом сформованої крони та висотою штамба. Якщо в загальному, то фундук вирощують або у формі куща, або у формі дерева. У різних країнах по-різному. У «Філберті» віддали перевагу американському методу — вирощуванню фундука у вигляді дерев зі штамбом заввишки 60-70 сантиметрів. Для великих плантацій та механізованого збору врожаю — це найкращий варіант.

Читайте також: «Золоті» горіхи — як виростити 800 га фундуку на Одещині

«Ми об'їздили багато країн. Бачили фундукові плантації в Італії, Туреччині, Хорватії, Сербії, Грузії, Румунії, Франції. Навіть у Чилі побували. У більшості з них фундук вирощують у формі куща. Власне, такий ріст у лісовому горісі закладений генетично. Але ми віддали перевагу американському способу. На відміну від Європи, у США фундук вирощують на великих плантаціях — площею 500-1000 га. Ми тричі виїжджали до США в штат Орегон. Вивчили, як вирощують фундук в Америці. І переконалися, що не помилилися у виборі».

Фундукові плантації в господарстві  вирізняються відносно широкими міжряддями — 5-6 м. Відстань між рослинами в ряду — 3 м. Тобто схема посадки — 6*3 м або 5*3 м. Це класичний варіант формування плантацій для механізованого збирання врожаю. Самі міжряддя засіяні травою — для запобігання ерозії ґрунту та збереження вологи.

До речі, фундук, сформований кущем, на плантаціях «Філберта» теж є, щоправда, на невеликій території. При формуванні таких плантацій на рослині залишають 4-5 скелетних гілок, у той час, як при формуванні зі штамбом — лише дві.

«При визначенні оптимальної ширини міжрядь на фундукових плантаціях потрібно враховувати цілу низку нюансів. Від специфіки техніки до способу збору врожаю та ширини причіпних агрегатів. Міжряддя можуть оброблятися в один і у два проходи. У першому випадку необхідні ширші агрегати. У разі, коли ширина причіпної техніки 2,5 м, на міжряддях шириною 5 м зазвичай доводиться робити два проходи».

Збирання горіхів — пилососом 

Що ж до збору врожаю фундука, існує два основних способи механізації процесу. Річ у тім, що після дозрівання фундук осипається з дерева. Особливо горіхи промислових сортів. Тому перед фермером стоїть завдання: зібрати весь фундук з землі й зробити це швидко, поки він не почав псуватися. Вирішується ця задача за допомогою двох типів техніки — пилососів і самохідних комбайнів. Пилососи — причіпні агрегати, які потоком повітря всмоктують фундук з землі. Це зручна і відносно недорога техніка, однак у неї є два недоліки: низька швидкість збирання врожаю і неповна автоматизація — для обслуговування агрегату необхідно принаймні два робітники плюс тракторист. Тому на великих плантаціях використання пилососів недоцільне. Самохідні комбайни цих недоліків позбавлені.

«Самохідний комбайн для збору фундука разів у п'ять дорожчий, ніж агрегат-пилосос. Але в нашому випадку високі витрати виправдані — один комбайн замінює щонайменше 100 людей, що збирають фундук вручну. За допомогою комбайнів ми збираємо фундук уже три роки поспіль і повністю задоволені результатом. При виборі марки техніки діяли за звичним сценарієм — попередньо поспілкувалися з італійськими фермерами. Зрештою придбали комбайни FACMA. Ця італійська фірма випускає самохідні комбайни для збору фундука вже понад 30 років — з 1993 року, і сьогодні добре відома на ринку», — каже Максим Шейко.

Крапля за краплею

Сьогодні всі фундукові плантації НВО «Філберт» оснащені системами крапельного поливу. За словами Максима Шейка, для вирощування фундука в умовах півдня України — це необхідний захід. З проблемою нестачі вологи на підприємстві зіткнулися після висадки перших плантацій у 2015 році. Спочатку для організації поливу пробурили кілька свердловин. Але достатньої кількості води не отримали. Зрештою — побудували іригаційну систему з подачею води з Дністра: підписали договір з місцевою насосною станцією, протягнули 15 км труб, облаштували кілька накопичувальних басейнів і перейшли на крапельне зрошення. Меліоративні роботи завершили у 2019 році. Так що вже 5 років нестачі у воді на плантаціях «Філберт» немає — полив здійснюється протягом усього періоду вегетації фундука, починаючи з травня. Для одного поливу використовується до 18 тис. т води. Проблема лише одна — вартість самої води.

«На жаль, в Одеській області за останні роки вартість води значно виросла — найбільше у 2024 році. На початку року вона коштувала 9 грн/кубометр, потім підвищилася до 14 грн, 17 грн, 21 грн, а кілька місяців тому — до 25 грн/кубометр. Побутовим споживачам питна вода, що пройшла всі види очищення, постачається по 22 грн/кубометр, а нам — технічна вода з Дністра — по 25 грн/кубометр. Зрозуміло, що це значно підвищує собівартість фундука».

Водночас сама система поливу на плантаціях «Філберт» виконує кілька функцій. Зокрема, використовується для фертигації — внесення рідких добрив під час поливу. Крім того, дозволяє підтримувати рівень PH ґрунту на оптимальному рівні. Плантації фундука розташовані на лужних ґрунтах і періодично потребують підкислення.

За словами Максима Шейка, сама система поливу вибудована з урахуванням особливостей рельєфу місцевості та довжини рядів фундука. На всіх плантаціях відстань між емітерами, через які в ґрунт надходить вода, становить 60 см. Але показники водовиливу варіюють від 1,4 л/год до 2 л/год. Відповідно, на одних ділянках ґрунт заряджається вологою за 13-15 годин, а на інших цей процес  триває понад добу.

«В Україні сьогодні загальна площа фундукових плантацій — близько 8 тис. га. При цьому немає регіонів, де фундук росте погано. Він скрізь росте добре, скрізь плодоносить. Просто в кожному регіоні є свої особливості вирощування. В Одеській області, наприклад, порівняно з західними регіонами України, катастрофічно не вистачає вологи. Тому ми використовуємо крапельне зрошення, несемо додаткові витрати, що позначається на собівартості фундука. Водночас в умовах спекотного клімату і нестачі вологи суттєво знижується ризик розвитку грибкових та деяких інших захворювань фундука. Відповідно, менше витрат на їх профілактику. З іншого боку, є збудники хвороб, які, навпаки, тяжіють до сухого, спекотного клімату. Ось з ними доводиться боротися системно і серйозно».

Міддю по збудниках

Загалом, як пояснює Максим Шейко, акцент у застосуванні підприємством засобів захисту рослин сьогодні зміщений на профілактику і захист фундука від різних хвороб, тобто застосування фунгіцидів. Від шкідників плантації фундука в Україні страждають меншою мірою, ніж в інших країнах. Зокрема, один з найнебезпечніших шкідників фундука — коричнево-мармуровий клоп —на територію України ще не проник. У той час, як в тій же Італії плантації, уражені цим клопом, втрачають значну частину врожаю — до 70%.

«Для захисту фундуку ми застосовуємо здебільшого мідьвмісні препарати. У садівництві — це канон. За сезон обробку проводимо 13-16 разів з акцентом на профілактику, не чекаємо появи явних ознак захворювання рослин. Намагаємося бути в курсі подій — слідкуємо за новинками, вивчаємо сучасні схеми застосування засобів захисту рослин і навчаємо інших. Два-три рази на рік проводимо у себе на підприємстві семінари для фермерів з усієї України — збираємо групи по 15-20 осіб».

Щодо конкретних збудників — у «Філберт» періодично виявляють поодинокі спалахи ураження фундука альтернаріозом, фітофторозом, борошнистою росою, фомозом, гнилями. Але великої шкоди вони не завдають — істотних збитків підприємству не приносять.

Фундук — на окремій дієті

А от підживлення рослин у НВО «Філберт» проводять вибірково.

«Ідеальної формули внесення добрив при вирощуванні фундуку не існує. Співвідношення компонентів і норма їх внесення в ґрунт залежать від конкретної ситуації. Умовно, трирічному саджанцю потрібно доставити 100 г діючої речовини, а шестирічному — 250 г. Крім того, після кожного плодоношення потрібно збагачувати ґрунт елементами, які рослина використала при формуванні плодів. Відповідно, при розрахунку норми внесення необхідно враховувати розмір урожаю, отриманий на даній ділянці».

Як розповідає Максим Шейко, для підживлення фундука у «Філберту» широко використовують комплексні добрива Yara Mila. А самі добрива застосовують системно — регулярно вносять протягом усього вегетаційного періоду.

Крім того, за дев'ять років існування фундукових плантацій «Філберта» на підприємстві кардинально змінили схему підготовки ґрунту до садіння саджанців. Під час висадки перших плантацій діяли за класичним обробітком — попередньо орали поле на глибину 40-45 см, протягом року тримали його «під паром», потім ямобурами бурили лунки. Одним словом — складний і важкий процес.

Відмовитися від оранки полів Максима Шейка переконали американці. У США при закладці фундукових плантацій поля не орють. Тобто діють за схемою, схожою на no-till. В ефективності цього підходу в НВО «Філберт» переконалися під час поїздок до Орегону та Орегонського університету, який є науковим центром фундуківництва у США.

Наразі під час передпосадкової підготовки полів у НВО «Філберт» обмежуються розпушуванням ґрунту, а посадку саджанців проводять у лунки глибиною 40-45 см.

Що посадиш, те й пожнеш

Як підкреслює Максим Шейко, у виборі посадкового матеріалу ключовим критерієм є відповідність саджанця заявленому сорту. Не менш важливо, в яких умовах вирощено саджанець, як і чим він оброблявся в період росту, як здійснювався догляд за ним. В Україні з дотриманням цих критеріїв часто виникають проблеми. Зокрема, з отриманням документів, які потверджують, що саджанці пройшли належну фітосанітарну обробку та перевірку на наявність вірусних, бактеріальних і грибкових захворювань. З цієї причини весь посадковий матеріал фермер закуповує в Італії — у відомих виробників.

З вирощуванням саджанців власними силами тут також експериментували. Але зрештою відмовилися від цієї практики через її нерентабельність — в процесі вирощування до 30% саджанців гине. Відмовилися і від мікоризації фундуку.

«Жодного позитивного ефекту від інокуляції саджанців мікоризою ми не помітили. Можливо, біологічні препарати для фундука, які пропонуються на ринку сьогодні, більш ефективні, але у 2015 році, коли ми закладали перші плантації, цей напрямок взагалі тільки формувався».

Догляд за рослинами під час сезону

Що стосується механічної обробки плантацій, вона стартує навесні — з покосу трави на міжряддях. При цьому для обробки міжрядь тут використовують тракторні косарки, вироблені в Україні — у Чернівцях.

«Українські тракторні косарки ми використовуємо вже 9 років, і поки нас все влаштовує. Можливо, вони не такі презентабельні, як італійські, але функції виконують ті ж, з такою ж якістю і швидкістю, як європейські. Тільки європейські косарки коштують 4-5 тис. євро. А українські — в 5 разів дешевше».

Наступна маніпуляція — обприскування плантацій. Наразі в автопарку НВО «Філберт» 15 самохідних обприскувачів. І тут вже на підприємстві віддали перевагу італійській техніці — українських аналогів не знайшли.

«Під час відвідування Італії ми спілкувалися з великою кількістю фермерів, які вирощують фундук. І помітили, що більшість з них використовують обприскувачі однієї марки — італійської. В результаті, теж придбали такі обприскувачі. Користуємось майже 10 років. І, в принципі, задоволені — жодних проблем з обприскуванням поки не виникало».

Для боротьби з кореневою порослю використовують гербіцидні прикореневі штанги — до речі, теж італійські. Це агрегат, який кріпиться до трактора або обприскувача. Він оснащений фотоелементом, який під час руху «зчитує» інформацію про прикореневу область. Завдяки цьому гербіцид подається дозовано, препаратом обприскуються тільки пагони порослі. А заодно — механізується процес. При таких площах міжрядь, як у «Філберт», вручну їх обробляти неможливо.

У травні настає відповідальний момент — обробка плантацій молотковою садовою фрезою. За допомогою цього агрегату вирівнюється поверхня ґрунту. Це принципово важливо, оскільки фундук збирається з поверхні землі.

Збирання врожаю фундуку зазвичай починається у вересні. А наприкінці осені розпочинають обрізку. Рослини обрізають один раз на кілька років — за потреби. Цим займається спеціальна бригада. Обрізку проводять до лютого. А оскільки площа плантацій велика, процес займає кілька місяців. Цього сезону обрізка стартувала на початку листопада.

Фундук органічний — перспективи є

І наостанок — про органічний фундук. У «Філберті» вирощуванням органічного фундука сьогодні не займаються — не ті масштаби горіхівництва. За словами Максима Шейка, органічний фундук найчастіше вирощується на невеликих плантаціях — до 50 га. І, по суті, це окремий вид бізнесу — не найпростіший і з жорсткими вимогами як до умов вирощування, так і до самої продукції. До того ж ринок збуту органічного фундука в Україні сьогодні практично відсутній.

Проте в НВО «Філберт» вважають цей напрямок перспективним.

«Я думаю, що в органічного фундука в Україні перспективи теж є. Але сьогодні реалізувати його можна тільки в Європі. Особливо в Німеччині — за споживанням органічної продукції це країна номер один. Сам по собі це хороший стимул — у Європі органічний фундук коштує на 20-30% дорожче за звичайний. Зрозуміло, що сертифікування органічного виробництва — тривалий і складний процес. Але цілком переборний». 

Що ж до самого НВО «Філберт», підприємство продовжує успішно розвиватися в рамках побудови вертикально інтегрованого бізнесу. Минулого року зареєстровано компанію «ТД «Фундук України»». Сам Максим Шейко нині очолює асоціацію «Виробники та переробники фундука України». Саме існування асоціації — знак того, що фундук добре прижився і на українській землі, і в українському агробізнесі. 

© Валентин Хорошун, Kurkul.com, 2024 р.