«Звук, наче дощ по даху, але на вулиці ясно. Виходжу — а це сарана», — розповідає житель Запорізької області.

Явище, яке зазвичай асоціюється з далекими континентами, цього літа дійшло і до України. Перші осередки сарани виявили на Запоріжжі та Херсонщині. Проте вже зараз надходять повідомлення про виявлення шкідника і в інших регіонах. Фахівці вже розпочали заходи з контролю ситуації, але багато питань залишаються відкритими: що спричинило це нашестя, наскільки серйозною є загроза, і як ефективно з нею боротися?

Звідки в Україні взялась сарана?

Хоча в інтернеті й публікують теорії про те, що поширення сарани — це справа рук росії, насправді ж науковці повʼязують це з цьогорічною посухою.

«Спалахи чисельності саранових здебільшого пов’язані з рядом посушливих років і весняних посух. Збільшення чисельності сарани спостерігається після 1-2 посушливих років, які характеризуються підвищеними температурами вегетаційного періоду і зменшеною кількістю опадів, що ми спостерігаємо цього року», — зазначають в Держпродспоживслужбі. 

Читайте також: Квоти на мед, ціна та заробіток пасічників у 2025 році

Окрім того, найкращим середовищем для розмноження сарани є заплавні луки та дельти великих річок. Також резерваторами саранових є неорні землі, перелоги та узбіччя з полином та споришем, різнотрав’я,  ділянки з розрідженою рослинністю вздовж зрошувальних каналів, галявини та узлісся лісових насаджень, поля де не проводились агротехнічні заходи. Відтак на Півдні України створено ідеальні умови, адже руйнація Каховського водосховища на місці якого виросли чагарники та значна частина земель обробіток яких зупинився через бойові дії.

Чому сарани варто боятись?

Сарана відноситься до найруйнівніших сільськогосподарських шкідників у світі з декількох критичних причин. По-перше, комаха споживає приблизно свою вагу в їжі щодня — це близько 2 г свіжої рослинності. При цьому невеликий рій площею 1 км² може складатися з 80 млн сарани та споживати ту ж кількість їжі за один день, що і 35 000 людей або 6 слонів.

Шкідники летять за вітром, долаючи навіть континенти. Під час спалахів сарана атакує і знищує пасовища та широкий спектр культурних рослин, включаючи зернові, бобові, гарбузові, соняшник, тютюн, овочі, виноград, фруктові дерева, бавовну та інші рослини. Це робить її загрозою практично для всіх видів сільського господарства.

«Сарана ненаїдна комаха. Вона може знищувати від 50 до 80% врожаю залежно від часу року. У деяких випадках втрати можуть бути ще вищими. Наприклад на Мадагаскарі втрати від сарани оцінювались у 30%, 50% та 90% в різних зонах країни», —  каже Рік Оверсон, дослідник Університету штату Арізона.   

Економічні наслідки від сарани є катастрофічними. Останній великий спалах в Західній Африці коштувала понад $450 млн для ліквідації та спричинила збитки в $2,5 млрд у вигляді втрат урожаю. При цьому вартість реагування зросла у 100 разів з $1 млн до $100 млн  всього за 14 місяців.

На Запоріжжі — єгипетська сарана, на Херсонщині — італійська

Осередки сарани єгипетської виявлено на території Кушугумської територіальної громади Запорізького р-ну Запорізької обл. На час моніторингу її чисельність становила 40-50 екз/м2, а подекуди до 80 екз/м2. Під загрозою — близько 21 600 га. Саме на цих територіях буде проведено обприскування від шкідників.

«Якщо будуть ефективно спрацьовані всі заходи, то нашестя можна  зупинити, щоб сарана не дійшла до Запоріжжя. Вона йде по заплавах річок, де вологі місця, де є зелена рослинність, де є харчова база», — коментують в Держпродспоживслужбі.

Виявлено сарану і в інших регіонах. Наприклад, на наш запит відповіли в Головному управлінні Держпродспоживслужби в Херсонській обл. Наприкінці червня під посівами соняшнику на площі 27 га, а також суміжних територій на яких не проводиться господарська діяльність (занедбані земельні ділянки) виявлено масовий розвиток та поширення особливо небезпечного шкідливого організму — сарани личинок ІІІ-Ѵ віків та дорослих особин шкідника за середньої чисельності 30-40 екз. на кв.м., а в осередках більше 80 екз. на кв.м. Йдеться про територію Борозенської сільської територіальної громади (за межами села Нова Кубань) Бериславського району Херсонської області. 

«Під час обстеження відібрано зразки шкідників та направлено до Державної установи «Миколаївська фітосанітарна випробувальна лабораторія Держпродспоживслужби» для визначення видового складу. За результатами аналізу встановлено наявність італійського пруса (сарани) (Calliptamus italicus) та сарани марокканської (Dociostaurus maroccanus)», — повідомили у відомстві  

Головним державним фітосанітарним інспектором Херсонської обл. Георгієм Букіним скеровано відповідні подання до районної військової адміністрації щодо запровадження особливого режиму захисту рослин. Також було прийнято рішення про вжиття заходів із локалізації та ліквідації вогнищ шкідника, а також про здійснення постійного моніторингу земельних угідь.

«На даний час, на території Борозенської сільської територіальної громади проведено заходи щодо локалізації та ліквідації шкідника на орієнтовній площі 297 га, в тому числі 27 га під посівами соняшнику. Для цього використовували  інсектициди на основі діючих речовин: хлорпірифос, альфа-циперметрин», — повідомляє Георгій Букін.

В липні триватиме живлення саранових, личинки яких будуть переходити у старші віки, у зв'язку з чим, на території громади продовжується моніторинг земельних угідь, з метою недопущення розповсюдження та виникнення нових осередків шкідника.

Тим часом в мережі поширюються інформація про фіксацію сарани на території Одеської та Дніпропетровської обл. Але поки що офіційних заяв немає.

Обстеження посівів провели й на Одещині. На початку липня біля с. Мирнопілля у Теплицькій громаді Болградського р-ну Одеської обл. була помічена міграція саранових. В результаті проведення обстежень виявлено кулігу личинок італійського пруса, чисельність шкідників становила 20-50 екз./кв.м. Саранові були помічені зі сторони полів, на яких вже зібрано урожай: ріпак, пшениця, ячмінь. 

«На площі 4 га (поле після озимої пшениці) в господарстві ФГ «Сім-Агроюг» були проведені обробки стерні інсектицидами згідно «Державного реєстру пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні» з дотриманням регламентів їх застосування. Саранових знищено. На посівах сільськогосподарських культур шкодочинності від саранових не відмічено», — відповіли на офіційний запит в  Головному управління Держпродспоживслужби в Одеській обл.

Додатково були проведені обстеження сільськогосподарських угідь в інших господарствах Болградського району, зокрема в ТОВ «АгроМодуль», ТОВ «Агро Транс», ПСП «Колос», ПП «Герюш», СВК «Прогрес Владичень». Розповсюдження та поширення перелітної сарани відмічено в межах порогу шкодочинності. 

Щодо загальної ситуації, то начальник ГУ Держпродспоживслужби в Одеській обл. Руслан Ахмадуллін також підкреслює, що після проведеного моніторингу стало очевидно, що в регіоні переважають нестадні види кобилок і коників (97%) та малочисельні особини італійського пруса (3%), які зустрічаються переважно на багаторічних травах, неорних землях та обабіч доріг. 

«Чисельність шкідників нижче економічного порогу шкодочинності, тому обробки інсектицидами проти саранових не проводилися. Проте в умовах спекотної, посушливої погоди можливе осередкове збільшення чисельності саранових. Це підкреслює важливість моніторингу та контролю за популяцією саранових, аби мінімізувати її шкідливий вплив на сільськогосподарські культури та запобігти масштабним збиткам», — зазначає він. 

Як боротись з сараною?

Координовані зусилля міжнародної спільноти дають значні результати. Наприклад, під час кризи 2020-2021 рр. повністю профінансований заклик ФАО дозволив обробити майже 2,3 млн га земель. Ці зусилля запобігли втратам врожаю на 4,5 млн т та заощадили 900 млн л води.

Міжнародна практика боротьби з сараною включає 3 основні підходи:

• Профілактичні заходи включають регулярні обстеження територій розмноження, моніторинг погодних умов та екологічного стану середовища, що сприяє розвитку сарани.Обстеження  краще проводити після сходу сонця і до 9.00 або з 18.00 і до заходу сонця, коли саранові в стані відносного спокою перебувають на вершинах рослин.Порогові рівні саранових: ЕПШ личинок нестадних кобилок 5-10, італійського пруса — 2-5екз/м².
• Хімічний контроль залишається основним методом боротьби з роями та зграями сарани. Використовуються переважно органофосфатні хімікати в малих концентрованих дозах. Цей метод забезпечує високу ефективність при мінімальному впливі на навколишнє середовище.

«Препарати, які ми можемо рекомендувати відповідно до переліку пестицидів, це Енжіо, ЗАЛП, ФЬЮРІ, ФЛОКСИН і препарати на основі діючої речовини хлорпірівіту», — кажуть в Держпродспоживслужбі.

Також проти саранових на люцерні (насіннєві посіви), соняшнику, цукрових буряках, яблуні, груші, житі, ячміню, пшениці можна використовувати: Моспілан (0,05-0,075л/га), Догма (0,2-0.3л/га), Сумітіон (0,8-1,5л/га), Фастак (0,15-0,2л/га). Інсектицидні препарати на дикростучому  різнотрав’ї — КаратеЗеон (0,15л/га),Енжіо (0,18л/га), ДиХлор (1,5л/га), Нірвана (1,5л/га), та інші відповідно до «Переліку  пестицидів і агрохімікатів дозволених до використання в Україні».

На оброблених інсектицидами полях і цілинних ділянках упродовж 30 діб забороняється сінокосіння і випасання худоби.

• Біологічний контроль включає використання природних ворогів сарани, включаючи грибкові патогени, паразитів та хижаків. Цей підхід особливо ефективний для довгострокового контролю популяції. З птахів саранових винищують лелеки, шпаки, граки, дикі качки, чайки. Кубушки саранових знищують личинки наривників (Coleoptera, Meloidae), яйця – личинки жужелиць із родів Calosoma та Amara. Яйця перелітної, італійської, марокканської сарани, темнокрилого, хрестового та інших коників знищують личинки мух бренівок (Bombyliidae).

Міжнародний досвід показує, що найефективніший підхід до боротьби з сараною поєднує раннє попередження, швидке реагування, міжнародне співробітництво та використання сучасних технологій при дотриманні екологічних стандартів.

«За добу вони можуть пролетіти 100 км. Вони легко можуть переміщатись між країнами за лічені дні.  Тому у боротьбі з ними важлива координація зусиль між країнами-сусідами», — каже Рік Оверсон, дослідник Університету штату Арізона.  

І тут виникає проблема. Адже найочевидніше сарана мігрувала з території росії, де ще в минулому році фіксували цю проблему.

Австралійський досвід боротьби з сараною

Австралія має одну з найрозвинутіших систем боротьби з сараною у світі. З середини 1970-х років в країні створена комісія з боротьби з сараною (APLC), яка відповідає за моніторинг, прогнозування та контроль популяцій на території близько 2 млн км².

Австралійці розробили щоденні статистичні моделі для картування популяцій сарани, що дозволяє точніше передбачати спалахи. Це особливо важливо для такої великої території при обмежених ресурсах для наземних обстежень.

В Австралії активно тестується фіпроніл та грибковий біопестицид Metarhizium acridium (Green Guard®), які застосовуються повітряним шляхом. Дослідження показують, що ці методи мають менший короткостроковий вплив на екосистеми порівняно з традиційними хімікатами.

Австралійські фахівці встановили, що найкраще обприскувати сарану пізно ввечері або рано вранці, коли вона осіла, при температурі понад 20°C та слабкому вітрі менш як 11 км/год.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.