«У мене останні роки було дуже солодке життя, бо все, чим я займався, робило життя солодшим», — з усмішкою каже професор Університету Північної Дакоти Мухаммед Хан.

Він добре знає, про що говорить, адже вже багато років досліджує цукровий буряк і допомагає американським фермерам отримувати стабільні врожаї. У своїй лекції професор поділився тим, як у Північній Дакоті вирощують і зберігають буряк: коли сіють, як борються з хворобами, які добрива працюють найкраще та як організовують зберігання коренеплодів на кілька місяців уперед. 

Досвід США у вирощуванні цукрових буряків

У Північній Дакоті роботи з вирощування цукрового буряка стартують зазвичай наприкінці березня — на початку квітня, щойно дозволяють погодні умови. Сезон вирощування тут короткий, тому фермери намагаються працювати максимально швидко. Середній виробник обробляє близько 250 га цукрового буряка, тож посівна має бути завершена в найкоротші строки.

«Посівну треба в ідеалі закінчити через 4–5 днів. Основні площі в регіоні розміщені в долині Ред-Рівер. Це дуже рівнинна площа, і тому досить легко використовувати великі одиниці обладнання та багато сівалок», — пояснює професор.

Починаючи з 2008 р., у регіоні активно застосовують гліфосати: зазвичай роблять 2–3 обробки ранньою весною, що дозволяє ефективно контролювати бур’яни. Водночас серед серйозних викликів залишається плямистість листя, яка особливо загострюється за високої вологості повітря.

«У минулому, коли ми вирощували звичайний буряк, то якщо ми застосовували гербіциди 4 рази, нам треба було 2 рази культивувати та все ж таки використовувати ручну роботу для того, щоб боротися з бур'янами. Навесні та в липні, якщо дуже висока вологість, ми також використовували повітряні апарати для внесення (вертольоти чи дрони) для того, щоб нам допомогти з обробками ЗЗР», — розповів Мухаммед Хан.

Окремо він порушив питання про нульову або мінімальну обробку ґрунту. Для цукрового буряку, на думку фахівця, це практично неможливо.

«Коли йдеться про звичайний цукровий буряк, то ми не можемо використовувати зменшену чи нульову  обробку, тому що тоді ми не будемо мати можливості контролювати бур'яни. І в самій долині, де у нас мало опадів для зрошення наших культур, є дуже маленький відсоток нульової обробки», — каже професор.

Читайте також: Ціни на цукор і світовий ринок — що чекає бурякову галузь

У посушливіших регіонах, де доступна іригація, фермери частіше застосовують мінімальний обробіток. Там вода — лімітаційний фактор, і саме це стимулює до впровадження нових технологій.

Щодо рівня вологи, то середньорічна кількість опадів у долині Ред-Рівер становить 400–500 мм. На Півдні цей показник вищий — 500–625 мм.

Стратегія збору та продажу цукрового буряка

Цікавою є й стратегія збору буряку в цьому регіоні. Спершу в серпні викопують 10-15% цукрових буряків. Такий попередній збір має кілька переваг. По-перше, розтягнутий збір врожаю допомагає зробити довшим сезон переробки. По-друге, ціна, яка в серпні значно вища. Тобто фермери отримують вищу ціну за буряк. Основне масове копання цукрового буряку розпочинається 1 жовтня.

«Приблизно на початку жовтня, коли температура знижується, особливо вдень і вночі, нам потрібно, щоби наш буряк мав температуру 10°C чи нижчу. Якщо у нас немає дощу і погода дуже тепла, то за 8–10 днів ми збираємо весь буряк», — зазначив професор.

Після цього врожай зберігають у кагатах, і технологія зберігання залежить від термінів переробки.

«Наш буряк збирається в кагати, і потім, залежно від часу, коли буде переробка, ці кагати вентилюються. Там є компресор, який алюмінієвими трубами перекачує повітря. Якщо ж цукровий буряк планують переробляти у жовтні-листопаді, то кагати не вентилюються. Буряки, які переробляються у січні-лютому покривають додатково спеціальними матеріалами», — поділився Мухаммед Хан.

Сівозміни у вирощуванні цукрових буряків

У долині Ред-Рівер, де зосереджене вирощування цукрових буряків, сівозміна є звичною практикою. На півночі, де клімат холодніший, застосовують класичну чотирьохпільну ротацію: пшениця — цукровий буряк — кукурудза — соя.

На півдні долини клімат тепліший і урожайність кукурудзи значно вища, тож у сівозміні частіше з’являється ця культура. Тут фермери іноді сіють кукурудзу два роки поспіль, а потім вводять сою та цукровий буряк. Причина — економічна: низька ціна на пшеницю та високий прибуток від кукурудзи.

У зрошуваних районах Небраски, Вайомінгу та Колорадо поширена інша схема: ячмінь — цукровий буряк — бобові. Частина господарств замінює бобові на кукурудзу. Деякі фермери експериментують із канолою чи соняшником, але загалом олійні культури рідко входять до стандартної ротації.

Хвороби коренів цукрового буряка

Професор Мухаммед Хан окремо зупинився на проблемі хвороб кореневої системи цукрового буряка. Найбільшої шкоди завдає ризоктоніоз — грибкова хвороба, здатна довго зберігатися у ґрунті завдяки спеціальним структурам — склероціям. Грибок активізується при підвищеній вологості та температурі вище +18°C. За його словами, до 2008 р. клімат в регіоні був холоднішим. Однак зі зміною клімату ризоктоніоз став поширюватись все більше.

«Найбільш вразливими рослини є у перші тижні після сходів. Це від одного до трьох тижнів після посіву У цей час у полі можна спостерігати характерні симптоми: в’янення стебел, відмирання листя, а при викопуванні — загнивання коренів», — уточнив Хан. 

Ще кілька десятиліть тому серйозною проблемою була так звана коренева гниль, яку провокували агротехнічні прийоми під час інтенсивного обробітку ґрунту. Однак із 2008 року ситуація змінилася завдяки використанню генетично модифікованого буряка, і тепер головна увага приділяється саме ризоктоніозу. Для його контролю вчені проводили інокуляційні досліди за різних температур і встановили оптимальні строки внесення фунгіцидів.

«Ми з’ясували, що якщо фунгіцид застосувати за кілька тижнів до початку інфекції, можна досягти відмінного контролю. Якщо ж робити обробку після появи симптомів — це надто пізно», — наголосив експерт.

Сьогодні у Північній Дакоті для прогнозування ризиків фермери орієнтуються на показники з місцевих погодних станцій. Вони вимірюють температуру ґрунту на глибині 10 см, щоб вчасно реагувати на загрозу поширення хвороби.

Стартове добриво та фунгіциди для цукрового буряка

Під час посадки цукрового буряку американські фермери традиційно вносять стартове добриво з формулою 10-34-0 (10 частин азоту, 34 — фосфору, калій — 0). Норма становить близько 28 л/га добрива + 14 л води для розчину. Раніше застосовували безводні добрива, а протягом останніх десяти років перейшли на сечовинні, які вносять навесні.

Вплив стартового добрива на рослину проявляється по-різному: приблизно у половині випадків спостерігається активне позеленіння та кращий ріст, у решті — видимого ефекту немає. На ґрунтах регіону калію достатньо, тож його не додають, а фосфати використовують у невеликих кількостях, що є поширеною практикою у північній частині регіону. Загалом добриво іноді підвищує врожайність, але найважливіше — робить рослини здоровішими та більш стійкими до хвороб.

Саме стан рослини визначає ефективність фунгіциду. У дослідах ділянки ділили на шість рядків: середні рядки (2–4) обробляли фунгіцидом, крайні залишали без захисту. Оброблені рядки виглядали значно здоровішими.

Серед випробуваних препаратів найкраще спрацював азоксистробін, особливо у міжряддях. Він забезпечував найвищу врожайність і ефективний контроль ризоктонії. Інші препарати, наприклад піраклостробін, давали лише частковий ефект: на початку контроль був, але до збирання врожаю захист слабшав, урожайність знижувалася.

Цікаво, що нижчі норми азоксистробіну у поєднанні зі стартовим добривом іноді давали кращий вихід цукру з гектара, ніж високі. Водночас завищені дози могли зменшувати густоту посівів.

У 2009 р. також випробували групу препаратів SDHI для протруювання насіння. Захист тривав 4–5 тижнів, після чого ризоктонія могла з’являтися знову. Найефективнішим виявився комбінований підхід: протруєння насіння + стартове добриво + внесення азоксистробіну у фазі 4 листків (3–4 тижні після сходів).

Препарат / метод	Спосіб внесення	Тривалість дії	Ефективність / результат
Азоксистробін	У міжряддя під час вегетації	Довготривалий контроль	Найвища врожайність, відмінний захист
Азоксистробін	У поєднанні зі стартовим добривом (10-34-0)	3–4 тижні після внесення	Здоровіші рослини, кращий вихід цукру/га
Азоксистробін	Протруювання + внесення у фазі 4 листків	Комбінований захист (4–5 тижнів + продовження)	Найкращий результат, стабільний контроль
Піраклостробін (високі норми)	У міжряддя	Середній	Спочатку контроль є, але врожайність нижча
Піраклостробін (низькі норми)	У міжряддя	Короткотривалий	Ефект слабкий, захворювання проявляється
SDHI	Протруювання насіння	4–5 тижнів	Працює тільки на старті, далі ризоктонія повертається

«Важливий нюанс: під час обприскування молодих рослин (фаза 4 листків) фунгіцид має потрапити не лише на листки, а й у ґрунт, де він впливає на патоген. Тому обробку доцільно проводити перед дощем, щоб препарат проник у ґрунтовий шар», —  зазначив професор.

Дані показують: саме поєднання протруєння і своєчасного внесення фунгіциду забезпечує найкращий контроль ризоктонії.

Окрім хімічного захисту, варто враховувати й інші чинники:

• правильна сівозміна (кукурудза, пшениця, ячмінь не є носіями ризоктонії і знижують тиск інфекції);
• вибір сортів із підвищеною толерантністю;
• співпраця з насіннєвими компаніями та дотримання строків захисту.

У комплексі ці заходи дозволяють максимально зменшити шкоду від ризоктонії.

Міжрядний спосіб внесення фунгіцидів

Сумісне внесення стартового добрива та фунгіциду є правильною практикою. Як зазначає доктор Мухаммед Хан: «Так, це правильно, тому що можна довести для виробників, що це забезпечує рослину поживними речовинами, контролює грибки і також це не вб’є рослину в результаті фітотоксичності».

Особливо важливо дотримуватися техніки внесення у холодну весну. 

«Якщо це холодна весна, то я рекомендую брати початкове добриво, воду і перемішувати в збудженому стані. Поки ви перемішуєте, ви закладаєте туди фунгіцид, і ваш агітаторний насос продовжує працювати, бо необхідне постійне перемішування. Якщо не перемішувати, коли холодно, тоді у вас виникне преципітат, тобто осадок, і він заб’є форсунки ваших машин, і потім вичищати буде дуже довго», —  рекомендує професор.

Таким чином, правильне сумісне внесення забезпечує не лише ефективне живлення рослини та контроль хвороб, а й безпечну роботу техніки та економію часу під час обробки.

Окремо він наголошує на ефективності міжрядного способу внесення. Під час посіву відкривач робить борозну, у яку потрапляє крапля розчину з фунгіцидом. Норма витрати становить у середньому 5–7 галонів води на акр (приблизно 47–65 л/га), залежно від техніки. Для азоксистробіну оптимальним є 700 мл діючої речовини на 1 га при мінімумі 32 л води.

Такий метод дає кращий контроль, ніж нанесення по листю. Обробка листя використовується лише як допоміжний захід для підстрахування.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.