Всього за 5 років без зміни породи, без «магічних» рецептів і добавок, збір молока на фермі зріс у 2 рази. Просто в якийсь момент тут перестали гнатися за кількістю голів, а почали дбати про комфорт корів.

Саме таку картину ми побачили на трьох господарствах, які відвідали в межах #АгроЕкспедиціяМолоко 2026. У всіх них схожа стратегія — не гнатися за рекордними надоями, а вкладатися в комфорт тварини, автоматизацію і контроль здоров'я стада. Тож у сьогоднішньому блозі про досвід СТОВ «Перемога», ПСП «Новоселиця» та ТОВ «Острійківське».

Маршрут ми проходили разом із партнерами АгроЕкспедиції — КВС-УКРАЇНА та Credit Agricole Bank.

Від 22 до 39 л молока на корову —  секрет СТОВ «Перемога»

СТОВ «Перемога» почало активно інвестувати в розвиток тваринництва з 2021 року, а з 2023 року — нарощувати стадо. Рішення ухвалили в перший рік повномасштабної війни і, за словами заступника директора господарства Карена Дарчиняна, керувалися тим, що молочне тваринництво тоді було на підйомі. 

Відтак наразі стадо зросло до 800 корів, але наступна ціль — вийти на 1200 дійних і повністю завантажити доїльну залу карусельного типу. Два роки тому СТОВ «Перемога» отримало статус племінного заводу з вирощування голштинської породи і сьогодні активно працює над розширенням стада власними силами. Далі на фермі думатимуть уже про наступний етап — можливе будівництво нової ферми.

В яких умовах живуть тварини на СТОВ «Перемога»?

«Ми зрозуміли, що у першу чергу треба інвестувати в комфорт корів. Хоча всі вважали, що корм — це основне. Але ми побачили досвід американських ферм, де комфорт на першому місці, годівля — на другому, відтворення — на третьому. Такі ж принципи ми взяли для себе: можна зробити власні корми з найвищими показниками, але якщо корова лежить і їй жарко, вона не може встати, щоб підійти до того корму — і вся ця робота буде марною», — пояснює Карен Дарчинян.

Сухостій і отелення. Саме під цю філософію у 2025 р. у СТОВ «Перемога»  добудували нову пологову залу для корів. Це приміщення дало змогу приймати отелення в найкращих умовах, щоб отримати здоровий молодняк. А без здорового молодняку ферма не може функціонувати.

«Сухостійний період — один із найважливіших періодів у триманні молочної корови. Всі вважають, що якщо корова 2 місяці не доїться, це збиток. Але насправді лактація починається саме із сухостою», — пояснює Карен Дарчинян.

Вентиляція й охолодження продуктивного стада. Три роки на фермі інвестують у вентиляцію, зрошення над кормовим столом, охолодження корів. Ефект тут можуть простежити буквально по годинах: коли минулого року в навісах монтували вентилятори, корів на піску до того лежало лише 50%, решта — стояла. Коли увімкнули вентиляцію, то через 15 хвилин усі корови лежали. Буквально за кілька днів почала підніматися продуктивність. Результат позначився і на сезонності надоїв. 

«Ми побачили, що влітку показники продуктивності вищі, ніж узимку. Хоча здається, це нонсенс — усі пишуть, що влітку продуктивність падає, корови стресують. А в нас вийшло навпаки: влітку ми працюємо продуктивніше, ніж узимку. Різниця складає близько 5 л на корову на добу», — каже заступник директора з тваринництва. 

Підстилка й лежаки. Два роки тому на фермі спробували в літній період  підстеляти пісок. Помітивши, що лежаки нерівномірні — десь вужчі, десь ширші, тут провели реконструкцію і стандартизували їх до 1,25 м, що дало додатковий приріст.

Наступним кроком у підстилці став американський сепаратор гною, запущений приблизно за місяць до приїзду #АгроЕкспедиція Молоко 2026. Установка розділяє гній на тверду та рідку фракції — тверду використовують як підстилку для корів, рідку повертають у лагуни й вносять на поля як органічне добриво. Окупність інвестиції — приблизно 6 місяців.

«Це, насамперед, для того, щоб покращити комфорт корів. На підстилці вони почали більше лежати, що також вплинуло на продуктивність. Плюс менше використання соломи, якої з кожним роком стає все менше», — пояснює Карен Дарчинян. 

Солому для господарства возять за 60 км, тому тут поступово переходять від піску до сепарованого гною на всіх корівниках і навісах.

Моніторинг здоров'я. Ще один напрям турботи про стадо — впровадження системи CattleEye від GEA, яка за допомогою камер виявляє кульгавість. На момент візиту камеру щойно встановили. Два тижні система просто «вивчає» стадо і його поведінку, перш ніж почне видавати звіти. Орієнтовна вартість — близько 1 євро на корову на місяць.

Раціон корів в СТОВ «Перемога»

Торік в СТОВ «Перемога» заготовили 17 000 т силосу і закрили потребу ще й перехідним силосом позаминулого року, тобто мали запас одразу на два повноцінні роки годівлі. Цього року плани скромніші — близько 9000 т.

Раціон на фермі розробляють нутриціоністи. Ефективність годівлі тут оцінюють через показник конверсії корму — скільки кілограмів сухої речовини корова споживає на кожен вироблений кілограм молока. Конверсію рахують щодня: залишки корму зважують, дані заносять у програму й моніторять споживання. У середньому показник тримається на рівні 1,5-1,7 кг молока на кілограм сухої речовин.

Соковиті корми в раціоні — це кукурудзяний і житній силос. Останніми роками в структурі кормової бази зробили ставку саме на злакові сінажі — з приблизно 1000 га зернової групи близько 250 га цього року засіяно злаковими культурами на силос. Люцерна в сівозміні лишається, але в меншому обсязі і переважно для годівлі молодняку.

Урожайність кормових культур цьогоріч у регіоні тримається на рівні 15–19 т/га, тоді як торік показники були помітно вищими. Головною причиною зниження стала тривала відсутність опадів, яка вже змінює саму структуру кормовиробництва. За словами Ольги Сергієнко, аграрії дедалі частіше переглядають традиційний набір культур: вирощувати бобові трави, зокрема люцерну, стає складніше, господарства отримують лише один-два укоси, а високі температури та дефіцит вологи не дозволяють повною мірою реалізувати їхній потенціал. Тому зростає інтерес до культур, основний період вегетації яких припадає на осінь і весну, коли доступної вологи більше. Одним із таких рішень стає силосне жито, яке формує врожай приблизно на два тижні раніше за тритикале та дає можливість раніше висіяти наступну культуру.

Ключовою умовою отримання стабільної врожайності жита залишається своєчасний висів. Оптимальним періодом у регіоні Ольга Сергієнко називає кінець серпня – першу половину вересня, хоча успішні результати можливі й за посіву до 20–25 вересня, якщо у ґрунті є достатньо вологи для швидкого отримання сходів. Натомість пізні жовтневі посіви не встигають сформувати необхідну кількість пагонів через нестачу суми активних температур, що безпосередньо обмежує потенціал урожайності. Для заготівлі якісного корму експертка радить обирати саме спеціалізовані силосні гібриди жита КВС®ПРОГАС чи КВС®ПРОПАУЕР: вони здатні формувати більшу органічну масу з гектара, мають нижчий вміст лігніну, краще перетравлюються тваринами та можуть накопичувати вищий рівень сирого протеїну. Додатковою перевагою є й нижча потреба жита в азоті порівняно з пшеницею та тритікале.

У виробництві кукурудзяного силосу за умов посухи вирішальним стає вибір гібридів, здатних утримувати врожайність за дефіциту вологи та високих температур. Серед таких рішень Ольга Сергієнко називає КВС®ІНТЕЛЕГЕНС ФАО 380 із лінійки Best4MILK. За її оцінкою, гібриди цієї лінійки цього сезону показали стабільний результат навіть у складних посушливих умовах, тому багато господарств уже використовують їх у виробничій практиці на постійній основі. В умовах, коли дефіцит опадів із винятку дедалі більше перетворюється на фактор, який необхідно враховувати при плануванні кормової бази, саме поєднання правильно підібраної культури, гібриду та строків сівби стає одним із головних інструментів збереження врожайності.

Про надої та економіку молочного бізнесу 

Сьогодні середньодобовий валовий надій на фермі — близько 31 т молока. Дійне стадо — 800 корів.  Буквально за 2 дні до приїзду #АгроЕкспедиція Молоко 2026 на фермі встановили черговий рекорд — 39,02 л на дійну корову. Якісні показники — жир 3,9%, білок 3,4%, що у перерахунку на базисні показники приносить  44–45 л. Середня кількість лактацій на фермі — 3,5; вибракування — 30–32% на рік.

За 5 років середній надій на фермі зріс із 22 до 39 л на корову. Разом із продуктивністю зросла і якість: молоко перейшло з категорії «вищий сорт» в «екстра». Соматика тримається до 200 000, бактеріальне забруднення — 45–50.

«Для нас екстра-гатунок — це показник не лише якості молока, а й здоров'я корів. Якщо корова здорова, вона дає якісний корм і, відповідно, якісне молоко», — каже Карен Дарчинян.

Корми складають 60–70% собівартості виробництва молока — це головний важіль, яким тут керують рентабельністю. У серпні на фермі переглянули вартість власних раціонів: падіння цін на зернову групу, зокрема жито, дозволило суттєво знизити цю складову. Ефект рахують через показник «різниця надій мінус раціон» — скільки корова згенерувала за мінусом витрат на корми; лише за останні кілька днів маржа зросла приблизно на 50 грн на корову.

Чи реальна переробка для господарства з 1000 корів?

Питання власної переробки на фермі не раз обговорювали. Карен Дарчинян каже, що наразі такий сценарій не розглядають — напрям потребує великих інвестицій і більших обсягів молока: «поки ми будемо інвестувати в те, що вміємо робити». З ним погоджується начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій.

«Переробка молока економічно доцільна насамперед для господарств із добовими надоями понад 100 тонн. Для таких підприємств перспективним напрямом розвитку також є біогазові комплекси. Попри те, що сьогодні багато агровиробників відкладають такі інвестиції до завершення війни, цей напрям має великий потенціал. Біогазові заводи є частиною енергетичної інфраструктури, тож після перемоги ми побачимо активний розвиток таких проєктів. Це виграшне рішення як для окремих господарств, так і для агросектору загалом», — коментує Ігор Гуржій.

Як потрапити до рейтингу найпродуктивніших молочних ферм України — ТОВ «Острійківське»

ТОВ «Острійківське» у 2025 р. увійшло до ТОП-20 найпродуктивніших молочних ферм України. Сьогодні тут утримують близько 2980 голів ВРХ голштинської породи, з яких 1200 — дійне стадо. Десять років тому, у 2015-му, було 1190 голів, у тому числі 683 дійні. Тобто за десятиліття поголів'я практично подвоїли. 

«Ми вважаємо, що голштин — це найбільш потенційна корова яка дозволяє отримати максимальну окупність. Вона більш вибаглива до менеджменту, але в нас виходить із нею працювати, тому так і рухаємося далі», — говорить директор ТОВ «Острійківське» Євгеній Бондарчук.

 

Середній добовий надій — близько 37 л молока на корову. У день візиту, через екстремальну спеку, надої трохи зменшилися, приблизно на 500 л валового молока. Виготовляють на фермі молоко екстра-ґатунку: жирність 3,9–3,97%, білок 3,35–3,4%.

Швидке нарощування поголів'я створює й певні складнощі. Часом корівники перевантажені, хоча загальний результат це компенсує. Найближчим часом на фермі будують додаткові навіси для утримання молодняку й теличок, а в перспективі — розширення приміщень для дійних корів і молочно-доїльного блоку. 

Комфорт, кадри і стабільність стада

Філософія комфорту. Показники надоїв прийшли не з одним рішенням, а з комплексом інвестицій. Два роки тому на фермі серйозно взялися за вентиляцію та кліматичні системи в корівниках — це дозволило значно легше проходити періоди теплового стресу. Другий напрям — кормозаготівля й нові, технологічно правильно побудовані силосні ями, які дозволяють довше працювати на одному якісно збалансованому раціоні. 

«Основна інвестиція має бути в комфорт корови. Якщо корові комфортно — вона дає молоко. Якщо некомфортно, є проблеми, вона не дає молока. Комфорт корови тримає молоко і дає заробіток», — пояснює Євгеній Бондарчук.

На фермі вже давно встановлені датчики моніторингу стану тварин, які контролюють здоров'я, осіменіння, румінації. Цього року систему повністю закрили для всього стада, включно з нетелями.

«Людині не треба моніторити, датчик одразу бачить проблеми в корів, які з'являються, і одразу робиться профілактика, а не лікування. Профілактика завжди дешевше, краще й якісніше», — пояснює директор підприємства.

Доїння й автоматизація. Доїльна зала в ТОВ «Острійківське» — Westfalia Magnum 40 на 32 місця, запущена 14 років тому й досі працює практично безперервно у 3 зміни, зупиняючись лише на миття. Цього року обладнання пройшло повне технічне обслуговування із заміною ключових вузлів. Молочний облік і доїння на фермі максимально автоматизовані.

«Коли ми поставили цю карусель, корови доїлися по 25 л, а розрахована вона була максимум на 1000 голів. Зараз корови доять по 37 л, а поголів'я — 1200», — розповідає директор.

Торік господарство інвестувало в сонячні панелі потужністю 250 кВт. У перспективі на «Острійківському» розглядають і біогазову установку. За словами директора, це логічний наступний крок для всіх, у кого споживання перевищує 1000 кВт/год.

Про фінансування таких проєктів розповів начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій. За його словами, молочно-товарний комплекс компанії ТОВ «Острійківське» входить до ТОП-20 найпродуктивніших молочних ферм України, і такий результат компанія досягає завдяки професійній команді та системному підходу до управління тваринницьким комплексом. Менеджмент компанії реалізовує генетичний потенціал корів через якісний раціон, належний комфорт утримання тварин і професійний ветеринарний супровід. 

«З компанією ми працюємо близько 15 років. За цей період ми співпрацювали за різними продуктами — від фінансування потреб в обігових коштах до фінансування придбання агротехніки. Ми зростаємо разом. Credit Agricole Bank будує довгострокові відносини з агровиробниками, тому ми пропонуємо оптимальні умови співпраці. Сьогодні ми розвиваємо понад 70 партнерських програм і разом з агровиробниками долаємо виклики ринку. З урахуванням ситуації в енергетичній інфраструктурі та необхідності забезпечувати стабільну операційну діяльність молочно-товарних комплексів важливим напрямом стає підвищення їхньої енергонезалежності, зокрема Credit Agricole пропонує партнерські програми з фінансування сонячних електростанцій», — зазначає представник банку. 

Вибраковка й відтворення. Вибраковка минулого року склала близько 38%, цього року очікують близько 40%, почасти через цінову кризу на початку року. Водночас показники осіменіння й запліднення на фермі високі — приблизно на рівні 40%. Тому частину корів свідомо вибраковують раніше, ніж хотілося б з погляду оновлення стада.

Для виявлення охоти на фермі використовують датчик SСR. Система показує активність тварини і сигналізує спеціалісту, коли корова готова до осіменіння. Ще на фермі використовується програма Dairy Comp яка обʼєднує інформацію з усіх систем і дає можливість приймати управлінські рішення. 

Раціон для корів у ТОВ «Острійківське»

Про заготівлю кормів у господарстві розповідає заступник директора Олександр Люлька. Він каже, що ще донедавна силосну кампанію починали 15 вересня, а сьогодні — з 1 серпня. Клімат став спекотнішим, кукурудза дозріває швидше, незалежно від ФАО.

В господарстві намагаються максимально забезпечувати себе кормами самостійно. Повністю закривають потреби в зерновій групі, силосі й сінажі. Купують ззовні близько 30% компонентів — переважно білкову групу, мелясу, жом та вітамінні добавки. Щороку на силос закладають близько 550 га, ще 100–110 га — на сінаж, решта ротації — пшениця, ячмінь, соняшник за потреби.

Висівають 3 гібриди кукурудзи: два – перевірені, з попереднього року, та один новий – для тестування. Після збору порівнюють результати й коригують вибір на наступний сезон. У виборі партнерів гнучкі. 

Торговий представник КВС-УКРАЇНА Юрій Недяк каже, що на «Острійківському» постійно шукають кращі рішення, а не зупиняються на перевірених гібридах. Він підтримує саме такий підхід до постійного тестування і додає, що ставлення до силосної кукурудзи сьогодні змінюється в усіх.

«Кукурудза на силос не може бути вторинним продуктом агрономії або рослинництва. Ми маємо думати про ефективність кожного гектара землі й кожного кілограма корму. Підхід, що на силосній кукурудзі можна зекономити, дати менше добрив чи густіше посіяти, сьогодні стає утопією. Кукурудза на силос має бути рівноцінна зерновій», — наголошує представник КВС-УКРАЇНА.

За оцінками представника КВС-УКРАЇНА, для отримання 40 т зеленої маси силосу, мінеральне живлення кукурудзи має відповідати рівню, потрібному для отримання 9,5–10 т зерна. Для 60 т зеленої маси рівень живлення має бути вищим — орієнтовно на рівні 11–12 т зернової кукурудзи.

За словами Юрія Недяка, ТОВ «Острійківське» будує грамотний силосний конвеєр — від гібридів із меншим ФАО до пізніших, щоб розподілити навантаження на техніку й заготовити кожен гібрид у правильній фазі.

«У нас є клієнти, які починають силосування із ФАО 230, наприклад, гібриду КВС® АМАРОС. Потім додають ФАО 290 і далі переходять на показник ФАО 300+. Якщо господарство вже забезпечило себе потрібним обсягом силосу, частину пізніх гібридів можна залишити на зерно. Наприклад, зубовидний гібрид КВС® ІНТЕЛІГЕНС який дає 14–15 т/га зерна», — додає фахівець.

Про рентабельність молока

Молоко з ТОВ «Острійківське» здають одразу чотирьом переробним заводам за однаковою базовою ціною. Станом на візит #АгроЕкспедиції Молоко 2026 ціна була на рівні 15,10 грн/кг без ПДВ.  За словами директора, за такої ціни господарство вже не працює в збиток, хоча на протязі пів року працювало в збиток.

«15 грн — це межа беззбитковості. Вартість утримання корів росте! Обладнання старе — 14 років працює. Завтра може статися ситуація, коли доведеться терміново закуповувати дорогий вузол чи запчастини електронної системи які передбачити неможливо було. Тому це межа, за якою або збиток, або нуль», — каже Євгеній Бондарчук.

Собівартість кормів становить близько 70% витрат на виробництво молока. Помітно зросла й оплата праці. «Ми маємо платити так, як платить ринок», — зауважує директор.

Господарство обробляє 1900 га власного рослинництва, але директор чітко визначає пріоритет.

«Для нас тваринництво — це основний бізнес, а не соціальний проєкт. Всі інвестиції у нас йдуть в тваринництво. Але ми завжди працюємо на збільшення земельного банку, тому що маємо бути забезпечені власними кормами — це база, яка дасть спокійно проходити цілий рік», — підсумовує він.

Без заміни стада подвоїли надої — досвід ПСП «Новоселиця»

Історія ПСП «Новоселиця» почалася у 2000 р., коли під час реформування створили приватне підприємство. На той момент у господарстві налічувалося 350 корів і тваринництво, за словами директора Анатолія Березовського, було радше соціальним проєктом.

Але у 2019 р. в господарстві почали будівництво нового молочного комплексу. На початку повномасштабної війни будівництво було виконано на 50–60%, але роботу довелося на рік зупинити. Все ж у 2023 році новий комплекс був зданий. Туди перевели 600 корів голштинської породи. Результат з'явився одразу — валове виробництво молока зросло з 12 до 20 т на добу, тоді як поголів'я практично не змінилося.

Середній надій сьогодні — 35 кг молока на корову в заліку. Нова ціль — до кінця року збільшити надої до 40 кг. Якісні показники: жирність — 3,5%, білок — 3,2%. Директор зазначає, що жирність напряму залежить від продуктивності: коли доїли менше, жир доходив до 4%, зараз, зі зростанням надою, трохи знизився. Тому в наступному поколінні стада роблять акцент саме на підвищення жирності молока.

Куди інвестують кошти в ПСП «Новоселиця»? 

Клімат-контроль. Найбільшою проблемою старої ферми була спека — влітку в господарстві втрачали до 30% продуктивності, або 4 т валу молока з 12 т. Сьогодні за мікроклімат відповідає автоматична система, яка враховує температуру, вологість, вітер та опади.

«Ми витратили на всю систему вентиляції близько 4,5 млн грн. Якщо перевести це на приріст, інвестиція окупиться за 1 рік», — розповідає директор господарства.

Завдяки контролю мікроклімату господарство практично не просіло у продуктивності навіть у пікову спеку цього літа — вал молока лишився на рівні 20 т.

 

Здоров'я стада. На фермі тестують одразу дві системи моніторингу здоров'я — Alta CowWatch і Cub, щоб визначити, яка краще підійде під технологію господарства. Наразі датчиками оснащено близько 30% стада, а до кінця року план — довести покриття до 800 датчиків або фактично всього поголів'я.

«Ми найбільше втрачаємо на вибраковці після розтелу. Тоді зʼявляються проблеми зі здоров'ям, які на початку не видно. Поки ми їх побачимо, корову вже важко врятувати. Хоча ми її й рятуємо, але втрачаємо продуктивність», — пояснює Анатолій Березовський.

Вибраковка сьогодні складає близько 40% — вище середнього по галузі. Але цей крок свідомий, бо в господарстві за 2 роки хочуть повністю оновити стадо. Тому переходять на 100% сексовану сперму для всього поголів'я.

Молодняк. Особливу увагу на ПСП «Новоселиця» приділяють вирощуванню молодняку. Схема випоювання телят цього року змінилася — з 500 до 600 л на теля. Це трохи більше, ніж загальноприйнята норма. Наша глобальна ціль у вирощуванні молодняку — вага теличок 380 кг у 12–13 місяців, саме тоді відкривається повний генетичний потенціал майбутньої корови.

«Ми маємо до 12-го місяця сформувати максимально високу тварину. Корова має бути висока, красива, міцна. Ми її називаємо спортсменкою», — пояснюють на фермі.

Доїння. Комплекс укомплектований доїльною залою типу паралель компанії «GEA». Оглядаючись назад, директор визнає, що сьогодні побудував би карусель з розрахунком одразу на 2500 голів. Він каже, що раніше хотілося зробити компактну ферму, а зараз прийшло розуміння, що тут можна нормально заробляти.

Енергонезалежність. На фермі вже працює сонячна електростанція потужністю близько 1500 кВт, при добовій потребі 2000 кВт. Також є накопичувачі на 750 кВт. Найближчим часом планують добудову ще однієї станції, щоб повністю закрити потребу в сонячний період. 

«Проєкт по сонячній електроенергії окупиться за 1,5 року. Але важливіша навіть не економіка, а незалежність. Коли ми втрачаємо електрику й вчасно не проводимо операції, ми втрачаємо 3–4 т молока, а відновлення показників займає 3–4 тижні», — пояснює директор.

Одна з ключових найближчих інвестицій — власний комбікормовий завод, який має запрацювати до кінця року. 

Кормова база для корів і рекордний показник врожайності жита

В ПСП «Новоселиця» добре розуміють, що навіть найсучасніше обладнання не врятує ферму без правильної годівлі.

«Найголовніше — це якісний сінаж і якісний силос. Коли вони є, тоді можна досягати гарних результатів і мати низьку собівартість молока», — говорить директор підприємства.

Заготівлю кормів ПСП «Новоселиця» веде переважно у власних траншеях, а не у полімерних рукавах. Траншеї, розраховані на 2500 т корму, шириною 18 м і довжиною 70 м, накриваються двома плівками-мембранами і захисною сіткою.

Цього року господарство вперше засіяло весь блок годівлі гібридами КВС-УКРАЇНА, хоча паралельно тут заклали демоділянки гібридів інших компаній для порівняння.

«На господарстві сформований кормовий конвеєр. Посіяно три гібриди кукурудзи  — КВС® АМАРОС (ФАО 230), КВС®БІГБІТ (ФАО 290) і  КВС®ІНТЕЛЕГЕНС (ФАО 380). Щодо силосного жита, то торік в господарстві посіяли 27 вересня гібридне озиме жито КВС®ПРОГАС. Я вважаю, що підприємство отримало рекордну врожайність в регіоні — 24 т/га ще до виходу колоса. При цьому була дотримана вся агротехнологія вирощування», — розповідає торговий представник КВС-УКРАЇНА у Житомирській області Костянтин Павліченко.

Зараз в господарстві йде підготовка до закладки силосу кукурудзи. Завдяки кормовому конвеєру, господарству вдається розтягнути строки збору. Цього року на строки збирання значно впливатимуть погодні умови — через повітряну та ґрунтову посуху важливо не пропустити оптимальну фазу для заготівлі.

Скільки коштує літр молока у ПСП «Новоселиця»?

Директор підприємства визнає, що без нового комплексу «молоко було б в мінусі».  Фінансування будівництва комплексу проводили власним коштом, без залучення кредитів. Порахували й окупність комплексу. Це довготривалий проєкт, тому цифра в 7-10 років окупності прийнятна, на відміну від рослинництва, де інвестиції повертаються за рік.

«Якщо порахувати будівництво цього комплексу сьогодні, то це вийде у 2 рази дорожче за суму, яку ми мали спочатку. Все дуже подорожчало», — каже директор. 

Сьогодні «Новоселиця» вже наближається до точки беззбитковості виробництва молока на рівні близько 17–19 грн/кг з ПДВ. При цьому молочне виробництво дає підприємству стабільний грошовий потік — близько 10 млн грн на місяць, який дозволяє закривати зарплати, податки, поточні платежі та частину паливних витрат навіть у періоди низьких цін на продукцію рослинництва.

---

Це лише перша зупинка #АгроЕкспедиція Молоко 2026. У наступних матеріалах — господарства зовсім іншого масштабу: великі гравці ринку, які б'ються за «клуб 40 літрів», і середняки, які свідомо не женуться за рекордами, а рахують кожну гривню собівартості. Стежте за публікаціями.