У другому блозі #АгроЕкспедиціїМолоко 2026 ми розповідаємо про чотири господарства, які пройшли крізь одну й ту саму кризу цін і кадрів, але обрали для цього різні стратегії. 

У СПОП «Відродження» відповіли наймасштабнішою модернізацією комплексу за останні роки. У СГП «ім. Воловікова» скоротили поголів'я, але при цьому наростили вал молока. ФГ «Велес-Віта» покладається на технології там, де людське око вже не встигає за стадом у 10 тисяч голів. А в ТОВ «Агровіт» узагалі вважають комфорт корови другорядною інвестицією, ставлячи на перше місце геть інший показник.

Господарства ми відвідали разом з партнерами АгроЕкспедиції  — КВС-УКРАЇНА та Credit Agricole Bank.

СПОВ «Відродження» —  криза не зупинила, а підштовхнула до найсучаснішого комплексу

СПОП «Відродження» почало активно інвестувати в молочний напрям у 2023 році. На  рішення вплинули різке зростання ціни на молоко та критичний брак кваліфікованих кадрів у селі. 

В серпні 2025 року в господарстві запустили нові тваринницькі комплекси, куди перевели частину стада. Тепер 6 людей обслуговують те саме поголів'я, для якого на старій фермі було потрібно 35 людей.

«Ми запустили комплекси, коли вже була просадка ціни на молоко. Але ми сприймаємо це не як проблему, а як задачу, яку треба вирішувати. Тому ми вибраковували корів, які були нерентабельні. Так, це погано, бо ця корова могла дати теля і збільшити поголів'я. Але нащо її годувати, якщо вона не витягує на ту ціну молока», — каже Тетяна Ляшенко, директорка СПОП «Відродження». 

Сьогодні загальне поголів'я господарства — 1380 голів, з яких 750 — дійне стадо на новому комплексі та 120–130 — високопродуктивне стадо на старій фермі. Господарство має статус племінного заводу з розведення ВРХ голштинської породи. 

Умови утримання корів у СТОВ «Відродження»  

Новий комплекс спроєктований за американськими стандартами — коротка галерея від стійлових місць до доїльної зали, що дозволяє витрачати корові менше енергії, високі стіни для природного повітрообміну, оптимізована висота лежаків для комфортного вставання. Але цього літа навіть найвищі стіни не врятували спеки — довелося докуповувати вентилятори в доїльну залу.

«Якщо насипати навіть дуже доброго корму, а корові спекотно, то  навряд чи вона буде прагнути його споживати. Тому клімат-контроль та охолодження на фермі в першу чергу», — каже Тетяна Ляшенко.

У корівниках встановлені й датчики вимірювання вологості, швидкості повітря й температури, які фіксують рівень теплового стресу тварин.

Підстилки, як такої в корів немає взагалі. Замість неї матраци, які влітку присипають дезінфікуючими сумішами. Взимку буває конденсат на холодній гумі, тому періодично на матраци стелять солому для комфорту.

Сепарацію гною тут запустили одночасно з новим комплексом. Тверда фракція йде на компостування, а рідка фракція і вже готовий компост повертаються на поля як органічне добриво. Перший рік застосування вже дав помітний приріст урожаю жита й пшениці на полях, куди вносили і тверду, і рідку фракції.

За 3 тижні до візиту команди #АгроЕкспедиція Молоко 2026 на фермах «Відродження» встановили нову систему DeLaval «розумне доїння». Апарат за кілька циклів запам'ятовує кожну корову й індивідуально регулює вакуум і швидкість забору залежно від потоку молока. 

Кормова база СТОВ «Відродження» 

Раціон корів у СПОП «Відродження» складається з ріпакового шроту, соєвої оболонки, кукурудзи, пшениці, житнього сінажу, силосу і низки добавок. Конверсія корму: 1,7–1,9 на високопродуктивних групах, 1,4–1,5 — на нижчих.

Щодо кормової групи, то цьогоріч в господарстві посіяли: силосний гібрид жита КВС ПРОГАС та гібриди кукурудзи силосного напрямку — КВС®БІГБІТ, КВС®БОГАТИР, КВС®ІНТЕЛЕГЕНС  з лінійки Best4MILK. 

«Цього року господарство зібрало силосне жито з врожайністю 18–19 т/га. Це набагато кращий результат, ніж торік. Зараз тут готуються до заготівлі кукурудзяного силосу. На полях бачив, що гібрид КВС ІНТЕЛЕГЕНС виглядає особливо добре, навіть в такі спекотні дні», — зазначає торговий представник КВС-УКРАЇНА Володимир Дереневич.

Про молочну кризу та повернення інвестицій

Тетяна Ляшенко каже, що ще недавно ціна на молоко складала 13,40 грн/л.  З 1 серпня 2026 переробники підняли ціну до 15 грн/л без ПДВ  і це, за її словами, важлива межа, яку господарство нарешті пройшло.

«15 грн/л — це для нас точка, яку треба було перейти. Ця ціна покриває прямі витрати — годівлю тварин, електроенергію, податки, зарплати. Без амортизації. А якщо порахувати, коли окупиться сам комплекс, то це вже зовсім інша історія. Цього року взагалі нічого не було акумульовано на те, щоб повернути інвестиції. Просто щоб жити», — зазначає директорка господарства.

Вона каже, що у найважчі місяці рятували бички. Ціна на яловичину для експорту тоді трималася на рівні 130–135 грн/кг живої ваги, і продаж бичків дозволяв хоча б не йти у мінус. Сьогодні ця опція теж під загрозою, адже експорт яловичини морем зупинено, а внутрішній ринок не сформовано.

Здавалося б, після падіння цін на зерно собівартість молока мала піти вниз, але Тетяна Ляшенко каже, що, навпаки, спека дає додаткові статті витрат.

«На період спеки в нас, навпаки, подорожчали корми. Треба купувати добавки, які полегшують травлення, бо корова й так витрачає енергію на те, щоб охолодитися. Додали ще соєвої оболонки, а вона досить дорога», — пояснює директорка господарства.

11 280 літрів на корову — технологічна ферма СГП ім. Воловікова

Молочний комплекс СГП ім. Воловікова — учасник так званого «клубу 40+». Середній надій високопродуктивної групи становить 45-46 кг на добу при середній продуктивності 11 280 кг на фуражну корову на рік. Стадо налічує 2300 голів, з них 1200 дійних. 

Показово, що поголів'я на комплексі за останні роки скоротилося майже у 2 рази, але загальний вал молока зріс.

В господарстві порахували, що планка рентабельності — 30 л на корову. Менш продуктивних тварин здають на м'ясокомбінат. Цьогорічна вибраковка стада склала 30–32%.

Про технології на фермах СГП ім. Воловікова 

Корів обслуговує доїльна установка типу карусель на 36 місць. Роздачу кормів забезпечує власний кормоцех з автоматичним змішуванням, який готує п'ять окремих рецептур одразу: для високопродуктивного й середньопродуктивного стада, сухостою та молодняку. Премікси дають лише сухостою й телятам.

«Цього року ми запустили сепаратор, який дозволив зменшити використання соломи на підстилку. Солома зараз досить дорогий і проблемний продукт. Також маємо свій кормоцех, автоматичне змішування», — розповідає Роман Гуменюк, заступник директора з тваринництва господарства.

До речі, тут розкидання сепарованого гною автоматизоване. Раніше на це залучали чотирьох людей. У планах — модернізація ще одного корівника й автоматизація випоювання телят.

Ще одна технологічна лінія — це система зрошення, яка бореться з тепловим стресом тварин.

«У пік спеки, якби цієї системи не було, ми втрачали б 3 т молока на день. На корову це десь −2–3 л на добу», — пояснює Роман Гуменюк.

Річ, без якої наразі не проживе жодна ферма, — це генератор. Заступник директора каже, що якщо ферма буде 4 години без електрики, то через 2 дні можна її закривати.  Адже вже за день-два помітні втрати і молока, і продуктивності, і здоров'я.

Експерт департаменту підтримки агробізнесу Credit Agricole Bank Олександр Бондар ділить інвестиції в ефективність роботи ферми на дві категорії. Перша — забезпечення енергонезалежності, зокрема встановлення генераторів та інших джерел резервного живлення. Цей етап уже пройшла більшість тваринницьких господарств. Другий напрям, який нині набуває особливої актуальності, — автоматизація виробничих процесів і модернізація обладнання, що дозволяють скорочувати операційні витрати та знижувати собівартість виробництва молока.

«Йдеться про інвестиції в сучасніше обладнання — продуктивніші доїльні системи, ефективніші рішення для заготівлі та зберігання силосу, автоматизацію окремих виробничих процесів. Сьогодні господарства шукають можливості знизити собівартість виробництва кожного літра молока навіть на 1–2 гривні, адже саме такі, на перший погляд, невеликі зміни в масштабах виробництва суттєво впливають на економіку підприємства та допомагають вистояти у нинішніх нелегких умовах. У Credit Agricole Bank ми супроводжуємо такі інвестиційні проєкти та бачимо, що вкладення в модернізацію сьогодні є одним із найефективніших способів підвищити конкурентоспроможність молочних господарств», — пояснює Олександр Бондар.

Чим годувати, щоб мати +40 л молока на день

«Ми не економимо на годівлі корів. Якщо будемо економити на кормах — втратимо надої», — каже заступник директора з тваринництва Роман Гуменюк.

Раціон формують із наявних кормів. На фермі є чотиримісячний перехідний запас силосу. Тобто закладають новий, а корови доїдають ще торішній. Двічі на місяць кожен інгредієнт відправляють в лабораторію на оцінку. У раціоні також використовують соєвий шрот і макуху.

Кукурудзу в господарстві вирощують на 1400 га, з них 600 га — це силосні гібриди. Решта — частково йде на корм та на зерно. Базові силосні гібриди кукурудзи в господарстві — КВС® БІГБІТ і КВС  ІНТЕЛЕГЕНС. До речі, останній гнучко перерозподіляється між силосом і зерном залежно від фактичної потреби господарства.

За словами торгового представника КВС-УКРАЇНА Володимира Дмитрука,  господарство послідовно збирає спочатку гібриди з раннім ФАО, а потім — з пізнім, розтягуючи період заготівлі на кілька тижнів і розподіляючи навантаження на техніку.

«Гібрид КВС ІНТЕЛІГЕНС тут вирощують вже третій рік. Це такий собі компроміс між агрономом і зоотехніком. Технологія вирощування не уніфікована — на добрих ґрунтах обходяться тільки гноєм, на піщаних — додають безводний аміак. Густоту посіву тримають на рівні 88 тис. рослин/га для зернової й 92 тис.  рослин/га для силосної кукурудзи», — розповідає представник КВС-УКРАЇНА.  

Про молочну кризу 2026 

У СГП ім. Воловікова прямо називають кризовою ситуацію на ринку молока. Закупівельна ціна на сире молоко за рік впала приблизно на 30%, тоді як собівартість виробництва зросла через подорожчання кормів і ветеринарного супроводу. 

Підвищення цін заводами з 14 до 15 грн/л тут розцінюють не як відновлення ринку, а лише як компенсацію загальної інфляції та дорожчого дизпалива.

«Зараз ми працюємо на дуже низькому рівні рентабельності. Якщо буде далі підвищуватися собівартість і не буде підвищення ціни молока — просто буде збиток», — каже Роман Гуменюк. 

Майже 10 тис. ВРХ та у 2 рази менший земельний банк — досвід ФГ «Велес-Віта»

ФГ «Велес-Віта» обробляє 4000 га землі на Вінниччині й утримує 9750 голів ВРХ. Господарство займається одразу двома напрямками тваринництва — молочним та мʼясним.

Диверсифікація між молоком і м'ясом допомагає господарству вирівнювати прибутки, адже підстраховки з боку рослинництва немає. Наприклад, взимку 2025 року, коли молочна криза вдарила найсильніше, господарство здало 600 бичків за ціною 145 грн/кг. Саме це дало обігові кошти для виживання.

Середні надої становлять понад 11 тис. л на корову на рік. За такої продуктивності корова проходить 3–4 лактації, після чого стадо оновлюють. Вибраковка становить 35–40% щороку.Сезонність на надої тут майже не впливає.

«У нас надої щомісяця зростають за рахунок комфорту, кормів і кращої селекції. Тому сказати, що на корів впливає погода — ні», — зазначає фінансова директорка ТОВ «Велес Віта» Ірина Талавера. 

Високотехнологічна ферма господарства «Велес-Віта»

Про комфорт тварин тут дбають першочергово. Вентилятори на фермі вмикаються від 13 °C і регулюють потужність залежно від температури. Корови лежать на м'яких матрацах, гноєвидалення автоматичне й працює за розкладом, а робот-підгортач корму виїжджає кожні 2 години. До речі, господарство щойно докупило ще чотири такі роботи.

«Господарство старається модернізуватися і збільшити продуктивність за рахунок автоматизації процесів. Це, мабуть, зараз найголовніше, адже потреба в персоналі залишається доволі критичною. Сьогодні ефективність вимірюється тим, наскільки ти можеш автоматизувати власні процеси», — каже Олександр Бондар, експерт департаменту підтримки агробізнесу та ESG напрямку Credit Agricole.

Головний інструмент управління стадом — ідентифікаційний ошийник на кожній корові.

«Це один із моїх улюблених інструментів. Ми бачимо активність корови, чи вона захворіла, коли вона в охоті, скільки часу відпочивала, скільки їла, скільки тривала румінація. Якби це була ферма на 100 корів, де ветеринар знає кожну в мордочку, то не було б такої потреби. А при дійному стаді 1500 голів це дуже зручний інструмент управління», — каже фінансова директорка «Велес Віта» Ірина Талавера. 

Останній збудований доїльний зал — паралель 16 на 16 виробництва «GEA», відкритий у жовтні 2024 року. Дві доярки за зміну обслуговують 800 корів, а усе стадо доять близько 5 годин, тричі на добу.

Запліднюють корову не раніше ніж за 60 днів після отелення, навіть якщо вона показує охоту вже на 49-й день. Раніше осіменіння означає, що тварина не встигне вийти на пік лактації. 

Чим годують корів у ФГ «Велес-Віта»?

Основу раціону становлять власні корми — силос і сінаж, які закладають на декількох майданчиках одразу. У раціон також йде жом з цукрових буряків, які в господарстві вирощують саме для цього. Власної кукурудзи на силос не вистачає, адже в господарстві обмежений земельний банк. Тому близько 20% докуповують у Хмельницькій і Тернопільській областях.

#АгроЕкспедиція Молоко 2026 їде на одне з полів господарства, де посіяно гібрид КВС ІНТЕЛІГЕНС. Густота 75 тис.  рослин/га, внесено 100 кг складного добрива і 200 кг карбаміду перед посівом.

«Кукурудза виглядає добре, хоча ми спостерігаємо скручене листя як наслідок впливу спеки. Основний масив виглядає краще, а це — так званий крайовий ефект. За прогнозами, заготівлю силосу можна буде розпочинати за два тижні», — оцінює торговий представник КВС-УКРАЇНА Михайло Скакун.

Жито на силос гібриду КВС ПРОГАС скосили в останній декаді травня з урожайністю близько 30 т/га — це один із кращих показників по регіону. Михайло Скакун розповідає, що в господарстві практикують сіяти кукурудзу вдруге за сезон одразу після збирання жита на силос. Відтак на одному полі господарство отримує два врожаї на рік.

«Навіть якщо врожайність кукурудзи на силос після жита буде меншою,порівняно з посівом в оптимальні терміни, це все одно виправдано — поле не простоює, ми зберігаємо вологу і збільшуємо кормову базу», — пояснює фахівець КВС-УКРАЇНА.  

За його спостереженнями, дедалі більше господарств у регіоні відмовляються від багаторічних трав, особливо люцерни, на користь гібридного озимого жита саме через посуху. Один укіс жита може дати стільки ж, скільки люцерна за цілий рік.

Чому доїти корів неможливо без стабільного світла?

На фермі встановлено три генератори й сонячні батареї, але повністю забезпечити споживання сонцем поки не вдається: «Не ті масштаби», — пояснює Ірина Талавера. 

Молоко охолоджують у німецьких холодильниках на 25 т. Є два резервні, менші — на випадок, якщо основний вийде з ладу. Забирають молоко раз на добу, охолоджене не вище 6 °C.

Про фінансову підтримку галузі розповів начальник управління агроекспертизи Credit Agricole Bank Ігор Гуржій. За його  словами, у складних умовах, коли ресурси дорожчають, одним із важливих інструментів підтримки бізнесу варто розглядати саме інвестиційне фінансування на сонячні панелі, адже воно знижує залежність від зовнішньої енергетики і напряму впливає на собівартість.

«Тваринництво потребує стабільного енергопостачання — корову треба доїти по кілька разів на день. Тому це рішення потрібне не комусь одному, а фактично всім виробникам молока, незалежно від розміру, адже воно забезпечує стабільний операційний цикл», — пояснює Ігор Гуржій.

Ферма як соціальний проєкт для села — тваринництво в ТОВ «Агровіт» 

Четверте господарство в сьогоднішньому блозі — це ТОВ «Агровіт», молочна ферма агрогрупи «Агрейн». Сьогодні тут утримують 350 голів разом із молодняком і сухостоєм. Середні надої — близько 24 л на корову на добу чи майже 9 т на рік. Денний вал молока приблизно 4,5–5 т. Молоко з ТОВ «Агровіт» здають на фабрику Roshen вже 12 років.

І головна відмінність у тому, що молочна ферма в межах  господарства — це соціальний проєкт. Тобто для людей ферма — це стабільність і в роботі, і в підтримці громади. Для ТОВ «Агровіт» це розуміння того, що робота з людьми гарантує поповнення земельного банку.

«Це насамперед спосіб утримати землю й людей у селі, а не окремий бізнес заради прибутку. В нас на фермі працює 46 людей, на елеваторі ще 22. А у сусідніх двох компаніях разом і 10 чоловік не працює. Ці люди гарантують нам зембанк», — пояснює керівник напряму тваринництва Олександр Буднік. 

Комфорт — це другорядна інвестиція

На фермі доять на прив'язі через молокопроводи, поступово оновлюючи обладнання. Навантаження на доярку зараз — 65 корів. Тут свідомо не поспішають з повною автоматизацією, адже знову ж — це означає скорочення штату працівників та потенційних пайовиків. 

Також стратегія розвитку полягає в тому, що комфорт корови — не перша інвестиція.

«Комфорт починається після 30 кг. Якщо після 30 л ти не дав комфорту — ти більше не надоїш. Зараз пріоритет — це кормова база», — каже директор ТОВ «Агровіт» Віктор Слободян.

Втім, в господарстві все ж покращують умови утримання корів. Наприклад, збудували одне нове приміщення для утримання високопродуктивного стада. Зараз його тестують і планують будувати ще 2. В нових комплексах закладено принципи безприв'язного утримання й вільного доступу до води. Також вводять українську систему Profit у кормозмішувачі, яка показує, скільки й чого реально з'їдає кожна корова, що напряму позначається на надоях.

Цифри надоїв — це не головне

Олександр Буднік говорить: «Навіщо доїти 40 кг молока, якщо можна мати класний жир, білок і отримувати собі з цього той самий профіт?»

Наприклад, середня жирність молока на ТОВ «Агровіт» — 4,3%, білок — 3,2–3,3%. Якщо підняти коефіцієнт жиру до білка, за яким фактично рахують заводи, до 1,16–1,24, то фізичні 27 кг з корови зараховуються заводом як 34 л.

Не бачать тут сенсу і переходити з «вищого ґатунку» до класу «екстра».

«Сьогодні за категорію «екстра» платять надбавку лише 5 коп./кг. А щоб її отримати, потрібно запровадити дві додаткові промивки обладнання, які коштують щонайменше 1500 грн. Є сенс у цьому?» — запитує Олександр Буднік риторично.

Протягом 7 місяців цього року собівартість молока на «Агровіті» становить близько 18 грн/л, тоді як реалізаційна ціна з серпня — 15 грн/л без ПДВ . Найнижче цього року ціна опускалася до 14,23–14,30 грн/л, а середня ціна у 2025 році трималася на рівні 17,90–18 грн. Тобто торік ферма ще заробляла «свою гривню-дві» на молоці, а зараз уже ні.

Це була друга зупинка #АгроЕкспедиція Молоко 2026. Раніше ми вже писали про господарства, де ставку зробили на комфорт і отримали вдвічі більше молока тими самими коровами. У наступному матеріалі — гравці зовсім іншого масштабу, які б'ються за «клуб 40 літрів». Тож стежте за публікаціями.