Калін Цуркан: В інтенсивній технології виробництва від добрив залежить майже 50% урожаю

665
0
 Калін Цуркан, заступник виконавчого директора «Бізон-Тех», доктор сільськогосподарських наук
Kurkul.com Калін Цуркан, заступник виконавчого директора «Бізон-Тех», доктор сільськогосподарських наук

У структурі витрат за інтенсивної технології агровиробництва живлення займає 35-40%. Як зменшити ці витрати та водночас використати їх максимально ефективно — говорили на семінарі «Технології та врожай», організованому компанією «Бізон-Тех» у Запоріжжі.

Основним спікером заходу став заступник виконавчого директора «Бізон-Тех», доктор сільськогосподарських наук Калін Цуркан. Також участь у семінарі взяв власник групи компаній BKW Вадим Коверник. Він зазначив, що аграрний бізнес, як і будь-який інший, має на меті отримання прибутків. А на них впливають дуже багато факторів. І тут може допомогти комплексне партнерство з такою компанією, як «Бізон-Тех». Адже серед головних напрямів діяльності компанії — дистриб'юція, трейдинг і сільське господарство. Таким чином, охоплюється практично увесь ланцюжок агровиробництва.


Вадим Коверник, власник групи компаній BKW

«Сьогодні ми хочемо показати, де є приховані резерви, в чому потенціал рослин і високого врожаю. І як ви можете розкрити цей потенціал завдяки тому новому, інноваційному, що може дати наша компанія», — зазначив Вадим Коверник.

Окрім поглиблених знань про потенціал рослини, компанія може поділитися і своїм досвідом у застосуванні тих чи інших технологій. Наприклад, як три роки тому відкрили для себе агрохімію виробництва Китаю.

Вадим Коверник зазначив, що із приходом до «Бізон-Тех» Каліна Цуркана, у компанії повністю змінився підхід до системи мінерального живлення.

Генетичний потенціал рослини використовується лише на 30%

alt

Зазвичай у кінцевому підсумку (тобто, в отриманому врожаї) реалізується лише 30% генетичного потенціалу рослини. Адже протягом усього періоду вегетації діє ціла низка стресових факторів, які крок за кроком знижують імовірність одержання закладеного селекціонерами рівня врожайності. Ці чинники добре відомі: від запасу вологи у ґрунті та відповідних погодних умов і до достатньої кількості поживи для рослини та впливу шкідників чи хвороб.

За словами Каліна Цуркана, якщо порівнювати рівень реалізації згаданого потенціалу в Україні та деяких інших країнах на прикладі середньої урожайності різних культур, то картина досить невтішна.

Один із важелів, на думку Каліна Цуркана, лежить у площині застосування ефективної системи живлення. Саме системи, як неодноразово наголошував експерт. Хоча, до всього, він навів статистику, яка свідчить, що норми внесення мінеральних добрив у діючих речовинах в Україні у 5, а то й у 10 разів нижчі, ніж у тих же Німеччині чи Франції.

«З чого складається урожай? Якщо відкрити підручник з агрономії, то там сказано, що урожай створюють лише 5 основних чинників. Три з них — світло, тепло і волога — нам не підвладні. А от наступні два чинники — сорт (або гібрид) і добрива — це те, на що людина може вплинути. До слова, немає засобів захисту рослин. Не тому, що вони неважливі. Просто засоби захисту не формують урожай, вони дають можливість зберегти наявний потенціал. Однак хочу тут додати, що є іще один чинник, який називається реакцією на поживу, тобто, реакцією на добрива. І тут важливо з’ясувати: а що конкретно в тих чи інших умовах дає одна тонна добрива? Тому що в структурі прямих витрат, коли ми говоримо про більш-менш інтенсивну технологію агровиробництва, добрива займають 40-45%», — так окреслив основну тему розмови Калін Цуркан.

Чи є зв’язок між результативністю азотного живлення і наявністю усього спектру поживних елементів?

Наглядною ілюстрацією для певного розуміння процесів стали результати такого собі експерименту, який провели в Інституті ґрунтознавства і агрохімії ім. М. Дімо (Молдова).

Там протягом 4 років на 4 ділянках вносили різні норми NPK, отримавши досить цікаві результати.


Дія азотних добрив на урожай озимої пшениці на чорноземі звичайному, т/га

«По 60 кг діючої речовини азоту, фосфору та калію за 4 роки забезпечили в середньому прибавку 1,5 т/га урожаю пшениці. А там, де односторонньо давали подвійну, потрійну норму азотного живлення (тобто, 120-180 кг), виявилося, що врожай угору не пішов», — пояснив Калін Цуркан.

Відповідно, постає тема балансу. Та не лише основних елементів живлення. Як свідчать дані іншого експерименту, про підсумки якого теж розповів Калін Петрович, є тісний взаємозв’язок між результативністю азотного живлення і наявністю усього спектру поживних елементів.

На графіку помітно, як збільшується рівень засвоювання рослинами азоту за однакової норми його внесення, залежно від наявності інших важливих елементів.

«Тут вказано відсоток віддачі азоту при одній і тій самій нормі діючої речовини 185 кг/га (тобто 0,45 т/га аміачної селітри). І оця різниця між 57% і 85,3% — це, фактично, ваші гроші. Наскільки ефективно на кожному гектарі ваших посівів діють кошти, витрачені вами на азотні добрива», — зазначив експерт.

І додав, що важливо, по суті, «рахувати кожну молекулу», тоді рішення будуть усвідомленими і результативними. А для цього потрібно розуміти, як же поводиться азот у довкіллі, у ґрунті, в рослині.

Щоб підкреслити свої слова, він продемонстрував таблицю, в якій вказано динаміку цін на деякі добрива за декілька останніх років у перерахунку на діючу речовину азот.

Далі Калін Цуркан наголосив на тому, що треба дбати і про мікробіологію ґрунту, один зі способів досягти кращих показників — відповідна сівозміна. Плюс, що актуально в останні роки, й особливо на півдні України, до якого, фактично, належить і Запорізька область, — це наявність вологи. На думку експерта, компенсувати її нестачу можна, зокрема, за рахунок розвиненої кореневої системи. І саме цей чинник є важливим і для кращого засвоєння поживних елементів.

Однак, якщо йдеться про баланс живлення, то думати лише про основні елементи — однобокий погляд. Є набір хімічних речовин, без яких рослина не може розвиватися нормально, не кажучи вже про віддачу у вигляді врожаю. Втім, Калін Цуркан наголосив, що мікроелементи самі по собі не формують врожай.

Нові інноваційні системи живлення, що допомагають повніше реалізувати потенціал рослини

Калін Цуркан розпочав цю частину семінару із переліку видів спеціальних добрив за наявною у світі класифікацією.

Це, зокрема:

  • добрива для фертигації (водорозчинні мінеральні добрива з мікроелементами на хелатній основі);
  • добрива для позакореневого підживлення (водорозчинні мінеральні добрива + ПАР + амінокислоти);
  • мікроелементи (окремо — як монопродукти, так і добрива, до складу яких входять декілька мікроелементів);
  • біостимулятори (амінокислоти, полісахариди, вітаміни, ензими, фітогормони: ауксин, гіберелін, цитокінін, абсцизін тощо);
  • органо-мінеральні добрива (на основі гумінових і фульвокислот у поєднанні з мінеральними);
  •  комплементарні добрива (pH-коректори, стартові добрива + Ca, Mg, глюконова кислота).

Світове агровиробництво рухається у напрямку створення інноваційних систем живлення рослин, які допомагають їй якомога повніше реалізовувати свій потенціал. Простими традиційними рішеннями цієї мети вже не досягнути.

Розуміючи ці тенденції, Калін Цуркан, за його словами, довго шукав авторитетних виробників та новітні якісні продукти, з допомогою яких можна було б вирішити чимало проблемних питань у живленні культур в українських умовах. Його увага зупинилася на голландській Holland Farming та італійській Biolchim, у портфелі яких є найбільш вдалі інновації, котрих не вистачає українському ринку.


Дія біостимулятора Кропмакс на розвиток кукурудзи

Зокрема, ультраконцентроване добриво-біостимулятор Кропмакс (CropMax), яке «Бізон-Тех» пропонує на ексклюзивних умовах в Україні.

«З Голландії ми привезли продукт, який вирішує проблему кореневої системи та ефективного використання вологи, та який відомий сьогодні у 47 країнах світу», — зазначив Калін Цуркан.

За його словами, продукт активно стимулює кореневу систему, діючи прямо із зернини. За нанесення лише 200 мл препарату на 1 т насіння він пробуджує розвиток насінини: зародкові листочок та корінець починають «працювати». Корінець — це волога й пожива, листочок — фотосинтез. Загалом же, завдяки своїй системній дії та ефекту транспортування, Кропмакс сприяє кращому розподілу елементів живлення у всій рослині за короткий час.

«Коли додаємо цей регулятор росту, ми отримуємо сформовані тяжі під кожну насінинку. Через них надходить пожива. Хоча насправді все починається з добре розвиненої кореневої системи», — пояснив експерт.

Ще один препарат, про який згадав Калін Цуркан, — Гідроферт (Hydrofert) виробництва Biolchim. Це мікрокристалічні водорозчинні комплексні добрива із вмістом мікро- та макроелементів на хелатній основі, які не містять хлору та натрію. Продукт підвищує толерантність рослин до стресових факторів, які виникають унаслідок дії пестицидів, несприятливих погодних умов (посухи, мінусових температур), хвороб тощо.

Ефективність обох препаратів випробовували на експериментальних ділянках в умовах України. Зокрема, у порівнянні із застосуванням різних форм азотних добрив.

Розмова загалом вийшла досить цікавою й інформаційно насиченою. Практично кожну свою тезу Калін Цуркан підтверджував даними, накопиченими упродовж багаторічного досвіду в галузі агрохімії, який він отримав не лише на теренах України, а й за кордоном, у співпраці з провідними світовими сільськогосподарськими компаніями.

Як зазначив, підсумовуючи, Калін Цуркан, формувати урожай нескладно, якщо є розуміння усіх процесів, які відбуваються у рослині та навколо неї. Тому організатори заходу пообіцяли, що схожих семінарів буде ще багато, адже рівень обізнаності фахівців у сільському господарстві сприяє його розвитку. А компанія «Бізон-Тех» зацікавлена у формуванні інноваційного спрямування вітчизняного агробізнесу, від чого виграють усі його учасники.

© Алла Гусарова, Kurkul.com, 2018

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми