Питання на 40 млрд — кому вистачить українських міндобрив?

800
0
Питання на 40 млрд — кому вистачить українських міндобрив?
Kurkul.comПитання на 40 млрд — кому вистачить українських міндобрив?

Український ринок мінеральних добрив за останні роки відчутно просів. Галузь зіткнулася з проблемами забезпечення сировиною для виробництва мінеральних добрив. Загальна економічна ситуація та зброй­ний конфлікт із Росією на Донбасі і припинення постачань дешевого газу стали причиною перебоїв у роботі або, навіть, повної зупинки великих вітчизняних підприємств-виробників.

Більшість підприємств галузі орієнтовані на виробництво азотних добрив, що було зумовлено доступом до порівняно дешевого природного газу та виробничим потенціалом. А ось вітчизняні виробники фосфорних і калійних добрив, залежні від імпортної сировини, не могли конкурувати щодо цінових пропозицій із виробниками з основних країн‑експортерів, і лише частково закривали потреби українських аграріїв.

Решта залежить від імпорту, велика частина якого традиційно здійснювалася з РФ.

Збройний конфлікт із Росією, призвів до зменшення імпорту та перебоїв із поставками як самих добрив, так і компонентів для їх виготовлення. Так, припинення подачі газу викликало зупинку навесні 2017 р. трьох найбільших заводів групи Ostchem: «Азот» (Черкаси), «Рівнеазот» та «Сєвєродонецьке об’єднання Азот». А от концерн «Стирол» взагалі припинив свою роботу через військові дії.

Аміачна селітра

Дороге задоволення

Нестача добрив і збільшення вартості їх виробництва призвели до зростання ціни кінцевої продукції. Так, після введення антидемпінгового мита на аміачну селітру у 2014 р. ціни на українському ринку азотних добрив (аміачної селітри, карбаміду та КАС) різко зросли та залишалися необґрунтовано завищеними порівняно з експортними цінами з України. Це також призвело до зниження кількості внесення мінеральних добрив господарствами.

Загалом, протягом останніх трьох років картина вимальовується невтішна — фіксується недостатнє використання мінеральних добрив у розрахунку на 1 га посівної площі. За даними Всеукраїнської Аграрної Конфедерації, на 1 га припадає в середньому 80 кг діючої речовини (азоту — близько 55 кг/га, фосфору — 12 кг/га, калію — 12 кг/га), а дефіцит поживних речовин складає 67 кг/га. Найвищий дефіцит азоту, фосфору й калію простежується в Чернівецькій, Херсонський, Запорізькій та Львівській областях. Найменше мінеральних добрив із розрахунку на 1 га вноситься в Херсонській, Донецькій, Луганській, Запорізькій областях, найбільше — у Львівській, Волинській, Закарпатській областях.

Інститут Аграрної Економіки дослідив втрати українських аграріїв від недостатнього внесення добрив. За результатами досліджень рівень недобору врожаю через високу ціну на добрива оцінюється в 32 млрд грн, а загальний рівень недоотриманих коштів через їх ціну, несвоєчасні поставки добрив, їх неналежну якість та через інші чинники оцінюється в понад 40 млрд грн.

Добрива

А що ж імпорт? Що стосується азотних добрив — його обсяг за минулий рік зріс на 40,5 %, також майже вдвічі збільшилися поставки фосфатних добрив. Саме в цих позиціях Україна відчувала найбільш гостру потребу. А ось імпорт калійних добрив навпаки — знизився на 37,2 %. Варто зазначити, що за рік частка імпорту азотних мінеральних добрив із Російської Федерації скоротилася із 77 % до 52 %. Проте, основним конкурентом вітчизняних добрив усе ж залишається російська селітра. Всупереч санкціям і антидемпінговому миту її завозять в Україну контрабандою.

А звідси постає чергова, проте, не менш важлива проблема — фальсифікат. Сьогодні все частіше під імпортними марками добрив з Узбекистану, Казахстану, Болгарії та інших країн ховаються російські виробники. Фермери розповідають, що виробники такого фальсифікату часто маніпулюють із якістю. Наприклад, додають менше корисних речовин. Як наслідок — урожайність на полях фермерських господарств падає не тільки від нестачі добрив, а й від їх низької якості.

Внесення добрив

Є й такі, що вбачають у цьому ще один елемент гібридної війни Росії з Україною. Нібито, через заборгованість українських виробників перед «Нафтогазом», деякі з них припинили свою роботу. Як відомо, святе місце пустим не буває — за умов дефіциту міндобрив Росія скористалася ситуацією і просто таки наводнила український ринок своїм фальсифікатом. Чи має право на життя така теорія? Залишимо на ваш розсуд.

Цьогоріч, «погоду» українським сільгоспвиробникам у найгарячішу пору — посівну, робили не тільки фальсифікат та ціни на добрива. Шрамом на серці багатьох фермерів залишаться події навколо «Імперії Агро». Заручниками фінансового конфлікту цієї компанії та ТАСкомбанку тоді стало понад 3 тис. фермерів з усієї України, залишившись без насіння, добрив і засобів захисту.

Читати: Ріжки та ніжки — що залишать фермерам Імперія й ТАСКОМБАНК?

А що там у можновладців?

Що ж до державних ініціатив, покликаних врегулювати ситуацію в галузі, є надія, що невтішні прогнози щодо збільшення ринкової вартості газу змусять уряд перейти до дій.

Як повідомив народний депутат Іван Мірошніченко в інтерв’ю для Agropolit.com, існує два варіанти.

Перший — держава бюджетними механізмами здешевлює газ для виробництва добрив аграріям, за умови жорсткого контролю українських хімічних підприємств на предмет кінцевої ціни добрив для сільгоспвиробників. У такому разі виробник отримує на пільгових умовах газ для переробки в добрива, фермер — добрива по прийнятній ціні.

Другий — здешевити газ для виробництва лише певного обсягу хімічних добрив без прив’язки до бюджету.

Добрива

Якщо говорити про основні вітчизняні виробничі потужності - тут теж усе складно. За даними Kyiv Mercantile Exchange, на сьогодні одні з лідерів українського виробництва мінеральних добрив — Дніпроазот та Одеський припортовий завод — досі не розпочали свою роботу. Очікується, що ОПЗ запуститься в листопаді, а от Дніпроазот швидше всього запрацює вже з наступного року. Черкаський Азот, який таки працює — зараз орієнтується на селітру та КАС.

А що стосується групи компаній OSTCHEM, яка посідає перше місце серед виробників міндобрив в Україні, то на даний момент над нею завис меч ГПУ. Як повідомляє Agropolit.com, 10 жовтня генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що прокуратура може заарештувати майно Дмитра Фірташа разом із заводами групи компаній OSTCHEM, що входять до складу його фінансово-промислової групи «Group DF». Очевидно, такий розвиток подій оптимізму українській галузі не додасть, і на фермерів чекатимуть чергові перебої з постачанням та космічні ціни на добрива.

Від того, у якому стані перебуватимуть вітчизняні підприємства із виробництва мінеральних добрив залежить подальший розвиток аграрного сектору та його конкурентоспроможність у світі. Крім того, експорт мінеральних добрив є одним із найперспективніших та важливих напрямів, оскільки це продукція з високою доданою вартістю, світовий попит на яку стабільно зростає.

Тому, якщо держава спрямує свої зусилля на збереження та відновлення потенціалу української хімічної промисловості не тільки в контексті забезпечення безперебійного постачання добрив для потреб вітчизняного сільського господарства, а й задля диверсифікації нашої економіки — дивіденди не змусять довго на себе чекати.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2018 р. 

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми