Потенціал на максимум, або Як отримати більше від пшениці озимої

883
0
Як отримати більше від пшениці озимої
Kurkul.comЯк отримати більше від пшениці озимої

Восени 2017 р. компанія «Агроскоп Інтернешнл» розпочала спільний проект із дев’ятьма господарствами, що йдуть в ногу з часом і готові впроваджувати інноваційні рішення. Його мета — навчитися використовувати ресурси господарств не тільки для збільшення врожайності, а й для збереження економічно виправданої вартості тонни вирощеного зерна. Процес вирощування передбачав надання господарствам технологічної підтримки у вигляді постійного моніторингу та оцінки стану посівів із використанням сучасних методів діагностики та збору інформації з полів для найбільш повного аналізу.

Участь у проекті взяли господарства із різних областей України: ТОВ «Волинь Нова» (Волинська обл.), ТОВ «Агропродсервіс» (Тернопільська обл.), ТОВ «М’ясник» (Хмельницька обл.), ТОВ «Хорост Плюс» (Хмельницька обл.), ТОВ «Сокільча» (Житомирська обл.), ТОВ «Березна» (Київська обл.), ТОВ «Кашперівський цукровий завод» (Київська обл.), ТОВ «Врожайне» (Вінницька обл.) та ТОВ «Південь Агропереробка» (Одеська обл.).

На початку проекту кожне поле (після збирання попередників) було продіагностоване шляхом електро-кондуктивного сканування або супутникового моніторингу поверхні ґрунтів відповідно до індексу SOB (Soil Braiten) (мал.1). Далі за допомогою встановленого на автомобілі пробовідбірника були отримані зразки ґрунту, які в агрохімічній лабораторії «Агроскоп» досліджувалися на вміст мезо-, мікро- та макроелементів, з’ясовувалися кислотність і механічний склад.

За результатами досліджень поле ділили на зони неоднорідності, а експерти компанії визначали потреби ділянок у поживних речовинах та розробляли системи живлення й захисту під заплановану врожайність. Цей захід дає змогу вирівняти поле за родючістю, не перенасичуючи елементами живлення окремі ділянки, та уникнути їх антагонізму й блокування.

Малюнок 1. Знімки поля зроблено за допомогою супутникового моніторингу полів.

Наступний крок — створення карт ущільнення ґрунту поля, згідно з якими надавалися рекомендації щодо обробітку ґрунту з метою формування його оптимальної структури, руйнування плужної підошви на тій глибині, на якій вона залягає. Цей агрозахід поліпшує здатність кореневої системи рослин пшениці озимої активно розвиватися та споживати елементи живлення і вологу з глибших горизонтів ґрунту.

Генетичний потенціал

Також величезне значення має генетика сорту пшениці. Фахівці зупинилися на сорті Етана виробництва DSV, що має потенціал урожайності понад 13,0 т/га, характеризується відмінною зимостійкістю, пластичністю до ґрунтово-кліматичних умов, адаптивністю до пізніх строків посіву, високим коефіцієнтом продуктивного кущіння, стійкістю до вилягання та борошнистої роси, здатністю формувати продуктивність за рахунок компенсації різних елементів.

Для отримання високого врожаю необхідно забезпечити оптимальні умови росту й розвитку рослин, зокрема фітосанітарного стану поля шляхом захисту їх від хвороб, шкідників, бур’янів. Також необхідно подбати про забезпечення в достатній мірі макро-, мезо- і мікроелементами живлення в критичні періоди росту й розвитку, і регуляцію всіх процесів обміну, росту й розвитку відповідно до фізіологічного стану рослин та прогнозу погоди.

Посіви озимої пшениці

Повний контроль

Ще одна важлива складова точного землеробства — правильний підбір техніки для обробки ґрунту, посіву та внесення засобів захисту. Технічне оснащення має включати системи для уникнення накладок під час посіву та обробки, які можуть дозовано вносити добрива. Слід також подбати про фітосанітарну чистоту поля, розробивши схему захисту посівів, починаючи від насінини й до останньої фази вегетації.

Хоча основна технологія була розроблена завчасно, з певним набором ефективних і перевірених продуктів, проте для її оптимізації впродовж вегетації, а особливо в критичні фази розвитку рослин, технологи «Агроскоп» регулярно виїжджали на поля господарств. Під час кожного візиту використовувалися різноманітні діагностики для визначення негативних факторів впливу на ріст і розвиток рослин. За результатами моніторингу надавалися відповідні рекомендації та проводилося коригування технологічних операцій.

Для виявлення зон поширення хвороб, шкідників і стресів використовувався супутниковий моніторинг полів за допомогою програми Contour на основі індексів NDVI та активності хлорофілу (мал. 2).

Малюнок 2. Супутниковий моніторинг за індексами NDVI та активністю хлорофілу.

Діагностика дає уявлення про проблемні зони, які обов’язково необхідно дослідити і встановити причини їх виникнення. Результати огляду посівів, знову ж таки, відображалися у рекомендаціях щодо вдосконалення технологій захисту та живлення. Якщо для з’ясування ступеня поширення шкідників і бур’янів використовувалися візуальні та облікові методи оцінки, то для визначення впливу хвороб, зокрема на ранніх етапах їх розвитку, – електронні мікроскопи (для точнішої діагностики) і рекомендації щодо внесення препаратів.

Для виявлення дефіциту елементів живлення під час критичних періодів вегетації пшениці озимої (формування кількості стебел, величини колоса, кількості квіток, зерна та його наливу) за допомогою фотометрії проводилася функціональна тканинна діагностика (мал.3).

Малюнок 3. Результати функціональної тканинної діагностики.

За результатами функціональної тканинної діагностики рослин аграріям давали поради щодо позакореневих підживлень та внесення азотних добрив. Після кожного візиту господарства одержували звіти про огляд посівів з метою встановлення рівномірності розвитку, фізіологічного стану рослин, наявності хвороб, шкідників і бур’янів, а також прогноз погоди, аналіз можливого сценарію розвитку рослин, фітопатогенної ситуації та відповідні рекомендації.

Завдяки постійному моніторингу експерти підбирали ефективні й відносно недорогі препарати, які попередньо були протестовані на дослідницьких центрах компанії «Агроскоп».

Погодні корективи

Незважаючи на погодні фактори виробничого сезону, господарства досягли достатньо високих показників урожайності пшениці озимої на рівні 8,6-10,0 т/га, а в деяких господарствах на окремих ділянках поля — 12,0-13,0 т/га (мал. 4).

Малюнок 4. Карта врожайності поля.

Здобутим досвідом вирощування культур під наглядом технологічних експертів «Агроскоп» поділився генеральний директор компанії «Агропродсервіс» Андрій Баран.

«Ми погодилися на технологічний супровід компанії «Агроскоп», щоб довести самим собі, що ця земля може дати не менше, ніж в Англії. На цьому прикладі ми хочемо вдосконалити технологію, аби застосувати її на більших площах. Ми ставимо завдання одержувати не менш як 10,0 т/га. Звісно, треба зважати на економіку, рекорди за будь-яку ціну нікому не потрібні», — підсумував він.

Андрій Баран, генеральний директор компанії «Агропродсервіс»

Два роки тому він відвідав Англію та господарство пшеничного рекордсмена Рода Сміта. Побачене й почуте його вразило. Андрій Баран запросив Рода Сміта відвідати Україну та дізнатися про особливості вирощування в нашій країні. Рекордсмен ознайомився з ґрунтово-кліматичними умовами, технічним арсеналом, попередніми результатами господарства й запевнив, що в Україні можна досягнути врожайності на рівні 16,0 т/га, але необхідно докласти зусиль, мати хліборобський талан та довірити справу своїм партерам — компанії «Агроскоп». Адже Род Сміт досягнув успіху завдяки тісній співпраці з технологічними експертами компанії Agrii, що також входить до групи компаній Origin Enterprises.

«На полі «Агропродсервіс» ми виявили шість неоднорідних зон і відповідно до їхнього агрохімічного балансу розробили схеми живлення. Тобто аграрії вносили на полі не середню дозу, а таку, яка потрібна конкретній ділянці», — розповів експерт з технологічного супроводу компанії «Агроскоп Інтернешнл» Володимир Петрунів

Технолог вважає: головною причиною того, що врожайність не досягла запланованої межі є складні природно-кліматичні умови. Перехід від зими до літа відбувся різко, до початку квітня було досить холодно, потім раптово потепліло, опадів у квітні майже не було, і рослинам у цей період гостро бракувало вологи, щоб вегетація проходила за оптимальним графіком. Також не змогла добре розвинутися коренева система, тож рослини не засвоїли в повному обсязі всі елементи живлення, а в другій половині літа випали небажані дощі.

Володимир Петрунів, експерт з технологічного супроводу компанії «Агроскоп Інтернешнл»

«Помилки цього року ми ретельно проаналізували і постараємося їх не повторювати. Подумаємо, як можна нейтралізувати примхи погоди за допомогою технологій», — зауважив Володимир Петрунів.

На основі окремого аналізу результатів роботи кожного з господарств, які брали участь у проекті, були виявлені недоліки, що вплинули на технологічний процес та завадили реалізації потенціалу пшениці озимої. Фахівці «Агроскоп» у свою чергу розробили рекомендації щодо їх усунення. У підсумку  більшість господарств вирішила й надалі використовувати технологічні операції, запропоновані експертами компанії «Агроскоп». Адже результати цього року підтверджені значно вищою врожайністю минулих сезонів, але без збільшення собівартості тонни вирощеного зерна.

© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2018 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus