Посівна озимої пшениці

4377
0
Посівна озимої пшениці

Озима пшениця — головна за важливістю культура в Україні, яка поступається за обсягами вирощування тільки кукурудзі, проте має значення стратегічної харчової культури. До того ж це — хороший попередник для інших сільськогосподарських посівів, фуражний та технічний продукт, який використовується не лише на борошно чи концентровані корми для тварин, а й для виготовлення спирту, крохмалю, медичної сировини, харчових добавок тощо. А пшеничну солому заготовляють на підстилку та грубі корми для худоби, паливо для сушарок зерна чи громадських закладів, сировину для утеплення будівель тощо.

Згідно з офіційними даними Держстату, посівні площі озимих зернових культур на зерно під урожай 2019 року склали 5,9 млн га, із них лише під озиму пшеницю — 5 млн га. Щороку Україна збирає десятки мільйонів тонн зерна пшениці, проте середня врожайність по країні за останні роки залишається на невисокому рівні — близько 3,7-4,4 т/га. Причиною таких результатів є не лише кліматичні умови, а й помилки, часто допущені аграріями несвідомо чи вимушено при вирощуванні пшениці.

Тут як ніколи справедливе правило: «як посієш, так і пожнеш». Фахівці говорять, що помилки при сівбі пшениці, такі як неправильні строки проведення операції або загущені чи зріджені посіви, можуть коштувати щонайменше 30-50% майбутнього врожаю або й привести до повної загибелі посівів узимку. То як сіяти правильно і як зберегти сходи пшениці до входження в зиму — читайте далі.

Кращі попередники

Проблема коротких сівозмін в Україні існує повсюди. В деяких господарствах практикують 4-5-річну сівозміну, а десь вдаються навіть до 2-річної (пшениця - соняшник, наприклад). Лише одиниці дотримуються рекомендованих 7-9-пільних систем обороту культур. Відповідно часто виникають ситуації, коли саме озима пшениця як одна із найстабільніших у сівозміні стає оптимальним попередником для багатьох культур. А от для самої пшениці вибір попередника дещо складніший.

Рекомендації вчених щодо насичення сівозміни пшеницею озимою полягають у тому, що повернення пшениці на те саме поле має відбуватися не раніше ніж через 2 роки. Інакше буде спостерігатись загальне зниження продуктивності сівозміни. Відповідно відсоток насичення сівозміни пшеницею має складати не більше 30%. 

Вимоги до попередника під озиму пшеницю:

  • Раннє збирання. Важлива умова, адже підготовка ґрунту під сівбу пшениці часто починається ще в серпні. Тому пізні сорти сої, кукурудза, цукровий буряк, пізній соняшник - варіанти, які унеможливлюють або дуже скорочують терміни сівби озимої пшениці.
  • Накопичення вологи в ґрунті. Для проростання і нормального розвитку сходів озимої пшениці потрібно досить багато вологи. Але проблема в тому, що у час сівби в багатьох регіонах України можуть спостерігатись посушливі умови, тому час посіву або відтерміновують до випадання осінніх дощів, або обирають попередник, що накопичує в ґрунті достатньо вологи. Ідеальними в цьому плані є чорний пар, посіви сидератів, злакових та бобових трав на зелений корм, кукурудзи на силос. А от кукурудза на зерно та соя, які виносять дуже багато вологи з ґрунту в останніх місцях вирощування, значно збільшують ризик отримання проблемних сходів. Проблема полягає в тому, що як чорний, так і зайняті пари у сучасних сівозмінах майже не використовуються, тому цих попередників критично мало.
  • Відсутність падалиці та бур’янів. Зазвичай пшеницю сіють у дуже стислі строки, як тільки звільнила поле попередня культура. Часу на боротьбу з бур’янами часто не залишається. До того ж обробіток ґрунту під пшеницю робиться неглибокий, адже коренева система рослин розвивається переважно у верхньому шарі. Це сприяє проростанню падалиці та забур’яненню посівів. Наступного року засмічення поля падалицею соняшнику, ріпаку, жита, ячменю, гречки та інших культур створить чимало проблем під час жнив і може призвести до зниження класності зерна.
  • Відсутність спільних хвороб. Багато кореневих гнилей, фузаріоз, сажкові гриби та інші хвороби пшениці масово поширюються полями в Україні лише з причини недотримання сівозміни. Сівба пшениці по пшениці чи інших зернових колосових обернеться підвищеними витратами на захист посівів, зрідження сходів узимку, спалахами хвороб колоса наступного року. Це ж стосується і розвитку шкідників, які накопичились у лісосмугах та ґрунті поля і з нетерпінням чекають на нові сходи.

Отож, відмінними попередниками під озиму пшеницю можна вважати чорний та зайняті пари, бобові культури, крім сої, багаторічні бобові трави.

Добрими попередниками є озимий ріпак, рання соя, рання картопля та цукровий буряк перших строків сівби, кукурудза на силос, овочі та інші просапні культури, льон, гречка.

Задовільними попередниками є кукурудза та соняшник ранніх термінів збору, соя, сорго. 

Читати за темою: Стан пшениці в Україні в 2019 році — АгроЕкспедиція

Рекомендації можуть відрізнятись залежно від умов конкретного року, кліматичної зони та ґрунтів. Наприклад, у достатньо вологі роки кукурудза та соя будуть доволі непоганими попередниками, а у сухих умовах Півдня чи в посуху після сої отримати хороші сходи пшениці складно.

Обробіток ґрунту

Підготовка поля до сівби озимої пшениці може відрізнятись залежно від умов та попередника. Ще досі багато фермерів використовують класичний плужний обробіток під пшеницю, хоча більшість вже перейшли до поверхневого чи мінімального обробітку. Обидві системи мають свої плюси і мінуси. Застосовувати навіть в межах одного господарства можна як одну, так і іншу, залежно від умов року та попередника.

Оранка 

Класична технологія передбачає наявність часового проміжку не менше 20 днів між збиранням попередньої культури та сівбою пшениці. За цей час зазвичай проводиться двократне лущення стерні, оранка та культивація. Проте такий варіант, окрім значних витрат часу, передбачає більший розхід пального. 

При застосуванні відвального (плужного) обробітку ґрунту починають з лущення відразу після збирання попередника. Лущення проводять за допомогою дискування у двох напрямах на глибину 6-8 см для створення добре замульчованого верхнього шару ґрунту. При наявності лише однорічних бур’янів і розміщенні пшениці після стерньових попередників, як правило, проводять одне якісне лущення дисковими лущильниками на глибину 6-8 см. 

Після відростання бур’янів площу орють плугами з передплужниками в агрегаті з котками. Глибина оранки залежить від необхідності приорювання післязбиральних решток та гною, але не слід заглиблюватись понад 20-22 см, оскільки при більш глибокій оранці пересихає орний шар.

Читати за темою: Потенціал на максимум, або Як отримати більше від пшениці озимої

На зайнятих парах, які рано звільняються від урожаю парозаймаючої культури та забур’янених кореневищними бур’янами (пирієм повзучим, гострецем, хвощем польовим), а також після запирієних стерньових попередників проводять дворазове дискування на глибину залягання кореневищ (10-12 см) та оранку з коткуванням після появи «шилець» пирію на глибину до 25-27 см. Пирій іноді знищують також вичісуванням. Ефективним є застосування по вегетуючих рослинах гербіцидів на основі гліфосату.

Оранку під пшеницю закінчують не пізніше як за 3-4 тижні до настання оптимальних строків сівби. При запізненні з оранкою ґрунт до початку сівби не встигає достатньо ущільнитися, що створює загрозу розриву кореневої системи пшениці внаслідок його осідання. Про це особливо слід пам’ятати при сівбі після кукурудзи та інших культур, що залишають багато пожнивних решток (не запізнюватися з її збиранням і підготовкою ґрунту).

Поверхневий обробіток

Коли орний шар містить менше 20 мм продуктивної вологи, що спостерігається в посушливе літо, то після таких попередників як горох, кукурудза ефективнішим є безвідвальний (безплужний) або поверхневий обробіток (дисковими лущильниками, плоскорізами). Цей варіант також скорочує час підготовки поля, тому застосовується частіше після попередників, що збираються у пізні строки, коли пізня оранка уже недопустима.

Також оранка потребує відповідного стану ґрунту, коли він утворює дрібногрудкувату структуру. В умовах нестачі вологи чи її надлишку на важких ґрунтах від оранки краще відмовитись, оскільки поверхня буде занадто глибистою. Тут теж на допомогу прийде поверхневе дискування, обробка культиваторами чи комбінованими агрегатами на глибину 6-8 см.

У зонах недостатнього зволоження, так як осінні опади у більшості випадків не змочують нижні шари ґрунту, і волога є тільки у верхньому шарі ґрунту, то рекомендується посів після мінімального обробітку ґрунту (наприклад, дискування на 5 см) або взагалі по No-till.

За словами бренд-менеджера компанії Bednar в Україні Володимира Олексієнко, однією з основних вимог до обробітку ґрунту під озиму пшеницю є повне знищення багаторічних бур'янів та падалиці культури-попередника, гарна підготовка посівного ложа, вирівнювання поверхні поля та збереження вологи. Оскільки глибина посіву озимої пшениці становить 2-3 см, то відповідно використання оранки під посів — не найкраще рішення з точки зору економічної ефективності. Тому зазвичай це є лущення або дискування на глибину до 10 см, яке провокує проростання падалиці і одночасно дає змогу зберегти вологу. Після цього, перед посівом, відбувається боротьба зі сходами цієї падалиці хімічним або ж механічним способом.

«Найбільшою проблемою при підготовці ґрунту наразі фермери називають засуху – при таких умовах важко якісно підготувати поле для посіву – дискова борона не «лізе» у землю, плуг виорює великі, тверді грудки. І тут вже фермери, виходячи з того обладнання, яке мають, приймають рішення, як обробити поле. При виникненні таких обставин необхідно мати передпосівний компактор, який зможе за декілька проходів роздавити грудку і сформувати посівне ложе. Ну, і звичайно, важливою проблемою є наявність лінійки техніки», — говорить експерт.

Також Володимир Олексієнко додає, що на полях, де залишилось дуже багато рослинних решток, необхідно зробити або оранку на глибину 25-28 см, або глибоке дискування на 16-18 см. Інші агрегати у даному випадку навряд чи вирішать проблему рослинних залишків.

Володимир Олексієнко, бренд-менеджер компанії Bednar в Україні

«Наразі спостерігаються два основні типи обробітку ґрунту для різних регіонів — це дискування для Південної зони, де мало опадів, оранка і дискування для решти регіонів. Але, як вже говорилось вище, оранка тут є, мабуть, через відсутність у господарстві інших агрегатів, окрім плуга, тому більш доцільно, з точки зору собівартості, провести малозатратне лущення/дискування і після цього провести посів або звичайною, зерновою сівалкою, або ж зерновим посівним комплексом. А використання таких технологій як міні-тіл, стріп-тіл, ноу-тіл, напевно, менш прив’язане до регіонів, а більше залежить від бачення фермерів технології вирощування і власної прихильності саме до цих напрямів», — коментує експерт.

Якщо говорити про техніку, то необхідна потужність трактора, для проведення підготовки ґрунту під озиму пшеницю визначається насамперед площею, яку необхідно обробляти. Для когось буде достатньо і 120 к.с, а для когось 340. Але незважаючи на це, такий виробник грунтообробної техніки, як BEDNAR, може запропонувати під будь-який трактор цілу лінійку техніки, необхідної для підготовки грунту під посів озимої пшениці. А зважаючи на те, що кожного року умови різні – то відповідно, бажано в своєму арсеналі мати необхідні агрегати, які найбільше підійде саме під конкретні умови. Тому, можна стверджувати, що для підготовки грунту під посів озимої пшениці необхідно мати: дисковий лущильник/стерньовий культиватор, дискову борону, передпосівний компактор, посівний комплекс. Маючи такий перелік техніки, фермер зможе завжди ідеально підібрати обладнання для будь-яких умов.

Підготовка насіння

Для сівби пшениці необхідно використовувати насіння, яке за категорією відповідає 1-3 репродукціям зі схожістю для м’якої пшениці не менше 92 %, чистотою від насіння бур’янів та інших домішок не менше 98 %, сортовою чистотою не менше 98 %, вологістю не більше 15-15,5 %.

Читати за темою: Василь Река: Рентабельність пшениці з кожним роком падає

Перед сівбою насіння калібрують за крупністю і вирівняністю: очищають від насіння бур’янів та інших культурних рослин і пожнивних домішок; протруюють від збудників хвороб та ґрунтових шкідників; обробляють мікроелементами, бактеріальними препаратами тощо.

На стадії проростання пшениця чутлива до безлічі шкідливих  організмів . Бактерії, гриби, шкідники, нематоди можуть негативно впливати на ріст і розвиток молодої рослини, особливо за несприятливих погодних умов. Ці мікроорганізми можуть зберігатися безпосередньо на насінині або у грунті. За таких умов слід відмітити ефективність застосування протруєння насіння. Завдяки протруєнню насіння відкривається можливість цільового нанесення невеликої кількості препарату якнайближче до цих об’єктів. Тому протруєння можна вважати й екологічно найбільш прийнятним способом хімічного захисту, що відповідає критеріям охорони навколишнього середовища.

Раніше протруювання насіннєвого матеріалу рекомендували проводити за 2-3 тижні до сівби.  Досліди, під час яких насіння протруювали з інтервалом у 15, 5 і 1 добу сучасними системними або контактними препаратами з використанням плівкоутворювачів показали, що істотного впливу на ураження рослин кореневими гнилями, сажковими й іншими захворюваннями та продуктивності культури у зазначені строки не спостерігалося. Отже, протруювати насіння цілком можливо безпосередньо перед сівбою. Таким чином, можна уникнути організаційних ускладнень, пов’язаних зі зберіганням протруєного зерна.

Висока ефективність протруєння забезпечується насамперед за дотримання рекомендованих норм витрати препарату. Дослідами Інституту захисту рослин НААН України встановлено, що зменшення норми витрати препарату на 10-15% призводить до значного зниження його ефективності, а проти окремих патогенів ефективність втрачається повністю.

Для підвищення ефективності протруйників, зменшення можливого забруднення довкілля і поліпшення санітарно-гігієнічних умов працівників слід застосовувати плівкоутворювачі - натрієву сіль, карбоксиметилцелюлози, полівініловий спирт, СМАН, танол, рідкі комплексні добрива тощо.

Під час підготовки до протруєння треба ретельно очистити зерно від пилу і битого зерна. Відомо, що дрібні частинки пилу і роздроблені частинки зерна мають величезну сумарну поверхню. Внаслідок цього значна кількість протруйника витрачається на покриття цієї поверхні, а не для знезараження зерна. Істотно знижується ефективність протруєння ячменю і вівса за використання для сівби оголеного від колосових лусочок зерна. Таке зерно зв’язує велику кількість препарату, а решта насіння не отримує необхідної його кількості.

Доцільно зауважити, що ранній захист посівів від насіннєвої, грунтової інфекції забезпечує гарантований урожай озимих зернових культур. Проте високої ефективності протруєння можна досягти лише за умов поєднання цього заходу з високим рівнем агротехніки.

«Протруювання насіння фунгіцидними та інсектицидними препаратами дає можливість захищати молоді проростки та корені від комплексу шкодочинних хвороб та шкідників на посівах зернових культур, і не тільки їх. У залежності від д.р. препаратів, повноцінний захист може тривати до 3-4 тижнів з моменту потрапляння зернівки в ґрунт. Протруювання захищає посіви (зернівки) на початкових етапах органогенезу, росту та розвитку рослини від таких хвороб, як: майже всі види сажки, гельмінтоспоріозна та фузаріозна кореневі гнилі, пліснявіння насіння, та інші. А також це гарний захист від ґрунтових та наземних шкідників, таких як: дротяники, несправжні дротяники, жужелиці, види злакових мух, цикадки, види блішок та частково попелиць», — каже Дацьков Анатолій, консультант та агроном-технолог компанії «Океан Інвест» у Вінницькій області.

Дацьков Анатолій, консультант та агроном-технолог компанії «Океан Інвест» у Вінницькій області.

Обираючи протруйник, варто врахувати, що деякі попередники сприяють накопиченню збудників фузаріозу в рослинних рештках: кукурудза, ріпак, соя, горох. Тож, сіючи озиму пшеницю по одному з таких попередників, слід обирати відповідний фунгіцидний протруйник для захисту кореневої системи рослин. Також гарним рішенням буде здати насіннєвий матеріал на перевірку до сертифікованої лабораторії, аби визначити наявність тих чи інших патогенів у насінні. Це допоможе зробити більш виважений вибір протруйника.

У разі дотримання рекомендацій із застосування протруйники не викликають зниження польової схожості насіння культур, навіть таких, маса 1000 насінин яких нижча за звичайну.

«Протруйники повинні мати не менше двох діючих речовин фунгіцидних, а також і інсектицидну д.р. Використовують такі формуляції д.р:

дифеноконазол у поєднанні з флудіоксонілом, або з ципроконазолом; 

тебуконазол в поєднанні з тіабендазолом, з протіоконазолом, з прохлоразом, з флуопірамом, флудіоксонілом чи азоксістробіном;

карбоксин з тирамом, із тріадименолом та тебуконазолом, з карбендазимом, з епоксіконазолом; флутріафол з імазалілом та з тіабендазолом, тритіконазол з піраклостробіном чи з прохлоразом;

флудіоксоніл із тритіконазолом чи з ципроконазолом.

Також з інсектицидними протруйниками, або додавання їх окемо в робочий розчин — тіаметоксам, імідаклоприд, клотіанідин. Також рекомендую додавати в робочий розчин мікроелементи, та стимулятори росту рослин», — радить Олександр Горобець, консультант та агроном-технолог компанії «Океан Інвест» у Сумській, Харківській та Донецькій областях»

Олександр Горобець, консультант та агроном-технолог компанії «Океан Інвест» у Сумській, Харківській та Донецькій областях»

Строки сівби й норми висіву

Найкраще перезимовує озима пшениця з добре сформованим вузлом кущення, 3-4 пагонами та добре розвиненою кореневою системою. Залежно від сорту така кількість пагонів утворюється за 50-60 днів (від сівби до припинення активної вегетації, коли середньодобова температура встановлюється на рівні 5 ºС), протягом яких набирається сума температур 560-580 ºС. Цього досягають при сівбі її в оптимальні (календарні) строки, встановлені для кожної грунтово-кліматичної зони: в Лісостепу і західних районах 10-25 вересня, у Степу 15-25 вересня. 

Читати за темою: Як Україна та Росія зайняли ринок пшениці

У ці строки, як правило, середньодобова температура становить 15-17 ºС. На родючих ґрунтах, після кращих попередників з достатнім внесенням добрив та при достатніх запасах вологи в посівному шарі, пшеницю сіють у другу половину оптимальних строків. 

При більш ранній сівбі вона може перерости, особливо високорослі сорти пшениці, при цьому знизится морозо- та зимостійкість. Крім того, ранні посіви більше пошкоджуються злаковими мухами (шведською, гессенською та ін.) цикадами, попелицею, які є збудниками вірусних захворюваннь.

У традиційних сортів озимої пшениці, норма висіву зазвичай становить 3-4 до 5 млн. шт. насіння на 1 га, а в несприятливих (нехватка вологи, пізній посів і т.п.) - 5,5-6,0 млн. Норму висіву пшениці диференціюють з урахуванням сорту, попередника, добрив, строків сівби і т.п.

У сучасних сортів, які мають високий коефіцієнт кущіння і у гібридів пшениці, норма висіву буде значно нижчою, і вона визначається перш за все рекомендаціями селекціонера-оригінатора даної пшениці.

Норма висіву гібридної пшениці визначається в посівних одиницях і розраховується на підставі рекомендацій компаній-оригінаторів. Для гібридної пшениці, слід слід строго дотримуватися норм, рекомендованих виробником для різних грунтово-кліматичних зон і умов.

Одним з технологічних прийомів формування оптимальної густоти рослин пшениці на посівній площі є вибір ґрунтових умов, біологічних особливостей сорту, строків і способів сівби та інших факторів урожайності. Наприклад, у західних та північних регіонах України, більше забезпечених вологою, густота посіву і залежна від неї норма висіву на ґрунтах середньої родючості вищі, ніж у посушливих південних та східних умовах, де для густих посівів не вистачає вологи і вони допускаються лише при зрошенні. 

Проте і в районах достатнього зволоження при вирощуванні пшениці на досить родючих ґрунтах або при застосуванні високих норм добрив не слід загущувати посіви, особливо якщо сорти висококущисті, адже це може викликати їх вилягання та зниження урожайності. Подібна взаємозалежність норм висіву і родючості ґрунту спостерігається також у посушливих районах, коли при сівбі пшениці на високородючих ґрунтах вищої врожайності досягають за рахунок деякого загущення посіву із застосуванням підвищених норм висіву.

При встановленні норм висіву потрібно враховувати кущистість і високородючість сорту. Як правило, висококущисті й високорослі сорти, які формують густий стеблостій, схильний до вилягання, висівають рідше, ніж менш кущисті й менш високорослі сорти, стійкі проти вилягання. Норми висіву залежать від строків сівби пшениці. При запізненні із сівбою їх підвищують, щоб зменшити загрозу можливого зрідження посівів внаслідок загибелі недостатньо розвинених рослин з настанням ранніх осінніх заморозків. Норми висіву підвищують при сівбі пшениці після стерньових попередників, на площах, недостатньо очищених від бур’янів та перехресному способі сівби. Визначаючи норму висіву, обов’язково враховують якість насіння – його схожість, чистоту та масу 1000 насінин.

Сівба пшениці

Пшениця - одна з найбільш поширених та давніх культур на теренах України, тому за час вирощування з’явилось безліч технологій її вирощування. Відповідно й способи сівби можуть відрізнятись у дуже широких межах.

Схема сівби

Серед найбільш поширених схем сівби можна назвати:

  • рядковий з міжряддям 15-18 см;
  • рядковий з міжряддям 20-22 см;
  • вузькорядний з міжряддям 7,5-12,5 см;
  • широкорядний з міжряддям 25 см і більше;
  • пунктирний (точний);
  • безрядковий;
  • розосереджений (сівба з надвузькими міжряддями, наприклад, 5 см);
  • перехресний;
  • діагонально-перехресний;
  • стрічковий;
  • смуговий.

Зазвичай більш широкі міжряддя використовують на родючих грунтах для сортів, схильних до сильного кущіння та при сівбі у ранні і оптимальні строки.

Більш пізні посіви, сівбу сортів з низьким коефіцієнтом кущення та сівбу на бідних грунтах проводять з більш вузькими міжряддями.

Найбільш поширеним є міжряддя 15 см, що пов’язане не тільки з агрономічними рекомендаціями, а й із широким поширенням доступних зернових сівалок з таким міжряддям. Проте зараз доволі поширеними також є схеми 12-12,5 см та 18 см.

Широкорядні схеми притаманні насінницьким посівам пшениці, а вузькорядний, розосереджений та перехресні способи сівби використовують з метою найбільш рівномірного розподілу насіння на поверхні, що забезпечує однаковий рівень живлення кожній рослині.

Що стосується стрічкових, смугових та пунктирних посівів, то за певних умов вони можуть виявлятись продуктивнішими від рядкового, проте потребують серйозного переоснащення сівалок або придбання спеціалізованих.

Глибина загортання

Оптимальною є глибина посіву пшениці в 2-3 см. Допускається сівба на глибину до 4 см. Але при більш глибокому посіві пшениця погано кущиться. Заглиблення бодай на 1 см призводить до того, що пшениця практично не кущиться, отже формується тільки одне стебло і врожайність знижується дуже істотно.

До того ж, більша глибина посіву призводить до нерівномірності сходів - сильніше насіння проб’ється назовні швидше, а слабше буде відставати, або й не зійде. Ослаблені сходи сильніше уражуються хворобами та шкідниками, менш стійкі до умов зими, формують зріджений стеблостій і дають менший врожай.

Захист 

При проведенні якісного протруювання насіння фунгіцидно-інсектицидним протруйником практично не потрібно додаткового внесення фунгіцидних, інсектицидних препаратів в осінній період, кажуть фахівці. Але бувають роки, коли погодні умови сприяють інтенсивному розвитку хвороб, а також шкідників. Якщо є такі загрози посівам, потрібно вносити фунгіциди та інсектициди по вегетації в фазі 2-3 листочків – початок кущення.

«Для кращої перезимівлі, а також задовільного стану після перезимівлі, зменшення ризиків розвитку кореневих гнилей та снігової плісняви, доцільно ранні посіви озимої пшениці обробити препаратом ГРАНО БТ (пропіконазол, 250 г/л) у нормі 0,5 л/га. Слід не забувати про обробку посівів в осінній період від наземних шкідників у тому випадку, якщо не було оброблене насіння озимих інсектицидним протруйником. В даному випадку можна застосувати інсектициди: ТОР БТ (альфа-циперметрин, 100 г/л) в нормі 0,15 л/га, ДИХЛОР БТ (циперметрин, 50 г/л + хлорпірифос, 500 г/л) у нормі 1л/га, а також СТРАЙК БТ (імідаклоприд, 150 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л) у нормі 0,15 л/га. За сприятливої погоди восени (тепло та волога) на ранніх посівах можливе переростання рослин озимої пшениці, що в свою чергу може негативно вплинути на перезимівлю. В даному випадку необхідно провести регуляцію рослин препаратом ГРУМ БТ (хлормекват-хлорид, 750 г/л) у нормі 0,7 л/га, який окрім запобігання переростанню буде стимулювати продуктивне кущення», - каже Сергій Дрозд, менеджер зі збуту компанії «Океан Інвест».

Сергій Дрозд, менеджер зі збуту компанії «Океан Інвест».

Гербіцидний захист посівів

На сьогодні невід’ємною частиною технології вирощування озимої пшениці є боротьба з бур’янами, особливо в осінній період, оскільки такий захід є одним із головних факторів формування майбутнього урожаю культури .

«Восени найбільшої шкоди посівам пшениці озимої завдають такі біологічні групи бур’янів: коренепаросткові — осоти рожевий та жовтий; зимуючі — кучерявець Софії, жовтозілля весняне, злинка канадська, латук дикий, мак дикий, підмаренник чіпкий, сухоребрик , талабан польовий, ромашка непахуча, сокирки польові, жовтушник розчепірений, кривоцвіт польовий, фіалка польова, падалиця ріпаку, соняшнику. Розвиток їх збігається з фазами розвитку культурної рослини. В осінній період бур’яни формують розетки  і добре розвинену кореневу систему, що забезпечує їм сприятливу перезимівлю», — пояснює Олександр Горобець.

З власного досвіду він радить, якими засобами краще боротися з такими бур’янами.

«Для контролю даних шкідливих об’єктів використовують такі діючі речовини гербіцидів:  метрибузин із сульфонілсечовиною (норми витрати мінімальні з рекомендованих чи близькі до максимальних у разі наявності перерослих  бур’янів). Особисто я на свої практиці використовував гербіцид на основі д.р. трибенурон-метил, який працює при низьких температурах, не токсичний для посівів озимої пшениці (завдяки швидкому ДТ-50), який повністю робить контроль осінніх бур’янів в посівах озимини. В компанії «Океан Інвест» продукт називається МАРКІЗ БТ. Ці препарати можуть застосовуватися за два тижні до перших заморозків, ефективність їх застосування також спостерігається за температури +5°С, опадів не повинно бути 4 години після внесення, можливе застосування від 2-3 листочків, ефективні проти широкого спектру бур’янів», — розповідає Олександр Горобець.

За сприятливих температурних умов, каже Олексій Пашали, менеджер зі збуту «Океан Інвест» у Одеській та Миколаївській областях, можливість осіннього внесення гербіцидів на рідко практикується і на півдні.

«Вибір гербіциду буде залежати від видового складу бур’янів на конкретному полі, від попередника (якщо є падалиця такого попередника, як ріпак чи соняшник, наприклад), в цілому від сівозміни (щоб оцінити ризик післядії), наявності та завантаженості техніки у господарстві», — каже він.

Підживлення

Використовуючи інтенсивні сорти з високими вимогами до забезпечення ґрунту поживними речовинами потрібно добре збалансувати систему живлення для максимальної реалізації генетичного потенціалу. На 1 т врожаю озима пшениця використовує 24-35 кг азоту, 10-15 кг фосфору, 20-26 кг калію, 5 кг кальцію, до 5 кг магнію, 4 кг сірки, 250 г заліза, 80 г марганцю, 55 г цинку, до 8 г міді та бору.

Найкращі показники врожайності можна отримати лише при повному забезпеченні рослин всіма елементами живлення (лімітуючий фактор). Також необхідно пам’ятати про баланс поживних речовин, так як неправильне співвідношення N,P,K призводить до зменшення продуктивності рослин та якості продукції.

Оптимальна система живлення передбачає внесення міндобрив:

  • під основний обробіток ґрунту;
  • у рядок при посіві;
  • підживлення під час вегетації.

Під основний обробіток потрібно вносити повну норму фосфорно-калійних добрив. Перемішування мінеральних добрив з шаром ґрунту під час оранки забезпечує максимальну ефективність від їх використання:

  • краще розвивається коренева система;
  • покращується кущення;
  • підвищується зимостійкість.

Якщо вологи вистачає, тоді можна добрива розкидати під передпосівну культивацію чи боронування. Але варто пам’ятати, що при такому застосуванні гранули залишаються на глибині 0-7 см. і при швидкому пересиханні ґрунтового шару буде зменшуватися ефект від їх застосування.

Для створення оптимальних умов для росту та розвитку, озиму пшеницю потрібно забезпечити легкодоступними формами азоту впродовж вегетації. Але варто врахувати, що надмірне азотне живлення з осені призводить до різкого зниження зимостійкості, переростання рослин пшениці. Узимку ж значна частина азоту, що не була використана, буде промиватись в глибші шари ґрунту, зменшуючи ефективність від застосування.

Також важливим моментом є внесення бору на посіви пшениці після олійних культур і навіть ріпаку. Бобові, ріпак, соняшник виносять із ґрунту великий відсоток бору, внаслідок чого може бути дефіцит елементу на пшениці. Це візуально не спостерігається, але внесення всього 100 г бору в діючій речовині не буде зайвим.  

Такий елемент, як мідь, варто вносити на перших етапах, у період до активного кущення, тоді ж і перший фунгіцид. Мідь потрібно вносити на ґрунтах із середнім pH, а також слабко-лужних. Це обов’язковий елемент на таких ґрунтах. Якщо міді буде недостатньо, у верхівках колоса не закладатимуться зерна. Вона має бути присутня в рослині протягом всієї вегетації, тому краще розділити дозу внесення міді на 2 рази (70/30).

Одним із найважливіших етапів підживлення пшениці, де ми максимально впливаємо на врожай, є закладка колоса, що відбувається на 29-30 фазі. Перше внесення азоту ми робимо під час відновлення вегетації рослини, доза залежатиме від часу відновлення, від стану посівів і міри розкущення. Рішення щодо кількості азоту потрібно ухвалювати безпосередньо на полі. Але важливо не пропустити фазу, коли колос разом із вузлами кущення буде заввишки 1 см.

Найбільша проблема втрат карбаміду — активне сонце, тому вносити добриво потрібно завжди ввечері. За сухих погодних умов втрати карбаміду становитимуть до 30%. Загалом, за ситуації, коли ґрунти не кислі, варто вносити 100 кг сульфату амонію на відновлення вегетації, в залежності від стану посівів. Якщо рН <6, то перевагу потрібно надавати листовим добривам із високим вмістом сірки у формі SO3.

Особливості мінерального живлення озимої пшениці:

  • Для вирощування озимої пшениці кислотність ґрунту повинна бути в межах 6-7,5 рН.
  • Не перепідживіть азотом озиму пшеницю з осені.
  • Найважливішими періодами в розвитку озимої пшениці є період від сходів до кущення та початок відновлення вегетації повесні.
  • Приблизно 30% азоту засвоюється з ґрунту і решта 70% – засвоюється з мінерального добрива.
  • Урожайність озимої пшениці зменшується на 15-20% за нестачі фосфору, що стимулює розвиток кореневої системи та калію, що впливає на кущення.
  • Сірка є сестрою азоту. Завдяки цьому елементу засвоюється азот та збільшується вміст клейковини.
  • При вирощуванні озимої пшениці використовуйте мікроелементи: цинк – 0,5 кг/га і мідь – 0,5 кг/г.

 © Микола Сирота, Kurkul.com, 2019 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus