Посівна ріпаку: секрети агротехнології

1173
0
Посівна ріпаку: секрети агротехнології
Посівна ріпаку: секрети агротехнології

Ріпак впевнено увійшов до числа «улюбленців» аграріїв. І це підтверджує офіційна статистика. За даними проекту «Посівна Онлайн», протягом двох останніх років площі під ріпаком в Україні зросли аж на 62%: із 0,8 млн га у 2017 році до 1,3 млн га у 2019 році. Це рекорд останніх дев’яти років і на третину більше торішнього показника. Упродовж цього часу підвищилась і середня врожайність ріпаку із 2,5 т/га до 2,76 т/га. Про стан культури в сезоні 2019 року ми вже розповідали. Але на носі нова посівна, де все більше фермерів будуть експериментувати з новою для себе культурою. Як отримати оптимальні сходи та захистити їх до входження в зиму, розповідає Kurkul.com

Кращі попередники

До попередників для озимого ріпаку є кілька вимог. Одна з головних ― раннє звільнення поля. Також попередня культура повинна допомагати у боротьбі з бур’янами, створенні хорошої структури ґрунту та накопиченні поживних речовин.

Тому найкращі попередники цієї культури ― багаторічні бобові трави, чорний пар або зелені пари. Добрими попередниками вважаються рання картопля, горох, гречка, вика, просо, однорічні трави. Задовільними ― зерно­ві культури. Несприятливими ― овес і яра пшениця.

Але перелічених культур у сучасній структурі виробництва українських господарств гостро бракує, натомість дуже велику частку займають стерньові зернові. Тому вимушеними попередниками найчастіше є озима пшениця, озимий або ярий ячмінь. 

Не можна сіяти ріпак після цукрового буряка, оскільки виникає небезпека поширення нематоди, яка є шкідником для обох культур. Не розміщують ріпак після соняшника та хрестоцвітих ― гірчиці, редьки, капусти та ін. Повертати ріпак на попереднє поле у сівозміні рекомендується не раніше, ніж через 4-5 років.

Ріпак як перехреснозапильна культура потребує просторової ізоляції від інших посівів ріпаку щонайменше 500 м. Потрібна вона і для захисту від шкідників та хвороб.

Вирощування ріпаку і зернових культур в одній сівозміні поліпшує фітосанітарний стан полів, зводить до мінімуму зараження зернових кореневою гниллю. Але загальна концентрація ріпаку у сівозміні не повинна перевищувати 25% площ.

Обробіток ґрунту

Обробіток ґрунту під ріпак повинен вирішувати 3 головні задачі:

  1. як і для всіх дрібнонасінних культур, поле має бути ідеально вирівняним, щоб забезпечити рівномірний за глибиною посів;
  2. для доброго контакту з насінням ґрунт має бути дрібногрудкуватим, з однорідною структурою, але не має «запливати» від дощів;
  3. зберегти вологу, необхідну для проростання та розвитку сходів до зими.

Іншими завданнями обробітку ґрунту під ріпак можуть бути: подрібнення пожнивних решток до такого стану, коли вони не заважатимуть здійснювати рівномірну сівбу, боротьба з бур’янами, запобігання ерозії.

Тому, незалежно від системи землеробства у господарстві, потрібно досягати цих задач, щоб отримати якісні сходи ріпаку. Найчастіше під ріпак використовують глибоку оранку або дискування, іноді ― у поєднанні з глибоким рихленням, але можливе і вирощування ріпаку за безвідвальної технології обробітку, mini-till, strip-till чи no-till. Головне, щоб при цьому технологія відповідала типу ґрунтів на полі, забезпечувала дотримання головних вимог та була підкріплена наявністю відповідної техніки.

Глибина обробітку може відрізнятись від поверхневого (6-8 см) до глибокого (25-30 см), залежно від технологій, попередника та типу ґрунтів. 

Але за будь-якого сценарію необхідно, щоб земля була проникною для повітря та води, не допускала застою ґрунтових вод та утворення плужної підошви. Ґрунт має бути добре розрихленим на глибину 22-30 см. Останнє особливо важливо для ріпаку, який має стрижневу кореневу систему. 

Для появи та хорошого розвитку сходів у ґрунті повинні накопичитись запаси вологи, які на час сівби мають становити в шарі до 10 см 10–15 мм, а в шарі до 30 см — 30–40 мм.

Лущення стерні

Розпочинати обробіток ґрунту доцільно відразу ж після збирання попередника негайним лущенням стерні лущильниками на глибину 8–10 см, а краще важкими тандемними двослідними дисковими боронами на глибину 14–16 см. Після попередників, які рано звільняють поле, через два тижні, з появою бур’янів можливе повторне лущення стерні зазначеними агрегатами для повного знищення сходів бур’янів та очищення поля від них.

Основний обробіток ґрунту

Основний обробіток ґрунту проводять через два тижні після лущення стерні як полицевими плугами різних модифікацій з котками для вирівнювання зораної поверхні, так і напів­плугами чизельними з котками. За умов економії паливно-мастильних матеріалів використовують також комбіновані плоскорізні агрегати.

Орати під ріпак доцільно оборотними плугами, які забезпечують якісну оранку без звальних гребенів і розгінних борозен. Це дуже важливо для подальшої передпосівної підготовки ґрунту з метою досягнення рівномірного загортання дрібного насіння ріпаку в ґрунт. Оскільки після зернових замість рекомендованих 3-4 тижнів до сівби ріпаку часто залишається 2 тижні, особливу увагу звертають на якість оранки. Плуг для прискорення осідання ґрунту агрегатують із котком і боронами.

«Плуги оснащуються передплужниками, які загортають пожнивні рештки на дно борозни, щоб вони не мали контакту із насінням. Щоб зробити плуг більш ефективним та універсальним, можна доукомплектувати його котком-грунтоущільнювачем типу VarioPack. Він прикочує розпушений ґрунт, не дозволяючи йому швидко висихати, та створює передумови для прогрівання ґрунту та затримування вологи», ― радить Олександр Киянець, фахівець з підтримки продажів «Лемкен-Україна». 

Передпосівний обробіток ґрунту

Через два тижні після оранки поверхневим обробітком ґрунту знищують першу хвилю пророслих бур'янів, а передпосівним обробітком ― другу. За посушливих умов та повного зневоднення посівного шару влітку доцільно відтермінувати строки проведення наступного обробітку ґрунту (культивації) до випадання дощів. Культивацію після основного обробітку ґрунту краще проводити при масовій появі бур’янів з метою їх механічного знищення та вирівнювання поверхні поля.

Головною вимогою та однією з особливостей при вирощуванні ріпаку озимого є ретельний передпосівний обробіток ґрунту. Адже насіння ріпаку дрібне, і для отримання його дружніх сходів обробіток ґрунту під посів повинен бути орієнтованим на створення вирівняного, вологого, пухкого, з дрібногрудкуватою структурою шару ґрунту на глибині загортання насіння (2–3 см). За умов недостатньої вирівняності поверхні ґрунту можливі суттєві втрати врожаю ― до 20% ― за рахунок нерівномірного висіву насіння по глибині та площі, а це зі свого боку спричиняє значну строкатість стеблостою. Такі сходи в подальшому зазвичай відстають у рості, їх сильніше вражають хвороби і пошкоджують шкідники.

«Для найкращого формування кореневої системи рослин готується ідеальне насіннєве ложе з великими грудками землі зверху, дрібною фракцією знизу та добре ущільненим грунтом. З таким завданням на відмінно справляється System-Kompaktor від LEMKEN. Робочими органами агрегату є два ряди стрілчастих лап, два пластинчастих котки, два вирівнюючих бруси та кільчасто-шпоровий коток. Великі грудки, які залишаються після обробітку стрілчастими лапами, подрібнюються вирівнюючими брусами і котком. Коток сортує грудки: дрібні грудки залишаються внизу, а великі виносяться на поверхню, захищаючи у такий спосіб насіннєве ложе від розмивання в результаті дощів, вітрів та ерозійних процесів», ― говорить Олександр Киянець. 

Олександр Киянець, фахівець з підтримки продажів «Лемкен-Україна».

На попередньо вирівняних при основному обробітку полях перед самим посівом ріпаку проводять культивацію на глибину 4–5 см культиваторами зі стрільчастими лапами на S-подібних пружинних стояках. 

Комбінований обробіток ґрунту

З метою економії матеріальних ресурсів, праці та часу економічно вигідно поєднувати операції з основного та передпосівного обробітку ґрунту, використовуючи при цьому комбіновані агрегати, які забезпечують ущільнення верхнього шару ґрунту і створюють його дрібногрудкувату структуру. Глибина ходу розпушувальних лап повинна відповідати глибині сівби і становити не більше 3-4 см. Під дією комбінованих знарядь ґрунт додатково осідає, що компенсує недотримання інтервалу тривалістю один місяць між оранкою і сівбою.

Можливий також варіант суміщення технологічних операцій з одночасного основного, передпосівного обробітку ґрунту та сівби за допомогою ґрунтообробно-посівних комплексів. Такий агрозахід із суміщенням технологічних операцій дає суттєву економію часу, витрат праці і коштів, забезпечує якісну сівбу та отримання повноцінних сходів.

Окрім цього, з метою економії ресурсів за кордоном (наприклад, у Німеччині до 50%), а останнім часом і в Україні ріпак озимий висівають по мілкому і навіть по нульовому обробітку ґрунту сівалками прямого посіву. Це дає ряд переваг, зокрема:

  • зменшується розрив між збиранням попередників і сівбою;
  • знижуються витрати на підготовку ґрунту;
  • зростає накопичення вологи та зменшуються її втрати.

Але слід зауважити, що прямий посів ріпаку хоча й скорочує рівень витрат на посівну, та може призводити до зниження врожайності, порівняно з сівбою після оранки.

Підготовка насіння

Якісний посівний матеріал — запорука високого врожаю. Обраний гібрид повинен мати наступні характеристики:

  • скоростиглість;
  • високий вміст білку та олій;
  • стійкість до розтріскування стручків та осипання;
  • морозо- та зимостійкість.

Також слід звертати увагу на хімічний склад насіння, обираючи для сівби безерукові та низькоглюкозинолатні гібриди й сорти. Урожай такого насіння можна без обмежень використовувати як у харчових цілях (олія), так і у кормовиробництві (шроти), тому проблем із реалізацією зерна не буде.

Одним із важливих заходів є калібрування насіння. Однорідність посівного матеріалу за масою та розміром забезпечує рівномірний розподіл його за глибиною та по площі і дає одночасні вирівняні сходи.

Відкаліброване та очищене насіння також значно якісніше проходить обробку протруйниками, яку більшість експертів вважають обов’язковою.

«Основне ― це якісно очищене (без пилу, лусок, смітних домішок та насіння бур’янів), однотипне та здорове насіння, відкалібрована машина для протруювання, обов’язкове дотримання інструкції із застосування тих чи інших препаратів, що дозволить якісно провести протруювання насіння. При правильному та якісному протруюванні насіння можна зберегти весь потенціал урожаю, який закладений у насінні, та не допустити втрат (понад 90%), які можуть бути при відсутності протруювання», ― зазначає менеджер компанії «Океан-Інвест» Сергій Дрозд.

Сергій Дрозд, регіональний менеджер із збуту в Хмельницькій області компанії «Океан-Інвест»

За його словами, використання протруєного насіння ріпаку дозволяє не боятися летючої, твердої, кам’яної та чорної (несправжньої) сажки, гельмінтоспоріозної та фузаріозної кореневих гнилей, пліснявіння насіння, а також комплексу ґрунтових шкідників (дротяники, несправжні дротяники та ін.) та наземних шкідників (злакових мух, цикадки та ін.).

Фахівець рекомендує додатково до протруйників додавати мікродобрива, гумати, амінокислоти та інші. Цей прийом забезпечить дружні сходи і вищу врожайність.

А представник компанії «Океан-Інвест» Анатолій Дацьков радить дотримуватись певних вимог під час протруювання насіння:

  • вологість насіння після протруювання не повинна бути більшою за 1%;
  • для завчасного протруювання дозволяється використовувати насіння з вологістю на 1–3% меншою від нормовано кондиційної;
  • недопущення травмування насіння у процесі проведення роботи з протруювання;
    повне і рівномірне покриття насіння захисно-стимулюючими речовинами;
  • дотримання запрограмованої норми витрати препаратів для кожної партії насіння із відхиленням запрограмованої норми на ± 10%;
  • насіння вологістю понад 14% можна обробляти не раніше як 2–3 дні до висівання;
    витрати робочого розчину 8-10 л/т насіння ріпаку.

Строки сівби й норми висіву

Тут діє правило: чим раніше сієте ріпак — тим менша має бути норма висіву, чим пізніше — тим більша. Наприклад, для першої декади серпня підійде густота 450 тис. шт./га, для другої декади вересня — 550 і більше тис. шт./га. Також слід коригувати норму висіву залежно від стану підготовленості ґрунту до сівби (в бік збільшення при неналежній підготовці).

Також слід зазначити, що завдяки біологічній особливості ріпаку — формувати на зріджених посівах багато бічних пагонів, а на загущених — підвищену кількість стручків у верхній частині рослини — норми висіву ріпаку значно менше, ніж в інших культур, впливають на врожайність.Тому багато хто з агрономів встановлює дещо занижені норми висіву, щоб заощадити насіннєвий матеріал ріпаку. Також норма висіву залежить від конкретного гібриду та його здатності до гілкування. Рекомендації різних виробників насіння щодо норм висіву своїх гібридів можуть відрізнятись у рази. Наприклад, одні гібриди краще висівати з такою густотою, щоб сформувався продуктивний стеблостій 40-60 рослин на м2, а інші гібриди мають оптимальну врожайність при густоті 100-120 рослин на м2.

Строки сівби слід обирати таким чином, щоб рослини ріпаку входили в зиму у фазі розвитку 6–8 листків, діаметр кореневої шийки становив 8–10 мм, висота рослини — 10–15 см та діаметр розетки — 15–20 см.

Агрономи розділяють 3 етапи строків посіву культури:

  • ранні (до 10 серпня);
  • оптимальні (з 10 по 25 серпня);
  • пізні (з 25 серпня по 5 вересня).

Сівба ріпаку

Ріпак можна сіяти різними сівалками: зернотрав’яними, льоновими, буряковими та ін. Можливе використання овочевих сівалок, особливо при широкорядному способі сівби. Але найбільш доцільним є використання спеціальних ріпакових сівалок та посівних комплексів. 

Ширина міжряддя залежить від наявної техніки, обраної технології вирощування, сорту чи гібрида. Але найбільш часто використовують міжряддя 15 см, 30 см, іноді ― 45 см або навіть 70 см. Широкорядні посіви переважно є насіннєвими і дозволяють проводити міжрядні культивації та боротьбу з бур’янами. 

Якщо сіяти ріпак зерновими сівалками, для висіву потрібної кількості насіння встановлюють мінімально передаточне число приводних зірочок на висівний апарат – 0,198 і відповідну довжину робочої котушки. Так, при ширині міжрядь 15 см, довжині робочої котушки 2 мм і передаточному числі 0,198 на гектар висівають 7,5 кг насіння, при довжині котушки 3 мм висівають 9,8 кг, 5 мм – 11,8 кг насіння. Якщо ж ширина міжрядь становить 30 см, довжина робочої котушки 5 мм забезпечить висівання 5,8 кг, 3 мм – 4,6 кг/га.  

Глибина загортання насіння залежить від типу механічного складу ґрунту, наявності вологи та інших чинників. На легких ґрунтах насіння загортають на 2,5-3,0 см, на важких ― 1,5-2 см. На відміну від інших культур, ріпак потребує твердого ложа для насіння, що  забезпечують вибором передпосівного обробітку ґрунту та сівалки, бажано з анкерним сошником. Використання сівалок з анкерними сошниками на вирівняних, високоякісно підготовлених до сівби площах забезпечує високу польову схожість, одночасність сходів і вирівняність рослин за темпами розвитку, збільшує врожайність насіння.

Глибина загортання насіння ярого ріпаку така ж, як і озимого. При посіві ріпаку слід врахувати наявність вологи в ґрунті, при цьому можуть бути певні відхилення від глибини загортання насіння.

«На ринку України є велика кількість посівних комплексів, які за один прохід роблять обробіток грунту, внесення добрив, коткування та посів. Більшість з них оснащується секціями дискових борін, які готують грунт до посіву. І якщо з цим завданням справляються всі, то якісний розподіл насіння по всій ширині сошникового брусу та дотримання встановленої глибини все ще рідкість серед представлених зразків. Високу якість розподілу насіння забезпечують сівалки Compact-Solitair від LEMKEN, на яких розподільники (грибки) встановлені на кожних 1,5 метри ширини захвату агрегату (6 метрова модель). Насіннєпроводи, які відходять від розподільників, мають однакову довжину та максимально короткі, що додатково забезпечує рівномірність розподілу. До того ж вони не провисають тому забивання відпадає саме собою», ― дає пораду Олександр Киянець, фахівець з підтримки продажів «Лемкен-Україна». 

Для нормального регулювання кількості насіння на одиницю площі можна використати як баласт просмажене насіння ріпаку і цим самим не створити загущені посіви. Можна також переобладнати висіваючі апарати сівалки за допомогою заміни висівних котушок іншими, виготовленими з дрібними розетками. Переобладнана таким чином СЗЛ-3,6 дозволяє висівати на гектарі від 2,5 і більше кг насіння, пошкодження посівного матеріалу при цьому не перевищує 0,1%, що відповідає агротехнічним вимогам. 

Щоб створити кращий контакт із ґрунтом і отримати дружні сходи, на всіх типах ґрунтів після посіву необхідно провести коткування з метою підняття продуктивної вологи у верхні шари ґрунту. В окремих випадках, зокрема для вирівнювання поверхні поля, рекомендується проводити коткування до сівби. Але у випадку випадання дощів коткувати не потрібно, оскільки цю функцію виконують опади.

Слід враховувати також таку біологічну особливість рослин ріпаку як відсутність бокових корінців у перший період вегетації. Для заглиблення стрижневого кореня потрібен добре розпушений ґрунт і ущільнення його верхнього горизонту.

Захист та підживлення

Досвідчені аграрії знають, що озимий ріпак — це борофільна культура. Якщо забезпечити цим мікроелементом сповна, то рослина рівномірно цвіте, формує велику кількість стручків та насіння. Для високих врожаїв необхідно вносити 3-3,5 кг бору на 1 га впродовж вегетації. А от нестача фосфору та калію призведе до зниження ефективності азотних добрив. І не забуваємо про сірку. Адже озимий ріпак — найвибагливіша культура щодо цього мікроелемента.

Восени під сівбу необхідно вносити комбіновані мінеральні добрива. Це сприяє кращому проростанню насіння ріпаку, швидкому розвитку кореневої системи. Після підживлення культура краще витримує зиму, весною інтенсивніше починає вегетацію. Використання осіннього підживлення дозволяє підвищити врожайність ріпаку на 0,7— 1,8 т/га.

Для підживлення озимого ріпаку можна скористатися такою схемою:

  1. Восени 300 кг/га нітроамофоски + 1,5 л/га бору.
  2. Навесні сукупно 200 кг/га сульфату амонію, 200 кг/га селітри, 220 кг/га КАСу і 1,5 л/га бору.
     

Але самого лиш підживлення мало. Потрібно ще поборотися зі шкідниками ріпаку. Заселення ними поля може знищити до 50% урожаю. Щоб цього не допустити, спеціалісти з агрохімії пропонують скористатися такою системою захисту рослин:

Фаза початку відновлення вегетації: бакова суміш фунгіциду, інсектициду, регулятора росту, мікродобрива (бор).

  1. За висоти ріпаку 20-25 см: інсектицид+фунгіцид.
  2. Фаза бутонізації: інсектицид+фунгіцид+мікродобрива.
  3. Кінець цвітіння. У цей період дозрівання може виникнути проблема альтернаріозу, що призводить до розтріскування стручків та втрати врожаю. Тому вносять інсектицид+фунгіцид.

Докладна схема захисту на прикладі препаратів компанії «Океан-Інвест»наведена у таблиці.

Варіантів боротьби з бур’янами є кілька і обрання того чи іншого препарату та методу захисту залежить від підготовки поля і видового складу бур’янів. А також ― від температурного режиму та інших умов на момент застосування.

З одного боку, ріпак за сприятливих умов вирощування є однією з найбільш конкурентоспроможних до бур’янів сільськогосподарських культур, з іншого – на конкурентоспроможність ріпаку до бур’янів насамперед впливає культура землеробства (оптимальний строк посіву, якісна підготовка насіннєвого ложа, густота продуктивного стеблостою), час появи сходів ріпаку і бур’янів, а також їх видовий склад. Але при порушенні агротехніки та несприятливих погодних умовах (у першу чергу – нестачі опадів) ріпак може сильно заростати бур’янами.

Спричинені забур’яненістю середні втрати врожаю насіння ріпаку сягають 15% і більше. Особливо гостро ця проблема стоїть на зріджених посівах, за несприятливих ґрунтових умов або внаслідок посушливої погоди після посіву. На таких полях втрати від забур’яненості можуть бути значно вищими і сягати 30-60%.

Також бур’яни впливають на зимостійкість ріпаку, бо наявність останніх не сприяє доброму розвитку рослин та накопиченню цукрів, що є запорукою успішної перезимівлі.

Видовий склад бур’янів у посівах ріпаку щороку залежить від погодних умов та місцевості. Він також змінюється залежно від стратегії захисту, спектру гербіцидів, які застосовували на попередніх культурах сівозміни, способу обробітку ґрунту тощо.

Осіннє застосування гербіцидів на озимому ріпаку має бути спрямоване в першу чергу на контроль багаторічних та зимуючих бур’янів. Також актуальним восени є захист посівів ріпаку від злакових бур’янів, у т. ч. сходів падалиці зернових культур. Сучасний ринок грамініцидів (селективні гербіциди проти злакових бур’янів) в Україні представлений доволі широким спектром препаратів. Механізм їх дії практично однаковий – це блокування ацетил-СоА-карбоксилази (АСС). Але при цьому всі препарати досить різні у швидкості дії, а найголовніше – у впливі на саму рослину, яку захищають.

Ці відмінності обумовлені не тільки вмістом різних діючих речовин. Навіть препарати з однаковим активним інгредієнтом мають певні суттєві відмінності, бо відрізняються вмістом самої препаративної форми (ПАВ, сурфактанти, розчинники та інше). У більшості випадків гербіциди, які мають швидку дію, мають і токсичний ефект на деякі культури. З іншого боку, толерантніші препарати доволі довго знищують бур’яни. Тому тут варто не помилитися у виборі препарату, врахувати всі його складові та переваги.

Залежно від погодних умов, особливостей сорту чи гібрида доволі часто зростає ризик переростання ріпаку восени, а відповідно, зниження його зимостійкості. Тому аграрії, які не перший рік вирощують ріпак, завжди планують внесення регуляторів росту восени.

При обприскуванні ріпаку регуляторами росту припиняється активний ріст вегетативних органів без порушення процесу накопичення поживних речовин.

Внаслідок цього у ріпаку краще розвивається коренева система та значно збільшується накопичення пластичних речовин у кореневій шийці, що сприяє кращій перезимівлі рослин.

Отже, лише дотримання рекомендованих заходів захисту ріпаку може забезпечити кращий стан рослин напередодні зими, що врешті-решт дасть можливість отримати високі та сталі врожаї. Прислухаючись до рекомендацій спеціалістів з вирощування озимого ріпаку, реально отримати стабільно високі врожаї олійної культури у будь-якому господарстві.

©️ Микола Сирота, Kurkul.com, 2019 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus