Мільярди інвестицій та подорожчання м’яса: у скільки обійдуться «євростандарти» у тваринництві

471
0
Мільярди інвестицій та подорожчання м’яса: у скільки обійдуться «євростандарти» у тваринництві
Kurkul.comМільярди інвестицій та подорожчання м’яса: у скільки обійдуться «євростандарти» у тваринництві

В Україні планують «підігнати» до європейських стандартів вимоги до утримання сільськогосподарських тварин — гармонізувати українське законодавство із закордонним. Ще в понеділок, 24 лютого, на офіційному веб-сайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за підписом уже колишнього міністра Тимофія Милованова опублікували відповідний проект наказу «Про затвердження Вимог до благополуччя деяких видів тварин». Обговорення цього проекту триває до 24 березня 2020 року.

Отже, якщо цей документ набере чинності, то українських тваринників чекають зміни. Які саме? Розбираємося разом з аналітиками МЕРТСГ.

Нові вимоги до тваринників: хто і навіщо?

Проєкт наказу Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України «Про затвердження Вимог до благополуччя деяких видів тварин» регламентуватиме умови нагляду за тваринами, доглядом і годівлею, а також вимоги до приміщень, у яких утримують тварин. Найголовніше — це гуманне поводження з тваринами і недопущення зайвих страждань у процесі їх утримання.

Документ розроблено відповідно до статей 6, 7 Закону України «Про ветеринарну медицину» та частини першої статті 21 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Однак розробники проекту наказу МЕРТСГ відзначають: водночас із дією цих законів в Україні відсутні нормативно-правові акти, що в реальному житті регулюють вимоги до благополуччя тварин.

Підписавши Угоду про асоціацію з Європейським союзом, Україна взяла на себе ряд зобов’язань щодо наближення вітчизняного законодавства до норм ЄС. 

Відповідно до угоди з ЄС про санітарні та фітосанітарні заходи Україна має адаптувати в національне законодавство понад 250 актів ЄС за напрямами державного контролю у сфері санітарних та фітосанітарних заходів, безпечності харчових продуктів і кормів, здоров’я та благополуччя тварин.

Передбачено, що і тваринницьким підприємствам, і державним інспекторам буде більш зручно та правильно виконувати свою роботу, коли введуть «єдині правила гри» для всіх. А відтак ринок м’ясної продукції буде орієнтований на виробництво більш якісного та безпечного продукту. Крім того, дотримання пропонованих вимог також є запорукою можливості виходу на зовнішні ринки, зокрема ЄС.

«Запропонований спосіб вирішення проблеми є найбільш доцільним та адекватним, адже відкриється можливість відійти від надмірного регулювання, підняти рівень якості та безпечності кормів, а також виконати відповідні зобов’язання України щодо гармонізації санітарних та фітосанітарних заходів», — йдеться в аналітичній записці до проєкту наказу.

Отож, такий документ допоможе створити правове поле у сфері регулювання, запровадить «прозорі» і зрозумілі вимоги, а також зменшить конфлікти між контролюючими органами та бізнесом. Проте розробники додають, що державі доведеться дещо збільшити витрати на навчання своїх фахівців та перегляд нормативних актів.

Тваринники отримають більший рівень свободи для виконання мінімального рівня встановлених вимог. Але їм треба буде вкласти визначені суми грошей, аби адаптувати виробництво до визначених умов. Виробники, що відповідали попереднім вимогам, понесуть виключно організаційні витрати на ознайомлення зі змінами у системі регулювання.

Зрештою, цей наказ допоможе фермерам створити для утримання тварин умови, які мінімізують ризики щодо спричинення зайвого болю у процесі їх утримання й експлуатації.

У чому суть і кого торкнуться зміни?

У документі визначені вимоги до благополуччя деяких видів сільськогосподарських тварин та затверджені мінімальні стандарти до умов, в яких перебувають тварини, включаючи систематичний догляд і годівлю.

Загалом згаданий проєкт наказу має визначити:

  • умови використання сільськогосподарських тварин; 
  • вимоги до утримання та догляду за тваринами;
  • умови біобезпеки, здоров’я та вимог до планів надзвичайного реагування;
  • умови здійснення перевірок за дотриманням вимог до благополуччя тварин;
  • вимоги до благополуччя курей, яких утримують з метою отримання яєць та/або м’яса;
  • особливості утримання курей-несучок в альтернативних системах, у вдосконалених та не вдосконалених  клітках;
  • особливості утримання бройлерів;
  • вимоги до благополуччя свиней;
  • вимоги до розміщення господарств, у яких утримуються свині, та правила їх утримання;
  • особливості утримання різних категорій свиней;
  • вимоги до благополуччя телят.

Проєкт наказу запровадить підхід до регулювання, за яким встановлюються лише мінімально необхідні вимоги (еквівалентні аналогічним вимогам ЄС), що дає можливість фермерам дотримуватися ветеринарно-санітарних вимог у зручний та ощадливий спосіб.

Належну виробничу практику утримання тварин будуть застосовувати до всіх операторів ринку, діяльність яких пов’язана з утриманням курей-несучок, бройлерів, зокрема ремонтного молодняку, а також у господарствах, в яких утримується як маточне поголів’я племінної птиці, так і ремонтний молодняк, свиней, телят.

Оновлені вимоги щодо благополуччя тварин є обов’язковими для всіх підприємств незалежно від форми власності та підпорядкування, фізичних осіб-підприємців, фізичних осіб, спеціалістів ветеринарної медицини.

«Організація роботи щодо забезпечення виконання вимог до благополуччя тварин, а також відповідальність за це покладається на відповідних операторів ринку», — кажуть спеціалісти МЕРТСГ.

У разі прийняття проєкту наказу власники тварин, спеціалісти ветеринарної медицини зможуть повноцінно здійснювати всі необхідні заходи для недопущення зайвих страждань тварин. 

Заходи, які необхідно здійснити суб’єктам господарювання:

  • провести навчання персоналу щодо особливостей застосування вимог до здійснення діяльності, пов'язаної з утриманням тварин;
  • переглянути внутрішні операційні та управлінські процеси щодо приведення у відповідність до вимог;
  • розробити власні процедури (у разі потреби) внутрішнього контролю тощо.

Для тих, хто уже раніше адаптував своє виробництво до євростандартів, витрати будуть незначними. Знадобиться лише ознайомити своїх спеціалістів із деякими нюансами.

А скільки доведеться інвестувати в переобладнання тим виробникам, які раніше не виконували аналогічні вимоги, порахувати майже неможливо — у кожного будуть власні потреби та ресурси. Такі витрати можна індивідуально рахувати під час проєктування, будівництва, при введенні виробничих об’єктів в експлуатацію.

Реалізація проєкту наказу вимагає належного інструктування державних інспекторів ветеринарної медицини, які будуть здійснювати контроль за благополуччям тварин згідно з встановленими підходами. Разом із тим, це має відбуватися в рамках звичайної діяльності Держпродспоживслужби.

Термін дії розробленого проєкту є необмеженим і постійним. Зміни терміну дії можливі у разі змін у законодавстві, що регулює питання ветеринарної медицини та благополуччя тварин.

«Показниками результативності будуть стабільна чисельність та/або збільшення кількості суб’єктів господарювання, діяльність яких пов'язана з утриманням тварин, а також збільшення кількості експортерів та обсягів експорту живих тварин та продукції з них», — відзначають автори проєкту наказу.

Птахівникам «влетить у копієчку»

В країнах ЄС існують чотири типи маркування яєць відповідно до способу утримання курей: органічне виробництво (№ 0); утримання курей з вільним вигулом за межами пташника (№ 1); утримання курей в пташнику на підстилці, що не виключає використання спеціального кліткового обладнання — вольєрів (№ 2) та утримання курей в покращених клітках (№ 3).

Обладнання для утримання курей-несучок, що відповідає європейським нормам, не передбачає особливих вимог до будівель пташників. Проте переобладнання існуючих пташників можливе, лише після демонтажу старого обладнання і ремонту будівлі, враховуючи їхній ступінь зношеності.

«На сьогодні фактично 98% кліткового обладнання, яке використовується в Україні, не відповідає європейським вимогам. Вказане обладнання не може бути частково модернізоване, воно повністю потребує демонтажу і заміни на нові комплекти», — йдеться в аналітичній записці.

При цьому, при розрахунку обсягів інвестицій в переобладнання птахофабрик необхідно брати до уваги насамперед розмір окремого пташника, а не потужність птахофабрики в цілому. Чим більший пташник, тим більше в ньому буде поголів’я птиці. Відтак вартість одного птахомісця буде меншою.

Орієнтовна вартість одного птахомісця за умови використання обладнання, що відповідає вимогам до утримання курей в удосконалених клітках (№ 3), складає €10-12, а до утримання курей на підстилці (№ 2), — €12-14.

Таким чином, за словами аналітиків МЕРТСГ, підприємству з середньорічним утриманням курей-несучок 100 тис. голів необхідно інвестувати близько €1,5 млн (а нині це майже 42 млн грн) в переобладнання виробничих потужностей. При цьому, із загальної кількості господарств в Україні, що утримують до 100 тис. голів птиці, їх частка складає 75%.

Враховуючи те, що на сьогодні в Україні утримується біля 48 млн курей-несучок, загальні інвестиції у переобладнання пташників для них повинні сягнути біля €500 млн (тобто близько 17 млрд грн).

Головною вимогою європейського законодавства є норми площі клітки на 1 голову, яка в удосконалених системах кліток повинна бути щонайменше 750 кв. см.

Загальна сума інвестицій птахівничих підприємств яєчного напрямку при виконанні вищевказаних вимог європейського законодавства щодо мінімальних стандартів благополуччя птиці складе не менш ніж 26 млрд грн.

У виробництві м’яса птиці ключовим аспектом є концентрація поголів’я, тобто загальна жива вага курей, одночасно присутніх у приміщенні, на 1 кв. м використовуваної площадки.

Проєктом наказу передбачається, що максимальна концентрація поголів’я у господарстві в будь-який час не повинна перевищувати 39 кг на 1 кв. м. Сьогодні на підприємствах, крім тих, що мають дозвіл на експорт до країн ЄС, цей показник складає 50-54 кг. А це, за даними ветеринарних фахівців, негативно впливає на здоров’я курей та якість продукції, отриманої від них.

Ціна птахомісця сьогодні орієнтовно знаходиться в межах €7-8. Зменшення щільності посадки призведе до збільшення такої ціни до €9-10 і додаткових інвестицій у виробничі потужності біля 6,6 млрд грн.

Отож, сума інвестицій у птахівничі підприємства яєчного та м’ясного напрямку при виконанні вищевказаних вимог до благополуччя птиці складе біля 32 млрд грн.

У країнах Європейського Союзу перехід на впровадження таких стандартів до утримання птиці здійснювався протягом 10 років при значній фінансовій підтримці виробників з боку урядів країн-членів.

Варто ще звернути увагу на структуру вітчизняного ринку виробництва і реалізації яєць курячих та м’яса птиці, де питома вага господарств населення становить 47% і 15% відповідно. Тому запропоновані нововведення не будуть впливати на весь ринок цієї продукції, але можуть призвести до збільшення собівартості виробництва продукції у промислових птахогосподарствах.

Дослідження європейських науковців вказують на збільшення собівартості виробництва яєць при утриманні птиці в удосконалених клітках на 26%, в альтернативних — на 38%.

Читати за темою: Особливості зимових опоросів: 4 поради як не втратити молодняк

Свинарство за новими стандартами

Технології утримання свиней в Україні підприємці значно варіюють. Є свинарські підприємства, що були споруджені «з нуля», модернізовані чи реконструйовані з урахуванням найпрогресивніших міжнародних практик. Є також господарства, які продовжують працювати, спираючись на техніко-технологічну базу, яка залишилася у спадок від радянських часів. 

Асоціація «Свинарі України» в рамках спільного дослідження з Європейським банком реконструкції і розвитку (ЄБРР), яке було спрямоване на оцінку поточного стану вітчизняних свиногосподарств та пошук пріоритетних напрямків розвитку свинарства, оцінювала їхню технічну спроможність. 

Згідно з результатами такого дослідження, сільськогосподарські підприємства, які утримують менше 500 свиней, мають досить низький рівень організації виробництва та технічного оснащення. Зазвичай такий стан не відповідає сучасним практикам свинарства ні в Україні, ні в світі. Водночас оператори, що утримують понад 5 тис. свиней і репрезентують понад 2/3 промислового поголів’я, демонструють значно кращі технічну оснащеність та рівень виробничої культури. Тим не менш, і серед них не всі підприємства дотримуються вимог щодо благополуччя.

Так, у 70% випадків промислових свиноматок утримують групами. Проте існуючі норми площі у розрахунку на свиноматку в 60% випадків не відповідають вимогам проєкту наказу. 

Сукупні інвестиції на перехід до групового утримання поросних свиноматок та свинок не пізніше четвертого тижня після осіменіння варіюють у межах від €4 до 10 млн.

«Значно більших інвестицій потребує приведення групового утримання тварин у відповідність до розроблених мінімальних норм площ — 2,25 кв. м на 1 голову. Близько 60% промислового маточного поголів’я утримується у менш просторих групових загонах. Запровадження проєкту наказу вимагатиме від підприємств збільшення виробничих потужностей. За попередніми оцінками, це коштуватиме їм від €1,5 до 3,5 тис. на свиноматку чи €150-300 млн загалом», — порахували в міністерстві.

Близько чверті операторів, діяльність яких пов’язана з утриманням свиней, при реконструкції чи спорудженні свиноферм замовляли підлогу в європейських постачальників. Це гарантує її відповідність європейським стандартам. Проте решта, за умов імплементації пропонованих вимог, повинні будуть провести переобладнання, яке коштуватиме близько $1 тис. на свиноматку.

Водночас спалахи африканської чуми свиней (АЧС) спонукають свиногосподарства інвестувати у підвищення рівня біобезпеки.

З урахуванням лише цих критеріїв для переорієнтації на нові стандарти благополуччя тварин галузь свинарства має залучити близько €450 млн інвестицій.

Читати за темою: Молоко А2 як можливість зберегти бурі породи ВРХ в Україні

Скотарство: скільки коштуватиме модернізація

Найбільше інвестицій, за розрахунками спеціалістів МЕРТСГ, вимагатиме скотарство. Для середньої ферми на 500 корів потрібно постійно мати 160 боксів із вигулом для індивідуального утримання телят. Середня ціна 1 місця становить орієнтовно 10-20 тис. грн. Отож, інвестиції для ферми на 500 корів сягнуть €50-90 тис.

За даними Державної статистики України, у промисловому секторі утримують 470,3 тис. корів. В Україні близько 30% молочно-товарних ферм (150 тис. корів) досі працюють за екстенсивними технологіями, у тому числі не використовують індивідуальні бокси для телят, застосовують прив’язне їх утримання. Саме їм, у першу чергу, необхідно буде інвестувати у створення/модернізацію закритих чи відкритих майданчиків для утримання телят. Загальна сума інвестицій, необхідних учасникам галузі в реорганізацію утримання телят, сягне 480-900 млн грн.

Поки невідомо, чи підпише цей наказ не так давно призначений в.о. міністра Павло Кухта. Але якщо нові вимоги запрацюють, то, вочевидь, на деякі тваринницькі підприємства в Україні на тлі економічної кризи 2020 року у найближчому майбутньому очікують складні часи. Хоча насправді стандартизовані європейські норми відкриють виробникам шлях на нові ринку збуту продукції, а вітчизняні споживачі зможуть розраховувати на більш якісні та «добрі» продукти.

© Катя Капустіна, 2020 р. Kurkul.com

Не пропусти останні новини! Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.

Выполнено с помощью Disqus