Весняний обробіток ріпаку — ключові моменти

381
0
Весняний обробіток ріпаку — ключові моменти
Kurkul.comВесняний обробіток ріпаку — ключові моменти

Ріпак входить до п'ятірки найпопулярніших культур в Україні. Це культура, яка у міжсезоння дає обігові кошти аграріям раніше за пшеницю. Але не завжди вирощування ріпаку є рентабельним. Так, найприбутковішим ріпак озимий був у 2017 р., коли за 1 т олійної культури трейдери давали від 11 500 до 12 700 грн/т. Зараз про такі ціни можна лише мріяти. Та й нововведення в податковому полі не додають оптимізму.

Нині ж, зі вступом в дію поправок до Податкового кодексу України, рентабельність виробництва ріпаку суттєво скоротиться і, за прогнозами, у 2020 р. складе 16%, що майже втричі менше показника 2017 р. (46,3%).

Навіть природа ставила палиці в колеса аграрію в період посівної 2019/2020 рр. Посушливі погодні умови у ряді областей зашкодили здійснити сівбу культури у запланованих масштабах в оптимальні терміни. Фермери або відкладали сівбу, очікуючи вологи, аби сіяли, сподіваючись на осінні дощі. Так, восени 2019 р. культурою було засіяно 1,1 млн га, що на 200 тис. га менше 2018 р. 

Зерно сіяли у суху землю. Посуха змінювалась провокаційними дощами. Тому сходи культури були нерівномірними та зрідженими.

Як перезимував ріпак

Дефіцит вологи, відсутність морозів та величезна кількість гризунів — так розпочався аграрний рік для вітчизняного озимого ріпаку. Зіткнулися фермери і з несвоєчасним початком періоду вегетації рослин. Наприклад, на Чернігівщині упродовж аномальної зими посіви озимих вже декілька разів виходили зі стану спокою.

Аграрії відмічають, що через відсутність морозів культура розпочала вегетацію у другій половині лютого в південних регіонах. А через аномальну спеку ріпак у другій декаді березня почав цвісти у Херсонській області. Так, власник ФГ «Теллус-Юг» Андрій Щедрінов повідомив, що культура не встигла набрати масу.

«Стеблування близько 10-15 см, а сьогодні у нас були морози -5 °C, і завтра теж обіцяють похолодання. Як ми їх переживемо – поки що не знаю. Також є проблеми з вологою, адже дощу не було дуже давно, тому зараз терміново її закриваємо. Якщо ріпак так рано викинув стрілку і ще не набрав ніякої вегетаційної маси, то врожаю там вже не буде, він просто загине», — розповів фермер.

Щодо шкідників, то рекордні +15 ℃ у грудні на Півдні, відсутність морозів у лютому зробили все, аби не тільки ріпак, але і грибкові захворювання, шкідники почували себе добре. Тому, якщо оперативно не організувати фунгіцидно-інсектицидну обробку, то можна залишитись без врожаю.

Боремось зі шкідниками

У 90% випадків ураження мікозами озимого ріпаку спричинене пошкодженням вегетативної маси шкідниками. Тому агрономи здебільшого одночасно застосовують інсектициди та фунгіциди.

Якщо ріпак відновив свою вегетацію наприкінці лютого – у березні, то саме час боротися з прихованохоботником. Перший виліт комах відбувається за прогрівання ґрунту на глибині 2 см до температури +5–7 °C.

Для контролю рівня зараженості поля фермери розставляють чаші-пастки. Небезпечним вважається рівень, коли за 3 дні у таку пастку попадають до 10 жуків. Важливо знищити шкідника до моменту відкладання яєць самкою. Тобто фермер має встигнути в коридор тривалістю 14 днів (від вильоту до моменту відкладання яєць) внести інсектицид на поле. В цей період середньодобова температура коливається зазвичай у межах 5–7 °C, тож доцільно використовувати інсектициди групи піре­троїдів. Системні препарати будуть ефективними при температурі не нижчій ніж +8–10 °C.

Ріпаковий квіткоїд може суттєво знизити врожай озимого ріпаку. Комаха активна впродовж усього вегетативного сезону. Жуки поїдають квіти, вигризають тичинки. Згодом уражені квітконоси осипаються, так і не зав’язавши стручки.

Капустяний стручковий комарик зимує у стадії лялечки. В морозні зими популяція шкідника суттєво скорочується, чого не відбулося взимку 2019/2020 рр. Комахи стають активними при температурі +15 °C. Личинки вражають молоді стручки, висмоктують сік та насіння.

Капустяна попелиця. Якщо у попередні роки активність шкідника стартувала у квітні-травні, то цього року навали комах слід очікувати вже наприкінці березня – на початку квітня. Адже для виходу личинок достатньо середньодобової температури повітря +10 °C. Шкідник пошкоджує всі частини рослини, знижуючи врожайність культури та провокуючи розвиток грибкових захворювань.

Проти шкідників озимого ріпаку агрономи-консультанти рекомендують застосовувати препарат Атрікс у нормі 0,15 л/га. Інший варіант боротьби зі шкідником – Фосорган Дуо у нормі 0,6-1,5 л/га. Препарат має контактну, фумінантну і репелентну дії, а двокомпонентність препарату дозволяє виключити ризик резистентності у комах.

Цей обробіток проти прихованохоботника доцільно комбінувати з внесенням карбендазиму 250–400 г д.р./га для боротьби з гнилями та, частково, бактеріозом. Карбендазим працює уже при температурі від +5 °C і сприяє підсушуванню ушкоджень, даючи змогу рослинам, які ще не повністю знищені хворобою, відновитися, а також запобігає перезараженню сусідніх здорових рослин.

Фунгіцидний захист посівів

Після відновлення вегетації фермер на полі може зіткнутися з такими мікозами:

Біла гниль (склеротиніоз). Висока вологість у поєднанні з низькою температурою активізують збудника хвороби. Першим уражається ложе нижніх листків, де найдовше тримається волога. Далі гниль розповсюджується на всі частини рослини.

Фомоз. Збудник хвороби живе на рослинних рештках у ґрунті до 7 років. Розповсюджується він конідіями за допомогою дощу, вітру, комах чи механічного контакту. Сприятливі умови для збудника — перезволоженість ґрунту та практикування монокультури хрестоцвітих. Спочатку на листі озимого ріпаку з’являються округлі світло-бурі плями з численними крапочками (пікнідами). Уражені частини рослин всихають, а насіння в стручках перестає розвиватися. У пікнідах формуються безбарвні одноклітинні пікноспори. При ознаках хвороби озимий ріпак обробляють фунгіцидами з діючими речовинами боскалід та піраклостробін у нормі 0,8 л/га; також дієвими будуть фосфід амонію та фосфориста кислота від 2 до 3 л/га у фазі цвітіння ріпаку.

Альтернаріоз. Захворювання може з’явитися на будь-якій стадії вегетації. Темно-бурі зональні плями виникають на листі, стеблі, стручках. Рослина, вражена альтернаріозом, дає щупле насіння з низькою масою.

Циліндроспоріоз. Хвороба провокує карликовість квітконосів, надраннє цвітіння ріпаку. Уражені грибком квітконоси стоншуються та падають на землю, не встигаючи зав’язати стручки. Ефективними в боротьбі з циліндроспоріозом ріпаку є фунгіциди Орбіт та Орбіт Про. Обробки варто проводити в період вегетації з розрахунку 0,8-1,2 л/га.
Борошниста роса. Плями, ніби припорошені борошном, з’являються на листі та стеблах ріпаку. Згодом вони охоплюють всю площу рослини, викликаючи загибель. Збудник борошнистої роси любить лужну реакцію ґрунту. Профілактикою захворювання є осіння обробка фунгіцидами та внесення добрив із магнієм. Мікроелемент сприяє резистентності листкової маси до дії збудника.
Щоб уникнути істотних втрат урожаю, при перших ознаках появи хвороб необхідно провести обприскування рослин розчинами відповідних фунгіцидів на основі діючих речовин: фосетил алюмінію, металаксил-М, манкоцеб, іпродіон, карбендазим, ципроконазол, азоксистробін, пікоксістробін, металаксил, манкоцеб.

Фунгіциди вносять три рази в критичних фазах вегетації:

  1. Відновлення вегетації. Якщо восени агроном знехтував фунгіцидним захистом, то застосовують схему Карбезим 0,3-0,5 л/га + Полігард 0,6-0,8 л/га. Також дана схема буде актуальна на полях зі зрідженими посівами. А при низьких температурах (від +6 °C), якщо посіви перебувають у нормальному стані, використовують Карбезим 0,3-0,5 л/га + Флутривіт 0,3-0,5 л/га.
  2. Фаза бутонізації. Працюють баковою сумішшю Полігард 0,6-1,0 л/га + Азоксин 0,4-0,6 л/га.
  3. Закінчення цвітіння. В цей період існує загроза розвитку альтернаріозу. Через хворобу стручки розтріскуються, а фермер може втратити врожай. Аби не допустити цього, застосовують бакову суміш Полігард 0,6-1,0 л/га + Азоксин 0,4-0,6 л/га, що пов’язано з особливістю стробілуринів, які мають стимулюючі властивості. Якщо ж буде сухо і спекотно – бакова суміш Карбезим 0,5 л/га + Полігард 0,6-0,8 л/га забезпечує ефективний контроль хвороб до періоду збору врожаю.

Чи потрібні регулятори росту в умовах дефіциту вологи?

Традиційно ретардантами працюють у роки, коли осінь дощова та є надлишок вологи. Але і цього посушливого року без препаратів ніяк. При зріджених та нерівномірних посівах виникає необхідність у регуляторах росту. Інакше більші рослини переростатимуть, а менші відставатимуть у розвитку, цвітіння і дозрівання зерна розтягнеться. Після обприскування регуляторами росту посів стає вирівняним і забезпечує найбільшу продуктивність.

Застосовують препарати на основі діючих речовин тебуконазолу та протіоконазолу. Вони забезпечують:

  • бічне гілкування (ріст гілок першого і другого порядків);
  • активний ріст коренів;
  • профілактику від фомозу, склеротиніозу, альтернаріозу, борошнистої роси, циліндроспоріозу;
  • підвищують стійкість ріпаку до вилягання.

Норма внесення регуляторів росту залежить від особливостей сорту та умов його вирощування (0,5-0,75 л/га). Навесні сильно розвинені посіви підлягають обробці регуляторами росту в особливо ранні строки (0,75-1,0 л/га).

Читати за темою: АгроЕкспедиція: Стан ріпаку в 2019 році

Захищаємо ріпак і не шкодимо бджолам

Озимий ріпак зацвітає тоді, коли у природі мало рясних медоносів. Така кормова база — знахідка для пасічника. Цього року можна очікувати початок цвітіння ріпаку раніше на 2-3 тижні.

Як же фермеру провести всі пестицидні обробки озимого ріпаку і не налаштувати проти себе місцевих пасічників? Шукаємо відповідь у нормативних документах. 

Для обробки полів придатний асортимент пестицидів, засоби, сфера застосування, норми, кратність обробок повинні відповідати «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні», доповненням до «Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених для використання в Україні» та інструкціям з безпечного застосування пестицидів, які затверджені постановами Міністерства охорони здоров’я та іншими організаціями.

Відповідно до діючої «Інструкції щодо попередження та ліквідації хвороб і отруєнь бджіл», затвердженої Наказом Головного державного інспектора ветеринарної медицини № 9 від 30.01.2001 р., фермери повинні:

  • за 3 доби до запланованих обробок сповістити пасічників про це, вказавши що, де, як та чим буде оброблятися, а також рекомендований термін ізоляції бджіл;
  • обробки мають проводитися у період відсутності льоту бджіл: у ранкові або вечірні години;
  • не допускається обробка квітучих медоносів і пилконосів під час масового льоту бджіл. Тобто ріпак можна обробляти до початку цвітіння (фаза бутонізації).

Тепла зима сприяла збереженню посівів ріпаку. Агроному залишається лише захистити його і дочекатися дощів, щоб отримати достойний врожай олійної культури.

© Марина Солонар, Kurkul.com, 2020 р.

Не пропусти останні новини! Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.

Выполнено с помощью Disqus