Юрій Щетинін: Валовий дохід з 1 га ріпаку — приблизно 60-75 тисяч грн

18 червня 2021 2096 0

Запорукою отримання високих врожаїв будь-якої культури є правильно підібраний сорт або гібрид, котрий нівелював би можливі ризики при вирощуванні. Перш за все це стосується термінів посіву, норми висіву, високої зимостійкості і стійкості до хвороб. 

Проте де аграрію відшукати гібрид, котрий гарантовано забезпечить високу врожайність? Відповідь на це питання знає Юрій Щетинін, співголова ФГ «Одарочка», котрий впевнений, що без експериментальних та демо-полів оцінити потенціал гібриду або сорту неможливо.

Про те, які гібриди випробовує господарство, скільки гектарів відводить під демо-поля, якого виробника насіння обирає, яку технологію обробки ґрунту застосовує, а також чому купити сушарку за 3 млн грн — це виправдана інвестиція та як господарству вдалось досягнути рентабельності у 400% під час посухи — читайте в інтерв'ю.

Kurkul.com: Розкажіть про своє господарство. Скільки землі маєте? Які культури вирощуєте?

Юрій Щетинін: Господарство було засноване у 2004 році. Маємо 720 га землі на території ВороновицькоїВінницька область територіальної громади. Вирощуємо кукурудзу, соняшник, пшеницю, ячмінь та ріпак. Також культивуємо кормову групу, бо займаємось ще і тваринництвом.

Kurkul.com: Скільки відводите під ту чи іншу культуру?

Юрій Щетинін: Цього року посіяли 178 га кукурудзи, 220 га соняшнику, 124 га пшениці, 90 га ячменю, 132 га ріпаку та 52 га культурних пасовищ і сіножатей.

Kurkul.com: А яку худобу тримаєте?

Юрій Щетинін: Маємо розширений тваринницький напрямок: вивели власну породу овець та тримаємо кіз англо-нубійської породи. Також є качки, кури, цесарки та свині. Найближчим часом плануємо бичків придбати — вже підготували обору.

Kurkul.com: Яку врожайність культур отримуєте?

Юрій Щетинін: Це доволі мінливий показник. Проте на сьогодні врожайність ріпаку нижчу за 3,5 т/га ми не отримували, зазвичай 4-5 т/га. А вартість його складає 15 тис. грн/т. Тобто валовий дохід з 1 га ріпаку складає приблизно 60-75 тис. грн. Я не порівнюю з минулим роком, тоді рентабельність по всім культурам перевищувала 400%. Соняшника ми отримали майже по 5 т/га, кукурудзи — 13,5 т/га. Але пшениця трохи вимерзла, адже у травні були приморозки. Коли ціна на пшеницю сягнула 8 тис. грн/т, ми вийшли на 6,8 т/га, тому мали позитивну економіку. А стосовно цього року — будемо спостерігати за рослинами, наразі посіви знаходяться у задовільному стані. Отримали також добрі сходи кукурудзи та соняшнику.

Читати за темою: Силосна кукурудза ЛГ30308 - відновимо енергію ваших корівок!

Паростки кукурудзи

Kurkul.com: Багато фермерів недоотримали левову частину врожаю через складні торішні кліматичні умови. А ви навпаки були у виграші. В чому секрет? 

Юрій Щетинін: Торік ми чимось заслужили таку благодать. Так, посіви мороз зачепив трошки, але потім, починаючи з половини Немирівського району і рухаючись до нас, утворилися сприятливі умови. Була достатня кількість вологи та тепла. Коли б я ще соняшник продав по 22 тис. грн/т, чи кукурудзу по 8,5 тис. грн/т? Так, ми попали на дефіцит на ринку. Цього року Китай буде купляти. Я дивлюся по форвардних контрактах, що на ячмінь та пшеницю вже зараз близько 7 тис. грн дають авансом. Але ми по форвардах не продаємо, а тільки слідкуємо.

Kurkul.com: А коли проводили сівбу? Чи довелось коригувати терміни посіву?

Юрій Щетинін: Ми прихильники ранніх посівів. Соняшник і кукуруду зазвичай сіємо у 2-й декаді квітня. У поточному сезоні сівбу соняшника виконали 17-19 квітня, кукурудзи – 21-23 квітня. На сьогодні вже завершено внесення гербіцидів на кукурудзі та соняшнику, виконано також захисні хімічні заходи на ріпаку, пшениці та ячменю у відповідності до технологічних регламентів.

Kurkul.com: А хто приймає рішення що та коли сіяти?

Юрій Щетинін: Є такий науковець, співробітник компанії «Лімагрейн Україна»Микола Романенко, ми з ним в аспірантурі вчилися, захищали дипломи разом. Я його кличу до себе, аби розробити структуру посівів, сортовий, гібридний склад, технологічні карти, тобто виробничу програму. А решта — декрет до виконання.

Читати також: Хвороби сої: прояви, попередження та методи боротьби

Микола Романенко, директор сектору Центрально-Західного регіону компанії «Лімагрейн Україна»

Kurkul.com: Ви також займаєтесь дослідницькою діяльністю — маєте експериментальні та демо-поля. Розкажіть, що спонукало створити випробувальні ділянки?

Юрій Щетинін: Перші демо-поля були створені разом з «Лімагрейн Україна». Тоді ще директором компанії була Тетяна Яблонська, до речі, моя землячка. До мене приїхав Микола Романенко із задумом створити експериментальне поле. Тепер ми маємо експериментальну сівозміну, в якій висіваються всі культури, сорти та гібриди компанії Лімагрейн у порівнянні з основними конкурентами. Маємо також ділянки, на яких проводитяться екологічні випробування нових сортів кукурудзи, соняшнику та зернових культур за відповідними сертифікованими методиками. Для перевірки нових сортів чи гібридів відводимо по 20 га для одного сорту або гібриду.

Kurkul.com: Гібриди та сорти яких культур найчастіше випробовуєте?

Юрій Щетинін: Складно відповісти, проте ріпак часто сіємо під технічним керівництвом «Лімагрейн». Ми проводимо основний обробіток ґрунту, вносимо добрива, це — основна наша задача. Так само і на полігонах, проте сіють та розробляють схеми вони самі. Проводять сівбу спеціалізованою малогабаритною технікою, якщо треба і можна застосувати широкозахватну техніку, — наші трактори заходять.

Kurkul.com: А як приймається рішення стосовно того чи іншого гібрида? Ви самі стежите за показниками під час випробувань? 

Юрій Щетинін: Звичайно я стежу за процесом. Збираємо нашою технікою врожай, а далі я дивлюсь на показники: урожайність, вологість, озерненість і т.д. А потім з паном Миколою аналізуємо і приймаємо рішення сіяти його, або ж ні. Ми «пробуємо» гібриди на невеликих площах — 20-30 га і за цей час ще жоден раз не було поганих результатів. Гібриди кукурудзи стараємося впроваджувати такі, які дозволяють отримувати високу урожайність та низьку вологість зерна. Але все рівно приходиться досушувати зерно. Оскільки валове виробництво зерна цієї культури значно зросло — придбали нову більш продуктивну сушарку.

Kurkul.com: І яку сушарку придбали? Чи маєте потужності зі зберігання?

Юрій Щетинін: Можемо зберігати 10 тис. т збіжжя у складах. А сушарку придбали італійську Miramax Building, продуктивністю 45 т/цикл. Вона може робити п'ять циклів. Це 200 т по кукурудзі на добу. Крім того, ми ще поставили новий теплогенератор, сушимо тільки пелетами. Торік собівартість тонно-відсотка склала всього 3,62 грн. Для порівняння: частину кукурудзи ми сушили на МХП, за 1 тис. т я заплатив 1,2 млн грн. Це і спонукало купити сушарку за 3 млн грн. Але головне правило гарного врожаю та прибутку — дотримання технології вирощування.

Читати ще: Весняний обробіток ріпаку — ключові моменти

Посіви ріпаку селекції Limagrain

Kurkul.com: Які головні аспекти технології вирощування для ріпаків?

Юрій Щетинін: Дивіться, я у цьому році вже 3 рази обприскував ріпак. Це така культура. Якщо провести обприскування (маю на увазі фунгіциди, гербіциди, інсектициди) менше, ніж 5-6 разів — врожаю не чекайте. Це ж не кукурудза: до сходів один раз гербіцид вніс і чекаєш, поки волоть викине, а далі прилетів дельтаплан, трихограму викинув, чи інсектициди і все.

Kurkul.com: А проводите додаткову обробку в залежності від стану посівів?

Юрій Щетинін: Так. Головне робити все вчасно. Якщо не обприскаєш сьогодні-завтра, то квіткоїд квітки «зжере». На Херсонщині ріпак вже цвіте рясно, а у нас де-не-де поодинокі квітки.

Kurkul.com: Херсонщина південніше. Ваш регіон відстає по цвітінню?

Юрій Щетинін: В них набагато тепліше і там весна раніше розпочалася, ніж у нас. Зазвичай ріпак у нас цвіте у травні, але цього року пізній Великдень був, все затягнулось. Та ще й весна теплом не радує.

Читати за темою: Віктор Шеремета: Вирощуємо те, що дає найбільший валовий прибуток

Гібриди ріпаку Limagrain

Kurkul.com: А як ріпак перезимував?

Юрій Щетинін: Добре, 350-400 тис. рослин на гектар є. Сівба була 25 серпня. Використовували сівалку Horsch. Перед посівом дощик пройшов, близько 180 кг/га д.р. комплексних добрив виробництва компанії «Яра» внесли, і на сьогодні — до 500 кг/га д.р. азоту. 

Kurkul.com: Змішаних добрив — це яких саме?

Юрій Щетинін: З осені під посів вносили комплексні добрива «Яра Міла» 16-16-16 у нормі 180 кг/га.

Kurkul.com: Чим підживлювали посіви?

Юрій Щетинін: Останній раз — аміачною селітрою. По мерзло-талому ґрунту, коли були запаси вологи, — карбамідом. Також вносимо мікродобрива — бор у баковій сумішці з фунгіцидами.

Kurkul.com: Чи використовуєте органічні добрива? 

Юрій Щетинін: Кожен рік вносимо на 150 га перегній. Поряд з нами підприємство на 7 тис. голів свиней, гної беремо у них. А трохи далі там — «Степанівська птахофабрика», тому курячий послід також вносимо.

Kurkul.com: Кожного року вносите?

Юрій Щетинін: То, як кажуть, було б вже «жирно». Одне поле десь раз на 2-3 роки. Зараз на 75 га гною внесли.

Kurkul.com: І компост робите? 

Юрій Щетинін: Гноярку робимо, вкриваємо її соломою, обробляємо гербіцидами, щоб бур'ян не ріс, а потім, коли збереться пшениця та ріпак, вносимо її розкидачами. А потім оранку проводимо. 

Читати також: Олег Фурманець: Ми були піонерами освоєння Полісся

Гібрид ріпаку Архітект на агроплатформі Limagrain

Kurkul.com: Які гібриди ріпаку маєте цього року? Яких загалом виробників насіння обираєте, окрім Limagrain?

Юрій Щетинін: Працюємо з сортами та гібридами однієї компанії — Лімагрейн. У поточному сезоні сіяли ріпак Архітект і Арсенал. А навіщо вигадувати щось інше, якщо Архітект дає 5 і більше т/га, пшениця Колоніа дає за 10 т/га. Соняшник ЛГ5377, по перше, дуже ранній і торік ми отримали майже 4,8 т/га. Кукурудза Адевей – 13 т/га. У них я гарантовано отримую високоякісне насіння.

Kurkul.com: Техніка у вас власна чи наймана? Яку техніку грунтообробну використовуєте?

Юрій Щетинін: Техніку ми наймаємо. Оранку проводили Case IH Magnum з двообертовим плугом. Для посіву ярих культур навесні чіпляємо до New Holland американський агрегат Will-Rich. Так гряди робимо. А далі йде сівалка. Цього року Challenger сіяв — наворочена 16-рядна сівалка. Купити трактор плюс цю сівалку вартує €380 тис. Дорого. А так найняли, посіяли за добу 200 га соняшника чи пшениці на автопілоті — любо-дорого дивитись. Такого принципу дотримуємось вже 3 роки. У мене є товариш, який може собі дозволити придбати такі агрегати. І комбайни теж наймаємо. Так вигідніше працювати.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

+ 28° ... + 17°

Вітер

1.7м/с

Опади

0мм

Вологість

60%