Аграрії ще ніколи так не чекали дощів, як цієї весни. 2020 рік виявився для них справжнім випробуванням. Фермери Одеської області через посуху втратили майже половину посівів озимих зернових культур, хоча документально оформлена втрата лише третини озимих. Держава, в свою чергу, ініціювала програми дотацій та компенсацій постраждалим аграріям, проте чи всі сільгоспвиробники скористались нею та отримали грошову допомогу? Портал Kurkul.com дізнався подробиці у самих фермерів.

---

Скільки посівів було втрачено?

Цьогорічні погодні умови виявилися катастрофічними для українських аграріїв та вбивчими для посівів сільськогосподарських культур. За офіційними даними, через посуху аграрії втратили близько 2,6% від всіх посівних площ озимих культур. 

Значним втратам посівів сприяли кілька факторів. Це, перш за все, відсутність снігу в Україні, ранньовесняна засуха, а також пилові бурі у північних регіонах України, які притаманні лише південним областям. 

Необхідно зазначити, що альтернативна оцінка втрат посівів дуже відрізняється від офіційної. Так, фахівці компанії EOS Data Analytics та Інституту космічних досліджень НАНУ-ДКАУ на основі аналізу космічних знімків змогли оцінити стан озимих культур за травень 2020 року та дослідили, що на всій території України (включно з окупованими територіями) озимі культури загинули на площі, яка складає близько 920 тис. га. 

За даними дослідження, майже третина втрачених посівів — близько 340 тис. га — приходяться на Одеську область. Крім того, близько 13% озимих культур перебувають у поганому стані, 40% — у середньому, а 47% — у доброму стані.

Площі і стан посівів озимих у різних областях України. Різниця між площами озимих культур за травень та квітень — площі пересіву. 

На непідконтрольній території, втрати озимих склали 68 тис. га, з яких 64 тис. га припадають на Крим. Таким чином, на підконтрольній території втрати озимини склали 852 тис. га, або близько 10% від посівних площ озимих культур. 

За даними Latifundist.com, станом на 15 червня 2020 року на Одещині переорано близько 160 тис. га сільськогосподарських угідь, з них 130 тис. га озимих зернових культур і 30 тис. га ріпаку. Загальна площа земель, відведених для збору врожаю в цьому сезоні, складає 974 тис. га.

Читати також: Як фермеру продати зерно вигідно і швидко: огляд Zernotorg.ua

---

Механізми допомоги, які ініціював уряд 

Така ситуація призвела до того, що аграрії не мають коштів для виплати орендної плати за паї, за рахунок яких живе більшість селян, і забезпечення цілих регіонів продовольством під питанням. В результаті цього й надходження до місцевих бюджетів істотно зменшаться. Також критичним питанням для аграріїв є наявність коштів, які необхідні для придбання посівного матеріалу на наступний сезон.

Так, урядом було ініційовано кілька механізмів підтримки сільгоспвиробників. Зокрема, до урядової постанови №300 були прийняті зміни, що дозволило аграріям без прив'язки до обороту отримати компенсацію відсотків по кредитах. Мінекономіки спільно з Державною податковою службою зобов'язались підготувати роз'яснення механізму списання посівів, в результаті якого буде нараховуватися ПДВ на цю операцію. Також Мінекономіки анонсувало дотацію сільгоспвиробникам на одиницю оброблюваних площ, які були втрачені в результаті погодних умов. Сума дотації озвучена у 4,5-5 тис. грн на гектар, крім того, вона буде  безповоротною. Така допомога буде надана за умови пред'явлення мінімального пакета документів, який покаже втрати і підтвердить факт стихійного лиха. Ще одним важелем допомоги постраждалим аграріям стало винесення до Кабміну питання тарифів і компенсації електроенергії. Комітет Верховної Ради України з аграрних і земельних питань, в свою чергу, підтримав зміни до закону щодо державної підтримки і компенсації вартості електроенергії при зрошенні.

Проте, як виявилось, на місцях адміністрації не знають механізму виділення такої допомоги аграріям і збирають документи на отримання компенсацій на основі постанови «Про затвердження Порядку використання коштів резервного фонду бюджету», що передбачає лише виділення поворотної допомоги агровиробникам.

Читати за темою: Державна підтримка фермерства: відсутність стратегії та непрацюючі програми

---

Фермери про держдопомогу 

Ми опитали фермерів Херсонської та Одеської областей, як протікає процес виплат компенсацій за втрачений врожай і чи є надія взагалі на їх отримання.

На питання чи планують аграрії взагалі звертатись за допомогою до держави, ми отримували різні відповіді: у випадках, коли господарство втратило понад 80% посівів, відповідь була позитивною. Проте, у випадках, коли втрати посівів у господарстві становили близько 30-40% — від допомоги держави відмовлялись.

«За моїми підрахунками, у нас фактично зернові не постраждали. По перше, половина полів у нас на поливі, а на інших в останній момент пройшли дощі — пощастило, бо якби їх не було, все б згоріло. Я не став подавати ні в які інстанції, тому що знаю деяких колег, які так і не отримали кошти, а час та гроші витратили», — наголосив Леонід Кириченко, керівник ФГ «Зоря Каховщини».  

За словами учасників опитування, для того, щоб зібрати необхідний пакет документів для отримання компенсації, потрібна чимала сума коштів, немалий запас часу та витримки.

 Після подання документів, фермери стикнулись з черговою проблемою — нерозумінням уряду, довгим очікуванням зворотної відповіді та самих коштів. 

«В моєму господарстві постраждали майже 100% посівів на площі 3800 га, з яких загинуло 65%. З решти площі ми зібрали 350-400 кг зерна. Вже подали всі акти на списання, всі документи, згідно з переліком, який нам надала адміністрація. Але на цьому все і закінчилося», — поділився керівник ТОВ «ДУНАЙ АГРОС» Дмитро Зеленьков.

«Ми зверталися до прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, але він нам не повірив, говорив, що не може такого бути. А коли до нас приїхав Тарас Висоцький і побачив на власні очі, нам пообіцяли виплати, проте станом на сьогодні, грошей досі немає, враховуючи те, що всі розуміють, в якому ми становищі», — додав Володимир Варбанець. 

Крім того, обізнаність фермерів щодо майбутніх дотацій знаходиться на низькому рівні, орієнтуються виробники тільки на чутки, адже від Мінекономіки ніяких роз'яснень не було.

«Я, наприклад знаю, що у нас є Державний фонд підтримки фермерських господарств, є різні програми допомоги поворотні і безповоротні. Ми не знаємо, чи вони будуть працювати й багато фермерів не вірять, що це діє, тому не мають великого бажання претендувати на допомогу», — продовжив Леонід Кириченко.

---

На що розраховують сільгоспвиробники?

Сільгоспвиробники наголосили, що чекають створення профільного міністерства і розраховують на те, що уряд дослухається до малого та середнього бізнесу при обранні кандидатури.

«Може найближчими місяцями з'явиться Міністерство сільського господарства, тоді є шанс, що люди почнуть знову довіряти державі. Як мінімум треба зібрати фермерів, поспілкуватися з ними, хоча б заспокоїти якось. У нас дуже напружене становище, ці обіцянки вислуховувати нема коли», — сказав Володимир Варбанець.

За словами аграріїв, перше, що може зробити держава для сільського господарства України, — це повернути спецрежим повернення ПДВ, який передбачає, що сума податку, нарахована аграріям, не підлягає сплаті до бюджету, а залишається в їх розпорядженні. Ця система ефективно працювала з 1998 по 2017 рік та, на думку фермерів, уряд дарма скасував чи не єдину некорупційну підтримку сільгоспвиробників.

«Ми вже не перший рік чекаємо повернення спецрежиму ПДВ. То була найпрозоріша система підтримки для фермерських господарств. Податок ми перераховували не до бюджету, а на свій спецрахунок, а з цього ми могли ці кошти витрачати винятково на виробничі цілі, тобто запчастини, мінеральні добрива, насіння, і таке інше. Це була суттєва підтримка не тільки фермерства, а і всього аграрного сектора», — зауважив Леонід Кириченко  

 

«Всі по-різному говорять. Є такі чутки, що безповоротною допомога буде тільки там, де постраждало понад 51% посівів, точно сказати не можу, бо не знаю. Те, що нас ще змусять ПДВ повернути, згідно із законодавством за списаними посівами, це точно. Хотілося б повернутись до сільського господарства, яке було роки 3-4 назад, щоб був спецрежим ПДВ. Колись чув, що податки будуть зменшувати, але поки це лише казки», — розповів Дмитро Зеленьков. 

Другим аспектом державної допомоги учасники опитування бачать здешевлення або виділення коштів на придбання насіннєвого матеріалу, адже від його наявності залежить врожай наступного сезону.

 «Нам потрібна допомога, щоб закупити насіннєвий матеріал. У вересні починається посівна, насіннєвого матеріалу немає, ні озимої пшениці, ні озимого ячменю, ні гороху, нічого. Ми звернулися до Кабінету Міністрів, в обласну адміністрацію, всюди, щоб допомогли з насіннєвим матеріалом, щоб восени можна було відсіятися, тому що Одеська область виробляє озиме зерно для України, а якщо не буде якісного посівного матеріалу, — врожаю на наступний рік чекати не варто», — зазначив Володимир Варбанець.

«Держава повинна виділити кошти на придбання саме вітчизняного насіння. Таким чином уряд підтримав би науку та українських виробників насіння, а в результаті — підтримав би все сільське господарство. На посівний матеріал грошей немає», — додав Дмитро Зеленьков. 

Третім, але не менш важливим фактором залишається необхідність здешевлення кредитів для сільгоспвиробників.

«Нам дуже потрібні дешеві кредити. Обіцяли кредити 5-7-9%, але там немає ніяких гарантій. В Україні даною постановою скористалися 15 або 16 осіб. Банки чекати гроші не будуть», — підсумував Володимир Варбанець.

---

Острах українських фермерів 

Необхідно зазначити, що при опитуванні фермерів ми зіткнулися з проблемою їх остраху. Деякі сільгоспвиробники відмовлялись засвідчувати своє ім'я та назву господарства аби не натрапити на проблеми. Ми вирішили опублікувати частину розмови з фермером інкогніто, оскільки держава повинна знати, що турбує аграріїв, і дослухатись до людей, які забезпечують продовольчу безпеку сіл, регіонів та всієї країни. 

Kurkul.com: Скільки посівів постраждало у Вашому господарстві? Як Ви оцінюєте збитки?

Фермер: Звичайно посіви постраждали, але я не знаю як саме визначити цю кількість.

Kurkul.com: Мінекономіки ініціювало виділення грошової компенсації фермерам за втрату посівів через посуху з розрахунку 4,5-5 тис. грн за гектар. Ви претендуєте на отримання цієї компенсації?

Фермер: Не претендували, бо ми знаємо що таке державна допомога. Я розраховую тільки на свої сили.

Kurkul.com: Чи є якась інформація щодо того, коли будуть виплачені гроші за програмою компенсацій і чи буде ця допомога поворотною чи безповоротною?

Фермер: А це вплине якось на компенсацію? 

Kurkul.com: Ні. Наш портал вирішив дізнатись, хто з фермерів розраховував на компенсацію, а хто ні, та чи є такі господарства, які вже отримали грошову допомогу.

Фермер: Краще робіть це без нашої участі. Ми вже пів року не отримуємо компенсацію по відсотках, хоча повинні. Маємо серйозні проблеми з банком.

Kurkul.com: Яких кроків Ви б хотіли б бачити від уряду?

Фермер: Я ніяких кроків не хочу. Якби процентну ставку зробили 1% річних, я б вже був щасливий. 

Хотілося б також додати, що ми, як і фермери, маємо надію, що держава почує про нагальні проблеми аграріїв і прийме відповідні заходи для їх вирішення! 

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2020 р.