Державна підтримка фермерства: відсутність стратегії та непрацюючі програми

Державна підтримка фермерства: відсутність стратегії та непрацюючі програми

1 червня 2020 664 0

Українське фермерство забезпечує понад 100 тисяч робочих місць та левову частку податків до місцевих бюджетів. Проте умови, в яких працюють фермери, є вкрай несприятливими, внаслідок чого близько 40% землі перебуває в тіньовий оренді. Нині до звичних для фермерів проблем додалися ще й карантин та посуха. Нещодавно ЗМІ повідомляли про збанкрутілого фермера, який наклав на себе руки. Деякі інші в розпачі тоннами викидають свою продукцію, яку не змогли продати. Це реалії фермерства в Україні. Представники влади періодично повідомляють про розширення державних програм підтримки аграріїв. То чому ж фермери не відчувають цієї підтримки та які заходи має впровадити держава?

Чому підтримка фермерів має бути важливою для держави?

На початку року Мінекономіки повідомило, що IT і аграрний сектор є найуспішнішим сферами української економіки. Майже 70% української землі – понад 42 млн га ­ – це сільськогосподарські угіддя.  Сільськогосподарська продукція складає 46% експорту та є основним джерелом надходження валюти в країну. У першому півріччі 2019 року аграрний сектор заплатив понад 21 млн грн податків до державного та місцевих бюджетів. Частка «аграрних» податків найбільш впливає на місцеві бюджети. Наприклад, в Полтавській області в 2018 році вона досягла 20%, а в деяких сільських громадах різних регіонів нині це близько 80%. З цих грошей платиться зарплата працівникам бюджетних сфер, соціальна допомога вразливим верствам населення, розвивається інфраструктура тощо.

У 2019 році в Україні було близько 34 тисяч фермерських господарств, які обробляють 2/3 землі сільськогосподарського призначення та забезпечують 100 тисяч робочих місць (а в літній період до 230 тисяч). Державна підтримка фермерських господарств є вкрай важливою, адже вони вирощують культури, які дають більш високий прибуток з гектара порівняно з культурами, які вирощують агрохолдинги, забезпечують приріст самозайнятого населення та створюють ресурси для розвитку інфраструктури в селах. Водночас, дрібним фермерам важко конкурувати з великими холдингами, які мають великі обігові капітали, більше ринків збуту та є більш стійкими до таких непередбачуваних обставин, як кліматичні аномалії або карантин.

Читати за темою: Тисячі гривень і місячні черги — правда про допомогу постраждалим від посухи фермерам

З якими проблемами стикаються українські фермери?

Українське фермерство стикається з цілою низкою проблем, які спричинені незадовільною роботою окремих державних органів, низькою якістю державних програм та послуг, а також різними форс-мажорними обставинами. Наведемо лише деякі основні проблеми.

Великий обсяг тіньового ринку. Близько 40% землі перебуває в тіньовій оренді, внаслідок цього бюджети всіх рівнів, і, насамперед, місцеві, недоотримують близько 20 млрд грн. «Єдиною причиною існування чорного ринку землі є мораторій на її легальний продаж. Відкриття ринку кардинально змінить ситуацію. Фактично, ринок дасть можливість робити те, що і так роблять всі охочі: власникам –  продавати землю, а фермерам – купувати»,  – зазначає аналітик Центру спільних дій Назар Заболотний.

Недофінансування, обмежений доступ до банківського кредитування. Це викликано двома причинами. По-перше, фермери часто реалізують свою продукцію на ринках за готівку та не мають офіційного підтвердження доходів. По-друге, оскільки земля не є власністю, її неможливо використовувати в якості банківської застави для отримання кредиту.  В березні Верховна рада проголосувала за відкриття ринку землі, що дозволить вільно купувати і продавати землю сільськогосподарського призначення. Проте закон набуде чинності лише в липні 2021 року.

Корупція в сфері земельних відносин. Високий рівень корумпованості має Держгеокадастр – державний орган, який приймає рішення про безкоштовне надання земель сільськогосподарського призначення площею до 2 га за межами населених пунктів. На корупцію в органі звертали увагу навіть його голова Денис Башлик і колишній прем'єр-міністр Олексій Гончарук.

Кліматичні зміни (посуха, заморозки, пилові бурі) спричинили великі втрати врожаю фермерів в Одеській, Миколаївській, Херсонській, Кіровоградській та Запорізькій областях. У деяких регіонах, наприклад, в Миколаївській області за прогнозами втрати врожаю складуть до 50%, по окремих культурах в різних регіонах – до 70-80%. У травні фермер з Одеської області наклав на себе руки після втрати врожаю через посуху. ЗМІ повідомляють, що чоловік не міг віддати борг, взятий на посівну. Місцева рада зверталася до керівництва країни з питання виділення фінансової компенсації втрат через надзвичайну ситуацію, але Уряд не відреагував. Такий же трагічний випадок стався в Запорізькій області.

«У нашій зоні майже всі втратили посіви озимих культур майже на 100%. Зараз я змушений був 23 людини, які у мене працюють, відправити в центр зайнятості. Ми скоротили робочий день, сьогодні даємо людям 2,5-3 тисячі, як людям далі жити... Через 2-3 місяці нам треба починати сіяти озимі. Для цього треба купувати насіння, добрива. Податки платити треба, а звідки гроші брати», – розповів про ситуацію в Одеській області місцевий фермер Дмитро Артеменко. Чоловік звертає увагу на те, що держава не надала жодної підтримки: ні податкових послаблень, ні компенсації врожаю, ні відстрочок по кредитах.

На проблему відсутності компенсації за втрату врожаю звернув увагу і Анатолій Тиховод, фермер із Запорізької області: 

«Великі втрати несуть селяни. Через те, що у нас не розвинений інститут страхування, компенсувати ці втрати немає кому. Уряд має виділити кошти для підтримки господарств, які сильно постраждали. В Одеській, в Запорізькій області фермери втратили урожай та наклали на себе руки через борги. Тут ще накладається ситуація з відкриттям ринку землі. Люди нарощували земельний банк 20-30 років, і тепер бачать, що земля від них йде, а борги є».

Негативний вплив карантину. У березні 2020 року рівень виробництв в сільському господарстві впав на понад 5%. Значно скоротилися ринки збуту: деякі продовольчі ринки все ще закриті або працюють в обмеженому форматі, як і ресторани та кафе, які закуповували продукцію фермерів. Крім того, впали доходи населення, що може мати вплив на попит на деякі види сільськогосподарської продукції (наприклад, ягоди, фрукти). Оскільки сільськогосподарська продукція не зберігається довго, фермери змушені викидати частину продукції або продавати за заниженою ціною. Нещодавно ЗМІ писали про те, що у Київській області місцевий підприємець викинув тонни моркви, яку не зміг продати через карантин.

Отже, без комплексної та послідовної підтримки з боку держави дрібним фермерам вкрай важко не збанкрутувати та зберегти рентабельність бізнесу.

Читати також: Аграрна розписка для фермера, нотаріуса, кредитора — інструкції зі швидкого оформлення

Яку підтримку пропонує держава та що з цим не так?

У 2020 році Уряд пропонує фермерам багато можливостей отримати підтримку від держави –  дотації, бюджетні субсидії, часткова компенсація витрат, часткове відшкодування вартості техніки та обладнання, пільгове кредитування тощо. Чому ж українські фермери все ще мають так багато проблем? Наведемо кілька прикладів, які пояснюють ситуацію.

В кінці лютого Уряд затвердив програму державної підтримки АПК на 2020 рік. Програма передбачає 4,2 млрд грн на 5 напрямків підтримки. Пізніше уряд дещо розширив програму, проте в Асоціації фермерів та приватних землевласників України стверджують, що ці дії є непослідовними та нерезультативними, адже відсутня нова Концепція розвитку фермерських господарств і сільськогосподарської кооперації (попередня закінчується в 2020 році). Пропозиції Асоціації щодо продовження та удосконалення Концепції МЕРТ не врахував.

«Уряду перед тим, як виходити з ініціативами, варто робити фахове обговорення з аграрними асоціаціями. У нас зараз це відбувається так: у кого-то якісь інтереси з'явилися, хтось пролобіював якусь ініціативу – включили цю ініціативу. А потім розбираємося, а де економічні розрахунки, як це буде стосуватися всіх учасників ринку. З ринком землі просто зібрали всіх і сказали «буде так». Якби нас хотіли чути, було б зовсім по-іншому. Це некомпетентність. Зараз між аграріями та Урядом є тотальна недовіра» – прокоментувала голова асоціації сільгоспвиробників Чернівецької області Лілія Бортич.

У травні Уряд розширив перелік суб'єктів АПК, які можуть претендувати на отримання державної підтримки у вигляді пільгових кредитів. Нині програма поширюється на всі види сільськогосподарської діяльності. Передбачено 1,2 млрд грн. Крім цього, формально фермери можуть претендувати на пільгові кредити в рамках програми кредитування «5-7-9». Водночас, «Аграрний союз України» повідомляє, що на практиці програма «5-7-9» та інші кредитні програми працюють погано і через складнощі банківських процедур звичайному фермеру отримати кредит майже нереально.

З метою спрощення доступу до кредитів для дрібних фермерів депутати від «Слуги Народу» зареєстрували законопроєкт, яким пропонувалося створити Фонд часткового гарантування кредитів в сільському господарстві. Законопроєкт був відхилений і знятий з розгляду. Члени фракції Голосу зареєстрували альтернативний проєкт, який майже нічим не відрізняється. Проте аналітик Центру спільних дій Назар Заболотний вважає, що до законопроєкту є ряд серйозних зауважень, які ставлять під сумнів його доцільність:

«По-перше, учасники Фонду матимуть можливість отримувати прибуток у формі дивідендів, що перетворює Фонд на бізнес. По-друге, орієнтованість Фонду на прибуток передбачає, що послуги послуги з гарантування кредитів будуть платними, а це виключає задекларовану «державну підтримку фермерів». Сам проєкт забороняє надання гарантій юрособам, які володіють чи користуються землею площею понад 500 га, однак немає обмеження щодо кінцевого вигодонабувача. Отже, агрохолдинги зможуть подробити свої господарства на дрібні підприємства з площею до 500 га і отримувати гарантії замість дрібних фермерів». 

Аналогічні проблеми є і з іншими урядовими програмами підтримки фермерів. У 2019 році Уряд не виплатив фермерам близько 200 млн грн через бюрократію та інші причини. Наприклад, через секвестр бюджету багато фермерів до цього часу не отримали компенсацію за купівлю сільськогосподарської техніки.

«Ми в минулому році користувалися програмою здешевлення кредитів, але, на жаль, всім не вистачило. Хто перший подав, той і отримав. В цьому році ця програма ще не працює. Компенсацію вартості техніки теж багато хто не отримав», – зазначив Анатолій Тиховод із Запорізької області.

Таким чином, програми підтримки начебто і є, але на практиці скористатися ними або неможливо, або дуже важко.

Як покращити державну підтримку фермерів?

«Ми хочемо чути малих фермерів і розуміти, чого вони потребують в першу чергу», –  заявив нещодавно прем'єр-міністр України Денис Шмигаль. А вже за кілька днів фермери вийшли на акцію протесту через намір МЕРТ ввести квоти на імпорт добрива в Україну в інтересах олігарха Дмитра Фірташа. 

Чи врахує Уряд пропозиції щодо покращення державної політики підтримки фермерів? Відзначимо найбільш важливі, на нашу думку, пропозиції, які лунають від представників експертної спільноти.

Удосконалення нормативної бази щодо ринку землі. Вкрай важливо забезпечити працюючі механізми надання пільгових кредитів для того, щоб фермери мали кошти для покупки землі. З метою забезпечення прозорості та добросовісної конкуренції доцільно ввести обмеження на строк, протягом якого ділянка може бути перепродана після покупки, посилити моніторинг кінцевих бенефіціарів покупки землі.

Скорочення розміру податків, що може стати одним з найбільш ефективних заходів підтримки фермерів. Відповідний законопроєкт зареєстрований в ВРУ. Нині його опрацьовують в профільному комітеті.

Необхідно переглянути та продовжити Концепцію підтримки фермерів, яка закінчується в 2020 році. На базі Концепції необхідно удосконалити окремі інструменти підтримки, які нині є недієвими. Наприклад, має сенс провести діджиталізацію процесів співпраці з банківським сектором, що підвищить доступність кредитів. Асоціація фермерів та приватних землевласників подала свої пропозиції в МЕРТ.

На думку фермера з Волині Миколи Собуцького, одним із стратегічних напрямків підтримки фермерів має бути розвиток інфраструктури для збуту продукції: «Потрібна державна програма, яка буде стосуватися етапу збуту продукції – вихід на ринки, питання якості, питання цінової політики».

Ліквідація розпорядчої функції Держгеокадастру – головного центру корупції в сфері земельних відносин. ВРУ розглядає законопроєкт (ухвалений в першому читанні), яким передбачається ліквідація розпорядчої функції Держгеокадастру та зменшення кількості погоджувальних процедур. Якщо законопроєкт буде ухвалений, державні землі за межами населених пунктів будуть передані в комунальну власність громад, а Держгеокадастр стане органом з технічної функцією. Це може істотно знизити корупційні ризики.

Отже, державна підтримка фермерів має переважно декларативний характер. На відповідні програми з державного бюджету в 2020 році виділено понад 4 млрд грн, проте через несистемний та непослідовний підхід, ці кошти використовуються неефективно. Багато програм через бюрократію і недіючий інструментарій не виконують свою функцію. Як наслідок, малі фермери незахищені та залишаються в нерівних умовах порівняно з великими агрохолдингами. 

Для того, щоб фермери нарешті відчули реальну підтримку з боку держави, Уряд під час розробки відповідних стратегій і програм має враховувати пропозиції та напрацювання фермерської спільноти. Нещодавно прем'єр-міністр Денис Шмигаль заявив про плани створити 500 тисяч робочих місць. Без послідовної і якісної політики в аграрній сфері країна продовжить втрачати один з найбільш успішних бізнесів, який забезпечує близько 100 тисяч робочих місць та в деяких сільських місцевостях є єдиним способом прогодувати себе. Тож державі варто почати зі збереження вже існуючих робочих місць. Адже в разі продовження чинної аграрної політики Україну може чекати ще один стрибок безробіття, що призведе до відтоку робочої сили. 


Марія Квіцінська, аналітикиня Центру спільних дій

© Kurkul.com, 2020 р.

Коментувати
Виконано за допомогою Disqus