Ранні зернові ― урожай 2020: очікування vs реальність

Ранні зернові ― урожай 2020: очікування vs реальність

8 вересня 2020 385 0

Сезон ранніх зернових завершився: із полів зібрали урожай пшениці, жита, ячменю та інших колосових культур. Частину цієї агропродукції фермери вже відправили на експорт чи місцевим переробникам, а частину — на елеватори чи склади в очікуванні кращих цін. Дехто вже приступив і до збору пізніх зернових через погодні умови, що склалися. Інші фермери повним ходом сіють поля для наступного врожаю.

Яким був сезон ранніх зернових і якими результатами готові поділитися самі фермери та агрономи? Про це розбираємося в матеріалі Kurkul.com.

Умови сезону 2019/2020 

Посівні площі зернових і зернобобових культур  під урожай 2020 року в Україні, згідно даних Держстату, склали 15,4 млн га. Майже половину цих площ займали озимі культури — 7,3 млн.

У розрізі озимих зернових культур було посіяно: 

  • озима пшениця — 6,4 млн га
  • озиме жито — 136,5 тис. га
  • озимий ячмінь — 1 млн га.

Читати за темою: Вирощування жита: досвід господарства «Західагропром»

Перші «дзвоники» з приводу кількості та якості зерна урожаю 2019/20 року з'явилися ще восени, коли фермери вкотре гостро відчули нестачу продуктивної вологи в ґрунті, чекали дощів і сходів озимих значно довше, ніж завжди. Через те, що восени в деяких регіонах України сильно бракувало вологи і дуже багато культур сіяли в сухий грунт, то сільгосппідприємства недосіяли півмільйона гектарів по Україні. Реальний «недосів» тільки озимої пшениці склав близько 10%.

«За 10 років це найменший обсяг посіяних озимих культур, але з деяких культурах, таких як ріпак, навпаки було збільшення посівних площ», — зазначив директор Інституту зернових культур НААН Владислав Черчель.

Осіння посуха-2019 року продовжилася відсутністю снігового покриву та відносно високими як для грудня, січня і лютого температурами — зиму назвали аномальною в плані агрокліматичних умов. 

Протягом цього періоду озимі культури вже кілька разів виходили зі стану спокою. Рослини час від часу відновлювали вегетацію, температура на вузлі кущення не знижувалася менше ніж -2°С, що значно вище, ніж критичні точки промерзання (-14-17 °С). Поля активно заселяли гризуни та збудники різних хвороб.

«Я вже більше чверті століття працюю в сільському господарстві, але до цього ніколи в житті не бачив аж стіііільки мишей на полях. Просто якесь нашестя і втрати від цих шкідників можуть бути величезними», — ще на початку січня сказав по секрету один наш хороший знайомий фермер із півдня України.

Посіви озимої пшениці навесні

Зрештою, на тому самому півдні та в центрі України фермери вже виходили в поля наприкінці січня: підживлювали культури, подекуди проводили захисні чи морфорегуляторні обробки. Тенденція із опадами та дефіцитом продуктивної вологи продовжувалася протягом весняної посівної кампанії. 

Прогнози врожаю

Увесь цей період самі аграрії та експерти агроринку обговорювали рекордні минулорічні врожаї і чи вдасться якщо не повторити, то хоча б наблизитися до таких показників у цьому сезоні. Адже Україна за підсумками 2019 року зібрала більше 97 млн т основних сільгоспкультур, із них 75,1 млн т — зернових і зернобобових та більше 22 млн — олійних.

Читати за темою: Ситуація на полях та прогнози врожаю. Якою видалася весняна посівна 2020

Так, у нинішньому сезоні Українська Зернова Асоціація (УЗА) прогнозувала, що валовий збір пшениці буде на рівні 26,8 млн т (у 2019 році — 28,2 млн т), ячменю — 8,2 млн т (торік 9 млн т). Також обсяг виробництва кукурудзи складе 34,3 млн т (35,2 млн т торік), соняшнику — 14,3 млн т (16,3 млн т у 2019 році), ріпаку — 3,2 млн т(3,3 млн т теж торік). А загалом, за прогнозом УЗА, вітчизняні аграрії мали б зібрати в цьому році  92,6 млн т, тоді як на початку року цей прогноз був на рівні 98,3 млн т.

Польові замітки про реальний стан

Враховуючи погодні умови та стан сільгоспкультур навесні і влітку, багато хто з фермерів скептично ставились до таких прогнозів. Зрештою, експерти почали поступово знижувати свої прогнози, але все ще десь вірили про рекорд у 100 млн т!

Реальні вісті з полів, особливо у фазу формування зерна та підготовки до збору врожаю, остаточно змусили аналітиків ще більш стримано робити свої прогнози. Додала песимізму ситуація із зерновими на півдні України, коли, за оцінками, понад 160 тис. га посівів просто висохли через нестачу вологи та критично високу температуру. Лише в Одеській області, яка є традиційно була в трійці лідерів за площами під зерновими культурами, втрати посівів сягнули 75%, а фермери почали рахувати багатомільйонні збитки, у глибині душі все ще розраховуючи на підтримку держави у скруті.

Врешті-решт Мінекономіки знизило прогноз валового збору зернових в Україні до 68 млн т. Але вже наприкінці серпня 2020 року українські фермери зібрали весь урожай ранніх зернових, почали збирати ріпак та соняшник, а подекуди й кукурудзу та увійшли в осінню посівну кампанію.

За даними проекту «Урожай онлайн 2020», станом на кінець літа українські сільгоспвиробники зібрали 41,2 млн т основних культур з площі 10,94 млн га, з яких зернові і зернобобові культури складають 38,4 млн т (9,68 млн га, 63%).

 

Намолотили 26,95 млн т з площі 6,7 млн га пшениці,  8,79 млн т з площі 2,38 млн га ячменю та 516,2 тис. т із площі 237,7 тис. га.

Що кажуть самі фермери?

В умовах пандемії коронавірусу є безліч обмежень з приводу гостин у фермерів і тому, аби дізнатися про реальну ситуацію з урожаєм у цьому сезоні, зв’язуємося з ними в телефонному режимі.

alt

Дмитро Колісник, агрофірма «Златопіль», 1,1 тис. га, Полтавська область

Цього року ми зібрали по 4,5 т/га пшениці, 4 т/га гороху, 5 т/га ячменю і 2,8 т/га ріпаку. Якість пшениці, наприклад, задовільна, клас другий і третій. Щоправда, у цьому сезоні ми посіяли її менше. Усе одно в порівнянні з минулим роком урожай менший. Причиною, вважаю, стали весняні приморозки, які дали стрес і подекуди знищили частину рослин у посівах.

На наступний рік усе одно працюватимемо за прикладом 2020 року і сильно змінювати площі під культурами не будемо. Але в осінню посівну йдемо і орієнтуємося на кількість опадів. Зараз ситуація виглядає так, що ріпак не виходить посіяти через нестачу опадів, тому ловимо ці моменти.

Частина посівів кукурудзи через умови цього літа навіть не зав’язала качани, частина сої скинула нижні боби і не зав’язала верхніх. Ситуація по цих культурах дуже плачевна.

Юрій Іващенко, агрофірма «Зоря», Чернігівська область

Урожайність по культурах у нашому господарстві дуже різниться, оскільки є різні грунти і культури опиняються не в однакових умовах.

Урожай пшениці в цьому році отримали на рівні 5-6 т/га, переважно другий клас. Зробили базову доробку зерна.

Що стосується співвідношення культур у сівозміні, то ми ні торік, ні на наступний сезон не плануємо якихось суттєвих коректив. Хіба трохи змінимо площі у відсотковому співвідношенні між озимою пшеницею та ріпаком.

alt

Сергій Маловік, агрофірма «Лан», 6 тис. га, Дніпропетровська область

Наше господарство вирощує основні культури як на богарі, так і на поливі. Під пшеницею було посіяно трохи більше 3 тис. га. Без зрошування дала по-різному: від 3,5 до 6,4 т/га, оскільки ми трохи поекспериментували з технологією живлення. Десь більше добрив дали, десь менше. Там, де вклалися по мінімуму і обійшлися навіть без фунгіцидних обробок, то отримали в середньому по 4 т/га. Загалом, близько 80% — це пшениця другого і третього класу, решта фураж.

Озимий ячмінь під зрошенням зібрали з показниками 8-10 т/га, ярий  — 7 т/га. До речі, після цієї культури посіяли ультраранній соняшник та плануємо в рік зібрати вже два врожаї.

Торік з осені ми посіяли ріпак, але з площі 1 тис га зійшло всього 50 га. Не було дощу, потім приморозило навесні, врешті-решт зібрали з тієї площі по 3,1 т/га. Але це нас не зупиняє. Із 10 серпня почали сіяти ріпак під урожай 2021 року, трохи «спіймали» вологи після дощу і вдосконалюємо роботу за технологією strip-till. Теж плануємо до 1 тис. га і сподіваємося, що вийде-таки.

Кукурудза стоїть у полі непогана. Щоправда, та, що на поливі ще зелена і наливається, а та, що на богарі, — уже сохне. Але фермери-сусіди, зокрема, у Кіровоградській області, кажуть: ситуація з цією культурою критична і якщо зберуть хоча б по 5-8 т/га, то будуть раді.

alt

Борис Брухно, фермерське господарство «Пролісок», 4,5 тис. га, Хмельницька область

Пшеницю зібрали по 5,2-5,5 т/га, ярого ячменю — 4,7 т/га, ріпака — 7,2 т/га. Сезон, загалом, непоганий. Виходить, що цього року краще показав себе саме ячмінь, при тому що ми збільшували площі під пшеницею і розраховували на кращий результат.

Наступного року плануємо посіяти знову-таки більше пшениці, але й трохи розширити площі під озимим ріпаком.

Між іншим, сівбу ріпаку вже починали на початку другої декади серпня. Після 15 серпня на черзі пшениця.

alt

Сергій Шипов, агрофірма «Дмитрівка», 3,5 тис. га, Миколаївська область

Усього маємо 1 300 га пшениці, 560 га ячменю та 630 га ріпаку.

Вистрелили попередники. Щобільше попередники залишили вологи в грунті, то краще показали себе культури. Якщо торік ми сіяли соняшник, то цьогоріч пшениці на тих полях зібрали по 1,5-2 т/га. Після ріпаку пшениця дала до 3 т/га, після гороху — до 3,6 т/га, після пару — до 4,5 т/га. В основному все зерно другого класу.

Підживлювали азотом, фосфором, ще вносили сірку там, де були стерньові попередники, але взагалі обійшлися без калію. Застосовуємо дискування на глибину 5-6 см. Для захисту брали «довгограючий» фунгіцид відомого бренду, який захищає рослини близько 40 днів. Ще вносили інсектицид та мікродобрива. 

Думаю, якби були дощі, то наша б технологія вирощування дала удвічі більший урожай.

Якщо говорити про стиглість сортів пшениці, то найкраще себе показали середньо- та пізньостиглі. Ранньостиглі сорти дали трохи меншу врожайність, бо згоріли через спеку і посуху. Чого так? Узимку мали близько 80 мм. Перші весняні опади до 40 мм пішли в травні, а до того протягом усієї весни випало лише 2-3 мм і назвати їх ефективними не можна. Потім «додавили»  приморозки: постраждали всі культури.

Те, що виростили, зібрали своїми комбайнами приблизно протягом місяця. Грунт весь підготували до наступного сезону: частину для соняшнику, а частину задискували і вже з кінця липня сіяли ріпак. Сходи отримали вже на четвертий день.

Саме з ріпаком доведеться «чудити», бо все залежить від опадів. Не буде опадів - майже не буде сенсу сіяти ріпак. А от для пшениці хотілося б залишити все, як є.

alt

Юрій Паламарчук, агрофірма «Дашківці», 4,3 тис. га, Вінницька область

Цей сезон був тяжкий. Весна внесла свої корективи, але ми справилися і зібрали по 7,2 т/га пшениці із площі 1 200 га.

З осені 2019 року був посів в суху землю, потім прийшла холодна суха весна, що унеможливлювала своєчасне внесення гербіцидів. «Проскочили» на тому, що вносили гербіциди з осені. Попередником для пшениці був ріпак, тож ми вносили ще восени гербіциди, боролись із падалицею, а вже навесні «почистили» деякі ділянки. Далі серйозних складнощів не було, тільки фази перескакували, але це не складнощі — до того були готові.

Що стосується самого урожаю, то більшість зерна у нас борошномельної якості, тобто другий-третій клас. Є трохи фуражу, але зробив висновок, що це залежить від сорту.

Зараз усі культури — соняшник, кукурудза, соя — страждають від посухи. Так складається погода, що сохне все.

Чуємо, що багато в кого є проблеми саме з кукурудзою, але хочеться вірити, що наші посіви вистоять під такими складними умовами.

Справді агросезон-2020 знову приніс українським фермерам багато випробувань, і хоча багато хто із «бувалих» справились: виростили, зібрали врожай, годують людей і заробляють кошти для того, щоб дали розвивати свій бізнес, проте далеко не усіх урожай порадував, а маржинальність бізнесу радує ще менше.  Залишається побажати хороших цін на сільгосппродукцію і кращого урожаю пізніх культур.

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus

Київ

+ 21° ... + 11°

Вітер

2.4м/с

Опади

1.31мм

Вологість

71%