День 6. Полтавська область: «Арніка»

315
0
День 6. Полтавська область: «Арніка»
День 6. Полтавська область: «Арніка»

Все рано чи пізно добігає свого кінця. Навіть найдовша АгроЕкспедиція «Соя 2016». Але ми вирішили зробити гучний фінальний акорд і провели останній день експедиції на підприємствах агропромислової групи «Арніка».

Це і не дивно, адже ця організація унікальна за багатьма параметрами, а структури агропромислової групи дозволяють відслідкувати повний «життєвий цикл» сої — від зародження нового сорту на ділянках гібридизації до переробки зібраної продукції.

Окрім цього, агропромислова група планує стати найбільшим підприємством органічного землеробства Європи і активно рухається у цьому напрямку. Тут постійно вдосконалюється технологія вирощування культур за технологією органічного виробництва, а структури агропромислової групи поступово набувають статус органічних.

Допомагали нам у цій цікавій і пізнавальній подорожі наші надійні партнери з Науково-дослідного інституту сої, компаній Bayer, Väderstad та ПАТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК».

Де народжуються сорти

Спершу ми відправилися до місця, де народжуються нові сорти та підтримуються вже існуючі — НДІ Сої. В будівлі інституту нещодавно зробили реконструкцію, тому працівники вітали команду агроекспедиторів в оновленій оселі.

Одразу вирушаємо на дослідні ділянки. Супроводжувати нашу команду погоджується кандидат сільськогосподарських наук, заступник директора НДІ Сої Любов Бочкарьова, яка допомагала нам інспектувати поля українських аграріїв протягом усієї АгроЕкспедиції, а тепер вже могла почуватися господинею.

Інститут має чотирипільну наукову сівозміну площею у 210 га. В сівозміні вирощують кукурудзу, озиму пшеницю, ячмінь і, звісно, сою. Під кожну культуру відведено близько 50 га. Дослідне поле сої цього року займає 35 га.

Наукове поле сої включає 12 розсадників, два з яких — первинне насінництво, один — екологічне сортовивчення, решта селекційні розсадники різного призначення. Ділянки у розсадниках мають різну площу — від 2м2 до 80м2 в залежності від його мети і призначення.

У первинному насінництві підтримуються 16 сортів, з них вісім — комерційних. Також тут є кілька популяцій, на які ще чекає державна експертиза, як наприклад, новий сорт Альгіз, ділянку якого ми проінспектували.

Розсадник гібридизації займає площу у 0,4 га і включає 40 різних комбінацій схрещування. Саме тут народжуються нові сорти сої від НДІ для того, щоб згодом завоювати прихильність аграріїв по всій країні.

Окрім традиційної сої, в колекційному розсаднику вивчають її дику уссурійську родичку, а також сорго та нут і люпин, адже в НДІ вважають, що найближчими роками через зміну клімату в Україні, для цих малопоширених культур, настане період розповсюдження і всебічного вивчення.

Любов Бочкарьова, під час прогулянки науковою сівозміною, розповіла нам про те, як же з’являється новий сорт.

«Спочатку селекціонер думає, який сорт він має створити, яку він буде мати архітектоніку, які у сорту будуть корисні якості, які відмітні корисні риси потрібно йому мати щоб витримати конкуренцію на ринку сортів. У вченого вимальовується в голові певний образ. Після цього селекціонер починає досліджувати наявний генофонд, шукати джерела з потрібними ознаками. А після того, як вибрав кілька вдалих джерел, їх починають схрещувати між собою, щоб на виході знівелювати недоліки і розвинути гарні якості», — розповідає експерт.

Схрещування може відбуватися кількома способами. Найпростіший — взяти жіночу та чоловічу рослини різних сортів чи форм і запилити їх між собою, і так кілька разів з різними джерелами. В результаті отримуємо сорт.

На створення нового сорту йде в середньому 6-7 років, але при застосуванні нових методів, на кшталт маркерної селекції, цей термін можна скоротити до 5 років. Ще довшого часу потребує віддалина гібридизація. Для отримання бажаного результату, враховуючи відбір проміжних форм, зворотні та насичуючі схрещування, тут селекціонеру може знадобитися і 10 років.

Селекційна робота вимагає постійної ручної праці: колекція сої, схрещування, прополки, браковки і таке інше. Цим займаються працівники Відділу селекції та насінництва сої, якій включає три лабораторії, в штат кожної з них входить по 4-5 спеціалістів, та додатково ще потрібно до десятка сезонних робітників. Любов Бочкарьова каже, що такої кількості людей все одно не вистачає.

Команда агроекспедиторів провела на науково-дослідній сівозміні Інституту сої не одну годину, а всієї інформації, що ми почули від Любові Бочкарьової вистачить не те що на блог, а на цілу книгу чи семестрову програму в університеті, але час швидкоплинний і ми, оцінивши ділянки первинного насінництва як одні з найкращих в Україні, їдемо на товарні поля.

Коротко про головне

Агропромислова група обробляє землі в Полтавській і Рівненській областях.

«Зараз одне господарство має статус органічного, але згодом хочемо повністю перейти на органіку», — розповідає шеф-агроном «Арніка» Сергій Середа.

Соя в «Арніці» займає близько 40%, тобто трохи менше 8 тис. га. Але найближчими роками це зміниться, адже вирощування культур за органічною технологією передбачає наявність в структурі 20% бобових, до яких, за європейськими мірками, соя не відноситься. Тому тут планують додати нут, вику, чину та пелюшку (горох польовий).

Неорганічні поля ми не планували відвідувати, але технологію на них шеф-агроном нам розповів.

«Система захисту проводилася за класичною технологією. Протруєння насіння Віал ТрастТ (Август) 400 г/т в бакосуміші з Роялфло (Arysta LifeScience) 3 л/т. Застосовували грунтовий гербіцид Гезегард в бакосуміші з Пропонітом по 2 л/га. Проти широколистих бур'янів бакосуміш гербіцидів Базагран 2 л/га, Хармоні 6 г/га та прилипач Тренд 200 г/га. Протизлаковий гербіцид Пантера 1,5 л/га. Фунгіцидний захист проводимо разом з внесенням мікроелементів: Абакус 1,5 л/га та мікродобрива Розалік P, K + ME (01.16) 1 л/га» — надав нам інформацію Сергій Середа.

Обробіток ґрунту включає глибоке рихлення на глибину 33-35 см, дискування стерні і оранку. Посів проводиться 18-20 квітня.

Перше поле, яке знаходиться в перехідному періоді і готується до сертифікації органічного виробництва, ми відвідали в господарстві «Новомосковськ Агро»

На інспектованому полі висіяно сорт Либідь. В цьому році посів проводився 20 травня з нормою висіву 750 тис./га. Попередником була соя.

«Тут була зроблена осіння оранка на глибину 20-25 см. Потім ми зробили боронування за допомогою саморобних борін двох видів. Одна — пружинною бороною, на якій регулюється кут боронування, і друга — сегментна борона», — розповідає директор «Новомосковськ Агро» Олег Писанка.

Щодо врожайності, то минулого року по господарству вона склала 27 ц/га, але тоді тут використовували ЗЗР. Цього ж року на врожайність мають доволі відчутно вплинути погодні умови.

«Ми не страждали особливо через нестачу вологи, що для нашої кліматичної зони зазвичай не є характерним. Цей рік був взагалі нетиповим по вологості в нашому регіоні, посівна затягнулася на два тижні через те, що ми просто не змогли заїхати в мокре поле і провести посівну компанію», — говорить директор.

Тут починали з’являтися ділянки, вражені попелицею, тому на деякі частини поля довелося вносити біологічний інсектицид Бітоксибациллін. Ушкоджені місця на полі виявляли за допомогою квадрокоптера, який тут використовують для спостереження за полями.

«При органічному землеробстві рослинам не потрібно переносити періоди пригнічення після внесення ЗЗР, тому соя швидше розвивається, нормально проходить вегетація», — стверджує Олег Писанка.

Взагалі, за словами шеф-агронома «Арніки» Сергія Середи, для вирощування насіння за органічною технологією поля обробляли біопрепаратом ФітоХелп 0,5 л/т з прилипачем Енпосам 200 г/т. По вегетації застосовувалися препарати ФітоХелп 0,6 л/га в бакосуміші з Енпосамом 0,2 л/га та біологічний інсектицид Бітоксибацилін 5 л/га на проблемних ділянках. Всі ці препарати сертифіковані «Органік Стандартом».

Збір конопель

Команда АгроЕкспедиції готувалася їхати далі, коли виконавчий директор агропромислової групи «Арніка» Олег Максак запропонував побачити на власні очі збір конопель, який в цей час йшов на сусідньому полі. У 2016 році компанія представляла свою продукцію на найбільшій виставці BioFach (Німеччина) і коноплі користувалася величезним попитом.

Під цю культуру в господарстві відведено 800 га, при тому, що в Україні коноплями в цьому році засіяно лише 5 тис. га. Збір конопель проходить звичайною зерновою жаткою John Deere.

У агропромислової групи є великі плани щодо цієї культури і вони навіть закупила собі обладнання для заводу по первинній переробці соломи конопель на волокна. Його планують запустити в роботу навесні.

Склад органічної продукції

Зробивши в конопляному полі фотосесію, команда агроекспедиторів вирушила до складу органічної продукції. Під такі цілі було перероблено власні складські приміщення, в яких провели реконструкцію. Захисні двері складу зроблені з решітки. Це дозволяє забезпечити гарну вентиляцію приміщень та зберегти насіння від птахів, адже бодай одного посліду голуба вистачить для того, щоб продукцію було забраковано як органічну.

У складі, де ми побували, зберігається пшениця в біг-бегах. Між рядами біг-бегів розкладено коноплі, адже вони мають гарні інсектицидні властивості, до того ж, повністю органічні. Кожен біг-бег помічений власним штрих-кодом та номером, за яким можна буде отримати повну інформацію про товар, який там знаходиться.

«Підлогу на складі вимивають спеціальним обладнанням Karcher, а також чистять фрезами. Стіни начисто вимиті та оброблені вапном, щоб забезпечити захист від потрапляння неорганічних решток», — розповідає Олег Максак.

За словами виконавчого директора, продукцію з цих складів реалізовують до Німеччини, Нової Зеландії та Швейцарії, тому в приміщенні повинна бути така чистота, щоб там можна було ходити в домашніх капцях.

Після складу ми вирушили до сушарки, на якій саме просушували насіння свіжезібраних конопель. Обладнання працює на щепі та відходах, а конструкцію запозичено у сусідів, але значно спрощено. Після просушки зерно продувається вентилятором.

Після сушарки та первинної очистки продукція потрапляє до лінії Фадєєва. Вона також установлена на господарстві, хоча доукомплектовується і працює в тестовому режимі.

Спеціально для АгроЕкспедиторів обладнання запустили і очистили мішок соєвих бобів.

«Лінія складається з двох компонентів. Перше — розсіви, де продукція очищається від піску, зайвих домішок, насіння бур'янів. А потім ще два розсівання ділять зерно пофракційно, за розміром. Потім зерно потрапляє в норію. Частина з розсівів йде в спеціальні діжки для тимчасового зберігання і подальшого доопрацювання. Половинки, дрібне зерно будуть йти на переробку та інші потреби. Все буде розподілятися по фракціям», — розповідає про роботу лінії Фадєєва технолог з доробки зерна та насіннєвого матеріалу Артем Шамало.

Цікаво, що саме Артем Шамало був активним учасником команди, що конструювала цю лінію. Тож головним інженером у бізнес-групі можна назвати саме його.

Завод з переробки ТЕП-сої

Щоб завершити свій екскурс по обладнанню для переробки сої, ми вирушили на завод з переробки ТЕП-сої, де нас зустрів заступник директора з виробництва Анатолій Марченко.

«Сира соя не є корисною, і тому її не додають в їжу ні тваринам, ні птахам. Щоб вона була їстівною, вся продукція повинна пройти термічну обробку. Соя проходить під дією пару в міксері при температурі 100-103 градуси протягом 15 хвилин. Потім наш продукт проходить в тостери і там по 4 хвилини тостується при температурі 85 градусів. Далі боби переходять на експандер, де під дією тиску в 20 атмосфер продукція сильно стискається і різко відпускається. Відбувається вибух на молекулярному рівні, що дає можливість вивільнити амінокислоти, вітаміни, жири, — усе корисне, що знаходиться у зернині сої», — розповідає заступник директора.

Соя на цьому заводі обробляється без гексану, як це роблять на шротах. Завдяки цьому вона стає екологічною і чистою.

Готова продукція одразу вантажиться на потяги, а потім йде на корм птахам, тваринам та входить до складу деяких комбікормів.

Заключне поле

А ми вирушаємо на останнє поле в рамках АгроЕкспедиції «Соя 2016». Воно органічне і належить господарству «Граніт Агро», в обробітку якого знаходяться 2192 га. Під соєю тут 946 г. Із сортів, за органічною технологією, вирощують Корсак, Хорол та Либідь. Окрім сої, сіють кукурудзу, коноплі, пшеницю, а з цього року ввели сидерати — люпин та жито. Керує «Граніт Агро» директор Віталій Кабачок.

На полі, яке ми відвідали 6 травня посіяний сорт Либідь. Використовували сівалку «Партнер» українського виробництва з нормою висіву 160 кг/га. Зробили ставку на стрічковий метод 30 на 30. Попередником була соя і агроном запевняє, що під цю культуру різниці в виборі попередника немає.

З обробітку грунту застосовували рихлення, а навесні — закриття вологи.

«Цього року встигли двічі пройти сегментними боронами, які зрізають бур'яни. Погодні умови не дозволили зробити це більшу кількість разів. Також провели передпосівну культивацію», — розповідає головний агроном господарства Сергій Трембач.

Обробку проводили такими біопрепаратами: біоінсектициди Бітоксибацилін 5 л/га, БТУ біокомплексом 0,5 л/га та Енпосам 200 г/га і біофунгіцид ФітоХелпа 600 г/га.

Не дивлячись на відсутність гербіциду, це поле чисте від бур’янів.

Минулого року врожайність тут склала 1,8 т/га через несприятливі погодні умови. Цього ж року агрономи очікують 2–2,5 т/га.

Сергій Трембач, який мав досвід роботи в неорганічному господарстві, де застосовували гербіциди, ставить жирну крапку у нашій бесіді і підсумовує, що органічне вирощування сільськогосподарських культур — кращий варінт для українського агропромислового виробництва. Адже рослина спокійно росте, без гербіцидного стресу, а невелика кількість бур’янів їй зовсім не шкодить.

Екіпаж АгроЕкспедиторів залишив поля «Арніка» вже після заходу сонця і з відчуттям виконаного обов’язку вирушив писати блог заключного дня АгроЕкспедиції «Соя 2016».

Але наш соєвий марафон на цьому не завершується, адже зовсім скоро на вас чекає підсумковий блог з аналізом ринку і найактуальнішими висновками від агроекспедиторів та наших експертів. Залишайтесь з нами!

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми