Віктор Шеремета: Вирощуємо те, що дає найбільший валовий прибуток

27 квітня 2021 3861 0

Від завідувача фермою до заступника міністра та успішного бізнесмена — коротко можна описати історію успіху засновника фермерського господарства «Геркулес» Віктора Шеремети з Київщини.

Про те, яку технологію вирощування досвідчений фермер вважає найбільш ефективною, чому в Україні активно розвивається тренд біологізації агровиробництва та коли найкраще продавати вирощене зерно, ми розповідаємо спільно з партнерами — компанією БТУ-ЦЕНТР.

Як родина Шереметів створила власну агрофірму

Віктора Шеремету з Єрківців на Київщині добре знають у фахових колах не тільки як аграрія та засновника власного фермерського господарства, а і як громадського та політичного діяча.

Свого часу він отримав великий досвід роботи в сільському господарстві: спершу від батьків у рідному селі на Поліссі (зараз зона відчуження), потім на фермі та в сільгоспакадемії.

У 20 років став завідувачем колгоспної ферми на 1000 корів, пізніше працював провідним зоотехніком в одному з найбільших радгоспів Київщини і врешті-решт створив власне господарство.

«Перший досвід у сільському господарстві, що добре запам’ятався, — це коли у 7 (!) років я підмінив на фермі свою маму-доярку, яка запізнилася на доїння, і сам видоїв кількох корів. І далі закрутилося. У нас майже вся родина тісно пов’язала своє життя із сільським господарством», — згадує Віктор Шеремета.

Читати за темою: Євген Малашенко: Піднімаю орендну плату за пай на максимум

Крім роботи у полі та на фермі, Віктор Шеремета завжди користувався можливістю відстоювати та захищати фермерів як соціально-економічний клас на посаді заступника президента АФЗУ і згодом заступника міністра аграрної політики. Також аграрію не раз делегували повноваження відстоювати інтереси громади — обирали депутатом місцевих рад.

«Я багато років працював у колгоспній системі і бачив, як нераціонально використовують ресурси, скільки всього пропадає… Здається, люди працювали день і ніч, не покладаючи рук, а результат виходив зовсім не той, що міг би. Це неправильно, неефективно і такий підхід треба змінювати», — ділиться аграрій.

Перші «паростки» ефективного господарювання Віктор Шеремета заклав ще в радгоспі, коли запровадив колективний підряд між працівниками. Тоді вдалося підняти продуктивність господарства аж на 50%!

Після розпаду СРСР першим «у вільне плавання» пішов брат Віктора Шеремети, якому вдалося отримати  перші гектари землі та взяти перші кредити на сільгосптехніку. Пізніше і Віктор приєднався до родича, вчився тонкощам приватного бізнесу. А вже у середині 1990-х років почалася окрема історія фермерського господарства «Геркулес».

Спочатку спільними зусиллями Віктору та його дружині Катерині вдалося взяти в держави близько 45 га ріллі та 1,5 га пасовищ. Технікою для обробітку ділився брат, згодом родина сама заробила на перші агрегати. А з 2000-х років фермери почали брати в оренду землю в приватних землевласників і розширили масштаби свого господарства.

Чим нині займається фермерське господарство «Геркулес»

Нині в господарстві Віктора Шеремети «Геркулес» в обробітку є близько 2000 га. Ще приблизно 500 га фермер обробляє на аутсорсі, тобто надає повний комплекс агротехнічних операцій сусідньому господарству.

«Зразу, коли в нас було мало землі, то орієнтувалися на те, що може дати з гектара найбільшу валову виручку. Ми почали займатися овочами. Усю продукцію на ринки вивозили, продавали. А потім вивчили технологію виробництва цукрових буряків і працювали з цією культурою», — розповідає Віктор Шеремета.

Читати ще: Віктор Золотько: Кожен фермер має розуміти — економія на сушці зерна матиме наслідки

У сівозміні господарства в перші роки були овочі, потім додалися гречка, просо, жито, цукровий буряк. Однак невдовзі ціна на цукор впала, заводи збанкрутували й цукровий буряк перестав бути вигідним напрямком. Разом із багатьма іншими фермерами «Геркулес» почав займатися вирощуванням зернових культур.

«Спочатку ми вирощували те, що йшло на внутрішні ринки. Люди були не дуже платоспроможними, тому великої виручки ми не отримували. А от коли наше зерно вийшло на зовнішні ринки і його ціна на внутрішньому ринку почала прирівнюватися до закордонної, то стало досить вигідно працювати в цьому сегменті. Саме тому в нас сьогодні левова частина господарств зосереджена на зерновому виробництві», — зазначає фермер.

Нині сівозміна ФГ «Геркулес» складається з основних с/г культур: близько 20% площ відведені під озиму пшеницю, ще 30% — під кукурудзою та 20% — під соняшником. Також тут вирощують сою та ріпак.

Кілька років тому в господарстві вирощували яру пшеницю, однак від цієї культури довелося відмовитися через агрокліматичні зміни. Весна й літо стали настільки посушливими, що яра пшениця, за словами Віктора Шеремети, просто не встигає досягти свого потенціалу.

Також торік у господарстві заклали плантацію волоських горіхів і фундука під крапельним зрошенням. Загальна початкова площа — близько 15 га, але Віктор Шеремета планує розширювати цей напрям. У недалекому майбутньому плантацію збільшать до 50 га.

Техпарк господарства

Торік у господарстві «Геркулес» власним коштом оновили парк збиральної техніки: тепер тут працюють три сучасні комбайни New Holland, серед них — 2 потужні роторні комбайни із 9-метровими жатками.

«На самому початку фермерства, коли не було ні своєї техніки, ні обладнання, доводилося бігати по сусідах шукати комбайна. А самі знаєте, у жнива дорога кожна хвилина. Після того я взяв собі за правило: те, що може у гарячий період вийти з ладу — комбайн, сівалка, обприскувач, повинно бути в ідеальному стані, нове», — ділиться Віктор Шеремета.

Читати також: Микола Бойченко: Які можуть бути домовленості з тими, хто дурить фермерів?

Тож зазвичай комбайни працюють в агрофірмі «Геркулес» відносно недовго — змінюють агрегати кожні 3-5 років. Наразі для роботи є до них повний комплект: зернові, кукурудзяні жатки, ріпакові столи.

У техпарку господарства є кілька тракторів різної потужності, при чому три з них теж купили минулого сезону — два «середні» трактори John Deere 6 серії та один більш потужний трактор John Deere 8 серії. Ще працюють агрегати брендів Case IH, New Holland та, звичайно, МТЗ («Білоруси»).

Віктор Шеремета каже, що у зв’язку зі змінами кліматичних умов уже кілька років, як його господарство відійшло від класичної оранки. Натомість близько 5 років тому тут перейшли на глибоке рихлення для зернових культур і стріп-тіл для озимого ріпаку, соняшнику, кукурудзи.

Для цього застосовують глибокорозпушувач Case IH Ecolo Tiger та вітчизняний глибокорихлювач, вироблений на Кіровоградщині. Це обладнання модернізували для одночасного внесення добрив під час обробітку. При цьому рихлення роблять на глибину 40 см, а добрива вносять на 25 см.

«Багато спеціалістів рекомендують під ріпак глибоку оранку. Але через дефіцит вологи в нашому регіоні після плуга утворюється суцільний пісок і сходів очікувати годі. Тому перейшли на стрічковий обробіток ґрунту для цієї культури. Може здатися, що ширина 70 см дуже велика, але ми так працюємо вже кілька років і бачимо хороші результати», — ділиться досвідом фермер.

Навесні на полях після глибокого рихлення працюють шлейфовими боронами, за допомогою яких готують ґрунт і вирівнюють поле. Далі просто працюють сівалками прямого і непрямого посіву. Для роботи в агрофірмі «Геркулес» є  сівалки Väderstad для зернових і просапних культур, а також сівалки Kinze й Amazone. Цього року для полів із дуже легкими ґрунтами Віктор Шеремета придбав спеціальну сівалку KUHN.

Читати за темою: Михайло Міщенко: Вирощування пшениці в умовах посухи на Одещині

Особливості технологій вирощування с/г культур в «Геркулесі» 

Крім зміни технології обробітку ґрунту, у господарстві експериментують із рідкими добривами.

«Ми зараз більше переходимо на рідкі добрива, переважно азотні — це аміачна вода, КАС. При сівбі з осені можна, звичайно, вносити гранульовані добрива. А навесні, коли вологи не вистачає, особливо перед посівом, бажано застосовувати рідкі добрива», — звертає увагу Віктор Шеремета.

Більше того, цього року в господарстві придбали спеціальний агрегат — культер, який тільки недавно почали виготовляти в Україні. Це невелика цистерна з унікальними інжекторами, якими буквально «колють» рідкі добрива в землю.

В основу живлення культур восени ліг хлористий калій. Ще пізно восени під майбутні посіви кукурудзи внесли аміачну воду. Навесні в ФГ «Геркулес» вносять складні комплексні мінеральні добрива за допомогою аплікатора на сівалці. При чому сівалки тут спеціально модернізували так, щоб одночасно велику гранулу NPK вносити поряд із рядком, а мікрогранульовані добрива — в рядок.

«Раніше рахували, якщо добривами належно «заправиш», то отримаєш гарний результат. Між іншим, у технології вирощування, наприклад, кукурудзи добрива — це основна стаття витрат. Фактично добрива складають третину собівартості вирощеної продукції», — каже засновник господарства.

Читати також: Володимир Топалов: Закон про ринок землі «доточувала» слабка команда

А щоб чітко розуміти, скільки добрив необхідно рослинам, у ФГ «Геркулес» роблять агрохімічний аналіз ґрунтів та листкову діагностику, тобто лабораторний аналіз рослинного матеріалу.

Крім того, уже близько 10 років Віктор Шеремета працює з біопрепаратами, зокрема виробництва компанії БТУ-ЦЕНТР.

«Я давно зрозумів, що треба переходити до біологізації сільгоспвиробництва, до органіки. Бо ми живемо на цій землі, тут живуть наші діти, внуки… Треба думати і про комфорт, і про те, як не зашкодити довкіллю», — говорить фермер.

Звичайно, як каже аграрій, хотілося б зовсім відмовитися від хімічних засобів, але поки не існує належного «органічного» аналога, наприклад, інсектицидам. Тому поки що у «Геркулесі» успішно використовують фунгіциди, прилипачі, деструктори біологічного походження та інокулянти.

«Ми вивчали досвід на семінарах, різних заходах, демополях і звідти брали потрібну  інформацію про ефект від біопрепаратів. Перевіряли, як спрацювало, а потім переносили на свої поля. Отримували від 10% до 20% приросту, якщо застосовували повний комплекс», — пояснює Віктор Шеремета.

Щороку агрофірма в Єрківцях закуповує кілька тон прилипача ЛИПОСАМ®, завдяки якому, як каже фермер, краще працюють усі засоби захисту на рослинах. Наприклад, завдяки цьому біопрепарату фунгіциди краще «тримаються» на рослинах. А також у господарстві часто застосовують його разом із ґрунтовими гербіцидами: на випадок опадів діючі речовини будуть зафіксовані у верхньому шарі і не спускатимуться вглиб до кореневої системи культур.

Читати ще: Микола Климчук: Ми виключили соняшник із сівозміни підприємства

Також Віктор Шеремета за період застосування ЛИПОСАМ® помітив, що цей біопрепарат має своєрідний антиаспіраційний ефект, тобто рослина менше випаровує вологи в той час, коли вона дуже потрібна.

Понад 10 років у фермерському господарстві Віктора Шеремети застосовують біодеструктори стерні — переважно на соняшнику. Фермер каже, що швидке розкладання пожнивних решток за допомогою грибів і бактерій добре впливає на якісні показники ґрунту, відповідно, урожайність сільгоспкультур зростає.

«Як працює біодеструктор стерні Екостерн® — особливо помітно на соняшнику. Там, де поля оброблені цим препаратом, пожнивні рештки стають м’якими, наче вата. Наскільки швидко вони розкладаються — залежить ще й від наявності вологи та позитивних температур. Якщо це є, то процес відбувається досить швидко», — роз’яснює фермер.

Особливе місце в технології вирощування сої у ФГ «Геркулес» відіграють інокулянти БТУ-ЦЕНТР. Віктор Шеремета каже, що йому на замовлення привозять завжди «свіжі» препарати, якими буквально перед посівом обробляють насіння сої. Їх застосовують для всіх площ під цією культурою.

«Існує така думка, наче не треба щороку обов’язково вносити інокулянти. Але не такі великі кошти вартує інокулянт, щоб його не вносити. Тож я впевнений, що все спрацює. Навіть минулого року, попри посушливе літо, ми витягли до 2,5 т/га сої. Думаю, це результат усього комплексу робіт: й інокуляції, і живлення, і захисту», — зауважує Віктор Шеремета.

Фермер каже, що за період застосування інокулянтів на сої помітив, наскільки краще рослини розвивають кореневу систему, зелену масу і як добре переживають стресові умови, у тому числі посуху.

Читати також: Боротьба зі шкідниками — захист томатів і капусти відкритого та закритого ґрунту

А якщо говорити про економічну складову використання інокулянтів від БТУ-ЦЕНТР, то керівник господарства приблизно порахував: 1 витрачена гривня приносить його господарству 5 грн прибутку.

Економіка агровиробництва

Власне, найбільш затратною у ФГ «Геркулес» є технологія вирощування озимого ріпаку. На другому місці — кукурудза, а на третьому — озима пшениця.

На 1 га озимого ріпаку потрібно близько 25 тис. грн, більша частина цих коштів іде на захисні обробки, підживлення і внесення ретардантів (у сезон може бути від 5 до 10 обробок).

Для вирощування 1 га кукурудзи потрібно від 20 до 25 тис. грн, залежно від особливостей сезону. У господарстві роблять акцент, як було сказано вище, на добривах. Також відносно дорого обходиться елітний насіннєвий матеріал із кращих гібридів кукурудзи та преміум-захист. У технологію захисту цієї культури щороку господарство включає біозасіб — трихограму.

«Під кукурудзу ми придбали висококліренсний самохідний обприскувач і тепер маємо змогу вносити фунгіциди та інсектициди навіть у таких фазах росту, коли висота рослин сягає 2 м», — ділиться лайфхаком Віктор Шеремета.

Зазвичай агрофірма купує вже протруєне насіння зернових та інших культур. Але іноді в «Геркулесі» самі закуповують необхідні препарати й доводять насіння до кондиції. Традиційно проводять обробку з використанням інсектицидів, стимуляторів росту, мікродобрив, гуматів. Тобто для отримання хорошого врожаю такий посівний матеріал у господарстві додатково обробляють і гормонами, й амінокислотами, і вітамінами, і гуміновими кислотами.

Читати за темою: Станіслав Стець: Я «на коні» навіть при врожайності зернових 2 т/га

Якщо ж говорити про прибутки, то в сезоні 2020/2021 найбільш рентабельними культурами для агрофірми Віктора Шеремети виявилися соняшник, ріпак та кукурудза. За словами господарника, на жаль, неврожай у більшості регіонів став стимулом для рекордного росту ціни на відповідну продукцію, але від цього «виграли» інші фермери.

До слова, у керівника підприємства є власний секрет продажів вирощеної сільгосппродукції: тут майже ніколи не продають зерно «з поля». Натомість збудували склади для зберігання, встановили зерноочисний комлекс з сучасною сушкою і «тримають» усе до початку-середини січня.

«Ми зробили все, щоб мати змогу повністю зберігати в себе наше зерно. Як правило, не практикуємо продажу у жнива. Зазвичай за рахунок ріпаку покриваємо всі літні й осінні потреби. А вже до продажу основного валу приступаємо взимку. І навіть коли різдвяні канікули і є певний попит із боку покупців, а пропозицій немає, бо всі на відпочинках, ми стараємося почати продажі саме в цей період», — розкриває свій секрет успіху Віктор Шеремета.

За роки фермерства Віктор Шеремета та його сімейне фермерське господарство навчилися не лише вирощувати якісну сільгосппродукцію, а і з «розумом» підходити до агробізнесу.

© Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

+ 20° ... + 13°

Вітер

1.7м/с

Опади

6.02мм

Вологість

86%

Матеріали за темою