Фермер, юрист, експериментатор — так можна в трьох словах розповісти про керівника ТзОВ «ЛЕНДЛОРД ЮКРЕЙН»Сергія Пагера. На своїх 1000 га на Миколаївщині він не просто вирощує зерно, а шукає рішення для ведення бізнесу в умовах нестачі вологи. Від традиційного землеробства до вівчарства та виноробства — його господарство стає прикладом диверсифікації в складні часи. У цьому матеріалі — розмова про виклики сезону-2025 та стратегії виживання аграрного бізнесу на Півдні.

---

Кукурудзу їстимуть барани — наслідки посухи на Півдні

Kurkul.com: Сергію, яка ситуація зараз на Півдні з врожаєм?

Сергій Пагер: Ситуація критична. До мене зверталися декілька дрібних аграріїв: «Сергій, що робити? Я банкрут. У мене немає чим виплачувати все це». Їхав регіоном — кукурудза, пшениця, соняшник догорають. У нашому господарстві теж дуже сумно. 

Kurkul.com: Яке рішення прийняли ви — збирати, чи дискувати?

Сергій Пагер: Минулого року ми запустили новий напрям — тваринництво. Маємо невелике стадо овець, яке плануємо нарощувати. Оскільки кукурудза у нас засохла, то ми невелику частину посівів скосили на сіно та затюкували. Будемо годувати баранів. 

Раніше ми заготовляли сіно, сіяли люцерну та різнотрав'я. Минулого року зробили 3 укоси. В цьому році навіть одного не зробили — валок як волосинка. Тому цією кукурудзою будемо компенсувати нестачу сіна. Але це все одно колосальні мінуси по цих культурах.

Kurkul.com: Чи вірите в державні компенсації?

Сергій Пагер: Я реаліст і не дуже вірю в компенсації. Бюджет пустий, адже зрозуміло, що все йде першочергово на військо. По-друге, мені незрозумілий механізм. Адже фермер повинен зафіксувати збитки, зайти в мінус. В цьому разі представники податкової почнуть розказувати, як списувати витрати. Фермерам доведеться все ж показувати хоча б мінімальну врожайність — 0,1—0,2 т/га. А якщо є така врожайність, то як отримати компенсації за втрату? Ну і третє питання до термінів отримання — гроші фермеру треба вже і зараз. Через 2-3 місяці  закінчиться посівна на сезон 2026.

Читайте також: Відмовляємось від соняшнику — що сіють на Півдні України

Kurkul.com: Дійсно чи є загроза банкрутства фермерів на Півдні?

Сергій Пагер: Є велика кількість фермерів, які не зможуть спокійно зайти в нову посівну кампанію. Це реальна проблема. Є фермери, у яких просто немає нічого. Я чую такі дзвінки з Херсонщини, Миколаївщини. З Кіровоградщини телефонували, просили допомогти реструктуризувати господарство. Вони розуміють, що не можуть віддати кредит в цьому році й немає коштів на посівну.

Якщо держава буде осторонь, то більші гравці,  які мають доступ до коштів, мають більше землі, можуть поглинути дрібні господарства. Проблеми будуть у тих, в кого умовний соняшник і пшениця, це єдиний напрямок і немає інших джерел надходжень.

Якщо це структура, навіть невелика, в якій є декілька джерел надходження коштів, то їм буде трішечки легше. Але в цілому для аграріїв Півдня посівна 2025 буде складною.

Озима група ідеальна для Півдня

Kurkul.com: Зараз фермери Півдня в пошуку культур, технологій і загалом вологи. Яку стратегію бачите для свого господарства?

Сергій Пагер: Моя стратегія — це перехід на культури, які мають короткий період весняної вегетації й можуть з невеликої накопиченої вологи дати врожай. Тобто це озимина — пшениця, ячмінь, ріпак. Практикували озимий горох, але не дав гарної врожайності.

Я колись спілкувався з німцями — у них технологія: ячмінь, ріпак, пшениця, ріпак, ячмінь. Тобто тільки озимі культури в обороті. І в принципі їх можна чергувати.

Kurkul.com: Тобто ви плануєте відмовитись від ярої групи?

Сергій Пагер: Ми залишаємо не більше 20-25% під весняні культури. Точно це буде соняшник. Ми 2 роки експериментуємо з посівами. Минулого року пізні строки дали кращий врожай, ніж ранні. Тому в цьому році вирішили посіяти основну масу пізнього посіву. Ґрунт був прогрітим вже 10 квітня, але ми почали посівну на 2 тижні пізніше — 23-26 квітня. Це як книжка пише про оптимальні строки. Але цього року ми побачили, що соняшник, який був посіяний першим, ще трохи тримається. Той, що пізніше — вже відмирає.

Тому напевно для нашої ситуації оптимально з ярих це соняшник, посіяний в максимально ранні строки.

Kurkul.com: Попри всі втрати, яка культура в цьому році для вас була найрентабельнішою?

Сергій Пагер: В цьому році ячмінь показав себе добре. Його можна сіяти пізно — кінець жовтня. Внаслідок коротшого періоду вегетації він дозріває на 2-3 тижні швидше за пшеницю. Це якраз той період, коли пшениця виганяє масу і немає вологи.

Kurkul.com: Які показники рентабельності по озимих?

Сергій Пагер: Ще рано робити висновки. Але я вважаю, що на Півдні мінімально треба отримати для ріпаку від 1 т/га, для пшениці — 3 т/га, для ячменю — 2,5 т/га. 

Витратна частина у ячменю набагато менша за кукурудзу чи ріпак. А реально зібрати 4-5 т/га, адже культура непримхлива в обробітку. Також можна зробити свій посівний матеріал. Ми от висадили спеціальну ділянку з суперелітним насінням. Зараз будемо робити свій посівмат. Він вже частково адаптований для регіону.

Читайте також: Екологічна катастрофа на Херсонщині — аграрії можуть не почати посівну

Kurkul.com: Які технології обробітку землі використовуєте? 

Сергій Пагер: Зараз це питання дуже гостре. Ми кожен рік робимо експерименти. Наприклад, торік одне поле і розпушували, і орали. Але різниці не побачили, можливо, через трохи більшу частку опадів. А от при дефіциті вологи добре видно і гібриди, і землю. В цьому році, на нашу думку, там, де було спушено, більше вологи збереглося. Хоча і там погано, але краще, ніж по оранці.

У нас є глибокорозпушувач і плуги. Думаю цього року відійдемо від плугів. Натомість зробимо глибоке розпушування на 30-35 см. Так ми збережемо більше вологи.

Ми експериментуємо також з густотою посіву. При дефіциті вологи зменшуємо густоту, намагаємося отримати розкущення.

Про ціни на пшеницю та продажі зерна

Kurkul.com: Ви вже зібрали озиму групу. Що думаєте про ціни на пшеницю?

Сергій Пагер: Зрозуміло, що ціна не дуже приємна. Поки не вірю, що вона піде догори. Прогнозують у світі великі врожаї. Також, я їхав у Київ з Півдня, дивився поля — об'єктивно можна отримати 6-8 т/га у цих регіонах. Єдине, що швидше за все, пшениця буде фуражна або на межі фуражу з продовольчою. З урахуванням валу, думаю буде просідання ціни до вересня, адже аграріям треба кошти на посівну. А потім, можливо, піде зростання. На наступний рік, на березень-квітень, ціна може сягнути 12-13 тис. грн/т, про які говорять. Але гроші потрібні тут і зараз.

Ми зібрали продовольче зерно. Зараз його ціна майже на 1000 грн/т вища від фуражної. 

Kurkul.com: Яку стратегію продажів обираєте для себе?

Сергій Пагер: Продаємо в міру потреби в коштах.

Читайте також: Олександр Гордієнко: Більшість фермерів Херсонщини втратять свій бізнес

Kurkul.com: Що думаєте про зміни в правилах експорту ріпаку?

Сергій Пагер: З юридичного погляду, не можна робити зміни протягом податкового звітного року. З людського погляду — як ви в жнива, коли людина закладає і рахує, вводите таке? Ми брали контракт по 25 тис. грн за тонну. І потім він в один день стає 22 тис. грн, тобто  -10-12%. Потім ціна почала підніматися. Яким чином може працювати бізнес, особливо на Півдні, де кожна копійка для аграрія має значення?

Справедливо було б, відтермінувати його вступ у законну силу на наступний рік — з 1 грудня чи 1 січня, щоб аграрії мали повне право реалізувати врожай цього року. 

Інвестиції в землю невиправдані

Kurkul.com: Скільки відсотків у вас своєї землі, а скільки орендуєте?

Сергій Пагер: Наш зембанк близько 1000 га. Землю намагаємося купувати, якщо є можливість. Я вважаю, що основний бум продажу вже пройшов і залишилися поодинокі пропозиції. Зараз навіть є деякі пропозиції, але ми їх відтерміновуємо, тому що потрібні оборотні кошти, а не капітальні інвестиції.

Kurkul.com: Як зараз з цінами на землю у вашому регіоні?

Сергій Пагер: Ціни доходять до $2000 за 1 га. Нещодавно була пропозиція — $3000. Для Півдня на сьогодні я вважаю це завищеною ціною. 

Але треба розуміти, що для аграрія земля у власності — не зовсім вигідна історія. Я рахував — період окупності мінімум 10-12 років. Ці кошти можна в оборот пустити й отримати більше. Але є конкуренти, які готові купувати паї. І якщо тобі пропонують землю, ти її не купиш, то знайдеться інший покупець.

Kurkul.com: З вами б посперечались різні інвестфонди, які пропонують вкладати умовним айтішникам в землю.

Сергій Пагер: Припустімо, що вам пропонують пай за $2500 з договором оренди на 15 років з великим холдингом з кабальними умовами. В односторонньому порядку не розірвеш нічого. Орендна плата 5 тис. грн на рік. Здається, дохідність 10%. Але коли актив високоліквідний, ти можеш його вільно продати. Тут земля з орендою на 15 років — це взагалі неліквідна історія. Її можна продати тільки за дуже демпінговою ціною. Відповідно, реальна ефективна дохідність не більше 5%. А 5% — це 20 років окупності.

Відтак інвестори, які вклали гроші в землю, через 5-10 років захочуть виходити з цієї історії. І тут знову ж зʼявляться ці ж інвестфонди і цю землю будуть скуповувати. Більшість компаній такого роду створені холдингами. І в довгостроковій перспективі можлива ситуація, що через 15-20 років значна частина землі опиниться в руках великих гравців.

---

Продовження розмови з Сергієм читайте згодом. Адже там про те, який вид тваринництва найвигідніший для Півдня, виноробство, бачення майбутніх трендів в Україні, ну і загалом розповідь про те, як одночасно займатись юриспруденцією, фермерством і виховувати 4 дітей.