Михайло Малков: Адаптація до змін клімату в Україні проходить на інтуїтивному рівні

231
0
Михайло Малков, координатор програм розвитку ФАО в Україні
Kurkul.comМихайло Малков, координатор програм розвитку ФАО в Україні

AGROPORT East Kharkiv 2017 — щорічний масштабний захід з підтримки фермерства та сільгоспвиробників України і Східної Європи проходить за підтримки Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Тематика заходу співзвучна з темою цьогорічного Всесвітнього дня продовольства, що є одним із ключових заходів ФАО у світі: змінюємо міграційні потоки та інвестуємо у розвиток сільських територій. А як відомо, поруч зі збройними конфліктами, політичною нестабільністю та голодом, деградація навколишнього середовища та кліматичні зміни вже стали одними з причин міграції сьогодні.

Науковці та представники міжнародних громадських організацій обговорювали наслідки зміни клімату в Україні. Саме тут ми поспілкувались з координатором програм розвитку Продовольчої і сільськогосподарської організації (ФАО) в Україні, Михайлом Малковим.

Мова йшла про шляхи подальшого розвитку та адаптації сільського господарства до нових кліматичних умов, про завдання, які ставить перед собою ФАО в Україні, подальші плани та співпрацю з українськими організаціями та інститутами.

Kurkul.com: З яким завданням цього року прибули представники ФАО на AGROPORT East Kharkiv 2017, над чим плануєте працювати?

Михайло Малков: 16 жовтня ФАО святкує День Народження, який традиційно у світі називають Всесвітній День продовольства. Наша мета сьогодні — розповісти про завдання які ФАО ставить перед собою в цьому році.

Вони пов’язані з трудовою міграцією у сільських територіях  і можливостями сільського господарства впливати на зміни міграційних потоків. Існує три таких міграційних потоки.

Перший потік —  на жаль, зрозуміла для нас міграція, пов’язана з воєнними діями. Люди завжди тікають від війни.

Другий — теж зрозуміла для всіх регіонів України як внутрішня, так і зовнішня трудова міграція, включаючи урбанізацію.

Є третій тип міграції, про який ми не говоримо поки, який не несе загрози на даному етапі. Проте розуміємо, рано чи пізно він також може стати проблемою — це кліматична міграція. Коли люди, в силу цілого ряду обставин, будуть вимушені змінювати місце проживання в зв’язку з неможливістю вести ту чи іншу господарську діяльність.

Тому, ми прибули на AGROPORT East Kharkiv 2017 для того, що зробити свого роду політичну заяву з одного боку, а з іншого — вислухати  позицію  української науки, а саме колег зі східного філіалу  Національної Академії наук України, Академії аграрних наук, Харківського аграрного університету ім. Докучаєва. Спільно знайти рішення в рамках кліматичної сесії, котру я буду очолювати і модерувати.

Не так давно колеги із державного гідрометеорологічного центру розповіли, що в нас сільське господарство не адаптивне, а інтуїтивне. Я не зовсім згідний з таким формулюванням, тим не менш, ми повинні розуміти, що, на жаль, багато в чому адаптація до змін клімату у нас дійсно проходить на інтуїтивному рівні. Ми хочемо дати цьому наукову базу, і пропагуємо сільське господарство оптимізоване до кліматичних змін, так зване Climate Smart Agriculture. Сюди входить три головних складових: по-перше забезпечення росту продуктивності сільського господарства, по-друге — адаптація сільського господарства до змін клімату, по-третє — наші зобов’язання в рамках Паризької угоди, питання із зменшення емісії парникових газів.

Kurkul.com: Зміна клімату стосується всього світу. Країни Європи теж пристосовуються до змін, адаптуються. Яка робота в даному напрямку проводиться у нас?

Михайло Малков: У нас теж існує досить велика галузь пов’язана з кліматологією. Є дослідження, які проводить гідрометеорологічний центр і передає частину документів в правові органи, включаючи Міністерство Аграрної політики і продовольства. У нас ведеться  ефективна робота в рамках розробки національної кліматичної політики під керівництвом Міністерства екології і природніх ресурсів. Маємо також відомих міжнародних експертів, серед них не можу не відзначити харківчанина Ігоря Букшу, — одного із головних експертів по клімату і лісах. Інна Трофімова, Тетяна Адаменко із гідрометеорологічного центру. Це всесвітньо відомі імена, їх поважають не тільки в нас, але і в Конвенції ООН по зміні клімату (UNFCCC).

Безумовно кожна країна розробляє свій адаптаційний план, — це те що ми теж повинні зробити беручи до уваги тенденції розвитку кліматичних змін. Можливо, в Євросоюзі краща матеріальна база, чи в плані наукового потенціалу кращі метеорологічні комплекси та оснащення. Та хочу наголосити, що наші спеціалісти — світового рівня, і я не думаю, що наша наука відстає.


Kurkul.com: Яка, на вашу думку, модель подальшого розвитку сільського господарства найбільш актуальна для України у зв’язку із зміною клімату.


Михайло Малков: Все залежить від конкретних умов. ФАО не так давно розпочала проект,  пов’язаний із наданням технічної допомоги Україні по адаптації сільського господарства до змін клімату.

Головна мета — розробка пріоритетів по всіх напрямках: і по рослинництву, і по тваринництву, і по ветеринарії, і по фітосанітарії. Цілком очевидно, що, наприклад, шкідники теж змінюються, відбувається поширення ветеринарних хвороб. В тому числі і в рибному господарстві, і в лісництві.

Єдиного підходу не існує.  Ми наполягаємо на підході Climate Smart, який є інтегрованим і мультисекторальним, тобто враховує кроссекторальність екологічних систем.

Дозвольте говорити умовно науковими термінами. Уявимо умовну сільськогосподарську екосистему,  з умовним зрошувальним каналом. Зрозуміло, що зміни клімату впливають на прохідність цього каналу, тому що його ніхто не чистить, ростуть водорості. На нього впливають стоки з полів, в тому числі пестицидів, впливає природна ерозія ґрунту. Гармонійне управління цими екосистемами, направлене на збільшення виробництва, на покращення продуктивності праці, при цьому з мінімальною деградацією ґрунту та мінімальними викидами парникових газів. На нашу думку, такий інтегрований підхід мав би бути цікавим. А конкретне рішення потрібно давати під конкретну ситуацію, моделі тут не працюють.

Kurkul.com: Зараз в Україні існує проблема зі збутом нішевих культур. Які кроки ФАО приймає для того щоб допомогти фермерам розширити ринки збуту.

Михайло Малков:  Ми намагаємось навчити людей будувати Value chain, тобто ланцюжок доданої вартості. На жаль, ресурси ФАО обмежені, і ми не можемо спрямувати ввесь наш бюджет в Україну, чого б дуже хотілося. Тим не менш тут, на AGROPORT,  знаходиться провідний фахівець ФАО по формуванню ланцюжків доданої вартості  Джон О’ Коннел, який в тому числі сприяє написанню рекомендацій по двох конкретних територіях — це підконтрольні Уряду території Донецької і Луганської областей, які є  критичними з нашої точки зору.

Ми традиційно підтримуємо експортний ринок і знаходимося в повній взаємодії з аграрними донорами, у зв’язку з цим, ми сприяємо і фітосанітарній службі, складовій частині Державної служби по харчовій безпеці і захисту прав споживачів. Сприяємо у встановленні  контактів із закордонними колегами.

Всі аграрні донори між собою координуються. У кожного з них, як і в нас, є своя зона відповідальності. Є прекрасний німецький проект, який підтримує експорт. Ми зараз теж по цілому ряду культур теж будемо приймати відповідну участь, в тому числі і по зерновим. Також, наскільки я пам’ятаю, були питання по меду, по ягодах ми досить тісно взаємодіємо. Тому що один офіс не в стані охопити все. Що стосується ринків збуту, наприклад, традиційного для чечевиці —  Індії. Там існує проблема метилброміду і фумігації. Як представники ФАО, ми не можемо впливати на рішення суверенної держави в тому чи іншому питанні. Більше того, ми не займаємося торговими відносинами принципово, і не займаємося вирішенням торгових суперечок. Проте ми можемо сприяти налагодженню діалогів, що ми і робимо, між нашою структурою і карантином Індії з метою знаходження спільних точок і можливої зміни позиції Індії в цьому питанні до України.

Kurkul.com: Дякую за розмову.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми