Постраждають усі: конфлікт Тігіпка з Оцабриком запустить ланцюгову реакцію — аналітик

2512
0
Конфлікт Тігіпка з Оцабриком запустить ланцюгову реакцію — аналітик
Kurkul.comКонфлікт Тігіпка з Оцабриком запустить ланцюгову реакцію — аналітик

Конфлікт «Імперії-Агро» і «ТАСКОМБАНКу» триває уже тиждень і довкола нього виникає дуже багато запитань. Чому «Імперія-Агро» погодилась на «драконівську» процентну ставку по кредиту? Чому продовжувала збирати з фермерів кошти за продукцію, маючи багатомільйонні борги та не маючи законтрактованого товару? Які шляхи рішення можуть бути у цій ситуації та чи повинна втрутитись у неї держава? З цими запитаннями ми звернулись до аналітика аграрного ринку Олени Нероби, яка має за плечима 12-річний досвід роботи в найбільших українських банках. Вона займалася банківською стратегією та створенням продуктів для агробізнесу, тому має власну фахову думку щодо конфлікту банку з дистриб’ютором.

Kurkul.com: Розкажіть, як фахівець у банківській галузі, чи не виникає у вас запитань до сторін конфлікту, судячи з тієї інформації, яка була оприлюднена?

Олена Нероба: У мене є, по перше, дуже велике питання до банку: чому вони видавали кредит, розуміючи, що дата його погашення припадає як раз на той період, коли позичальник має реалізовувати продукцію, і в нього ще не буде достатньо коштів? Вони не підійшли як банк до аналізу позичальника саме як клієнта, який працює в галузі агро. Тому що я сама була причетна до розробки продуктів для підприємств, які працюють в агро. Тому тут у мене є дуже великі питання.

І ще одне: з власного досвіду роботи в банках, коли ми працювали над розробкою таких продуктів, то були першими, хто приніс в Україну ідею, що до тих, хто працює в галузі агро, має бути нестандартний графік погашень і нестандартні терміни надання кредитів.

Банки — дуже зарегульовані структури. І в них дуже багато чого вимагає Національний банк. І якщо вони видають великі обсяги, то мають змогу звертатися до Національного банку, і там будуть давати дозвіл на індивідуальний графік погашень кредиту. Чому цього не зробили? Мені незрозуміло.

Друге питання, яке в мене є до «ТАСКОМБАНКУ», як саме до банківської установи – це якого взагалі дива вони взяли в заставу товари в обігу? Я пам’ятаю, що як я 10 років тому була звичайним менеджером на відділенні, і як важко було брати в заставу товари в обігу – ви собі не уявляєте, що таке приїхати особисто на величезний склад і особисто все це перерахувати, звірити з цими бухгалтерськими документами, які надаються. І це ж має бути постійна інвентаризація, згідно документів, згідно взагалі правил банківських, які є на сьогодні. Об’єм застави має перевірятись щоквартально – не просто надання звітності там щомісяця. Кожен банк зобов’язує свого позичальника до договору надавати періодично звітність. Банк має право приїхати і проконтролювати. Чому не було зроблено це? Навіщо було брати на такий величезний об’єкт лише товари в обігу. Це ж було відразу було зрозуміло, що буде якийсь головний біль.

І взагалі трете у мене питання – це не єдине в такий великій компанії,  в «Імперії-Агро», в «ТАСКОМБАНКу» був не один кредит, а декілька ліній. І останні транші кредитні видавалися, коли вже була про строчка на основному. Куди вони дивилися? І нащо це було зроблено?

Тобто вина в цій ситуації лежить на банку, бо він не підійшов з розумінням до клієнта та не провів аналізу ситуації?

Олена Нероба: Так саказати не можна. В мене є питання з іншої сторони, до «Імперії-Агро». Вони сьогодні спохватилися, що вони не встигли щось реалізувати. Та вони мають дякувати, що в нас посівна затримується! Бо вони це мали зробити ще місяць тому назад. Чому вони не продавали? В них же ж були якісь домовленості з постачальниками? Так, я розумію, що вони як дилери Pioneer, Syngenta, Bayer, і всіх цих крупних компаній – вони надають позики своїм клієнтам-покупцям за рахунок майбутнього врожаю. Але чому не була проведена ніяка робота з клієнтом? Не всі аграрії беруть в кредит. Не всі аграрії під заставу майбутнього урожаю купують добрива. У мене теж великі питання.

Kurkul.com: Чи правомірною є блокада складу банком і стягнення боргів у ситуації, коли фермери не можуть почати посівну без цих товарів?

Олена Нероба: А чому зрив посівної покладає «Імперія-Агро» лише на «ТАСКОМБАНК»? Тут суто маркетингова фішка – а давайте будемо зараз на когось пальцем тикати. Ну, це не провина лише банку. Він не зриває посівну. Він поводиться так само, як буде поводитись будь-який інший банк – буде вимагати отримати товар, який є в заставі. Це звичайна процедура стягнення застави.

Читати по темі: Фермери вимагають у Порошенка, Тігіпка та «Імперії-Агро» не допустити катастрофи

Kurkul.com: А чому «Імперія-Агро» до останніх днів брала проплати від фермерів, розуміючи, що вона не зможе виконати поставки?

Олена Нероба: Можливо, вони намагались якось «прокрутити» ці гроші і перекритися,  «вистрибнути» з цього. Але щось пішло не так. І те гучне гасло, яке всюди лунає про рейдерське захоплення – ну то сама Імперія це робить.

Коли людина бере квартиру в кредит і платить за неї – то цілком нормально, цілком нормальна практика. Подивиться, як робиться в Америці де є закон про фізичну особу-боржника. Коли до людини приходять просто і виселяють із зубною щіткою, описуючи навіть меблі.

Kurkul.com: Фермери тут, по суті, виявились заручниками ситуації?

Олена Нероба: Абсолютно. Єдине, що їх може врятувати – це якщо «ТАСКОМБАНК» прискорить процедуру реалізації заставного майна і, в першу чергу, звернеться до тих осіб, які вже є в списку покупців Імперії-Агро.

Kurkul.com: Але є дуже багато фермерів, які вже навіть отримали накладні на свій товар, і мають договір відповідального зберігання товару в дистриб’ютора на складі.

Олена Нероба: Через суд. Тут буде стандартна процедура визнання банкрутом, і вони будуть звертатися як всі юридичні особи в загальному порядку. Суд буде призначати першу чергу правонаступників, другу чергу правонаступників. «ТАСКОМБАНК» може реалізувати майно на ринку. І кошти, які залишаться після цього – якщо буде щось після погашення кредиту – то вернути власнику «Імперії-Агро». І той вже може їх роздати фермерам. Це так якщо йти через процедуру банкрутства. Це якщо просто: банк забирає все, що є – бо воно ж у нього в заставі – реалізує його на відкритих торгах, забирає собі кошти, які йому завинили «Імперія-Агро». А надлишок, який залишиться – в випадку, якщо залишиться – віддає Імперії, і та вже розраховується з фермерами.

Kurkul.com: Чи може «ТАСКОМБАНК» ввести якийсь антикризовий менеджмент в компанії або забрати її у свою власність і розрахуватись з фермерами напряму?

Олена Нероба: Я чула, що власник «Імперії-Агро» пропонував повністю викупити підприємство – то в тому випадку, звичайно ж група ТАС, якщо погодиться на такий крок, стане правонаступником як прибутків, так і збитків. Тобто вона має віддати фермерам те, що було законтрактовано. Навіть, якщо це будуть збитки для групи ТАС. Але бюрократично – це дуже складна процедура. Це угода поглинання. Вона має пройти Антимонопольний комітет. Ви ж розумієте, що це один з найбільших дилерів сьогодні в Україні. Тобто це теж не такий швидкий спосіб вирішити ситуацію.

Kurkul.com: Чи може банк надати додатковий кредит, щоб продовжити роботу «Імперії-Агро»?

Олена Нероба: Перекредитуватися, надати ще один транш для того, щоб підприємство розрахувалося з фермерами, своїми боржниками – ну, я не знаю, чи це можливо. Я просто не знаю структуру внутрішнього капіталу «ТАСКОМБАНКу»,  щоб сказати, чи мають вони змогу надати ще кредитні кошти. Тому що є нормативи Національного банку, скільки можна давати на одного позичальника. Особливо в такому випадку, коли там вже є прострочка більше, наприклад, 90 днів, і вони вже віднесені до категорії неблагонадійних.

Kurkul.com: Тігіпко на зустрічі з фермерами заявляв, що він готовий докредитувати Імперію.

Олена Нероба: Якщо ТАС дозволять показники. Розумієте? Є положення Національного банку, яке регламентує, в тому числі, і коефіцієнт навантаження на одного позичальника. То от якщо протягне він, якщо є змога, то звичайно ж, я думаю все одно це буде вирішуватися з дозволу Нацбанку, оскільки вже винесено питання про прострочку, а там дуже жорстокі рамки кредитування, якщо підприємство має заборгованість велику перед банком.

Групи позичальників, регламентовано за оплатоспроможністю: категорія А, В, С, D, G... То от вони вже G, бо в них вже є прострочка велика. І там просто і Нацбанк може не дозволити, але з огляду на  те що справа вже набула такого розголосу, то я думаю, що можливі варіанти. Для мене це бачиться таким очевидним найшвидшим механізмом врегулювати питання. Треба підписувати якийсь меморандум з власником «Імперії-Агро», можливо про майбутнє поглинання структури групою ТАС, або  про банкрутство майбутнє. Але це буле лише добра воля власника ТАС.

Kurkul.com: Тігіпко власне так і заявив на зустрічі фермерам, що — «я забираю своє майно, я знайду куди його застосувати»?

Олена Нероба: Так. А він абсолютно правий, він фермерам абсолютно нічого не обіцяв, він свої зобов’язання тут виконав. Ми не будемо взагалі дивитися на те хто він є, і як він працював, ми зараз дивимося на ситуацію, як вона є. Між «Імперією-Агро» і групо «ТАС» ніяких стосунків, окрім того, що «Імперія-Агро» була клієнтом банку взагалі не має. «ТАС Агро» ніяким чином не задіяний, ніяк ніде не перетинався, ніяких угод ніде між ними не було. Тут просто ситуація коли один з клієнтів, а «Імперії» вже одинадцятий рік, вони 11 років росли-росли в банку, тому до них було дуже лояльне ставлення, тому що вони там обслуговувалися, всі потоки були там. І от щось пішло не так. Що саме, на жаль в мене немає ніякого інсайду щоб поділитися. Але те що банк десь недопрацював, я вам конкретно назвала де не допрацював банк, і позиція «Імперії-Агро» для мене взагалі незрозуміла. Як вони врятуються? Хочуть від себе стрілки перевести.

Читати по темі: Фермери приїхали до складів Імперії-Агро за своїм товаром

Kurkul.com: Чи має право втрутитись сюди якимось чином держава?

Олена Нероба: Ні. Це дві юридичні особи, це приватний бізнес. Яким чином в нас держава регулює діяльність приватного бізнесу окрім видачі ліцензії? Хто з них порушує правила ліцензії? Якби банк не дотримався вимог Нацбанку, і не почав процедури стягнення заставного майна, то до ТАСу прийшов би Національний банк і на нього було б накладено штраф на недотримання вимог національного банку.

Kurkul.com: Але от фермери наводять приклад того ж самого «Приватбанку», який було націоналізована і було докапіталізовано з бюджету щоб не допустити колапсу.

Олена Нероба: Приват Банк націоналізований був з огляду на те що він в своєму портфелі мав кошти фізичних осіб. Тобто за своєю структурою пасивів Приват банк був ощадним банком. В ньому більшість пасиву складали кошти населення. То держава вона має захищати населення. В держави і бізнесу зовсім інші стосунки. Держава може запропонувати сісти за стіл переговорів, але, наскільки мені відомо, ніяких законодавчих важелів ні в одної, ні в другої сторони немає. Ніхто їх не може примусити, це суто відносини  - одна фірма винна іншій.

Держава може лише субсидіювати аграріїв, що постраждали з якихось резервних фондів.

Kurkul.com: Не втручаючись в конфлікт компаній, держава може надати допомогу фермерам безпосередньо?

Олена Нероба: Так. Це те, що може зробити держава, як суб’єкт, на якого покладено функції регулювання. Держава – це не комерційна установа, держава не може заробляти кошти. Її основна функція  - це регулювання, це збирати податки і перерозподіляти їх. Так от резервні фонди – це один з видів перерозподілу зібраних податків. Та поки що я ніде ще не бачила, щоб так хтось збирався робити. Якщо щось таке буде зроблено, то буде, мабуть, перший прецедентний випадок на українських теренах, коли держава дійсно допомогла в такій ситуації. Не рятуючи чийсь конкретний олігархічний бізнес, а рятуючи тих, чиїми руками збирається ось та валова виручка експортна і валовий внутрішній продукт.

Kurkul.com: А як діють уряди інших країн у таких випадках?

Олена Нероба: Так робиться в усіх розвинених країнах. Америка субсидіює своїх аграріїв, там є дотації, там є субсидії, Євросоюз надає субсидії і дотації аграріям, повністю всі розвинені країни підтримують. В нас же по новій програмі підтримки агровиробників передбачено досить великий бюджет на фінансування проектів, на фінансування розвитку і тваринництва, і рослинництва, і, звичайно, вони цільові, звичайно там мова йшла про придбання техніки або добрив, або насіння національного виробництва, але там ще й були кошти закладені просто на фінансування фермерів.

Але, треба розуміти, що, рятуючи одних, ми забираємо зараз в інших. Мені це нагадує ситуацію, коли долар був по 8 і всі себе дуже гарно почували, понабирали собі в кредит квартири по 300 кв. м площі. А потім долар раптом став 27 і вони ходили бідкались на кредитний майдан – « Як це так - поверніть. Я не буду платити». Але чому?  Це ж твій борг. Це ж ти брав. Ти собі ризикнув. Це те саме, жалітися і судитися з казино, що ти пішов туди, програв, а потім до них ще якісь претензії. Як можна брати кредит у валюті не маючи валютних надходжень.

Kurkul.com: Ну тут ситуація трохи інша - фермери придбали товар у постачальника для посівної за фіксованою ціною і вже розрахувались повністю за нього.

Олена Нероба: А от тут так само можна і до фермерів звернутися. Ви ж розуміли кому ви платите? Чому тепер держава має вам дати кошти, а комусь не дати? От в цьому і полягає функція держави – прийняти це рішення і обґрунтувати і донести це до населення. Що, якщо це буде зроблено, то це буде зроблено саме тому що..., бо інакше будуть ось такі наслідки.

Тобто я бачу тут єдиний вихід – кошти з державного бюджету, держава покриває, тим часом ТАС і «Імперія» завершують свої відносини як юридичні компанії, або поглинанням, або через процедуру банкротства. Банк забирає, те що він має собі забрати, надлишок коштів повертає дистриб’ютору. Тобто стандартна процедура. А поки це все відбувається, держава може субсидіювати фермерів. А чи буде – це питання? Бо якщо буде, то потім буде питання: «А чому цим дали з резервного фонду, а комусь іншому, хто в якусь іншу ситуацію потрапив не дали?». То тут має держава чітко визначитися, зважити на те, які будуть збитки. А збитки будуть - це ж не просто фермери з банком, треба враховувати ще й як постраждає інфраструктура.

А ще, як вчить міжнародний фінансовий облік – є ще збитки майбутніх періодів, недоотримані доходи майбутнього періоду є теж збитками. Якщо цей фермер збанкрутує цього року, в наступному в нього не з’являться гроші нізвідки. Тобто він і наступного року нічого не виростить.

Kurkul.com: Деякі фермери також говорять про те, що через великі збитки їм доведеться просити пайщиків на наступний рік перенести виплату за оренду паїв, скоротити соціальні програми підтримки села, те ж будівництво доріг, ремонт шкіл і садочків.

Олена Нероба: Я завжди будь-яку бізнес ситуацію переношу, так щоб було людям геть зрозуміло, я спілкуюся з людьми, вони ж не всі аграрії, не всі в бізнесі. Інколи доводиться родичам якім по 80 років пояснювати. Візьмемо таку ситуацію: мені Галя позичила кошти, я кошти комусь теж дала, мені не повернули. То я що повинна йти до Галі і казати, я тобі не поверну, бо мені не повернули? Хіба це Галю має турбувати?

Якщо мова йде про ті паї, які були взяті в оренду у власників землі, то там теж конкретні люди постраждали. Вони ж теж на ці гроші живуть. Вони підуть за субсидією до держави? Як вони будуть жити? Що вони будуть робити?

Якщо це була оренда земельних наділів, взятих у місцевих органів влади, то це бюджет місцевий напряму недоотримає кошти. А з місцевого бюджету в нас взагалі-то фінансується досить багато програм, в тому числі і дитячий спорт місцевий.  Тобто якщо якийсь Петро все вклав в одну корзину, ті яйця там побив, то мій син не має змоги тепер ходити до басейну? Але стривайте - я податки плачу і ці податки теж фінансують цей басейн. Але тепер замість того щоб оновити цей басейн, ми всі кошти віддаємо Петру. Бо Петро взяв і заплатив усе одній компанії. Тут така ланцюгова реакція. Не можна дивитися на ситуацію, що от ми зараз тут все закриємо і все буде добре. Бо нічого нізвідки не береться. Закон збереження енергії: Якщо в одному місці щось прибуде, то звідкись воно має зникнути.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2018 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus