Олександр Коваленко: Сільське господарство – це прив’язаність до часу

1908
0
Олександр Коваленко, керівник господарства «Партнер Агро Груп»
Kurkul.comОлександр Коваленко, керівник господарства «Партнер Агро Груп»

Ім’я Олександра Коваленка знайоме багатьом полтавським аграріям і не лише, адже він не тільки має великий агрономічний та управлінський досвід, а й був депутатом обласної ради та членом Аграрної партії України. Вже понад 15 років його шлях пов’язаний із агробізнесом, зокрема останні 2 роки він є керівником господарства «Партнер Агро Груп» на Полтавщині. Досвідченому аграрію вдається не тільки досягати поставлених планових показників в умовах постійних погодних і законодавчих негараздів, а ще й впроваджувати нові технології, розвивати інфраструктуру і соціальну сферу у селах, де знаходяться їхні поля.

Ми поспілкувались з Олександром Коваленком під час напруженої пори збирання кукурудзи, переїжджаючи з ним то до технічної бази, то до полів, прийомки зерна, складів. Попри складний робочий графік, нам вдалось поговорити про багато питань, які сьогодні хвилюють не лише полтавських фермерів.

Kurkul.com: Якщо говорити про структуру «Партнер Агро Груп», як вона зараз виглядає?

Микола Сирота і Олександр Коваленко (зліва направо)

Олександр Коваленко: Зараз фактично тільки профільні активи працюють. Непрофільні активи заморожені, вони не працюють. Є центральна виробнича структура, є додаткова, вона пов’язана з стоянкою техніки, тому що дуже велика розкиданість підприємства. Якщо подивитися на картах, то це одне, а якщо поїздити, подивитися який кілометраж потрібно проїхати для того, щоб обробити ці всі ділянки, то дві доби не вистачить. Загалом господарство розкидане у трьох районах Полтавської області: Козельщинському, Кобеляцькому, Новосанжарському.

Kurkul.com: У сівозміні які у вас культури є, що ви сієте?

Олександр Коваленко: В сівозміні на 2019 рік було: 200 га сорго, 697 га соняшнику, 1058 га кукурудзи і 140 га пшениці і 50 га жита. Ми зібрали соняшник і отримали врожай 2,9 т/га в заліку – це 3,2 т/га в бункерній вазі, вже зібрали сорго, недоотримали трохи врожаю ― план ставили 4 т/га, а отримали 3,5 т/га. По житу ми виконали план ― ставили планку 3,5 т/га на супісках, отримали 3,8 т/га, по пшенниці ми ставили планку 5 т/га, отримали 5,4 т/га. І по кукурудзі збираємо з врожайністю 6,6-6,7 т/га, але плануємо вийти на план ― 7 т/га у сухому зерні.

Kurkul.com: Скільки у вас пайовиків? 

Олександр Коваленко: Пайовиків близько 400. Структура земель – це землі, які свого часу виграли на аукціонах, та землі в співпраці з фермерськими господарствами, все інше – пайовий фонд.

Читайте також: Для кого запрацює ринок землі ― колонка редактора

Kurkul.com: За ці 2 роки зембанк якось змінювався чи він більш менш стабільний?

Олександр Коваленко: Рухається постійно в сторону збільшення, тому що люди, у яких закінчуються договори з тими чи іншими орендарями або мали можливість самі вільно обробляти, з часом прийшли і здали свої паї в оренду «Партнер Агро Груп». Вони мене практично всі знають. Мабуть, фактор того, що я ніколи не підводив їх і не обманював, зіграв ключову роль в тому, що люди йдуть сюди.

Kurkul.com: Яка роль у підприємстві для вас є найголовнішою?

Олександр Коваленко: Посада директора – це в першу чергу колектив. А в нас це не просто колектив, а колектив професіоналів, колектив, який насправді відданий цій справі і вірить в своє фінансове, матеріальне майбутнє.

Олександр Коваленко, керівник господарства «Партнер Агро Груп»

Тому тут можна роль директора розділити на 2 напрями, перший – це виробничий, а другий – це те, що працюєш у колективі, де кожен тебе чітко розуміє, і не потрібно на когось кричати, комусь давати стусанів, комусь вказувати, що не допрацював… Вади бувають у всіх, це річ стабільна, хто не помиляється, той не рухається вперед. Тому згуртувати колектив, націлити на виконання поставлених завдань і досягти результату – це і є моя задача.

Kurkul.com: Скільки загалом людей працює у вас зараз?

Олександр Коваленко: У нас працює 41 людина на 2,5 тис. га землі.

Kurkul.com: Це з усім персоналом?

Олександр Коваленко: З усім: з адміністративним персоналом, з охороною, з водіями, з механізаторами.

Kurkul.com: Є кадровий голод, претензії до кваліфікації кадрів?

Олександр Коваленко: Ні, у нас кадрового голоду немає, по одній простій причині ― тому, що ми людей не обманюємо в плані заробітної плати, створюємо належні умови для роботи. Це надзвичайно важливо.

Kurkul.com: А яка якість кадрів, як швидко вони змогли перепідготуватись, перейти на нову техніку?

Олександр Коваленко: По-перше ці люди, раніше працювали вже на серйозній техніці, на сучасних тракторах, оприскувачах. Тобто до нас прийшли кращі з кращих. Просто десь іде розбрід і до людей почали ставитися зі зневагою, а люди на це реагують миттєво. Вони, коли почули, що Коваленко утворив нове підприємство, почали підходити і влаштовуватись на роботу.

Kurkul.com: Які показники для вас є вирішальними? Які маркери постійно маєте контролювати, щоб ви розуміли, що ваше підприємство в належному стані?

Олександр Коваленко: Найважливіше – організувати людей і організувати весь процес для того, щоб він відповідав часу. Сільське господарство – це в першу чергу прив’язаність до певного періоду часу, посівної насамперед, ну, і збирання. Найперше треба виконати ті завдання, які на часі.

Олександр Коваленко з робітниками господарства «Партнер Агро Груп»

Kurkul.com: Тобто ви бачите, що люди працюють, техніка працює, значить, все добре?

Олександр Коваленко: Так. Буває все: ламається і техніка, і непогода не дає нам можливості своєчасно якісь роботи виконати. Але важливо, щоб те, що поставив за мету, особливо в період посівної кампанії, було зроблено. Поломки, не поломки, які б труднощі не були, цей процес повинен бути безперервний, в добовому режимі, поки весь не відбудеться. Другий важливий момент – це якість виконання робіт. Тут ми всі залежні від двох факторів: нашого технічного оснащення і погодних умов. Тому це важливі дуже моменти: своєчасність і відповідність технологічному процесу.

Kurkul.com: Ви задоволені технічним оснащенням? Воно відповідає  масштабам підприємства?

Олександр Коваленко: Виходячи з того, що підприємство з’єднало основні фонди з нашим підприємством у Глобинському районі, є складність в тому, що для перевезення техніки потрібно подолати дуже великий відрізок шляху. Якщо говорити про машинно-тракторний парк, то завжди всі будуть говорити про те, що його не вистачає, але повинні розуміти інше – максимальне завантаження цих основних фондів. На це ставка і повинна робитися, тому що всі вкладені кошти інвестуються в ті чи інші основні засоби, ресурси, вони повинні давати віддачу – окупність це головне. Так, дійсно можна було б купити ще 1 трактор, можна було б купити ще 1 сівалку – значить, ми будемо працювати на посівну 2020 року. Але у 2019 році ми не мали можливості виходити з якимись іншими інвестиційними програмами, тому вимушені були відпрацювати в тому режимі, який у нас був у технічному оснащенні. Підприємство на сьогоднішні має 3 потужні трактори John Deere більше 320 кінських сил, 2 посівні агрегати – Horsch і John Deere, маємо  всю необхідну добротну техніку. Якби ж погода навесні 2019 року не була така дощова, то швидше можна було виконати обсяг посівної кампанії, але посівна відтермінувалася через погодні умови.

Читайте також: Техніка з США склала чверть всього імпорту за 2019 рік

Kurkul.com: Яка найбільша проблема цього року дляд вашого господарства?

Олександр Коваленко: Найбільша проблема цього року – те, що немає державної підтримки на рівні малих фермерських господарств. Тут можна говорити дуже довго і дуже багато, але я в цілому скажу – немає абсолютно ніякої мотивації для того, щоб ця ніша малого і середнього агробізнесу розвивалась. 

Друга важлива проблема – це складні погодні умови на Полтавщині, в які ми потрапляємо вже останні 3 роки. Це засушливий клімат із високими температурами, що спонукає задуматися в недалекій перспективі про поливні системи. Але тут також є свій момент. По-перше, через те, що дуже багато земель роздроблених, це неможливо зробити. А по-друге, земля не є власністю підприємства. Все інше – це злагоджена робота людей. На фактор погоди ми не можемо впливати, як і на фактор того, що держава не мотивує розвиток цього бізнесу.

Kurkul.com: Яке рішення має прийняти держава для того, щоб допомагати розвивати саме фермерські господарства?

Олександр Коваленко: Сьогодні у нас є декілька глобальних проблем на рівні держави: це монополія на переробку, яка потім виливається в цінову політику, і це невмотивованість держави в тому, щоб маленькі і середні господарства розвивалися. 

Зерно сорго

Я наведу приклад. У нас на складі лежить сорго, я його посіяв в цьому році не випадково, а як таку культуру, яка, можливо, б мала попит. І вона мала попит в минулому році, ціна була на нього 5 тис. грн за тонну. А сьогодні – 3500 грн/т. От я повертаюсь до запитання: де регулятор ринку, якщо в магазині кілограм крупи сорго коштує 40 грн, а тонну сировини купують у товаровиробника за 3500 грн? Де справедливість, і хто повинен втручатися в це?

Наступний момент: якщо ціни на сировину сільгосппродукції падають, а в магазині ми бачимо ріст, то де регулятор ринку, де Антимонопольний комітет, інші інстанції, які повинні відслідковувати все це? Світові ціни – це світові ціни, а внутрішній ринок України – це є внутрішній ринок України. І хтось повинен контролювати та аналізувати цей процес, щоб своєчасно комусь дати по руках і сказати: «хлопці, не балуйтесь». 

Всюди повинна бути розумна маржа, у кожного: і у товаровиробника, і в переробника, і у того, хто продає кінцевий продукт, а в нас у державі цього немає.

Kurkul.com: Які нові технології ви впроваджуєте або плануєте впроваджувати у господарстві?

Олександр Коваленко: Ми перейшли на систему рядкового внесення мінеральних добрив. Уже повністю відійшли від «лійки», яку застосовували тільки на підживленні озимих культур. Всі інші складові мінеральних добрив, які давали при посіві, ми вносили тільки в рядок. Для цього і придбали новітню техніку, ту ж саму сівалку Horsch 6-рядкову, яка має можливість проводити цілий ряд новітніх операцій. Це і функція контролю за точним висівом насіння, і внесення мінеральних добрив у двох рівнях, і стартові мінеральні добрива, і основні мінеральні добрива. Це і питання GPS-навігації на цих сівалках, що дає можливість раціонально використовувати потенціал насіння. 

Так само я можу сказати, що ми відійшли від плуга і перейшли повністю на глибоке рихлення. Це також важливий етап, бо я розумію, що для того, щоб глибоке рихлення давало віддачу, потрібно мінімум 3-4 роки, щоб мульчований шар з’явився на наших землях. 

Олександр Коваленко, керівник господарства «Партнер Агро Груп»

Складність тут загалом із сівозмінами. Адже в цілому на наших землях, у тому підприємстві, де землі використовувалися раніше, був цукровий буряк. Він потребує значних технологічних можливостей, пов’язаних з обприскуванням. Хімічних обробок може бути від 8 до 12, а це все хімія, яка лягає на ґрунт. Крім цього, буряк робить дуже великий виніс органіки, мінералів і води. Тому з цим зіштовхуються всі люди, і ми в тому числі, після того як земля йде з підприємства і хтось інший бере її в обробіток. Ми це чітко відслідковуємо вже багато років – на наступний рік після такого попередника, як цукровий буряк, немає врожаю, і ми не отримуємо абсолютно ніяких результатів. Тому тут насамперед слід підійти з точки зору сівозміни і дотримуватись її, бо це в таких посушливих умовах дуже важливо.

Наступне, що нам треба чітко розуміти, виходячи з таких погодних умов, в яких ми живемо останні 3 роки – запланувати підбір сортів. Це надзвичайно важлива справа і дійсно вона мінімізує ризики, пов’язані з підбором того чи іншого гібриду, того чи іншого ФАО. 

Ще один момент важливий, якщо ми говоримо про ситуацію з мінеральними добривами – ми починаємо працювати по системі аналізу кожної ділянки стосовно її агрохімічного складу. Минулого року у нас не було такої можливості, а цього року ми починаємо запроваджувати. Це дуже важливо і дасть свій ефект в плані розуміння того, що потрібно вносити, що не потрібно вносити, адже це все гроші. 

Треба також розуміти, які засоби захисту рослин ми використовуємо. І тут важливим виступає останній елемент технологічного ланцюга - техніка. Ми придбали на умовах лізингу високотехнологічний обприскувач Berthoud, який дає можливість не травмувати рослини.

Обприскувач Berthoud Raptor 3240

Цей обприскувач, по-перше, контролює внесення і дає можливість не накладати ЗЗР в  другий-третій слід. Це також дасть можливість не травмувати рослини і зекономити засоби захисту. Виходячи з того, що у нас фактично 70% орендованої землі знаходиться не в межах масивів, а шматочками по 3-10 га, це дає змогу значно зекономити засоби захисту, якісно їх внести, а також маневрено обробити всі земельні ділянки. Це також і безпека людей, які працюють на ньому, що дуже важливо.

Kurkul.com: Технології постійно з’являються. Як ви вчитесь, звідки дізнаєтесь щось нове?

Олександр Коваленко: Це семінари, зустрічі, виставки, ряд інформації, яка приходить через інтернет, все в обов’язковому порядку відслідковують і агрономи, і я. Десь почуєш якусь інформацію від когось, перевіриш, десь із кимось спілкуєшся, хто які гібриди сіє, яку аналітику проводять по минулому року, який вони дали урожай, так і працюємо. Працюємо так, як і усі здорові учасники цього ринку, які відслідковують і хочуть рухатися вперед, досліджувати щось нове – це обов’язковий фактор.

Олександр Коваленко, керівник господарства «Партнер Агро Груп»

Kurkul.com: Агрономів часто відправляєте на навчання?

Олександр Коваленко: Так, вони їздять на семінари, їх запрошують різні виробники насіння і засобів захисту. Єдине, що восени декілька семінарів пропустили. Погодні умови так склалися, що посівну потрібно було проводити, тому був тільки один семінар, а так їздять і на виставки. В цьому році ось є виставка в Ганновері. Не обов’язково сьогодні приймати рішення, щоб поїхати і там щось купити – треба подивитися, чим живе весь аграрний світ, в якому напрямку він буде рухатися.

Kurkul.com: Яка головна відмінність між країнами Європи, США й Україною? Якщо порівнювати, наскільки ми відрізняємося?

Олександр Коваленко: Ми віддалені рівно, як небо і земля, причому немає такого сегменту, немає такої позиції, в чому б нас можна було б із ними порівняти. Мабуть, один із факторів, що нам потрібен час, аби дійти до них, але важливо розуміти також, що в плані селекції ми не отримуємо того, що мають на сьогоднішній день європейські держави. 

Ми, як держава третьої категорії, отримуємо все по такому ж принципу. З об’єктивних причин не можемо придбати насіння, яке дійсно використовують в Європі. Ми отримуємо те, що ми можемо отримати від них. 

Знову ж таки, корінна відмінність від Європи, Сполучених Штатів, Канади – немає органіки. Як ми можемо рухатися вперед у сільському господарстві, коли немає органіки? Міндобрива – це вигода на невеликий проміжок часу і все.  Весь світ живе органічними добривами, розвивається молочне скотарство, розвивається ця галузь в цілому, а у нас вона практично знищена, ми лише мінералізуємо землю.

Власний парк ваговозів підприємства «Партнер Агро Груп»

До слова, потрібно додати обов’язково про те, що у Європі, так само, як і в Америці та Канаді, немає такої кількості і таких потужних холдингових господарств. Там є величезна кількість невеликих, середніх фермерських господарств, які утворюють робочі місця для себе в першу чергу. Це їхня зайнятість і для тих, хто поруч проживає. Якщо ми говоримо про Європу, дивіться, яка густота населення, а де не їдеш – фермочка, господарство невеличке і там поруч якийсь населений пункт. А у нас ні, у нас – величезна кластерна система холдингів і все. Холдинги оптимізувалися для того, щоб вести прямий обробіток землі: приїхали, зробили певні роботи і поїхали. А ті люди, які живуть у селі, фактично залишились без роботи. Оце головна, корінна відмінність поряд із тими позиціями, які я назвав перед цим.

Kurkul.com: Державна підтримка в ЄС для фермерів також відіграє роль?

Олександр Коваленко: Так, важливо розуміти, що державна підтримка у Європі є однією зі складових розвитку даного бізнесу. Кооперування, яке є в Європі, Америці, Канаді, давно вже стало нормою. Це коли сільгоспвиробники, фермери об’єднуються, роблять якісь продажі, квоти, коли вони чітко розуміють, хто повинен чого скільки посіяти. 

У нас цього немає, у нас цей ринок хаотичний. І цей хаос не регулюється ні державою, ні самими фермерами, ніким. У нас є в принципі на папері спілки, конфедерації, у нас є обласні організації, але вони носять такий рекомендований характер – зібралися, поговорили, один одному душу вилили, пожалілися і на цьому все закінчилось. 

Я давно говорив, які б уряди не були, які б президенти не були, потрібно ввести норму податків відповідно на 1 гектар землі. Ми говорили про те, що хочемо, щоб не тільки пряме сільське господарство розвивалось, але потрібно розвивати і машинобудування. Але машинобудування у нас залишилось далеко позаду, і ніхто над цим практично не працює.

Kurkul.com: Якщо ринок землі зараз відкриють на тих умовах, які пропонується, яким ви бачите через 5 років аграрний ринок України?

Олександр Коваленко: Все дуже просто: не можна знімати мораторій доти, поки не будуть чітко зрозумілі всім правила, як буде після зняття мораторію. На мою думку, це питання потребує дуже великого обговорення, якщо не проводиться референдум. Це варто було провести на рівні районних сільськогосподарських організацій, на рівні обласних, на рівні великих федерацій, щоб напрацювати всі позиції, які треба було відобразити в даному законопроекті. 

Поле кукурудзи, господарства «Партнер Агро Груп»

І по ланцюжку, відповідно, далі обговорювати і напрацьовувати. І тільки потім, коли цей напрацьований законопроект обговорений, проаналізований, він повинен був потрапити на розгляд у комітет Верховної ради. А так виходить, що якраз учасники цього процесу не мали можливості прямого контакту з цими документами, законопроектами, не мали можливості активно приймати обговорення. Десь якісь локальні учасники були, з’їхалися, поговорили, якісь вимоги висунули і все. Тотального обговорення цього закону не було, і дуже шкода, якщо Верховна рада його прийме, тим більше, що ми його не бачили. 

Ми чули якісь основні тези про те, що іноземці з 2024 року матимуть можливість придбання, але ж давайте говорити так: скільки у нас в холдингових структурах вже іноземного капіталу й іноземних власників? Тобто виходить, що для них цей ринок вже відкритий. А з 2024 року, я так думаю, якщо цей закон буде працювати, то вже і не потрібно буде норму цю вводити, тому що іноземний капітал, іноземці і так зайдуть  через наші компанії, в яких вони є співвласниками.

Читайте також: За якою схемою має працювати ринок землі в Україні?

Kurkul.com: Коли ви останній раз відпочивали, і як відпочиваєте взагалі?

Олександр Коваленко: Уже 2 роки відпочинку не було. Ці 2 роки були важливими роками становлення нового підприємства, не можна було відірватися. Але потрібно відпочивати, обов’язково потрібно. За ці 2 роки не вийшло, але вдається відпочити тоді, коли ти на землі, коли ходиш, бачиш сходи, бачиш, як проводиться збирання врожаю, коли отримуєш результат. Так, неприємно, коли отримуєш гірший результат, але це не завжди так. Це і дає відпочинок. 

Це не той відпочинок, що лежиш на сонці, засмагаєш, або на лижах у горах катаєшся, але і цей відпочинок має бути. Сподіваюсь, що в наступні роки пройде оцей режим турбулентності і перейде в плановий. Не кажу, що спокійний, бо спокою не треба нікому бажати абсолютно, але плановий, коли можна і відпочити, і добре попрацювати, от цього хотілося б.

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2019 р.

Не пропусти останні новини! Підписуйся на наші соціальні мережі та e-mail розсилку.

Выполнено с помощью Disqus