Анатолій Кобзаренко, засновник і директор компанії «Завод Кобзаренка»

Анатолій Кобзаренко: Люди тримаються за землю ― вона дає прибуток

12 червня 2020 638 0

Про те, як в умовах економічної кризи та пандемії коронавірусу працює і допомагає українським аграріям заробляти один із найбільш відомих вітчизняних виробників техніки та обладнання — «Завод Кобзаренка» — спеціально для Kurkul.com розповів його засновник і директор Анатолій Кобзаренко.

Kurkul.com: Розкажіть про роботу компаній, засновником яких Ви є?

Анатолій Кобзаренко: Станом на травень 2020 року я створив три компанії — «Завод Кобзаренка», «Компанія «Кобзаренко» та «Кобзаренко Агро»

Моє перше дітище — «Завод Кобзаренка» у Липовій Долині на Сумщині — давно називають виробником тракторних причепів № 1 в Україні. Аграрії і всі охочі завжди можуть купити не лише тракторні причепи та напівпричепи, а й культиватори, бункери, перевантажувачі, розчинно-заправочні станції, бочки та розкидачі мінеральних добрив. У нас є обладнання для заготівлі силосу, зберігання соломи та зберігання зерна в мішках, шнеки для току, тваринницькі та різні спеціальні причепи. 

Пропонуємо навіть обладнання на альтернативній енергії — теплогенератори на тюках соломи, які можуть використовувати як агрофірми для своїх потреб, так і різні підприємства для опалення приміщень, установ абощо.

Надаємо послуги з розліснення земельних ділянок — в умовах відкриття ринку землі та розширення земельного банку для багатьох агрофірм це є надзвичайно актуально. 

Сайт «Заводу Кобзаренка» містить багато інформації про всю продукцію, але, за необхідності, менеджери усе розкажуть і покажуть потенційним клієнтам.

Читайте за темою: Amazone на Agritechnica-2019: світова прем’єра інновацій

У листопаді 2019 року придбав виробничі потужності вже колишнього «Заводу Тутковського» у Ромнах Сумської області, а тепер тут створена «Компанія «Кобзаренко». Нині ми даємо цьому заводу нове життя — відновили цех, готуємо до запуску вже другий, відбудували потужності для виробництва унікальних алюмінієвих причепів і вже підготували майданчик для будівництва власної електростанції потужністю 6 МВт на щепі. Цей проєкт обійдеться в більш ніж 300 млн грн. На роменському заводі виготовлятимемо профнастил і мобільні житлові вагончики різних конфігурацій. 

А на 300 га в «Кобзаренко Агро», що в Липоводолинському районі, посіяли кукурудзу і трохи гречки. Цього роки вирішив «спробувати» цю культуру, яка з певних причин стала майже нішевою, придивитися до технології виробництва. Більше того, ціна на гречку росте, тому і цікавить, наскільки це рентабельна культура.

Kurkul.com: Експерти говорять про економічну кризу в різних сферах, зокрема і в агро. Проте не так давно Ви відкрили власний завод аж у Польщі. Розкажіть,  навіщо і як це вдалося. 

Анатолій Кобзаренко: Інвестиції в будівництво заводу з виробництва причіпного обладнання в Польщі склали близько 5 млн євро, із них Євросоюз уже повернув 2,3 млн як безповоротну допомогу. Решту суми ми виплачуємо як кредит польському банку.

Планували офіційне відкриття заводу Kobzarenko sp. z o.o. у Жлобниці, однак пандемія коронавірусу внесла свої корективи. Контролює розвиток бізнесу в Польщі мій син Дмитро Кобзаренко — він за освітою інженер, тому цілком йому довіряю. Виробництво обладнання вже запущене, але свято зробимо пізніше. 

Зараз там працюють вже 30 людей. Ми спершу не знали, якою має бути оплата праці. Поради теж ні в кого було спитати. Вирішили встановити заробітні плати на 40% вищі, ніж отримують наші працівники в Україні. Також даємо безкоштовне житло та переїзд комфортабельними автобусами, є соцпакет.

Це має слугувати заохоченням для українців їхати і працювати на нашому ж виробництві за кордоном. Але цікаво ще й те, що коли поляки дізнаються, яка зарплата в нас, звільняються з сусідніх виробництв і приходять до нас. Тепер на Kobzarenko sp. z o.o. працюють уже 10 поляків.

Зрештою, ми вже готуємося запускати там неподалік від Лодзя другу чергу заводу і теж подали запит на часткове відшкодування у розмірі 2 млн євро з коштів Євросоюзу. Так, знову-таки є невеликі нюанси через коронавірус. Але якщо ми виграємо цей конкурс, то невдовзі почнемо будівництво ще одного корпусу заводу.

Kurkul.com: Ви зазначили, що маєте кредит у польському банку. Як оцінюєте банківські системи за кордоном і в Україні?

Анатолій Кобзаренко: Я думаю, що коли в Україні фактично немає ВВП, то і грошам ніде буде братися. Тому, як і будь-який виробник із великими амбіціями, шукаю фінансування скрізь.

У Європі кредитуюся під 5-6% річних. Для заводу отримав кредит під 3,7%. Для порівняння: в Україні у середньому беру кредити під 16%. Це все, що треба сказати про різницю між підтримкою бізнесу в Україні і Європі.

Наразі маю 135 млн грн кредиту і щоденно, включно з суботою та неділею, я плачу 2,4 тис. доларів відсотків за кредитом. Але ми маємо конкретні цілі і користуємося тими рішеннями, які пропонує ринок.

Kurkul.com: У період економічної кризи і пандемії коронавірусу багато виробників говорять про спад виробництва і, відповідно, прибутку. Як Ви оцінюєте ситуацію для свого бізнесу?

Анатолій Кобзаренко: Два роки поспіль ми ставили собі як план продажів для заводу на рівні 1 млрд грн. Цього року ми залишили його на такому ж рівні. І скажу більше: нині ідемо «нога в ногу» з нашим планом. 

Станом на середину травня мали 300 млн продажів. Пік очікуємо в літні місяці.

На різних видах техніки і обладнання виходить дещо різний рівень прибутку. Базово ми закладаємо у виробництво 30%, іноді виходить суттєво менше, але це нас не зупиняє.  

Під час карантину ми, звичайно, дотримувалися всіх карантинних вимог, але виробництво не зупиняли. На заводі працювали лише 30-40% людей, відтак ми не могли виробити ті обсяги продукції, що були при житті до карантину і коли працювали всі 850 осіб. Але у нас завжди є «запас міцності» на складах у вигляді комплектуючих і запасних частин, відтак ми не залежали від перебоїв із поставками від партнерів. 

Так, витрати в цей період значно більші, продукції було менше і, звичайно, це трохи понизило нашу прибутковість. Однак на комерційну стратегію заводу це не вплине. 

Kurkul.com: Чи змінилися продажі «Заводу Кобзаренка»?

Анатолій Кобзаренко: Протягом останніх років у нас суттєво змінилася географія продажів. Наприклад, торік продали 60% обладнання і техніки, 40%  експортували. Сьогодні маємо 52% експорту і 48% продажів в Україні. 

Думаю, причина такого поділу криється частково в цій економічній кризі і обвалі гривні на 20%. Це вплинуло на закупівлі українських компаній. Але європейські фермери продовжують купувати причепи, бункери тощо у «Заводу Кобзаренка».

Хороший бонус для міжнародної експансії нам дала участь у Agritechnica 2019 — уже звідти ми привезли кілька контрактів. Уже в січні 2020 року ми поставили 5 величезних причепів у Південну Африку і зараз продовжили цю співпрацю. Відкрили для себе Грузію, Хорватію. Також збільшили продажі безпосередньо в Німеччині. 

Читайте за темою: Agritechnica 2019: світова прем'єра новинок LEMKEN

Тепер ми не тільки продаємо свою продукцію кінцевим клієнтам, а і зав’язуємо дружні стосунки з дилерами, які будуть займатися продажем нашої техніки. «Завод Кобзаренка» — гнучкий до запитів дилерів і клієнтів. Освоїти європейський ринок доволі складно, адже є суворі вимоги до сертифікації і є велика конкуренція з боку інших виробників сільгосптехніки. Але близько 80% нашої техніки — це ексклюзив в Україні.

Kurkul.com: Яка різниця між українськими і закордонними покупцями?

Анатолій Кобзаренко: Вважаю, що Україна — держава багата. У нас є великі агрокомпанії, у яких відповідні потреби. Наприклад, агрохолдинг може замовити не один причеп, а відразу 10. Так, кілька років поспіль компанія Кернел робила у нашого заводу великі замовлення — по 20-30 причепів одночасно.

Наша задача — мати в наявності всю необхідну техніку на момент замовлення клієнта. Він не має чекати місяцями, поки виготовлять потрібний причіп, бункер чи перевантажувач. Це обладнання потрібне йому тут і зараз, а за кілька місяців може просто втратити свою актуальність. Тобто в основі бізнес-моделі «Заводу Кобзаренка» лежить планування наперед: щороку ми готуємо план випуску продукції і потім кожні 2-3 місяці коригуємо відповідно до потреб агровиробників.

Kurkul.com: Як Ви оцінюєте позицію свого заводу на ринку?

Анатолій Кобзаренко: Здорова конкуренція ніколи нікому не заважала. Але справа в тому, що в умовах карантину деякі виробники сказали: «Ми там даємо знижку 10%». Мені клієнти дзвонять і теж натякають на знижку, а я відповідаю: «Якщо їхні причепи ніхто не бере, то хай дають». 

Нині ситуація склалася так, що багато заводів в Італії, Німеччині через коронавірус призупинили свою роботу. Відтак комплектуючі — осі, редуктори, спіралі, колеса, диски — можуть їхати до нас із затримкою. Але, як я казав, у нас був запас таких комплектуючих на весь рік, тож ми без перебоїв можемо задовольняти потреби клієнтів у техніці тут і зараз. А от ті самі конкуренти готові давати знижку на своє обладнання, але, імовірно, фермерам доведеться чекати його по кілька місяців.

Kurkul.com: Ви говорили про диверсифікацію виробництва. Як це проходить?

Анатолій Кобзаренко: Я завжди говорив, що вовка ноги годують. Тому разом зі своїми фахівцями ми часто вивчаємо досвід колег в Україні і всьому світі, намагаємося пристосувати його до потреб українського аграрія і не тільки.

Фермерам теж варто їздити, дивитися, хто і як працює, адже тільки таким чином можна знати і впроваджувати кращі технології у себе на господарстві. Більше того, я завжди відкритий для гостей на своєму виробництві. Будь-хто може домовитися про зустріч — покажемо, розкажемо, як виробляємо техніку та обладнання. Із досвіду своєї агрофірми «Кобзаренко Агро» розкажу навіть, як отримати 1 тисячу доларів прибутку з 1 га. Усе-таки за фахом я агроном.

Ідеї щодо нового обладнання генерую, в основному, я. У штаті працюють 20 інженерів, які переносять ці ідеї в креслення, разом допрацьовуємо моделі, отримуємо потрібні документи і запускаємо в роботу.

Щороку ми створюємо 5-7 нових моделей. У 2020 році з конвеєра зійшли кількамісні автономні вагончики, які можна використовувати як і в агрофірмах, так і для розміщення працівників нафтогазовидобувної сфери і навіть військових.

У нас уже є навіть розкидачі міндобрив з інтегрованою системою внесення. Також почали виробляти 120-кубові алюмінієві причепи у новому цеху в місті Ромни — у червні зійдуть із конвеєра перші 5 причепів, і один із них ми першим купимо для своєї агрофірми. Вони значно легші, мають висувну підлогу і дозволяють більше перевозити зерна, лушпиння соняшника, щепи. 

На черзі — спеціальні пилососи для листя або дорожнього змету, котрі можуть використовувати комунальники. Аналогів такого обладнання, за моїми даними, у Європі ще не існує. 

Kurkul.com: Ви зазначили, що агрофірма «Кобзаренко Агро» вийшла на досить високий рівень прибутку. У чому таки секрет?

Анатолій Кобзаренко: Мій агрономічний досвід каже, коли дати рослині збалансоване живлення, то буде врожай, а якщо не дати — нізвідки він не візьметься.

Агрофірмі «Кобзаренко Агро» невдовзі виповниться лише 3 роки. У господарстві основна культура — кукурудза. Саме для неї я підібрав потужне живлення. Спочатку задискували, щоб «заробити» пожнивні рештки, а потім під оранку внесли по 200 кг/га селітри. Цей обсяг дає поживу бактеріям у ґрунті, відтак рослині буде більш комфортно в майбутньому.

Цього року також внесли безводний аміак, по 120-130 кг/га азоту і ще дали добрива при посіві. Щороку 1 га вирощування кукурудзи нам обходиться приблизно по 26-27 тис. грн, а урожайність у різні роки складає 9,6-12,2 т/га. У різні сезони залежно від цін на кукурудзу ми навчилися отримувати від 400 до 1 тис. доларів чистого прибутку.

Читайте за темою: АгроЕкспедиція Посівна Онлайн 2020: ситуація на полях та прогнози врожаю

Kurkul.com: Ви розповіли, що назустріч компанії іде Євросоюз і надає фінансову допомогу. Що допомагає та заважає розвиватися бізнесу в Україні?

Анатолій Кобзаренко: На превелике щастя для аграріїв, згідно з Постановою КМУ від 1 березня 2017 року № 130 в Україні діє програма компенсації вартості сільгосптехніки та обладнання вітчизняного виробництва. Продукція «Заводу Кобзаренка» входить у перелік сільгосптехніки українського виробництва, за яку можливо отримати компенсацію 25%.

Читайте також: Кешбек на трактор: як отримати компенсацію вартості техніки?

Скажімо, фермер хоче купити борону і вибирає між імпортною за 1,5 мільйони гривень та українською за 1 млн. Якщо він обере останню, то держава відшкодує йому 250 тис. грн. Як на мене, вагомий аргумент для підтримки вітчизняного бізнесу.

Більше того, це допомагає розвиватися самим виробникам техніки та обладнання, ставати більш конкурентоспроможними на цьому ринку. І, ясна річ, за таких обставин гроші залишатимуться нашій державі і працюватимуть на неї.

Але є і багато проблем. Зокрема, уряд декларує спрощення багатьох бюрократичних аспектів завдяки програмі «Держава в смартфоні». Проте фермерам досі доводилося чекати майже місяць дозвіл на рух габаритної сільськогосподарської техніки. При цьому, що в Європі дозвіл на рух негабаритів можна отримати буквально в 3 кліки на смартфоні… Аналогічно фермер має витрачати купу часу і грошей на отримання інших дозволів, ліцензій для будівництва, реконструкції своїх потужностей. Та навіть маємо складнощі з підключенням «зеленого тарифу» для майбутньої електростанції. 

Так не має бути і хотілося б, аби в нас ці процеси суттєво пришвидшили. Крім виробництва техніки та обладнання, «Завод Кобзаренка» працює у сфері надання послуг для місцевих громад — ми регулярно беремо участь у тендерах щодо санітарної очистки міст та інших населених пунктів. Але часто, як наприклад, у Ромнах, місцеві чиновники не готові до здорової конкуренції в силу власних причин. Однак свою позицію ми відстоюємо законними шляхами і надаємо людям якісні послуги за адекватними цінами. Не важливо, як ти вдариш, а важливо, як ти витримаєш удар. Ми граємо чесно, відкрито, отримуємо удари «нижче пояса», але тримаємось і доб’ємося справедливості.

Kurkul.com: Як Ви оцінюєте перспективи українського аграрного ринку в найближчі роки?

Анатолій Кобзаренко: Років 10 тому люди відмовлялися від землі. Однак ті, які працювали віддавна, навчилися вирощувати зерно, досягати високих результатів врожайності та рентабельності агробізнесу. 

Тобто на сьогодні, якою б важкою не була робота в сільському господарстві, люди тримаються за землю — вона дає прибуток. А раз агробізнес є прибутковим, то і буде попит на техніку й обладнання. Тому наші заводи працюватимуть і допомагатимуть заробляти українським фермерам.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову!

©️ Катя Капустіна, Kurkul.com, 2020

Коментувати
Виконано за допомогою Disqus