На LNZ Hub дослідили ефективність страхових схем гербіцидного захисту кукурудзи

14 липня 2020 32 0

У четвертому випуску LNZ Hub 3.0 менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group Віктор Сонець дослідив ефективність застосування страхових схем гербіцидного захисту кукурудзи та провів порівняльний аналіз впливу препаратів DEFENDA, інформує SuperAgronom.com.

Зазначається, що через складні погодні умови фахівцям довелося вносити гербіциди на стадії розвитку кукурудзи 5-7 листків. В цілому, на демо-полях LNZ Hub 3.0 досліджується 4 різні схеми страхових гербіцидів:

Муссон у нормі 0,8 л/га + Сумаро 0,25 л/га + Мачо 0,2 л/га;
Аксакал 20 г/га + Муссон 0,8 л/га + Мачо 0,2 л/га;
Аксакал 20 г/га + Рим 30 г/га + Мачо 0,2 л/га;
Аксакал 20 г/га + Кентавр 40 г/га + Мачо 0,2 л/га.

Обрати препарати DEFENDA на SuperAgronom.com

На 6-й день після внесення Віктор Сонець дослідив ефективність дії кожної із перелічених вище страхових систем.

«Аналіз дії першої схеми свідчить про ефективний вплив на лободу білу та гірчак, талабан та гірчицю польову. Слід також відзначити, що вже на шосту добу спостерігалась незначна дія нікосульфурону на мишію, який зупинився у рості. Окремо варто відзначити падалицю соняшника, на якій спостерігається дія мезотріону. Листкова поверхня падалиці відмерла, точки росту також немає», — зазначив менеджер з розвитку агротехнологій LNZ Group.

Особливістю другої схеми захисту, зі слів фахівця, є дещо вища ефективність у боротьбі зі злаковими бур’янами. Яскравим прикладом цього є вплив препаратів на мишії, які на час моніторингу полів побіліли та зупинились у рості. При цьому, на ділянках було помічено уповільнений вплив аксакалу на падалицю соняшника. І хоча на рослинах уже спостерігався хлороз, проте листова поверхня ще повністю не відмерла.

«Аналізуючи вплив третьої схеми, бачимо більш дієвий, у порівнянні з другою схемою, вплив на падалицю соняшника. З-поміж інших схем слід відзначити найпотужніший вплив на злакові бур’яни, цей ефект демонструють мишії, листя яких уже побіліло. Спостерігається також зупинка росту у гірчаків та лободи», — відзначив Віктор Сонець.

Повідомляється також, що на четвертій дослідній ділянці ефективність страхової гербіцидної схеми проявилась у впливі на рослини гірчаку почечуйного та підмаренника чіпкого, у яких на час обстеження вже спостерігався некроз. Бажаного ефекту було також досягнуто на падалиці соняшнику.

Подальшу ефективність різних схем страхового гербіцидного захисту на дослідних ділянках LNZ Hub 3.0 буде досліджено за результатом повторного моніторингу стану посівів кукурудзи.