Реклама

Порох з української бавовни можна буде отримати не раніше, ніж через 3 роки — фахівець

30 жовтня 2024 52 0
Бавовник
Kurkul.comБавовник

Порох з бавовни, яку вирощують на Одещині, Україна отримає не раніше, ніж через 3 роки. Проте лише за умови, що найближчим часом буде підписано угоду з іноземним оборонним концерном.

Про це розповів керівник безпекових програм центру глобалістики «Стратегія XXI» Павло Лакійчук.

За словами експерта, зараз розглядається можливість підписання меморандуму з одним з найбільших виробників військової техніки і зброї у Європі — німецьким концерном Rheinmetall.

«Чекати, що ми вже зараз розпочнемо виробництво українського пороху це буде занадто оптимістично. Єдиний завод, який виробляв не порох, але речовини для зарядів, для твердопаливних пакетів, ракетного озброєння, це був Павлоградський хімзавод. Він дуже постраждав в ході російського вторгнення, бомбардувань і навряд чи він відновить свою роботу», — зазначив фахівець.

За його словами, навіть якщо вдасться запустити сільськогосподарське виробництво порохової бавовни, то далі постає питання хімічного виробництва порохів з цієї бавовни. Тобто це знов ж таки має бути завод.

Читати за темою: Вирощування бавовнику на Одещині — захист від хвороб, урожайність та економіка

На його думку, потрібна взаємодія з іноземними партнерами. Поки що своє обережне бажання взяти участь у такій співпраці виказав німецький концерн Rheinmetall.

«Це великий концерн виробник зброї, і це було б дуже круто. Але навіть якщо ми підписуємо угоду — це будівництво заводу, це налагодження технологічних процесів, це щонайменше роки три. У нас війна, а це три роки ще на запуск такого виробництва, тому найближчим часом українських снарядів, на українській бавовні очікувати й годі», — зазначив Павло Лакійчук

Щодо варіанта виробляти нітроцелюлозу з української сировини на іноземних заводах, то тут, за словами експерта, теж не все так легко.

Для порохових заводів, зав’язаних на своїх концернах, пріорітет номер один — забезпечити відповідною сировиною свої заводи з виробництва снарядів. А замовлення зі сторони йдуть в довгу чергу. Тож проблематично знайти вільні потужності. До того ж нітроцелюлоза — це вибухонебезпечна речовина.

«Організація її транспортування потребує значних витрат. Тому виробляти в Україні початкову сировину, переробляти її за кордоном на сировину для боєприпасів, повертати назад і споряджати в боєприпаси може виявитися дуже нерентабельною справою», — додав Павло Лакійчук.

Нагадаємо:

© Юлія Немцева, Kurkul.com, 2024 р. 

Виконано за допомогою Disqus

Реклама