Експортувати, не можна залишити, або Біль сучасного експорту української агропродукції

Експортувати, не можна залишити, або Біль сучасного експорту української агропродукції

6 квітня 2022 1965 0

В НААН підрахували, що минулого року Україна продала на зовнішні ринки агропродукції на $27,8 млрд, що становить 41% загального експорту країни. Через війну, а з нею й логістичні проблеми, наш експорт призупинився. Українські порти заблоковані. Уряд та трейдери в пошуках нових альтернативних маршрутів. До того ж з метою забезпечення продовольчої безпеки, держава заборонила продаж деяких видів агропродукції. В результаті фермери залишились зі своєю продукцією на руках, оскільки не очікували такого розвитку подій. При цьому багато аграріїв розраховували продати зерно весною дорожче, а на отримані кошти проводити посівну. Так російська армія скоригувала ці плани, то ж що ж тепер робити? Чи реально все-таки експортувати агропродукцію з України? Ми зібрали актуальні думки та прогнози експертів.

Пошук маршрутів через європейські морські порти

Щоб уникнути продовольчої кризи в Україні Уряд прийняв постанову про призупинення експорту м’яса, жита, вівса, гречки, цукру, пшона та харчової солі. Також в умовах воєнного стану,  було введено спеціальне ліцензування для продажу пшениці, кукурудзи, м’яса курячого, яєць та олії соняшникової, згодом його скасували для експорту кукурудзи та олії. Проте введення заборон і обмежень не стало головною проблемою аграріїв, поступаючись місцем логістиці. Тому Мінагро розглядає цей напрям роботи, як пріоритетний. Зокрема, міністерство з партнерами шукає альтернативні логістичні шляхи для відправки наших вантажів через європейські морські порти.

Читати за темою: Микола Сольський: Є два ключові пріоритети – спрощення доступу аграріїв до кредитних ресурсів та логістика агропродукції

Микола Сольський, міністр аграрної політики України

«На сьогодні створення альтернативної логістики для вивезення вітчизняної агропродукції є життєво важливим питанням для економіки нашої держави. Найближчим часом будуть запропоновані рішення», —  наголосив міністр агрополітики Микола Сольський.

Міністр наголосив, що цьогорічний рекордний врожай зернових дозволив накопичити десятки мільйонів тонн с/г продукції, передбаченої на експорт. Проте росія заблокувала порти, і ми втрачаємо щомісяця $1,5 млрд.

«Ми з партнерами шукаємо нові маршрути для відправки наших вантажів через європейські морські порти, зокрема румунський морський порт Констанца. Крім того, обговорюємо можливості залізничних перевезень, збільшення обсягів транзитних перевезень вантажним транспортом», — розповів він.

Головна мета експорту — вивезення товару, який вже є на складах

Ми поспілкувались з представником компанії Spike Brokers, комерційним агентом на зерновому та олійному ринку України. Там розповіли, що у мирний час український агровиробник міг самостійно впоратися із тим, щоб підшукати можливості збуту своєї продукції. Надто, якщо вже були напрацьовані роками логістичні канали та контакти покупців. Війна внесла свої корективи, зруйнувавши усе, що було напрацьовано раніше. Призупинили закупівлю міжнародні компанії, стала неможливою звична логістика через порти. 

«Тому у цей час можуть бути надзвичайно корисні послуги брокерів. Вони знають ринок, вивчають весь спектр можливостей, можуть підстрахувати фермера щодо юридичних і мовних компетенцій. Там, де виробник зараз опинився сам на сам у безвиході, ми будемо разом шукати рішення і можливості», — наголосили у компанії. 

Читати також: Вдвічі дорожчі продукти, забій тварин і голод в Африці: як війна в Україні вплине на світових споживачів

Під час війни стала неможливою звична логістика через порти

Брокери Spike Broker вважають, що серйозним викликом для українського виробника є теперішня позиція міжнародних великих компаній, носіїв торгової ліквідності для фермерів. Після початку війни вони відразу зупинили торгівлю та купівлю товару із ринку, а також повністю припинили платежі. І на сьогодні основним своїм завданням міжнародні компанії бачать вивезення товару, який вже є на складах. Це спричинило такий собі параліч ринку. Виробник залишився без товару, без грошей і можливостей реалізації своїх залишків.

«Як бачимо, ситуація складна, але це не означає, що можна опустити руки та зупинитися. Ми, як брокерська компанія, яка знає ринок і її учасників, зараз пропрацьовуємо різні альтернативні варіанти з авто і залізничними перевезеннями. Працюємо над переадресацією товару що застряг в дорозі до порту. Наприклад, за цей місяць знайшли можливості для реалізації продукції для малого і середнього фермера закордон на 50 тис. тонн лише тільки кукурудзи. Також продовжуємо працювати над продажем сої, соняшника та олії», — розповіли у брокерській компанії.

Потрібні виходи на Північну Африку, Азію та Західну Європу

Об’єктивно для аграріїв ситуація дуже непроста в частині реалізації, адже Україна вирощує значно більше ніж може спожити. Тому всю продукцію продати на внутрішньому ринку неможливо. Без морського експорту ми приречені мати великі перехідні залишки та низькі ціни. Тому трейдери так активно шукають експортні маршрути через Румунію та Польщу та мають успіхи, а все ж проблемою залишається налагодження транзиту через Молдову.

«Загалом потрібно розуміти, що найближчі наші європейські сусіди фізично не можуть спожити весь той вал зерна та олії, які ми хочемо вивезти. Єдиним варіантом є налагодження хорошого транзитного каналу до великих портів з подальшим відвантаженням до наших кінцевих традиційних покупців з Північної Африки, Азії та Західної Європи. Тому чи то буде Дунай, чи відразу порти Румунії чи Прибалтики — все нам на руку. Адже до цього ми вантажили через свої порти по 5-7 млн т що місяця, а наразі через сухопутний кордон — вдесятеро менше», — прокоментував ситуацію директор консалтингово-аналітичної компанії «Barva Invest» Юрій Гаврилюк.

Читати ще: Закрити небо і відкрити море. Що реально потрібно сьогодні аграріям

Юрій Гаврилюк, директор консалтиногово-аналітичної компанії «Barva Invest»

Щодо раніше укладених контрактів, то фермери здебільшого готові та хочуть виконувати їхні умови, бо гроші потрібні на посівну.  А от багато трейдерів досі не розрахувались навіть за вивантажені ще до війни партії товару.

«В цьому напрямі все залежить від тих умов, які були прописані в контракті. Якщо це постачання на порт, то приймання там зараз зі зрозумілих причин немає. Якщо покупець дає іншу опцію по прийманню, тоді чудово. Але як показує практика, проблеми є у більшості саме з прийманням і подальшим експортом», — пояснив експерт. 

Також, на думку Юрія Гаврилюка, через відсутність каналів збуту фермери можуть отримати шалені збитки, тому він рекомендує помірно зменшувати посівні площі або надавати перевагу тим культурам, які легше реалізувати. 

«Звичайно потрібно сіяти. Але якщо в когось закуплене не все, то краще вже не поспішати та зекономити кошти, або посіяти те що потребує менше післяпосівного обробітку, наприклад ярий ячмінь. Багато компаній підуть шляхом економії на збиральній кампанії. Тобто посіють сою чи соняшник з метою економії на логістиці та сушці. Але слід пам’ятати, що кукурудза все ж є дуже бажаною імпортною культурою для Європи, в той час, як олійні культури, зазвичай ми переробляли всередині країни», — наголосив він.

Підсумовуючи директор «Barva Invest» попередив аграріїв, що в наступному сезоні краще економити. А низька врожайність, яка буде результатом такої економії буде не стільки проблемою, як благом. Щодо роботи портів, то прогнози здебільшого песимістичні. Оскільки, навіть якщо війна завершиться сьогодні, то на відновлення їх діяльності потрібно від 6 місяців до 2-х років по окремих районах.

Читати також: Олександр Хмелюк: Під час воєнних дій фермерам слід обирати більш пластичні гібриди

На думку Юрія Гаврилюка багато компаній підуть шляхом економії на збиральній кампанії, тобто посіють сою чи соняшник з метою економії на логістиці та сушці

Другий ключовий напрям Укрзалізниці після евакуації людей — аграрний експорт

Наразі залізниця стала опорою експорту продукції з України. Зокрема, це другий ключовий напрям компанії після евакуації людей. Тому там активно розробляються нові маршрути руху вантажних потягів. Зокрема, працює 12 терміналів для перевалки зерна.

Як підрахували в УЗ, термінали розташовані на західних кордонах України, дозволяють перевантажувати щомісячно 1 млн т зерна. Проте проблемою в цьому напрямку залишається відсутність зерновозів для перевантаження зерна в європейській залізниці.

Тарас Висоцький, перший заступник міністра агрополітики

«В Україні та росії, як відомо, різна ширина колій та рухомий склад. Тому потрібно шукати європейські зерновози, перевантажувати продукцію у вагони вузькоколійки. У Європі така практика не поширена, а тому є брак і локомотивів, і тяг, і перевалочних пунктів із терміналами. Наразі ми активно працюємо з європейськими партнерами над цим питанням, адже інакше експортні залишки, які є на наших складах, ми можемо експортувати три роки», — розповів перший заступник міністра агрополітики Тарас Висоцький.

Так, станом на 28 березня найбільше вагонів зафіксовано на прикордонних переходах «Ізов» (9772 вагони) «Ужгород» (5845 вагонів) та «Чоп» (2960 вагонів). Аналітики компанії Spike Broker повідомляють, що середній час в дорозі вагонів із західного регіону до перетину кордону Ізов-Грубешів займає аж 5 діб.

В самій же Укрзалізниці наводять значно довші терміни очікування. На перехід Ізов–Грубешів доведеться чекати уже понад 22 доби, перехід Ужгород– Матевце — 18 діб. Натомість на інших прикордонних переходах, прогнозований час простою тут 2–3 доби. Попри проблеми процес експорту агропродукції залізницею вже запущено. І що день з’являються нові повідомлення про успішний досвід переправи зерна через західний кордон.

Читати за темою: Залізницею до порту: як фермеру відвезти зерно вигідно

Олександр Камишін, голова правління АТ «Укрзалізниця»

«У мирний час залізниця була головною артерією економіки. Під час війни ми стали опорою безпеки. Ми допомагаємо розвивати чинним терміналам пропускні спроможності, новим — ставити мобільні перевалки, підказуємо, де краще будувати нові термінали. Це все ми робимо для приватного бізнесу і стабілізації економіки», — повідомив голова правління АТ «Укрзалізниця» Олександр Камишін.

Згідно з останніми даними на початку березня загальне середньодобове навантаження 7,5 тис. т зернових вантажів. Однак станом на кінець місяця середньодобовий обсяг виріс до майже 45 тис. т.

«Йдеться і про внутрішнє переміщення, і про перевезення на експорт», — пояснив заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов.

Читати також: Перевезення зерна: нові правила габаритно-вагового контролю — коментар юриста

Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи АТ «Укрзалізниця»

ЄС і «зелені коридори» для аграрного експорту

Зупинка експорту з України грозить всьому світу продовольчою кризою, а в деяких країнах третього світу взагалі голодом. Тому Європа ініціює створення для України «зелених коридорів», які спростять перевезення агропродукції до Європи та в Україну. 

«Відновлення експорту зерна з України є критичним для запобігання глобальній продовольчій кризі. Європейська комісія готова організувати такі «зелені коридори». Вони потрібні Україні, оскільки традиційний шлях експорту аграрної продукції через порти Чорного моря заблоковано російськими військовими кораблями», —  розповів єврокомісар із питань сільського господарства Януш Войцеховський.

Комісар порівняв цю схему з тією, що була створена на ранній стадії пандемії коронавірусу, коли ЄС відмовився від деяких перевірок товарів, оскільки логістичні вузькі місця спричинили тимчасову нестачу продовольства в деяких частинах блоку. 

Читати ще: Як вийти на зовнішні ринки українським фермерам

Януш Войцеховський, єврокомісар із питань сільського господарства

Ми попросили у компаній надати орієнтири фермерам, щодо тих культур, які можуть бути в кінці сезони пріоритетними для трейдерів. 

«З прогнозами важко. Під час війни жоден прогноз не здійснюється! Але скажу так —  сійте те, що можете виходячи з Ваших звичних планів і не відходьте далеко від сівозміни. Війна закінчиться, а земля Вам потрібна після», — наголосили в компанії Spike Broker.

Отож, підсумовуючи, ще раз повторимо, що експорт наразі є болючим питанням, як для економіки України та і для звичайних фермерів, які не мають куди збувати власну продукцію. Так, уряд, Мінагро та Укрзалізниця намагаються разом розв'язати питання експорту при цьому не ставлячи під загрозу забезпечення українців продуктами агросектору в умовах війни з росією. Наразі вже є успішні спроби переправки продукції залізницею в Польщу чи Румунію, проте такий шлях в десятки разів повільніший вивіз морським транспорт. Автомобільне транспортування через Західні кордони не розглядається, як варіант, оскільки це надзвичайно дорого. Тому уряду необхідно зараз правильно поставити розділовий знак в амфіболії «Експортувати не можна залишити» та спрямувати всі дипломатичні сили для обговорення цього питання з країнами сусідами, зокрема про використання їхніх портів.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus

+ 24° ... + 13°

Вітер

3.8м/с

Опади

0мм

Вологість

57%
Матеріали за темою