Битва за зерно: замітки про сучасний експорт та зберігання українського збіжжя

Битва за зерно: замітки про сучасний експорт та зберігання українського збіжжя

20 червня 2022 719 0

Минулого тижня відбулась чергова онлайн зустріч учасників TREND&HEDGE CLUB. Цього разу тема обговорення «Знеболювальні заходи для зернового ринку — збиральна компанія, зберігання зерна, логістика і трейдинг, підготовка до осiнньої посiвної». Представники агрогалузі чітко пояснили стан справ експорту, окреслили головні проблеми та назвали деякі рішення. В сьогоднішньому матеріалі Kurkul.com ми публікуємо найцікавіші замітки з цього заходу.


У травні соняшнику експортували більше ніж за весь минулий сезон

Як повідомила менеджер з розвитку бізнесу Maxigrain Олена Нероба, у травні найбільший попит був на українську кукурудзу. Ця культура й раніше була одним з основних напрямків експорту в ЄС. До того ж ми бачимо дуже велику частку експорту насіння соняшнику. У травні його експортували більше, ніж за весь минулий сезон. Головна причина — зменшення частки переробки.

Олена Нероба

«Я думаю ні для кого не буде новиною, що в Україні олійні заводи працюють на 20% потужності. Серед більш ніж 100 оліярень, на переробку працюють тільки 8 і ще декілька заводів працює лише на фасування. У нас залишилося багато сировини не експортованої. Для того, щоб фермерам отримати гроші для посівної і жнив — ми змушені її експортувати», —  пояснила експертка.

Вона повідомила, що також частина заводів, які залишились на тимчасово окупованих територіях «націоналізовані» окупантами та починають працювати на росію. І є, на жаль, інформація, що деякі заводи були знищені або дуже сильно пошкоджені. 

Читайте також: Захист соняшнику і досвід його вирощування — дайджест

Загалом на майбутню ситуацію на ринку впливатиме врожай 2022. Нині посівна завершена. На основі поточних даних Міністерства аграрної політики та продовольства України Олена Нероба зробила висновки:

  • пшениці цього року засіяли до 200 тис. га, минулого року було 190-192 тис. га;
  • несуттєво просів за площами ярий ячмінь;
  • невелике відставання у площах кукурудзи;
  • недосіяні посівні площі під сою;
  • дуже велике просідання у площах соняшнику, адже активні бойові дії та окуповані території здебільшого припадають на регіони вирощування культури. 

Попри перепони, в Україні є перспективи експорту зерна

До 24 лютого, майже весь український аграрний експорт, який є однією з основних судин кровоносної системи нашої економіки, був спрямований на українські морські порти, в основному — Чорного моря. Проте, на сьогодні морські порти для нас закриті. Вони або окуповані, або заміновані. 

«Ми бачимо з анонсів російських новинних стрічок, що умовно кажучи, працює порт Маріуполь, анонсовано запуск Бердянського порту, порту Херсон. Хоча вивіз зерна через ці порти не можна назвати експортом, це просто крадіжка. Тому Україна дуже швидко переорієнтувалася і змінили експортні маршрути. Ми дуже вдячні нашим європейським партнерам за те, що вони попри європейську бюрократію, йдуть на зустріч семимильними кроками та лібералізують все, що можна. Але поки що цього замало, адже ми бачимо великі черги та затори на європейських кордонах і в річкових портах», — зауважила Олена Нероба.

Всупереч всім цим проблемам, експертка бачить перспективу відновлення експорту. 

«Звісно, коли почалась війна — ніхто не знав, що робити та куди бігти. В березні було вивезено всього трохи більше ніж 200 тис. т зерна, з яких близько 150 тис. т — залізницею. Вже у квітні ця цифра зросла більш ніж у 2 рази, а у травні — у 3 рази. Таким чином за період війни країна змогла експортувати понад 3 млн т аграрної продукції, в основному завдяки залізниці, але ми спостерігаємо, що стрімко зростає частка експорту річковими портами», — розповіла вона.

З її слів, ми можемо пишатися тим, що українські виробники та експортери, логісти, представники держслужб і європейські колеги роблять все для того, щоб вже традиційні обсяги експорту, принаймні кукурудзи, не зменшувались. 

Прогнозований експорт зернових та олійних з України 

Як пояснила Олена Нероба, цього року виробництво пшениці в Україні становило понад 32 млн т. Експортний потенціал був понад 25 млн т, але фактично 24 млн т, хоча в будь-якому разі він реалізований не буде. Цей додатковий мільйон тонн, який експортувати не вдасться, арифметично стає перехідними залишками.

За прогнозами новий врожай пшениці буде гіршим. Виробництво культури з потенційних 28-30 млн т впаде до 14-21 млн т. Тому експортні можливості України будуть на межі від 13 до 20 млн т, в залежності від того, яку фінальну цифру зможуть вивести наші ЗСУ. 

«Ці сезонні залишки, це знаєте, як в школі: 2 пишемо і 3 тримаємо про себе. Вони є на папері, вони є в таблицях, але вважати, що вони можуть когось нагодувати ми права не маємо, оскільки наразі склалась така трагічна ситуація з окупованим зерном. Більш того — українські фермери готові віддавати пшеницю за абсолютно не ринкову, нерентабельну ціну, тому що не мають достатніх потужностей для зберігання і не мають можливостей логістичних», —  наголошує фахівчиня.

Вона додала, що експорт ячменю, сої та соняшнику майже відсутній у порівнянні з іншими культурами. Навіть ті 300 тис. т які були експортовані в травні, проти нашого виробництва — це ніщо. 

«У нас весь соняшник буде лежати на складах і займати місце, якщо ми не маємо можливості його переробити або експортувати», — застерегла пані Олена. 

Восени фермери відчують дефіцит елеваторних потужностей

Маркетинговий директор KMZ Industries Наталя Кулаковська розповіла, що до війни в Україні нараховувалось 1200 зерносховищ загальною місткістю 50 млн т. Проте 70% з них морально та фізично застарілі. 

За даними аналітики на початок війни Україна не мала дефіциту таких потужностей, тобто у нас максимум було 40-45 млн т одночасного зберігання. А станом на початок травня 2022 р. в Україні вже втрачено 13 млн т елеваторних потужностей. Частина зруйнована, інша — на окупованих територіях. З тих елеваторів, що зараз можуть працювати, 35% не будуть звільнені для приймання нового врожаю. Таким чином вже восени Україну очікує відчутний дефіцит елеваторних потужностей десь у 10-15 млн т для зберігання нового врожаю. На ситуацію негативно впливає й сильне скорочення об'ємів експорту.

«До початку жнив треба зменшити цей дефіцит хоча б на 50%, інакше у нас буде проблема зі зберіганням нового врожаю», — наголосила Наталя Кулаковська.

На її думку, аграрії могли б розв'язувати цю проблему, але від початку війни у них немає змоги залучити кредитні кошти на інвестиційні потреби. Зокрема, будівництво елеватора саме така потреба.

«Отримати у державних банках кредити на посівну компанію, обігові кошти — це можливо. А от необігові — це, на жаль, неможливо, як в іноземних чи українських, так і в державних банках. Всім відмовляють і це є великою проблемою», — пояснила вона. 

Експертка додала, що друга проблема полягає в тому, що через брак коштів у бюджеті не підтвердили програму компенсації 20% від вартості на купівлю українського елеваторного обладнання. 

«Програма добре працювала, була дуже простою в формуванні пакета документів, отриманні самої компенсації без бюрократичних перепон. Вона допомагала аграріям і дозволяла їм зекономити. Багато наших клієнтів, що заключили контракти на початку року до війни розраховували на цю компенсацію, а тепер фактично мають сплатити на 20% більше», — обурюється представниця KMZ Industries.

Вона вважає, що потрібно буде відновлювати багато потужностей, для зберігання зерна, тому корисним було б повернути пільгове користування і кредитування потужностей.

«Ми всі розуміємо, що зараз йде активна фаза війни. Але на майбутнє, для розбудови, сподіваємось що цю програму повернуть і направлять її не тільки на аграріїв, що будують елеватори, але і на зернотрейдерів, що зараз страждають від війни», — дійшла до висновку Наталя Кулаковська.        

Фермерам треба готуватись зберігати кукурудзу та соняшник в полі

Директор «Спілка Борошномели України» Родіон Рибчинський також вважає, що після збору врожаю в Україні виникнуть проблеми зі зберіганням врожаю пізніх зернових і олійних.

Родіон Рибчинський

«Елеваторів і складів не вистачатиме. Тому зараз треба обговорювати такі нетрадиційні для нас методи, як зберігання кукурудзи в полі. Тобто щоб вона простояла зиму, або казахстанський досвід як зберегти соняшник в полі, який теж, буває, зимує там в полі. Скоріш за все ці культури просто фізично не буде куди покласти. Про це треба говорити в першу чергу», — наголосив директор Спілки. 

Він вважає, що агрономи господарств вже сьогодні мають про це думати та вибирати таку агрохімію, яка забезпечить водно-азотний склад підживлення, щоб культури простояли з більш-менш нормальними втратами. 

Читайте також: Родіон Рибчинський: Фермерам варто сіяти гречку, овес і тверді сорти пшениці

«Вже ні для кого не секрет, що кукурудза в нас прибирається весною. Вона ж якось зиму стоїть? А соняшник — не буду казати, не бачив. Але в Казахстані є така практика. Тому потрібно запитати в агрономів казахстанських компаній, які цей досвід мають. Я розумію, що там і кліматичні умови трохи інші, але все-таки, це вихід для тих компаній, які просто фізично не встигнуть купити рукави чи інші пристосування для зберігання зерна і насіння», — запропонував Родіон Рибчинський.

Тож, підсумовуючи, можна сказати, що через 100 днів після початку війни, експортери та трейдери нарешті дають рішення, як можна експортувати зерно. Об'єми поки сильно відстають, але з кожним місяцем є прогрес. Зі статистики бачимо, що продовольчої кризи в Україні не буде: пшениці та олії вистачить всім в цьому сезоні. Проте є перестороги на сезон 2023.

Фермери провели посівну, далі зберуть врожай, але експорт поки на мінімальному рівні, пропозиція в рази перевищує попит, що давитиме на ціну. Тут традиційно аграрії мали б два варіанти або продавати зерно за тією ціною, яку пропонують (але вона зараз навіть нижче собівартості), або зберігати до подорожчання (проте за прогнозами елеваторів і складів для всіх не вистачить, бо ще не вдалось продати врожаї 2021). В результаті аграрії зазнають збитків і відмовляться працювати в повних обсягах у наступному сезоні. Тому має бути спільна квінтесенція уряду-аграріїв-трейдерів-логістів з-за кордону, щоб допомогти Україні відновити наближені до попередніх об'єми експорту.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р. 

Виконано за допомогою Disqus