Нещодавно в редакцію Куркуль звернувся читач: «Знайомий фермер з Угорщини цікавиться, чи можна в Україну привезти трупи тварин з подальшим їх тут захованням. І чи є у нас підприємства-крематорії, які б надавали послуги з кремації?». Ця розмова нас просто приголомшила, на фоні того, що саме в Угорщині було виявлено спалах ящуру. Якщо є такий інтерес з боку угорців, то чи можуть інфіковані трупи офіційно, чи контрабандно, потрапити в Україну? А наші землі стати площею для утилізації відходів з Європи? 

Зауважимо, що ящур — один з найстрашніших вірусів тварин: хворіють всі парнокопитні та навіть дикі тварини. Для знищення патогенів потрібно до 500°C. Тобто якщо вірус знайдено на фермі, то тварин вибраковують та спалюють, як і все, що було з ними в контакті (трупи, підсипку, гній і т.д). Ферму дезінфікують, а працівники перебувають на карантині, адже також можуть переносити вірус.  Якщо одразу не реагувати, хвороба може за кілька місяців просто знищити все тваринництво країни та поширитись далі. 

Протягом десятків років ящуру в Європі не було, і ось на початку 2025 р. вірус зʼявляється в Німеччині, далі в Угорщині, а за нею і в Словаччині. Тобто зараз він всього за 200 км від Ужгорода. А що далі? Чи є вже підготований план дій у нашої влади? Готуючись до матеріалу ми зателефонували на гарячу лінію Держпродспоживслужби та запитали, що робити, якщо виявили ящур, а у відповідь почули спокійну відповідь: «Жіночко, беріть і гугліть». Тож, це ще більше спонукало нас бити на сполох.

Спалах ящуру в Німеччині

Після 37-річної перерви, в Німеччині, на початку 2025 р. було виявлено спалах ящуру. Вірус знайшли у трьох мертвих водяних буйволів на фермі в Хоппегартені (Бранденбург) між Берліном і польським кордоном.

«Решту 11 буйволів на інфікованій фермі довелося вибракувати. Також було запроваджено зону обмеженого доступу та моніторингу, а транспортування свиней, великої рогатої худоби, овець і кіз тимчасово заборонили по всій землі Бранденбург та в Берліні», — зазначила Ханка Міттельштедт, міністр сільського господарства Бранденбурга. 

Щоб запобігти поширенню епідемії, влада Німеччини організувала превентивні заходи — усі тварини в радіусі 1 км навколо зараженої ферми були вибракувані. Оскільки існувала ймовірність, що вірус уже поширився в районі Барнім, у тварин у радіусі 3 км від місця інфекції відбирали проби на вірус. 

Приблизно через 2,5 тижні після спалаху ящуру влада Бранденбургу знову дозволила перевезення ВРХ, овець та інших тварин у Берлін. Тобто всі заходи були успішними — станом на 12 березня 2025 р. Німеччина відновила статус «вільної від ящуру без вакцинації» для більшої частини країни. Лише невелика зона стримування радіусом 6 км у Бранденбурзі залишається під обмеженнями. 

Епідемія ящуру в Угорщині

Угорщина була вільною від ящуру протягом 50 років, але нещодавно Національний офіс з безпеки харчового ланцюга підтвердив наявність вірусу в чотирьох стадах ВРХ. Перше зараження було виявлено 7 березня. За словами Тібора Заслоша, національного віцепрезидента Сільськогосподарської палати, в країні утримується понад 937 тис. голів ВРХ, з яких 340 тис. — м'ясного напряму, а решта — переважно молочного (голштино-фризька, угорська ряба та джерсійська породи).

«Наразі спалах епідемії вразив чотири великі молочні ферми, яким завдано шкоди на 5 млрд форинтів (прим. — понад 12 млн євро)», — повідомив він.

Вірус виявлено у повіті Дьєр-Мошон-Шопрон в Угорщині. Першу інфекцію виявили на фермі Kisbajcsa, де у корів зʼявилась температура, млявість і пухирі на язиці, губах та ногах. Наприкінці березня вірус з'явився у с. Левел та поширився до Словаччини. На початку квітня його виявили у Дарнозелі та Дунакіліті.

Останній випадок зараження виявлено 17 квітня. Ящур підтверджено на молочній фермі в Рабапордані, де знаходиться близько 600 дійних корів. Влада негайно заблокувала ферму, встановила трикілометрову охоронну зону та десятикілометрову зону спостереження, і вибракувала тварини. Особливе занепокоєння викликає географічна ізоляція нового випадку — приблизно 60 км від раніше інфікованих місць, що свідчить про можливі нові шляхи поширення вірусу. 

Проблема утилізації заражених трупів

Єдиним методом знищення вірусу — є спалення інфікованих тварин. Тож за рекомендаціями й нормами ЄС, тварин спершу вакцинували, щоб притупити вірус, потім вибраковували, туші спалювали та закопували в землю. 

Однак 7 квітня у соціальних мережах з'явилися відео з підписом: «Нове шокуюче відео з дрона показує рідину, що витікає з худоби, похованої поблизу Хедьєшхалома». На відео видно рідину, схожу на кров, і гази, що витікають із могили, яка може містити до 3000 трупів тварин. Це викликало велике обурення в угорців. До того ж  жителі Хедьєшхалома повідомили про поширення неприємних запахів і висловили побоювання, що лисиці та інші тварини можуть викопувати тіла з неглибокої ями, поширюючи хворобу. 

Влада прокоментувала, що, мовляв, це незаконно. Далі місця поховання почали охоронятись, а за несанкціонований доступ передбачили штрафи.

Все ж громадськість турбував факт такого типу заховання. Люди з населених пунктів, обраних полігонами для кремації, протестували, обурювались та звертались до муніципалітетів.

В Угорщині криза з захованням трупів тварин

Ветеринар та вірусолог  Міклош Русвая в інтервʼю Napunk розповів, що спалювання є найбезпечнішим способом боротьби з ящуром. Але єдине промислове підприємство з переробки туш тварин в Угорщині знаходиться в Шолті. 

«Заражені трупи довелося б возити через пів країни. В Угорщині вже довелося вбити понад 7 тис. тварин, а це означає, що трупи довелося б перевозити за сотні кілометрів у 200-300 вантажівках. Це створило б величезний ризик зараження. Тому влада вирішила ліквідувати тіла на місці», — пояснює вірусолог.

Влада Угорщини вважає транспортування інфікованих туш до віддалених спалювальних заводів нелогічним через підвищення епідеміологічного ризику і тому визнала поховання у імпровізованих крематоріях безпечнішим.

Щодо крематорію, то він також має відповідати нормам:

• по-перше, не надто далеко від епіцентру інфекції, тобто в межах 80-100 км або якомога ближче;
• друге — ґрунт повинен бути мʼяким, а ділянка не повинна бути кам’янистою; 
• третє – не мати поблизу водойм;
• по-четверте, для цього необхідно відвести державну землю, бо зрозуміло, що приватний власник не погодиться на створення на своїй землі крематорію. 

Головний ветеринарний лікар Угорщини Саболч Пастор заявив, що трупи утилізуються належним чином, але ситуація ускладнюється їхньою кількістю.

«Для остаточної герметизації ями знадобиться кілька днів, оскільки «туші зазнають анаеробного розкладання». Влада намагається покращити процес за допомогою абсорбуючих матеріалів, таких як солома», — повідомив Пастор. 

З заяви Міністра сільського господарства Угорщини Іштвана Надья  від 9 квітня: «Зараз триває ліквідація заражених ферм великої рогатої худоби в Дурзанелі та Дунакіліті. 3500 голів ВРХ з цих двох ферм мають бути вбиті та поховані відповідно до суворих протоколів, встановлених владою. Ми інспектуємо та відбираємо зразки тваринницьких ферм по всій країні. Поки що ми не виявили нових випадків інфікування».

Епідемія ящуру у Словаччині 

У Словаччині ящур було виявлено на 6 фермах ВРХ в південній і західній частинах країни: Медве, Нярад, Бака, Луц, Плавецький Штврток  і Дерціка. Поголівʼя ферм було ліквідовано. Наприклад, останньою стала ферма у Дерціку, де довелося ліквідувати все стадо — 874 бики для запобігання поширенню інфекції.

Заховання тварин було вирішено проводити недалеко від епіцентрів виявлення вірусу. В результаті знову ж така ініціатива була негативно сприйнята мешканцями та муніципалітетами. 30 мерів з округів Надьсомбат і Братислава вимагали від уряду виключити території для поховання тварин із зон поблизу населених пунктів та джерел питної води. 

Тоді влада нібито знайшла компромісне рішення — максимально використовувати переробний завод у Жиліні, але також планується ховати тварин у Левіце чи Загор’ї. 

Міністр сільського господарства Словаччини Річард Такач запевнив, що процеси розкладання не забруднюватимуть ґрунтові води. Для контролю міністерства екології, охорони здоров'я та внутрішніх справ проводитимуть регулярний відбір проб у муніципальних колодязях, водопровідних трубах та поблизу місця зберігання. Але жителі населених пунктів поблизу місць заховання сумніваються у безпечності, тому взяли питання на самоконтроль і пообіцяли проаналізують зразки води й ґрунту.

За словами представників муніципалітетів, найважливішими будуть результати проб, відібраних після закриття ям з трупами, оскільки «враховуючи кількість тварин, розкладання може тривати місяцями».

У Медве триває вакцинація тварин проти ящуру з метою мінімізації поширення інфекції. Вакцини уряд Словаччини закупив у Німеччині. Вони вводяться перед вбивством тварин, щоб знизити ризик передачі вірусу. Очікується, що процес вакцинації завершиться до неділі.

Тобто наразі влада Словаччини нібито знайшла компроміс з утилізацією інфікованих тварин. Але що буде далі, якщо хвороба поширюватиметься? Адже вже зараз влада думає про утилізацію тварин з тих ферм, які могли мати можливий контакт з інфекцією. Наприклад 11-12 квітня у Юреві було вибракувано майже 900 телиць.

За словами Мароша Сикори, представника компанії Naše Farmy, наразі влада шукає найбільш прийнятне рішення щодо утилізації трупів мертвих та евтаназованих тварин. Ліквідація поголів’я в Медве ще не почалася, оскільки в Словаччині є лише один завод з утилізації трупів у Жиліні, який не в змозі переробити таку кількість мертвих тварин у швидкий термін.

Обмеження в європейських країнах через поширення ящуру

Щоб зупинити поширення вірусу в Угорщині та Словаччині встановили жорсткі обмеження. Так в Угорщині була створена оперативна група для координації дій щодо ящуру, яка заборонила експорт тварин, сприйнятливих до ящуру, до третіх країн або інших держав-членів ЄС, на постраждалих угорсько-словацьких прикордонних переходах встановлено пункти дезінфекції, на всіх комерційних фермах необхідно вести журнал відвідувань із розширеним вмістом даних, заборонено проведення ярмарків, виставок та заходів із залученням тварин.

В зоні радіусом 10 км від спалахів:

• запроваджено вакцинацію заражених стад з подальшим їх умертвінням і похованням;
• рекомендований забій у присадибних господарствах поголів'я свиней та інших сприйнятливих видів;
• тварин необхідно утримувати в закритих приміщеннях (до 5 травня);
• заборонено випускати тварин на пасовище, у загони або на вигони.

В окрузі Дьйор-Мошон-Шопрон та інших визначених районах:

• заборонено переміщення сприйнятливих тварин;
• заборонено випас для всіх видів тварин, сприйнятливих до ящуру;
• заборонено збір сперми, яйцеклітин і ембріонів у сприйнятливих видів тварин;
• сире молоко з цього регіону може транспортуватися лише на переробні підприємства в Угорщині для термічної обробки.

Після виявлення вірусу у Словаччині було закрито 17 пунктів пропуску, запроваджено контроль та дезинфікацію транспорту. Також:

• заборонено переміщення врх, свиней, овець, кіз та інших парнокопитних як у межах країни, так і з-за кордону;
• зупинено міжнародне перевезення тварин через округи Komárno та Dunajská Streda;
• заборонено ринки, виставки, ярмарки та будь-які інші заходи за участі тварин;
• закрито зоопарки, цирки та всі заклади, де утримують парнокопитних;
• заборонено вхід до лісу в карантинних регіонах, за винятком мисливців;
• контроль за дотриманням правил здійснюють поліція, військові, прикордонники та ветеринари.

Одразу на виявлення хвороби відреагували і країни-сусіди. Найближчою до спалаху ящуру виявилась Австрія. Так країна закрила 24 пункти пропуску на кордоні з Угорщиною та Словаччиною. Основні пункти пропуску (Нікельсдорф, Кіттзее) залишаються відкритими, але з цілодобовим посиленим контролем. Транспортні засоби зупиняються для дезінфекції на кордоні та встановлено дезінфекційні килимки на відкритих пунктах пропуску.

Після новин про епідемію, Австрія, як і інші країни, ввели повну заборону на імпорт з Угорщини та Словаччини. Однак Європейський Союз розробив проміжне рішення, яке дозволяє продовжувати імпорт із незаражених територій. Завдяки цьому Румунія й надалі імпортуватиме угорське молоко та м’ясо, але лише з районів, вільних від інфекції. Це стало тимчасовим економічним порятунком для харчової промисловості Угорщини. Разом з тим, влада Румунії посилила прикордонний контроль, запровадила частіше тестування сільськогосподарських тварин, обмежила імпорт продуктів тваринного походження з уражених країн, проводить перевірки господарств, які з 1 лютого закупили угорську продукцію.

Польща посилила контроль на кордонах зі Словаччиною, Чехією та Німеччиною. В Хорватії запровадили тимчасовий прикордонний контроль транспортних засобів, що перевозять парнокопитних та продукти з них (з 15 квітня 2025 року). Перевізники тварин можуть використовувати лише прикордонні переходи в Дубошевиці та Горічані. Усі такі транспортні засоби проходять обов'язкову дезінфекцію, про що водій отримує довідку

Що роблять в Україні, щоб зупинити ящур

З 1992 р. Україна має статус «вільної від ящуру». Але ми маємо спільний кордон з Угорщиною та Словаччиною, де зафіксований вірус. Тому, Держспоживслужба обмежила ввезення в Україну вантажів з цих країн, зокрема:

• сприйнятливих тварин;
• генетичного матеріалу;
• сировини та продуктів тваринного походження.

Для господарств діють наступні обмеження:

• власникам сільськогосподарських тварин заборонили перевозити їх без супровідних ветеринарних документів;
• господарники мають обмежити доступ стороннім до тваринницьких ферм та забезпечити очищення і дезінфекцію приміщень, спецодягу, інвентарю, територій, де провадиться господарювання;
• працівники повинні стежити за здоров’ям тварин на всі етапах їхнього утримання, зокрема, й при проведенні карантинування.

Ми дали журналістський запит на адресу Держпродспоживслужби, щоб детальніше дізнатись про плани щодо превентивних заходів та плану дій на випадок виявлення вірусу. Адже тоді відлік йде на години. Але, на жаль відповіді на нього не отримали. 

Проте, після низки публікацій у ЗМІ та поширення інформації щодо спалаху ящуру, субʼєктивно у нас складається враження, що зовсім нещодавно робота щодо запобігання проникнення ящуру до України активізувалась. Наприклад, були відкриті регіональні гарячі лінії, куди мають звертатись фермери в разі виявлення хвороби. На локальному рівні вибірково в господарствах Заходу України взяті аналізи у тварин з ферм та домогосподарств. Окрім цього, в 15-кілометровій зоні вздовж кордону, яка охоплює території десяти населених пунктів Верховинщини, заборонили випасати худобу.

За 30 років в Україні не створили належної системи утилізації для тварин

Доклав своїх зусиль у превентивній боротьбі з ящуром комітет аграрної політики і земельних відносин у Верховній Раді України. На наш журналістський запит відповів заступник голови комітету, народний депутат Степан Чернявський. Він розповів, що проведено кілька засідань Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при КМУ і нам вдалось затвердити фінальний протокол щодо заходів протидії. 

«Зараз вірус знаходиться десь за 200 км від нашого кордону, але зі кілька тижнів очікуємо, що відстань скоротиться до 100 км. На кордонах з Угорщиною та Словаччиною будуть встановлені пункти з обробки транспортних засобів. Є спеціальні протоколи, за якими діятимуть Держпродспоживслужба та митна служба. Вони вилучатимуть усі харчові продукти, включаючи навіть бутерброди. Я хотів би звернутися до всіх громадян з проханням відповідально поставитися до ситуації на кордонах. Не варто обурюватися. Занести таку хворобу в країну — це величезна проблема для економіки та продовольчої безпеки», — зазначає представник комітету.

Для зберігання вилучених продуктів ймовірно встановлять холодильники, звідки вилучення забиратимуть для утилізації. Весь транспорт, який перетинатиме кордон, проходитиме дезінфекцію. Додатково буде проводитися ідентифікація вакцинованих тварин для забезпечення ефективного контролю за рухом поголів'я.

«Зараз буде закуповуватися обладнання для утилізації. Я особисто наполягаю на тому, щоб не хоронити тварин, бо вірус може потрапити у ґрунт, а потім через воду розповсюдитися. Але ми розуміємо, що при масштабних спалахах, як, наприклад у Словаччині, одночасно утилізувати таку кількість неможливо. У таких випадках, можливо, доведеться вдаватися до заховання, але в спеціальних бетонованих ямах, щоб запобігти поширенню вірусу. Хоча Держпродспоживслужба стверджує, що вірус не настільки сильний, я волів би не ризикувати», — розповів нам Степан Чернявський. 

Він також зазначає, що за 30 років в Україні не створили належної системи утилізації для тварин. Раніше було 7 потужних переробних заводів, але це все було зруйновано, держава не підтримувала їх, а через війну та брак коштів нові утилізаційні заводи не побудували.

«Проговорювали на комісії закупівлю 2-3 мобільних утилізаційних установок. Я наполягав, щоб вони мали європейський сертифікат. Проблема в тому, що історично багато компаній в Україні мають ліцензію на утилізацію, але не мають відповідного обладнання або навіть воно існує тільки на папері. Тому ми з комітетом наполягаємо, щоб Держпродспоживслужба перевіряла наявність утилізаційного обладнання з європейським сертифікатом, а також щоб велася відеофіксація процесу утилізації. В разі спалаху можна розраховувати на допомогу приватного сектору, але на мою думку, доцільніше, якби держава побудувала один-два потужних заводи для всієї країни», — пояснює депутат. 

Спалення — це не панацея

У разі відсутності сертифікованих крематоріїв дозволяється створення тимчасових вогнищ спалювання на відкритих майданчиках за чіткими ветеринарно-санітарними вимогами, зокрема:

• вибір місця поза водоносними горизонтами;
• обмеження поширення диму та вогню;
• контроль за температурним режимом (для знищення патогенів потрібно до 500°C);
• створення санітарно-захисної зони.

Для цього діє Інструкція щодо профілактики та ліквідації захворювання тварин на ящур від 2017 р. В ній встановлено чіткі правила для боротьби з ящуром. Тут також врегульовано норму щодо ліквідації заражених тварин: «У разі виявлення захворювання тварин на ящур вперше відповідні ДНПК приймають рішення про негайний забій (знищення) на місці шляхом спалювання або закопування на глибину 2 м всіх хворих і підозрілих на захворювання на ящур тварин та тварин, що контактували з ними, залишків кормів, підстилок, гною, дрібного господарського інвентарю тощо з проведенням забою (знищення) і дезінфекції тваринницьких приміщень, вигульних дворів, а також спецодягу й взуття осіб, що доглядають за худобою.

Забій таких тварин проводять на спеціально організованому тимчасовому забійному майданчику на місці їх перебування під безпосереднім контролем головного державного інспектора ветеринарної медицини відповідної території з подальшою дезінфекцією всієї території майданчика (місця забою). Вивезення хворих тварин для забою на м’ясокомбінат забороняється».

В інструкції йдеться про «тимчасовий забійний майданчик». Хоча під час семінару АВМ від експертів кілька разів звучала рекомендація «шукати бійню вже зараз», щоб наперед знати, де ліквідовувати тварин. Після забою має відбуватись утилізація тіл. У ФАО застерігають, що спалювання тварин має свої негативні моменти та ще більше може поширювати вірус.

«Під час проведення спалювання неможливо точно контролювати процес надходження повітря та палива. Це призводить до неповного згорання трупів, задимлення та відносно низької температури горіння, недостатньої для знищення патогенів. А значна турбулентність при горінні здатна переносити патогени повітрям, створюючи можливість поширення збудника», — застерігають представники організації. 

До того ж там зазначають, що цей метод доволі ресурсозатратний. Адже на організацію потрібна і техніка, і залучення ДСНС та інших служб. З іншого боку, за виключенням крематоріїв, це найнадійніший спосіб заховання.

Поки ми писали матеріал, розсилали журналістські запити та читали законодавчі акти, на території Угорщини, влада якої була впевнена, що вірус подолано, виявили ще одну інфіковану ферму за 60 км від попередньої точки спалаху. Тож, пильність наших служб зараз має бути на максимумі, як і розуміння насамперед фермерів про серйозність хвороби та дотримання всіх превентивних заходів «по факту», а не на папері.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.