Натюрморт із масовою істерією: ГМО — це настільки погано?

870
0
ГМО — це настільки погано?
pixabay.comГМО — це настільки погано?

Слово редактора: Сучасне фермерство неможливо уявити закритим від світу, зашореним. Фермери з України їздять на міжнародні виставки, купують насіння, матеріали й техніку з різних країн, читають новини міжнародних ринків. Запити на інформацію про досвід інших країн приходять від читачів постійно, тому ми будемо перекладати українською найцікавіші статті фахових зарубіжних видань та публікувати їх на своєму ресурсі. Пишіть у коментарях які теми цікавлять вас найбільше, про що хотіли би прочитати, а ми знайдемо для вас інформацію.

Нещодавно в Чикаго декілька веганів зібралися на поживний ланч. Смакуючи паростки сої, біфштекси з тофу та запечену в штучному сирі пасту, друзі обмінювалися думками про нещодавні демонстрації за права тварин та обговорювали переваги сироїдства. На десерт вони замовили тістечка без молока, гарбузовий пиріг, приготований без яєць, і дві тарілки нарізаних яблук: Голден Делішес та Арктик Голден Делішес (ці яблука не темніють).

Сорт яблук Арктик — найновіший генетично модифікований продукт, отриманий канадською компанією «Okanagan​ ​Specialty​ ​Fruits». Його мають затвердити в Сполучених Штатах найближчим часом.

«Я хвилювався, що люди можуть сприйняти це надто політизовано» — зізнається організатор цього ланчу Девід Сазерленд, 44-річний дизайнер відеоігор, який у 2011 році заснував блог Vegan GMO.

В культурному плані спільнота веганів займає анти-ГМО позицію. Вона не самотня — 72% споживачів відмовляються вживати їжу, що містить генетично модифіковані організми.

За даними опитування 2014 року, що були опубліковані в «Consumer Reports», за останні кілька років основні компанії — «General Mill», «Chipotle», «Target» і «Safewa» — перейшли до ліквідації чи зменшення кількості ГМО у своїх ланцюжках постачання. Дев’ятнадцять країн Європейського Союзу заборонили вирощувати ГМ (генетично модифіковані) культури. В той же час Перу, Кенія та багато інших країн, що розвиваються, ввели мораторії на рекламу та імпорт так званої «Френкен-фуд» (їжі, приготованої з генетично модифікованих продуктів).

Усе більше вчених, експертів з безпеки харчових продуктів та фермерів припускають, що, можливо, ми повинні критикувати не ГМО, а промислову продовольчу систему, яка безвідповідально використовує їх.

Всесвітня організація охорони здоров’я, Американська медична асоціація, Національна академія наук США, Американська асоціація сприяння розвитку науки США, Департамент сільського господарства, Управління з контролю за продуктами і ліками, а також Агентство з охорони довкілля стверджують, що технології генетичної модифікації, які використовують для підвищення врожайності сільськогосподарських культур, є безпечними. Навіть радикальний британський еко-активіст Марк Лінас, який в середині 1990-х років прославився знищенням експериментального обладнання для ГМ у Великобританії, тепер розхвалює переваги генетичної модифікації.

Чому існують настільки різні погляди? Почнемо з того, що більшість споживачів, ймовірно, не зможе дати визначення поняттю «генетично модифікована рослина».

На відміну від традиційної селекції, в якій гібридизації підлягають споріднені сорти чи види рослин для виведення нових сортів із бажаними властивостями, генна інженерія проводить маніпуляції з ДНК даного організму — введення одного чи кількох генів від одного організму до іншого, що можуть належати до різних видів та родів.

Міграція генів не споріднених організмів відбувається і природнім шляхом. Тому прихильники біотехнологій переконують, що генна інженерія не менш «природна», ніж традиційна гібридизація, але дає швидший і точний результат.

Девід Сазерленд любить нагадувати своїм друзям-веганам про потенціал генетично модифікованих овочів: забезпечення поживними речовинами, омега-3 жирними кислотами, що, як правило, відсутні в рослинних дієтах. Він наголошує на тому, що сьогодні інсулін продукують за допомогою генетично модифікованих бактерій, а не коров’ячої підшлункової залози.

«Біо хакери «Do-It-Yourself» (Зроби це сам), в районі затоки Сан-Франциско, перепрограмували пекарські дріжджі на виробництво молочних білків, з яких вони планують зробити сир, використовуючи традиційні технології виробництва даного кисломолочного продукту», — розповідає Сазерленд.

У той час, коли веганські сири є «відстійними», як висловився Сазерленд, більшість прихильників генної інженерії націлені на нагальні проблеми. Так, Ентоні Шелтон, ентомолог Корнельського університету, натхненний маніфестом «Silent Spring» Рейчел Карсон 1961 року (у сфері комплексної боротьби зі шкідниками), продовжив працювати у цьому напрямку та застосував методи генної інженерії по виведенню капустяної молі, потомство якої не може розмножуватися.

Відкриття Шелтона, яке ще не затверджене для комерційного використання, було б благом не тільки для фермерів (щорічні втрати врожаю від цього шкідника в світі складають приблизно $4-5 млрд), а й для землі завдяки скороченню використання агресивних пестицидів (польові випробовування в північній частині штату Нью-Йорк показали багатообіцяючі результати). Шелтон припускає, що в майбутньому аграрії зможуть використовувати такий вид ГМ-метеликів, оскільки вони будуть такі ж ефективні, як і жуки-сонечка.

Капустяна міль

Сьогодні культури, що містять гени Bt від Bacillus thuringiensis, вже протягом кількох десятиріч використовують фермери та садівники для знищення шкідників. Із них — більше 80% кукурудзи та бавовни, які переробляють на внутрішньому ринку США. Як результат — використання інсектицидів на кукурудзяних полях Америки зменшилося приблизно на 90 %, а на бавовняних — на 56 % з того часу, як технологія була затверджена у середині 1990-х років.

За даними мета-аналізу, проведеного Геттінгенським Німецьким Університетом у 2014 році, використання пестицидів (інсектицидів, використання гербіцидів та фунгіцидів залишилося незмінним) на зернових культурах в усьому світі скоротилось на 37%, врожайність при цьому зросла на 22 %, а доходи фермерів — на 68 %.

Така тенденція ще не свідчить про абсолютно райдужні перспективи. З огляду на кількість Bacillus thuringiensis, що присутня в навколишньому середовищі, 5 із 13 основних шкідників, на яких орієнтовано використання гену Bt, до 2013 року виробили допустимий рівень адаптації.

Також занепокоєння викликають поки ще не відомі наслідки від ГМО. У своїй книзі «Небезпечні зв'язки» 2005 року видання Норман Елстранд, професор із генетики Каліфорнійського університету, описує ряд генів стійкості до гліфосату, що виявляються у диких родичів культурного ріпака. Незважаючи на те, що Естеранд говорить про свою «прихильність до анти-ГМО», він визнає, що у звичайної селекції теж є ризики.

«Одним із найгірших бур’янів в історії Європи став результат природної гібридизації між дикими та цукровими буряками»— говорить професор.

Грегорі Джаффе, керівник проекту з біотехнологій у Центрі застосування науки на благо суспільства (Вашингтон, округ Колумбія), має аналогічні погляди, і відносить ГМО до потенційно ризикованих, зважаючи на їх особливості.

«Якщо ви вводите ДНК з чужорідних видів, ризик буде більшим, ніж при введенні ДНК з одного і того ж виду», — зазначає Джаффе.

Він наводить як приклад 1990-х років компанію Pioneer Hi-Bred (нині DuPont Pioneer), яка намагалася покращити харчовий вміст сої шляхом введення гену з бразильського горіха.

Pioneer відмовився від проекту після того, як з’ясувалося, що випадково був вставлений ген, який може викликати алергічну реакцію. З іншого боку, яблука Арктик, з наявним вже «приглушеним» геном, що викликає потемніння, не містять нововведених генів, тому мають відносно низький ризик. Джаффе звертається до «зростаючого консенсусу у міжнародному масштабі» та наголошує, що наявні в даний час ГМ-культури є безпечними, але вважає, що Сполучені Штати повинні запровадити FDA (Процес розробки та схвалення).

У той час, як європейські та північноамериканські інтелектуали обговорюють не дуже важливі питання, країни, що розвиваються, ведуть боротьбу за задоволення основних харчових потреб. Буремна політика призупинила прогрес у боротьбі з хворобами кассави (маніоку їстівного) та бананів, які є основним джерелом калорій для найбідніших людей планети.

Читати по темі:  Василь Іванович та лікарська ковбаса. Роздуми про ГМО

П’ятнадцять років тому німецькі дослідники розробляли «золотий рис», який продукує бета-каротин, пробували вирішити нестачу вітаміну А. Але він не дійшов до жодного споживача.

Сара Еванега, директор «Корнуельського альянсу за науку», створеного з метою деполяризації ГМО дискусій, закликає не стояти на шляху вчених державного сектору, які намагаються за потреби надати сучасні сільськогосподарські технології фермерам.

Дисертаційні дослідження Еванеги зосереджені на папайї Rainbow — генетично модифікованому гібриді, що розробили спільно Корнуельський та Гавайський університети у 1990-х роках для боротьби з «кільцевою плямистістю» — вірусом, що призвів до знищення сільськогосподарських культур на Гавайях. Папайя Rainbow містить генетичний матеріал від самого вірусу, по суті «вакцинуючи» фрукти від інфекції.

Папайя

Розроблена у державному секторі та безкоштовно розповсюджена між гавайськими фермерами папая стала уособленням біотехнології на благо. Вчені з інших країн, де з’явилася «кільцева плямистість», почали розробку штамів для знищення вірусу.

«Але це було до того, як ГМО стали заполітизованими, — говорить Еванега, — до середини 2000-х багато розвинених країн ввели заборони чи мораторії. Відтоді державний сектор так і не зміг розвинути цю технологію», — додає вона.

«Я втратив рахунок кількості нереалізованих проектів,  оскільки в країні існує заборона, або активісти заблокували проект у суді», — зазначає Марк Лінас, який подорожує Африкою та південно-східною Азією, щоб спілкуватися з фермерами про їхні потреби та можливості допомоги ГМО в аграрній сфері.

«Ці люди не мають романтичних ілюзій щодо сільського господарства, — говорить він. — Я не думаю, що натуральне фермерське господарство - це найкраща ідея».

Однією з небагатьох історій успіху є історія зубожілого народу Бангладешу. У 2014 році уряд почав розповсюдження насіння генетично модифікованих баклажанів із геном Bt або брінджал (третя з найбільш поширених овочевих культур Бангладешу), після польових випробувань показники збитків від гусениць пильщика плодів баклажану були зменшені до 1 %.

До появи Bt-баклажанів бангладеські фермери застосовували пестициди від 80-ти до 100 разів на сезон, говорить Аріф Хоссейн із Бангладеського альянсу за науку.

За даними опитування Світового банку, у 2005 році було встановлено, що 70% пестицидів, які використовує Бангладеш, містять хімікати, що класифікуються як дуже або надзвичайно небезпечні. Проте більш як 87 % аграріїв застосовують мінімальний захист або ж взагалі не застосовують жодних засобів безпеки.

Крім папайї, єдиними генетично модифікованими рослинами, культивованими у великих масштабах, були товарні культури, призначені для промислового використання та харчових добавок, на відміну від яблук, які можна споживати безпосередньо. Величезні масштаби вирощування товарних культур зробили їх привабливими для компаній, що прагнуть забезпечити рентабельність інвестицій.

Оскільки технологія стає дешевшою та доступнішою, університетські програми з розведення рослин, невеликі насіннєві компанії та навіть «кухонно-столові хакери» змогли розпочати виведення фруктів та овочів в корисних цілях.

Саморобні ГМО

Поштові замовлення та картотеки генетичних «запчастин» обіцяють змінити обличчя галузі.

«Ми такі ж боги і можемо це зробити», — так описав себе «екологічний єретик» Стюарт Брандт у «Whole Earth Catalog» майже 50 років тому.

Брандт був одним із прихильників генної інженерії.

У книзі 2008 року «Tomorrow’s Table: Organic Farming, Genetics, and the Future of Food» («Завтрашній стіл: органічне землеробство, генетика та майбутнє їжі») каліфорнійці Памела Рональд, генетик із Каліфорнійського університету Девіса, та її чоловік, органічний фермер Рауль Адамчак, заоохочують простих громадян до використання технологій Брендта, які би служили на благо та покращення планети. Подружжя презентує сімейні рецепти та поради з органічного садівництва з уроками. Наприклад, як ізолювати ДНК із органічної суниці — підхід, що служить для позитивної демонстрації генетики та ролі ГМО.

Памела Рональд і Рауль Адамчак

Тисячі школярів і студентів беруть участь у програмі iGEM, щорічному конкурсі генної інженерії, який запровадили в Массачусетському технологічному інституті: за умови можливості замовлення поштою 20 000 генетичних «запчастин» студенти з усього світу зможуть працювати протягом літа, щоб об’єднати зусилля довкола таких корисних розробок як виведені для пом’якшення води бактерії, або для біодеградації пластику на звалищах.

У 2013 році випускники іGEM започаткували компанію Synbiota у Торонто, що продає набори для генетичної інженерії за $ 395, які можна використати для перетворення бактерій флюоресцентними та іншими способами в рудиментарні форми життя. Зможете зробити собаку будь-якої породи самі?

Генна інженерія для людей

Давайте подивимося правді в очі: стійка до гербіцидів кукурудза і швидкорослий лосось зроблять набагато більше для приватних компаній, що володіють патентами на них, ніж для когось із нас. Але дослідники в усьому світі використовують ці технології для високих цілей. Ось деякі проблеми, які вони в даний час вирішують.

Американський каштан на межі вимирання. У Державному університеті Нью-Йорка вчені успішно вставили ген із пшениці в американський каштан, що робить його стійким до хвороб, які майже знищили усю деревну популяцію на початку 20 століття.

Американський каштан

Викиди метану з рисових полів. Генетики і біологи вищих навчальних закладів Китаю та Швеції разом із Міністерством енергетики США виявили, що введення гену з ячменю до рису має значний ефект у вигляді зменшення викидів метану при вирощуванні на 17%.

Дефіцит мікроелементів у Східній Африці. В Уганді дослідники виводять банани з підвищеним вмістом вітаміну А та заліза для подолання дефіциту харчової цінності продуктів, що спричиняє пов’язані з анемією смертельні випадки  серед вагітних жінок та затримку росту у дітей.

Негуманне розведення молочних корів. Застосовуючи технологію заміни генів TALEN, вчені з Університету Міннесоти видалили послідовність ДНК, що відповідає за ріст рогів у корів голштинської породи, замінивши їх на ген ангусської породи, що не мають рогів. Як наслідок, потомство голштинів уникне болісного процесу видалення рогів, що використовується для підвищення рівня безпеки робітників та захисту тварин один від одного.

Безрога корова

Називаємо речі своїми іменами

По той бік боротьби з маркуванням

На відміну від 64-х країн у всьому світі, Сполучені Штати не вимагають, щоб продукти, які містять генетично модифіковані організми, були марковані як такі. І якщо Майк Помпео доб’ється свого, все так і залишиться.

У березні 2015 року сенатор-республіканець із Канзасу створив білль H.R. 1599 — «Закон про безпечне і точне маркування харчових продуктів» (так званий SAFE Act), що відхиляє відповідні закони штатів, які зобов'язують позначення на продуктах вмісту ГМО (це штати Вермонт, Коннектикут і Мейн, що вже прийняли такі заходи, та ще майже 20 інших штатів, що розглядають їх). Прихильники SAFE Act, а серед них основна торгова та лобістська група харчової промисловості — Асоціація виробників продуктів харчування (GMA), — стверджують, що федеративні законодавчі рамки допоможуть уникнути сьогоднішнього ефекту «клаптичної ковдри» щодо вимог маркування, як це називає Помпео.

Законопроект має встановити добровільну федеральну програму маркування «Не-ГМО» та змінити існуючий процес затвердження, що робить його обов'язковим, а не добровільним. Наприклад, щоб біотехнологічні компанії могли консультуватися з Адміністрацією продовольства та медикаментів перед тим, як виставити на ринок нові продукти (нічого, крім консультації, не потрібно). Законодавство також вимагатиме маркування у тих випадках, коли продукти ГМО створюють потенційну небезпеку перенесення генів із виду, пов'язаного з алергією. Як альтернативу обов'язковому маркуванню продуктів GMA запровадила «ініціативу прозорості» (SmartLabel), в якій споживачі можуть сканувати QR-коди зі смартфонів або шукати продукти за назвою в Інтернеті, щоб отримати доступ до інформації про приблизно 350 характеристик товарів (наявність алергенів і т. д.).

«Компанії планують розкрити через SmartLabel, які продукти містять ГМО, а які ні, понад 20 000 найменувань буде введено до кінця 2017 року», — написав у листі до редакції New York Times Пем Бейлі, президент і головний виконавчий директор GMA, в 2015 році.

Прихильники обов'язкового національного законодавства про маркування, які називають білль Помпео абревіатурою DARK (Заперечення права американців на знання), стверджують, що ініціатива SmartLabel сприяє заможним громадянам, адже майже третина американців не має власних смартфонів, а також те, що технологія QR-коду загрожує конфіденційності споживачів. В липні минулого року H.R. 1599 передали до Палати Конгресу США. Жоден законопроект так і не подали в Сенат.

© За матеріалами modernfarmer.com, Kurkul.com, 2018 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus