Брендуй яблука й галушки: як працювати по-британськи в Україні?

327
0
IV Британсько-український агробізнес форум: «Сталий розвиток в агробізнесі»
ucab.uaIV Британсько-український агробізнес форум: «Сталий розвиток в агробізнесі»

Сталий розвиток у агробізнесі для багатьох вітчизняних аграріїв поки що звучить дещо абстрактно. Що таке сталий розвиток, навіщо він? Якими показниками його можна виміряти та яку користь він несе агровиробництву? Це перші запитання, які можна почути. Про сталий розвиток агробізнесу, його завдання та практичну користь йшлося на IV Британсько-Українському агробізнес-форумі, що проходив у рамках виставки Агро Весна 2018.

Посольство Великої Британії в Україні спільно з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» та компанією Baker Tilly виступили організаторами заходу, спрямованого на поглиблення британсько-української співпраці в аграрній галузі та ознайомлення українських аграріїв із сучасними ефективними методами ведення бізнесу.

Створення власних торгових марок та регіональних брендів

Відкрила форум Перший секретар Посольства Великої Британії в Україні Кеті Коттрелл. Вона висловила надію, що співпраця між країнами буде плідною та довготривалою, а також окреслила деякі перспективи співробітництва на найближче майбутнє.

Кеті Коттрелл

Плюси такої співпраці бачить і заступник міністра аграрної політики та продовольства України Ольга Трофімцева. Вона вважає, що інтерес британської сторони до аграрного сектору України відкриває нові можливості ефективного партнерства.

Читати по темі:  Фермерство по-британськи: коли кредит під 2,5 % — це катастрофа

Брендування власної продукції та створення торгових марок дозволить підвищити упізнаваність та популярність продукції на світовому ринку.

«Створення регіональних брендів та власних торгових марок — один із перспективних і пріоритетних напрямків для виробників сільськогосподарської продукції. Ми вже маємо певні напрацювання щодо відповідного законопроекту у цьому напрямку — стосовно географічних зазначень. Зараз у нас працює європейський проект за цією темою. Брендуйте такі речі, як вінницькі яблука, полтавські галушки. Брендуйте свою продукцію — це дуже цікава, високомаржинальна ніша, з якою можна працювати не лише у ЄС, а й виходити на інші перспективні ринки», — сказала Ольга Трофімцева.

Виступ Ольги Трофімцевевої

Рослинні рештки: додаткові кошти та крок до енергоефективності виробництва

Керівник департаменту зі сталого розвитку компанії Baker Tilly Олександр Баськов зазначив, що українські сільгоспвиробники наразі більше уваги звертають на фінансові показники, зокрема прибутковість виробництва. Проте останнім часом вже помітні позитивні зрушення у бік розвитку, реалізації енергоефективних проектів та нейтралізації негативного впливу на довкілля.

Олександр Баськов

«На прикладі минулого року ми бачимо, що саме сталий, збалансований, гармонійний розвиток, який поєднує різні аспекти ведення та розвитку бізнесу, є найбільш актуальним та перспективним. Проте багато хто в Україні просто не розуміє, що саме являє собою сталий розвиток, всі сфокусовані на фінансових показниках. Які ж поняття ми вкладаємо у сталий розвиток та які послуги у цьому напрямку надаємо? Це енергоефективні проекти, проекти відновлюваної енергетики (біомаса, сонячні енергетичні проекти), диверсифікація та відновлення земель, вплив компаній на соціальну та екологічну галузі, гармонізація українського законодавства з європейським, особливо щодо екологічних показників. Нормативний документ, що регулює діяльність агробізнесу з погляду «взаємовідносин із довкіллям», повинен лежати на столі у кожного керівника поруч із бізнес-планом», — розповідає фахівець.

Рослинні рештки, каже Олександр Баськов, є перспективною сировиною для енергетичного застосування. Найбільші перспективи має лушпиння соняшникового насіння, проте для його енергетичного використання потрібні потужності переробки та утворення цього лушпиння. На сьогодні під час переробки утворюється близько 1-1,4 млн т лушпиння соняшника, ці цифри свідчать про те, що такий матеріал має найбільші перспективи. Проте поки що половина цієї сировини йде на експорт, хоча могла б успішно використовуватися в енергетичних проектах всередині країни. Головною проблемою експерт називає саме відсутність достатньої кількості переробних потужностей та складну логістику.

Читати по темі:  Силос: Британський досвід в українських реаліях

Розповів Олександр Баськов і про біогазові комплекси, які, вважає, у найближчій перспективі будуть потрібні більшості малих і середніх агропідприємств.

«За своєю суттю біогазові комплекси відрізняються від решти проектів, що отримали «зелений» тариф. Хибно оцінювати цінність і окупність біогазових станцій тільки з точки зору продажу електроенергії за «зеленим» тарифом. Якщо так робити, то біогазові станції найменш привабливі порівняно з іншою біомасою, сонцем та вітром.  Біогазовий комплекс необхідно розглядати як ключову ланку в агротваринницькому комплексі, який замикає ланцюг і створює додану вартість для решти ланок: використання силосу, переробка відходів тваринництва і рослинництва, отримання біовідходів, отримання тепла. Попит на біогазові комплекси є, але ціна і неправильна оцінка бізнес-процесів убиває цей попит. Натомість комплексна оцінка всіх можливостей і ризиків показує, що в середньостроковій і довгостроковій перспективі малим і середнім компаніями без біогазових станцій не обійтися», — зазначив фахівець.

Розумні інновації для зменшення витрат у рослинництві

Суттєве скорочення виробничих витрат у рослинництві також можна розглядати як додатковий прибуток. До того ж оптимізація виробництва підвищує і прямі прибутки, а отже, агровиробники мають подвійну вигоду. Саме так пояснив головні плюси впровадження інноваційних технологій та точного землеробства інженер з транспортної навігації ТОВ «Урожайна країна» (МХП) Сергій Ярошенко.

Сергій Ярошенко

Він розповів присутнім про досвід впровадження інновацій у власному господарстві та про ті вигоди, які вдалося отримати завдяки цьому:

  • зниження витрат (у залежності від статті витрат та виду виконуваних робіт економія складає 10-35%);
  • контроль над усіма процесами, миттєве реагування на будь-які ситуації;
  • збір точних даних та підрахування всіх витрат на виробництво;
  • підвищення урожайності культур при зменшенні виробничих витрат на їх вирощування;
  • збільшення прибутку;
  • ввпевненість у результаті.

Щоб досягти таких показників, у господарстві запровадили систему точного землеробства: навігаційні системи, змінні норми витрат матеріалів (добрив, ЗЗР, насіння), диференційовані висів та внесення, підбір «індивідуального меню» для кожного поля. Адже доступність до усіх виконуваних операцій в реальному часі та мобільність реагування також є важливими факторами впливу на кінцевий результат.

Супутникові дані для кращого управління земельними активами

Про переваги застосування супутникового моніторингу та їхнє значення для оптимізації виробничих процесів говорять вже досить давно. На Британсько-Українському форумі цю тему підняла представник компанії Rezatec Оксана Кінг.

Деякі проблеми, що виникають у сільському господарстві, включають у себе подолання непередбачуваних погодних явищ, зокрема, посухи чи повені. Крім того, впливають на агровиробництво і довготермінова зміна клімату, зниження якості ґрунтів, необхідність контролювати вплив мінеральних добрив та пестицидів на навколишнє середовище та задоволення зростаючого рівня світового попиту на основну продовольчу продукцію. Одночасно аграріям потрібно подбати про створення стійкого ланцюга постачання. Щоб досягнути цього, необхідно оптимізувати виробництво.

«В Європі аграрії досягають результатів завдяки використанню даних та інноваційних напрямків сільського господарства. Вони знають, як керувати ресурсами і приймати виклики змін клімату. Тут у нагоді стає супутникова інформація. Ми беремо супутникові дані, поєднуємо їх з інформацією про погоду, а потім застосовуємо агрометеорологічні та біофізичні дані для точного прогнозування та оптимізації врожайності. На макроекологічному рівні точне прогнозування врожайності сільськогосподарських культур може полегшити несприятливі ринкові реакції у зв'язку з можливим дефіцитом продовольства. У кінцевому підсумку це сприятиме в дотриманні продовольчої безпеки», — розповіла Оксана Кінг.

А про британські інновації в бобових біологічних інокулянтах розповів представник компанії Legume Technology Брюс Найт. Цю компанію на українському ринку знають здебільшого завдяки інокулянту Легум Фікс (Legume Fix), який визнано продуктом високої якості для біологічної інокуляції. Брюс Найт розповів про нові препарати компанії та про важливість біологічної інокуляції для підвищення продуктивності вирощування бобових культур. Побачити продукцію компанії Legume Technology, як і продукцію ще 23 британських компаній, можна було на Британському національному стенді.

Тарас Висоцький

Загалом Британсько-Український форум показав головні напрямки, у яких варто рухатися вітчизняному агробізнесу. Як зазначив модератор заходу та генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький, нашим агровиробникам потрібно йти в ногу з часом та розвиватися, у тому числі й у напрямку «дружньої взаємодії» з довкіллям. Тільки так ми зможемо зайняти гідне місце на світовому ринку.

© Олена Басанець, Kurkul.com, 2018 р.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus
 

Матеріали до теми