Поле в господарстві «Тетяна 2011» (Київська область)

Мокра справа: Як фермери зустріли холодний і дощовий травень?

30 травня 2016 426 0

Дощ – завжди на радість будь-якому агроному. Але ще більша радість – коли і дощ, і тепло в міру. Цього року весна як ніколи щедра на зливи. Настільки рясно поливає українські поля, що подекуди фермери не знають як рятувати свої посіви, які не встигли до кінця обробити фунгіцидами. Або ж як бути із заплесканою землею, крізь шар якої важко буде пробиватися молодим паросткам. Про те, як виходять із ситуації і чи дійсно травнева погода ставить під загрозу врожай-2016 ми запитали у агрономів і фермерів з різних куточків України.

Не знаємо, за що хапатися

На Вінниччині у ТОВ «Хмільницьке» вирощують цукровий буряк, озиму пшеницю, кукурудзу, сою і соняшник. Зараз найбільше переймаються за стан пшениці, яка вже викинула колос. Адже тиждень тому мали провести обробку проти фузаріозу колосу, але не встигли цього зробити, бо кожен день ішов дощ. Тепер же, коли погода два-три дні дозволяє вийти в поле, не знають за що хапатися. Бо і цукровий буряк, і соя потребують обробки, а на кукурудзі почалися «зелені пожежі».

«Зараз ми вже ділимо: обираємо поля, де чекати нікуди, критична ситуація. Наприклад, переростає свою фазу кукурудза або дуже забиває сою бур’ян. На цих полях десь вносимо гербіциди, десь фунгіциди, подекуди проводимо комплексну обробку. Але знову пішли дощі, а на мокре листя вносити фунгіциди не можна. Відповідно, на деяких полях вже помічаємо ознаки хвороб на прапорцевому листі. Якщо ми не впораємося з цією проблемою, то це буде напряму впливати на клас зерна», – говорить виробничий директор ТОВ «Хмільницьке» Вадим Скрипник.

Ще кілька дощових днів і ситуація буде зовсім невтішною. Це навіть більше іміджева проблема, впевнений чоловік, бо коли поле хворе – репутація господарства псується. Зараз нормальний розмірений підхід до роботи змінюється тим, що в «пожежному режимі» намагаються встигнути все і одразу.

Вадим Скрипник

«Сьогодні ми мобілізуємо усіх працівників на обприскування. Це не так легко зробити. Адже треба підвозити людей, воду. До того ж є ліміт техніки», – каже чоловік.

Подібну ситуацію аграрій бачить і на сусідніх господарствах. Адже усі, хто займаються одночасно кількома культурами і мають озиму пшеницю, яка виходить в колос, зараз опинилися у схожих умовах.

«Для України дуже дивно, що і в Києві, і в Одесі, і у Вінниці – всюди вже два місяці ллють дощі. Такого ніколи не було, ми не звикли до цього», – говорить Вадим Скрипник.

Утім, змінювати підхід до роботи, збільшувати кількість техніки, розширяти штат чи вносити корективи до сівозміни на господарстві не будуть. Цей рік вважають форс-мажорним і сподіваються на те, що наступний сезон буде більш поблажливим. До того ж, зараз із проблемою більш-менш справляються.

«Цей рік показав, що техніка повинна бути у відремонтованому стані і постійно готова до роботи. Оце єдиний висновок, який ми зробили цього сезону», – зауважує Вадим Скрипник.

Не стільки дощі, як холодні ночі

Головного агронома ФГ «Дружба» Анатолія Шевченка не так лякає надмірна волога, як низькі температури. Адже саме це провокує безліч хвороб.

«Для соняшника 15 градусів тепла – це те ж саме, що для нас мороз 20 градусів. А особливо кукурудза, гарбузи, соя – це теплолюбові культури. Тому зараз проблема — саме холодні ночі. А якщо б був цей об’єм вологи і тепло на вулиці – то все б гарно росло. Хто не встиг обробити – то значить агрономи ледачі. Ми ж встигаємо. А у нас 7 тис. га землі і я один агроном», – говорить Анатолій Шевченко.

Якщо ж дощ не дає працювати позмінно і за графіком, працюють коли є змога навіть цілодобово, а потім відпочивають у період чергових злив. Навіть з нами агроном говорив із кабіни трактора, бо кожну хвилину використовує для роботи на полі. На жаль, від холоду вберегти посіви не можуть ніяк, тому сподіваються, що літо буде достатньо теплим.

«Немає такого рядна, щоб усю землю накрити, утеплити і спокійно спати. Ну є речовини, які знімають холодовий стрес, але вони дуже дорогі. Ми біологічний захист здійснюємо», – каже агроном.

Такий дощовий і прохолодний травень у будь-якому разі вплине на урожай, впевнений чоловік. Але детальніше про наслідки можна буде говорити дещо пізніше.

Бур’янам зелене світло

На ТОВ АПК «Насташка» вирощують озиму пшеницю, озимий ячмінь, ярий ячмінь, кукурудзу, соняшник, сорго і сою. Кажуть, майже всюди встигли завершити посів та здійснити обробку ЗЗР. Де-не-де дощ попромивав ґрунти, але загалом головний агроном господарства задоволений.

Олександр Осаковський

«Фунгіцидну обробку я встиг зробити, ще й після дощу повторив, бо температура пішла, хвороби розвиваються мегатемпами. Захист від бур’янів ми теж здійснювали, тому в принципі ситуація задовільна. Основні фінансові затрати – це додаткова обробка грунту. Бо, на жаль, коли йде дощ – росте бур’ян», – пояснює головний агроном ТОВ АПК «Насташка» Олександр Осаковський.

Для озимих пшениці та ячменю такий дощ тільки на користь, впевнений чоловік. Єдина проблема – «заплескана» поверхня грунту на сої, яка не може «проклюнутися» крізь щільний верхній шар.

«Ми дивилися індивідуально по кожному полю. Боронували землю там, де соя була ще не під верхом. Але на більшості площ вона от-от має сходити, тому цю процедуру вдалося виконати не всюди. Але на загальну картину це не вплине», – розповідає Олександр Осаковський.

Зараз агроном першочергово хоче завершити посівну на своєму господарстві і чекатиме чергового дощу. Говорить, у сусідів ситуації різняться: одні обсіялись до дощів, то тепер їм не нарадіються, а на іншому господарстві трактори майже два тижні стояли у полі, бо не встигли завершити посів. Чи не найгірше тим, у кого поля на схилах – дощ повимивав частину площ. Але від цього ніхто не застрахований.

Якщо ж дощі не припинятимуться і влітку – це завадить змолотити ярі зернові. А для інших культур опади будуть тільки плюсом. Єдине, що це може спровокувати нову хвилю бур’янів, але для боротьби з ними зараз є безліч засобів, тому це агронома не лякає.

Не опускати руки

Дуже рясні щоденні дощі виганяють з поля і трактористів фермерського господарства «Тетяна 2011», що на Київщині. Але агроном підприємства переконаний, що не так страшні бур’яни, які ростуть зараз із подвійною швидкістю, як хвороби, спровоковані надмірною кількістю вологи та теплом. Перш за все, фузаріоз колосу пшениці. Адже мікотоксини, які виділяються під час цієї хвороби, є отруйними і псують хлібопекарські властивості пшениці.

Олександр Сивогорло

«Тобто це буде не другий, не третій і навіть не четвертий клас, а чистий фураж. Тому цього року може бути проблема з якісною пшеницею. Бо такі дощі йдуть по всій Україні. Там, де ми вносили гербіциди, велика кількість опадів спровокувала промивання по профілю. Це коли грунтовий гербіцид промивається до кореневої системи і починається інтоксикація культурних рослин, пригнічення розвитку кукурудзи, сої, соняшника», – розповідає Олександр Сивогорло.

Псує погода і заготовки на корм. На господарстві два тижні не можуть досушити сіно, яке по-суті вже догниває. У такому випадку радіють, що не встигли скосити люцерну. Аналогічну ситуацію помічають і на сусідніх господарствах. Те, що погода не дає планувати роботу, змушує агронома гайсати щодня з поля на поле, намагаючись щось зробити там, де завершився дощ. То ж щодня проїжджає до 300 км. І це теж додаткові затрати.

«Погано як нема дощів, але зараз бачимо, що не дуже гарно, коли їх так багато. Ми пропускаємо фази внесення добрив і ЗЗР. Але живемо як є, адаптуємося. Доводиться оперативно реагувати на усі виклики Небесної Канцелярії. Треба наполегливо працювати і не опускати руки. Мобілізувати усі ресурси, використовувати кожну погожу днину. Якщо люди працюють – то все буде добре. А якщо нічого не роблять і сидять плачуть, що дощі йдуть – нічого гарного і чекати не слід», – резюмує агроном.

Без проблем не обійшлося

Головний агроном вінницького господарства «Ситковецьке» Олександр Печевистий схожу весну пригадує. Говорить, таке ж було років 5 тому. Але велика кількість опадів має як мінуси, так і плюси. Адже така погода дає налитися колосу. Єдине, за що переживають – щоб дощі дозволили зібрати урожай.

Олександр Печевистий

«Через погодні умови, що склалися зараз, пішли хвороби по зернових. Вносимо фунгіциди по пшениці та ячменю. Для кукурудзи ж це чудова погода. Але через затяжні зливи забитий грунт, тому розвиток кукурудзи середній. На соняшнику через зливи на схилах пішов змив грунтового гербіциду. Зараз починаємо мотижити соняшник», – розповідає Олександр Печевистий.

На сусідніх господарствах дощ суттєво повимивав площі, а подекуди навіть доводилося пересівати соняшник, бо не встигли вчасно зірвати кірку з грунту. Тому ситуацію на своїх полях вважають задовільною. Але реальну картину з посівами оцінюватимуть вже через два тижні. Зараз же борються ще й з бур’янами, яких на полях все більше з кожним днем, і остерігаються дощового літа.

«Якщо ж під час жнив у кінці червня – початку липня знову будуть дощі, ми можемо на пшениці навіть побачити таку хворобу, як ріжки, коли зерно проростає у колосі. Одного року таке вже було. Це головне, чого слід остерігатися. Але кілька невеликих дощів наприкінці липня будуть навіть дуже доцільними», – каже агроном.

Агрономи на дощ у травні не скаржаться

У 2011 році подібна ситуація вже була, згадує головний агроном «Волинь-зерно-продукт» Ярослав Мазуренко. Тоді дощ довго не давав комбайнам вийти у поле. Наслідки не забарилися: зерно проросло у колосі. Але на цьогорічні зливи скаржитися не збирається, бо навпаки задоволений станом усіх культур.

Ярослав Мазуренко

«Агрономи на дощ у травні не скаржаться. Давно я не бачив такої весни і такого гарного розвитку пшениці, кукурудзи, сої і цукрових буряків. А горох взагалі не порівняти з тим, що був торік. Посіви виглядають дуже добре, сьогодні ми чекаємо на чергові дощі, бо підживляємо пшеницю останній раз», – говорить Ярослав Мазуренко.

Щоб не сприймати дощ, як катастрофу, агроном радить правильно організовувати роботу на господарстві.

«Погода – це те, на що жоден з нас вплинути не може. Довкола цього завжди багато «танців з бубнами». Кожен хоче на це поскаржитися і всі свої робочі промахи списати на це. Ми повинні організовувати свою роботу дивлячись на ту погоду, яка є. На те ми і агрономи», – переконаний він.

Тим же, хто не встиг закінчити роботу в полях, Ярослав Мазуренко радить орендувати додаткові оприскувачі. Або ж використовувати авіацію у тому випадку, коли дощ закінчився, а зайти в поле ще не можна.

«Це не так дорого і дає змогу обробити поле. А взагалі потрібно організовувати техніку так, щоб максимально вона не стояла. Слідкувати за хронометражем. Можливо ви, наприклад, довго заправляєте оприскувач? Це тайм-менеджмент. А на погоду ми не впливаємо. Дощі в травні пройшли, то давайте їм подякуємо», – резюмує агроном.

Поки що ж дощі не зникають із синоптичних прогнозів, але наші фермери не втрачають оптимізму, чому можна лише позаздрити! Мабуть через те, що знають: «хто плідно працює, той матиме результат».

Вікторія Сумченко, Kurkul.com

Виконано за допомогою Disqus

Київ

- 1° ... - 3°

Вітер

4м/с

Опади

0мм

Вологість

84%

Матеріали за темою