Долар вгору, зерно вниз — як вибори у США вплинуть на агросектор України

Долар вгору, зерно вниз — як вибори у США вплинуть на агросектор України

4 листопада 2020 1230 0

Колонка редактора

alt

3 листопада о 14-00 за київським часом у США стартувало голосування на виборах наступного президента США, на якому народ країни обирає не лише між теперішнім президентом-республіканцем Дональдом Трампом та кандидатом від демократів Джо Байденом. Цей вибір багато аналітиків оцінюють значно вище — як можливий поворотний момент до змін у світовому балансі, вибір, який повпливає на економічну та політичну ситуацію багатьох країн. 

І Україна, що не сходила зі шпальт американських газет протягом передвиборчих перегонів, стане однією з країн, які найбільше перебуватимуть під впливом результатів цих виборів. Пояснимо детально.


Чому вівторок після першого понеділка листопада?

Невеличкий екскурс в історію, який покаже роль аграрного сектору навіть у визначенні дати виборів у США. Вибори президента у вівторок після першого понеділка листопада проводяться у США ось уже 175 років — від 1845-го. 

Листопад — це місяць, коли фермери завершують жнива і польових турбот стає менше, тому вони більш активно беруть участь у голосуванні. 

Також із наближенням зими до міст повертались ковпанчери (пізніше у книгах і фільмах їх назвали ірландським терміном ковбої). Це скотарі, які весь теплий сезон випасали стада на диких землях уздовж гір Аппалач, а з наближенням холодів приганяли худобу на продаж у міста. Вони продавали тварин і купували зерно та сіно для годівлі племінного стада протягом зими, після чого знову відкочовували до місця зимівлі.

Зерно і засолене м’ясо, а також бавовна, тютюн та інша продукція аграрного сектору були важливими експортними позиціями для Штатів, тому саме в листопаді на Східному узбережжі вирувало життя — портові міста були заповнені кораблями, що привозили імпортні товари та забирали натомість продукцію американських фермерів до Європи. Уздовж залізниць також працювали фермерські ринки, до яких саме в цей період осені з’їжджались на торгівлю поселенці з довколишніх земель.

Читати за темою: Аграрний мем-огляд США і Канади

Оскільки шляхи були поганими, то навіть до найближчої станції, де була виборча дільниця, дорога відбирала іноді цілий день. Оскільки неділя для більшості вірян була днем святим, то вирушати в путь у цей день не годилось. Середа ж була першим у тижні «базарним» днем, коли фермери однаково з’їжджались до міст на торгівлю, щоб продати вирощене першими за кращою ціною. Призначати вибори у цей день теж не годилось, оскільки всі фермери були зайняті розвантаженням/завантаженням товарів, укладанням та посвідченням угод, святкуванням вдалої торгівлі у салуні тощо. Більшість із них не дійшли б до дільниці. Тому Конгрес визначив вівторок оптимальним днем для голосування — часу на дорогу до міст достатньо, а фермери ще без грошей і тверезі ;)

Відтоді економіка та дороги у США змінились, а от традиції — ні.



Штати, що коливаються

У США є ряд штатів, які традиційно віддають підтримку тій чи іншій стороні протистояння і не змінюють власних поглядів. Кандидат від Республіканської партії має найбільші шанси виграти в більшості штатів Гірського Заходу та Великих рівнин (Айдахо, Вайомінг, Північна і Південна Дакоти, Монтана, Юта, Канзас, Оклахома, Небраска), Півдня США (Алабама, Міссісіпі, Луїзіана, Арканзас, Теннессі та Південна Кароліна), а також на Алясці. Натомість демократ найімовірніше перемагає в середньоатлантичних штатах (Нью-Йорк, Нью-Джерсі, Меріленд, Делавер), Новій Англії (особливо у Вермонті, Массачусетсі, Род-Айленді й Коннектикуті), штатах Західного узбережжя (Каліфорнія, Орегон, Вашингтон), а також на Гаваях.

Проміжні результати підрахунків станом на 4 листопада, 10:30 за Київським часом

Але є і штати, які вважаються «хиткими» - у них можлива перемога як однієї, так і іншої політичної партії, тому саме ці штати визначають зазвичай результати виборів президента.

Сайт виборчої аналітики FiveThirtyEight визначає такі хиткі штати:

  • Айова
  • Вірджинія
  • Вісконсин
  • Міннесота
  • Мічиган
  • Невада
  • Нью-Гемпшир
  • Огайо
  • Пенсильванія
  • Північна Кароліна
  • Флорида

Як бачимо, ці штати є переважно аграрними, або ж сільське господарство відіграє значну роль у їх економіці. Як, наприклад, штат Міннесота, де традиційними галузями економіки вважаються гірничодобувна та лісопереробна, але водночас тут знаходиться штаб-квартира найбільшої приватної американської компанії Cargill, яка є важливим платником податків, а також цей штат є одним із найбільших виробників біоетанолу з кукурудзи.

Тому, як не дивно, але саме голоси американських аграріїв у хитких штатах визначають, хто буде наступним президентом США.

Читати за темою: Як Дональд Трамп хоче знищити американське фермерство

Ставку на фермерів робить насамперед Дональд Трамп, який домігся виділення аграрному сектору у 2020 році найбільшої суми дотацій в історії США. Хоча зниження виробництва біоетанолу та скорочення внаслідок цього внутрішнього ринку кукурудзи, а ще торговельні війни з основними країнами-імпортерами сої та кукурудзи можуть зіграти на руку Джо Байдену.

Проміжні результати підрахунків станом на 4 листопада, 10:30 за Київським часом

Найважливішими серед хитких штатів є Флорида, Пенсильванія та Огайо, які дають найбільше голосів виборників. І перемога у цих штатах майже завжди означає перемогу на виборах в цілому. Зокрема, ще жоден республіканець не ставав президентом без перемоги у штаті Огайо. А останнім демократом, який переміг без штату Огайо, був ще Джон Кеннеді.


Як може змінитись політика США після виборів

Перемога Трампа. З приходом до влади Дональда Трампа виник новий термін — «трамполітика». Погляди та дії 45-го президента США разюче відрізнялись від усталених норм політики держави. 

Раніше США позиціювали себе захисником демократії, прав людини, свободи слова, віросповідання, верховенства права та були активним поборником політичної корупції у світі. Але саме Трампу вдалось зламати багаторічні традиції та перевести суспільний дискурс із зовнішньої політики на внутрішні проблеми американців, підігріваючи конфліктні питання та маніпулюючи суспільними групами на їх тлі.

Протягом каденції Дональд Трамп встиг відзначитись виходом США із Північноамериканської вільної економічної зони (NAFTA), виходом з Транстихоокеанського партнерства, яке було започатковане задля стримування економічної інтервенції Китаю, замороженням переговорів із ЄС щодо створення вільної економічної зони, торговельні війни з Китаєм, Мексикою, Канадою, Росією, Японією, Аргентиною та Бразилією, виходом із ВООЗ, Паризького кліматичного протоколу та іншими гучними розривами відносин.

Ці дії є частиною політики протекціонізму, яка має на меті захистити американського виробника від імпортних товарів, повернути виробничі потужності до США із країн Азії та Латинської Америки, створити робочі місця для американців, обмеживши доступ трудовим ресурсам сусідніх країн до внутрішнього ринку праці.

Руйнування старих союзів призвело до хаотичного перерозподілу світових сировинних ринків, особливо тих, де велику долю займали США, цінової нестабільності, нових торгових воєн між країнами, що вирішили використати цей момент для активної інтервенції на ринки. Зростання видобутку енергоносіїв у США, рекордне падіння цін на нафту, ріст вартості сої, чорних металів та інші стрибки сировинних ринків завдячують своєю появою в основному саме трамполітиці.

Читати за темою: Трамп махає качаном — прогнози USDA обвалюють ціни на зерно

Військові кампанії Трампа, примушування до миру через ракетні удари та жорстка позиція в Ірані, Ізраїлі, Тайвані та інших тривалих протистояннях також не додає стабільності ринку. 

Втім, на внутрішньому ринку США багато з цих кроків виявились успішними, на думку американців, і в короткостроковій перспективі сприяли зростанню добробуту «пересічного громадянина». Втім, несподівана пандемія COVID-19 примножила хаос у рази, показала недалекоглядність багатьох рішень та змусивши Трампа вдаватись до ще більш радикальних кроків.

Водночас ця політика змінила політичний баланс у світі - уперше за довгий час американці почали вбачати основним опонентом на світовій арені не Росію, роль якої зменшилась, а Китай, який дуже довго прагнув отримати статус одного з полюсів нового світового устрою. 

Європейський Союз, у відповідь на митні обмеження та спроби США диктувати правила поведінки, пішов на зближення із Росією. Лобіювання Німеччиною добудови Північного потоку-2 - яскравий тому доказ. Посилення регіональної ролі Туреччини, як наслідок політики Трампа у НАТО, лише прискорює процес зближення РФ та ЄС у боротьбі зі спільним економічним та політичним конкурентом.

Читати за темою: Тегеран 2020 — чим загрожує Україні протистояння США та Ірану

Переобрання Дональда Трампа на другий термін лише посилить ізоляціонізм та протекціонізм США - боятись втрати підтримки виборцями йому уже не буде потрібно, а головним завданням стане увійти до історії завдяки радикальним крокам та рішенням. Водночас не слід забувати, що разом із виборами президента у США відбудуться і парламентські вибори до Конгресу. За опитуваннями, демократи не лише збережуть більшість у Палаті представників, але і мають великі шанси отримати перевагу у Сенаті. Не слід забувати, що часто у штатах, де переміг кандидат у президенти від однієї партії, сенатором обирають представника іншої сторони. Таким чином обидві палати парламенту можуть бути налаштовані проти президента і ця конфронтація ще більше поглибить політичну кризу.

Перемога Байдена. Слід розуміти, що обрання президентом Джо Байдена не переломить ситуацію автоматично та кардинально. Так, скоріше за все він матиме більшість в парламенті, сформувавши так звану «Блакитну хвилю», тобто сконцентрувавши у руках демократів і законодавчу, і виконавчу гілки влади. Проте навіть такі можливості не дадуть ефекту, очікуваного багатьма його прихильниками. 

Почнімо з того, що всі торговельні союзи, політичні блоки та організації, з яких вийшли США за президента Трампа, формувались в умовах активних військових кампаній, Холодної війни чи повоєнного відновлення. Увійти двічі в одну і ту ж річку не вийде. Процес повернення США до інтеграційних світових процесів буде дуже тривалим, ускладненим світовою пандемією і відбуватиметься на геть інших умовах. 

Фактично у двосторонніх відносинах з більшістю геополітичних центрів США потрібно робити не просто косметичний ремонт, а мурувати новий фундамент, адже старий дав тріщини завдяки зусиллям Трампа, хоча і не лише його. Відбудова нового світового порядку має відбуватись довкола нових цінностей та меседжів, відповідаючи на виклики майбутнього.

Тут як ніколи світу буде потрібен лідер, здатний до прийняття несподіваних рішень, народження нових ідей та відстоювання своїх переговорних позицій. Навряд чи Джо Байден здатен виступити саме таким лідером. Його роль буде скоріше оперативно-рятувальною. 

Першочергові задачі, які потрібно буде вирішити президенту Байдену - примирення радикалізованого суспільства у США, повернення до діалогу зі старими торговельними партнерами, відновлення взаємної довіри між союзниками, боротьба з пандемією COVID-19 та утримання економіки на плаву. 

Скоріше за все, США повернуться до скорочення викидів парникових газів, чого від них вимагають ЄС, Канада та інші світові лідери, відбудеться скорочення видобутку енергоносіїв та посилення податкового тиску на великий бізнес. Водночас послаблення міграційної політики збільшить кількість закордонної робочої сили у США, зменшить її вартість та збільшить конкуренцію за робочі місця. 

Аналітики прогнозують також зниження вартості сировини та стабілізація котирувань, що виведе ринки принаймні у зрозумілу та передбачувану динаміку. Зокрема це буде стосуватись енергоносіїв, металу, аграрної продукції. Передбачається, що великі суми буде витрачено на соціальну політику, підтримку національних виробників, дотації, участь у міжнародних проєктах та допомогу союзникам. Усе це може послабити курс долара у довгостроковій перспективі та знизити прибутки аграрного бізнесу. Саме тому популярність Байдена базується переважно на підтримці населення великих міст, а не аграрних регіонів. Навіть у штатах, де незаперечно перемагає Трамп, округи у містах віддають перевагу Байдену і навпаки - у «блакитних» штатах сільське населення підтримує республіканців.


Що зміниться після виборів для України

Україна за президентства Трампа не дуже відрізнятиметься від України за президентства Байдена. Хоча після інавгурації нового президента США для неї однозначно зміняться умови гри, особливо у зовнішній політиці. Проте значно більший вплив на наше життя матиме поведінка теперішньої української влади і рішення ухвалені нею, аніж зовнішні обставини.

Однозначно Україну не оминуть увагою ні один, ні інший з можливих президентів США. Для Трампа українське питання - це тригерна точка, що нагадує про спробу імпічменту, а для Байдена є болючим кейс із власним сином Хантером, ніби-то замішаним у корупційному скандалі в Україні.

Враховуючи ці два кейси, ні Байден, ні Трамп на посаді президента не робитимуть різких розворотів та кардинальних у прямій підтримці України, аби їх не можна було запідозрити у необ’єктивному ставленні, корупції чи інших спробах вплинути на ситуацію всередині країни. 

Обидва кандидати у разі обрання продовжать підтримку України у війні на Сході через надання озброєння та іншої матеріальної допомоги, збережеться і консенсус щодо санкцій на адресу російських чиновників та компаній. Це потрібно обом кандидатам принаймні для підтримки у парламенті, який в даному питанні однозначно стає на бік України. Також продовжиться тиск Америки через МВФ та інші міжнародні органи на наш уряд і Верховну раду з метою проштовхування антикорупційних ініціатив. Адже за надану допомогу потрібно буде звітувати перед американськими виборцями. І якщо хтось і зможе позбавити Україну фінансової та матеріальної допомоги Штатів, то це буде не Байден і не Трамп, а, наприклад, суддя Вовк чи голова КС Тупицький.

Але на економічну ситуацію в Україні значно вплине політика США щодо видобутку корисних копалин, митна політика щодо продукції металургійного комплексу, зміна виробництва біоетанолу у США, розміри підтримки американських фермерів та двосторонні відносини між Штатами і Китаєм та Штатами і ЄС.

Скоріше за все, за президентства Трампа збережеться висока ціна на метали, що додасть для України валютних надходжень бюджету. Заплутана і непослідовна політика щодо торгівлі аграрною продукцією призводитиме до коливань на ринку зерна, олії, добрив та іншої аграрної продукції і ресурсів. Цей процес ми вже спостерігаємо останніми роками і подібні стрибки котирувань можуть продовжитись. Зростання ж видобутку нафти у США та їх політика щодо ОПЕК і ОПЕК+ скоріше за все призведе до подальшого плавного зниження цін на нафту, особливо на фоні тривалої пандемії COVID-19. Водночас очікується зміцнення долара і все більша його перевага у якості резервної валюти в очах українського населення.

За президентства Байдена очікується повільне входження сировинних ринків у більш передбачувану та стабільну фазу з одночасним зниженням котирувань. Падіння цін на метали, аграрну продукцію, енергоносії кимось сприйматиметься як негативний сигнал, хоча можливість планувати курс цін на зерно хоча б у короткостроковій перспективі для фермерів часто важить дуже багато.

Водночас Байден скоріше за все намагатиметься повернутись до тісної співпраці з ЄС, перш за все — із Німеччиною. Паралельно цьому його задачею буде відвернути Європу від тіснішої співпраці з РФ та зруйнувати можливий альянс Росії та Туреччини довкола будівництва трубопроводів через Чорне море. Скоріше за все, це буде досягатись новою «нафтовою війною» за підтримки Саудівської Аравії та інших країн ОПЕК. Тому можна очікувати ще швидшого падіння цін на нафту. Для аграріїв, які залежні від ціни дизелю, це може виявитись одним із плюсів такої політики.

Очікуване падіння курсу долара за президентства Байдена призведе з одного боку до нібито підвищення купівельної спроможності українських фермерів, адже імпортну техніку, насіння і добрива можна буде придбати дешевше, але водночас впаде і ціна продукції, а також знеціняться заощадження тих, хто тримав їх саме у валюті США.

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2020 р.

Виконано за допомогою Disqus