Олег Лукашик: Діджитал в агро — «наступного року» може бути пізно

28 травня 2021 317 0

Олег Лукашик, комерційний директор AgroOnline

До впровадження цифрових рішень у сільське господарство сьогодні готові не всі. Для декого ціна стає головною перепоною, хтось просто звик працювати із зошитом та олівцем, а комусь власні працівники не дають цього зробити. Олег Лукашик, комерційний директор AgroOnline, впевнений, що історія повториться, як з мобільними телефонами на початку 2000-х років — мине ще кілька років, і всі звикнуть та оцінять переваги «цифри». 

Як агроскаутинг полегшує життя фермерському господарству, чому люди — це основний ресурс у діджиталізації сільського господарства та як визначити «зайві» посади в агробізнесі — читайте в інтерв'ю для Kurkul.com.

Kurkul.com: Чи можливо взагалі звести управління всіма процесами сільгоспвиробництва в один екран цифрового пристрою?

Олег Лукашик: Програмне забезпечення, яке дозволяє це зробити, на ринку вже існує, та чи можна туди під’єднати абсолютно всі процеси відразу? Я б сказав, що ні. Загалом, усі системи, які пропонуються сьогодні, здебільшого вирішують окремі конкретні завдання.

Хтось вирішує завдання прозорості й управління земельним банком, хтось зосереджується тільки на карті урожайності, а хтось — на контролі техніки. І хоча нібито всі сільгосппідприємства займаються одним і тим же, внутрішні бізнес-процеси в кожного свої, сформовані певними обставинами та історією фірми.

Зробити систему, яка була б універсальною для всіх, наразі неможливо, перш за все, через психологічну неготовність багатьох працювати більш прозоро, так би мовити, під відкритим склом. Крім того, не всі власники готові до боротьби із саботажем із боку співробітників, що цілком ймовірно при впровадженні таких систем. Сьогодні в агробізнесі орієнтовно 70% господарств працюють по-старому і поки що не готові до змін.

Kurkul.com: Часто фермери говорять, що без особистого контролю і прямої присутності на всіх процесах важко контролювати роботу господарства. Наскільки можна замінити цифровим моніторингом особисту присутність?

Олег Лукашик: Це можливо. Для цього й потрібно впроваджувати цифрові технології. Якщо є можливість встановити датчики, які будуть контролювати певну частину роботи, прибираючи людський фактор, — це потрібно робити. Звісно ж, усі хочуть, щоб ці датчики коштували три копійки.

Насамперед потрібно відповісти на запитання, що ви хочете отримати, купуючи таку систему? 

Читати також: Ілля Жемелінський: Інвестиції в наші системи зрошення окупилися за один сезон

Ваговий контроль

Щоб залучати менше людей, щоб техніка працювала самостійно, щоб людський фактор не заважав бізнес-процесам. 

Наприклад, щоб оптимізувати посаду ваговика, потрібно встановити цифрові ваги і програмне забезпечення, яким можна віддалено керувати. Щоб водій вантажівки просто виконував вказівки на моніторі і документи на зважений вантаж він міг отримати автоматично, як чек будь-якого термінала чи банкомата.

Хтось прислухається і намагається це робити, попри різного роду спротив. А хтось говорить, що це — якийсь космос, і перераховує причини, чому це не працює.

Kurkul.com: Чи можливо сьогодні ставити завдання агрономам та механізаторам віддалено, на основі даних агроскаутингу?

Олег Лукашик: Агрономам — так, це будуть польові обходи. Така опція є не тільки в нашій програмі, але й в інших. А от механізаторам не вийде.

Усі хочуть, щоб їм просто приходило повідомлення про те, що він кудись має поїхати та щось зробити. І якщо саме завдання поставити таким чином — не проблема, то встановити чіткий маршрут віддалено в наших реаліях неможливо. Потрібно розуміти, що маємо в полях дуже погане інтернет-покриття. У багатьох господарствах його взагалі немає. Тому поки що це нереально саме через якість зв’язку.

Kurkul.com: Як загалом агроскаутинг допомагає контролювати стан полів? Які засоби необхідні для його організації?

Олег Лукашик: Для організації агроскаутингу потрібне програмне забезпечення, яке отримує супутникові знімки або фото з дронів. В системі AgroOnline доступний функціонал агроскаутингу, коли на основі супутникових знімків і індексу вегетації можна побудувати маршрут агроному. Також вбудована система звітності для агрономів, де є можливість привязувати фотографії зроблені агрономом до первної локації з описом проблеми або ситуації.

Читати за темою: Віктор Боровик: Система AgroOnline у дії — модернізуємо господарство на прикладі Grano Group

Супутниковий знімок поля

Українські компанії такого роду послуги, на жаль, не надають сьогодні, є іноземні варіанти, достатньо дорогі, орієнтовно $70/га. Це вузькоспеціалізоване програмне забезпечення, що дозволяє більш системно працювати з польовими обходами, швидше виявляти різного роду проблеми при вирощуванні сільгоспкультур.

Окрім самого сервісу, потрібен планшет для агронома і програмне забезпечення, що буде обробляти результати роботи для подальшого аналізу.

Kurkul.com: Іноді вся діджиталізація фермерського господарства зводиться до придбання дронів та візуального контролю посівів згори. Водночас фермери нарікають на низьку швидкість вивчення полів та недостатню інформативність. Як можна недорого, якісно і швидко отримати інформацію про стан посівів у цифровому вигляді?

Олег Лукашик: Якщо просто почати літати дроном — це вже буде непогано. Головне підходити до всього системно, не коли захотілося, а з конкретною періодикою. Тоді вже в середині сезону з’являються певні обсяги інформації, з якими можна працювати.

Нещодавно спілкувався з власником господарства, він говорить, що коли дивиться на індекс NDVI, то помічає майже пряму його залежність від складу ґрунту. Коли ми зробили аналізи ґрунту, то побачили, що на гарних ґрунтах культура росте краще і навпаки. Але це не можна вважати за аксіому, оскільки є ще фактори впливу.

Читати ще: Олег Фурманець: Ми були піонерами освоєння Полісся

Олег Лукашик на Дні поля DLG

Всю інформацію потрібно аналізувати, слід об’єктивно оцінювати кліматичні умови, стан ґрунту, кількість внесених добрив тощо.

Говорити, що «не було дощів і тому все погано», — це з розряду «творчих агрономів». Коли хороший врожай — вийди вперед, отримай нагороду. А коли поганий — відійди в сторону, хай власник посварить.

Наступний етап — це програмне забезпечення. Усі вже звикли працювати в 1С Бухгалтерії. Тепер потрібно звикати й до програм, що формують управлінські звіти. Просто скидати на комп’ютер фото з коптера — це не діло, потрібно їх аналізувати. Тож треба звикати довіряти ІТ-технологіям спочатку в маленьких питаннях, а потім усе більше й більше. Це еволюційний процес.

Хтось до цього ще не доріс і не готовий, а хтось цим активно цікавиться й бачить прямий зв’язок з ефективністю господарства. Коли купують трактор, виробництво збільшується на стільки-то відсотків, тому що цей трактор добре обробляє ґрунт, скорочує терміни польових робіт тощо.

Коли впроваджуються ІТ технології, то такої прямої залежності немає, оскільки вони здебільшого впливають на внутрішні бізнес-процеси, систематизують роботу господарства. Деякі питання почнуть вирішуватися швидше. Якщо менше часу витрачається, наприклад, агрономом на обхід полів, то тут усе просто: його час, середня заробітна плата — от вам економія в грошах.

Деякі говорять, що я це все одним махом швиденько куплю, а потім дивляться на прайс і швидко відмовляються. Тож починати, звісно, потрібно з малого.

Kurkul.com: Поява великої кількості даних про стан поля часто перетворює агронома на технолога, якому треба всього лиш застосувати ту чи іншу інструкцію, відповідно до вихідних даних. Чи буде з часом завдяки цифровізації агровиробництва нівельована професія агронома та значення агрономічної освіти?

Олег Лукашик: Як би багато людей цього не хотіло, але в нас не буде такого. Потрібно аналізувати дуже велику кількість вхідних даних, спираючись не лише на знання, а й на досвід. У найближчі 10 років штучний інтелект так не зробить.

Читати за темою: Андрій Капріца: Про українські системи землеробства скоро говоритиме весь світ

Kurkul.com: Як організувати систему звітності працівників сільгосппідприємства та інтегрувати її в систему цифрового управління господарством?

Олег Лукашик: Сьогодні є компанії, які можуть впроваджувати системи звітності, використовуючи наші стандартні шаблони, конструктори звітів та дані, що вносяться в систему AgroOnline.

Кожна компанія йде своїм шляхом. Хтось тримає ці дані тільки всередині системи, хтось частину даних інтегрує в 1С звітність. Але всі стикаються з завданням побудови шаблонів, оскільки той облік і та звітність, які були попередньо — це просто хаос. Бланки різні у всіх, інформація дублювалася. Те ж саме із впровадженням систем звітності — стало помітно, що деякі посади в ланцюгу господарства просто не потрібні. Таких людей звільнили або ж перевели на інший фронт робіт.

Систематизація спрощує та оптимізує діяльність господарства. Менше паперової роботи, прозора звітність, у кого є доступ до неї, звісно. Якщо є затверджений шаблон чи стандарт формування цієї звітності — легко поставити певні контрольні точки топ-менеджменту для перевірки звітів та оцінки роботи загалом.

Тому систему звітності організовувати потрібно однозначно.

Kurkul.com: Які інструменти варто використовувати при роботі з картами врожайності для відчутного результату, а не «щоб бути сучасним»?

Олег Лукашик: Карту врожайності можна отримати різними шляхами. Можна її вибудовувати на основі даних NDVI. Можна накладати на вже збудовану на основі NDVI карту дані з датчиків врожайності в жнива тощо.

Після отримання різних варіантів цих карт потрібно провести порівняльний аналіз та ідентифікувати ці дані. А після того, як карту вже побудували, потрібно переходити до карти ґрунтів, щоб розуміти, що відбувається в полі. Якщо там не робили ніколи аналізи, то потрібно розщедритись і таки їх зробити. Це дозволить з’ясувати, чи можна на цьому ґрунті отримати більший врожай, ніж за рік чи за два до цього.

Читати ще: Олександр Голомах: Інвестувати в інновації простіше, якщо певен, що земля в нас буде завжди

Тільки тоді ви будете мати реальні зрушення. Аналіз потрібен, щоб прийняти управлінські рішення для отримання кращого результату або його закріплення і відпрацювати цю технологію.

Kurkul.com: Як діджиталізуватися за правилом Парето?

Олег Лукашик: Тут усе просто. Оскільки 20% працівників завжди виконують 80% роботи на підприємстві, перш за все потрібно цих 20% найбільш лояльних і відповідальних діджиталізувати, а решта вже підтягнеться.

Тому починаємо з персоналу, оскільки саме люди наразі наповнюють системи будь-якими даними. Потім уже ця система на основі своїх алгоритмів видає зведений аналіз. У кожному разі, без людей система працювати не буде. І результат також аналізує людина.

Щодо капіталовкладень — це вже суб’єктивна річ для кожного окремого господарства.

На кожному підприємстві є свої сформовані зв’язки між співробітниками, сфери впливу тощо. Декому потрібно насамперед розібратися з технікою. Хтось активно займається тим, що впорядковує земельний банк. А агрономам, наприклад, набридло носити технологічні карти на папері. Тому тут усе індивідуально.

Kurkul.com: Наскільки зараз в Україні відчувається дефіцит спеціалістів, які налаштовують цифрові рішення для агробізнесу? 

Олег Лукашик: Дефіцит відчувається достатньо серйозний. Складається ситуація, коли агрофірма каже: «Зробіть мені цифрову платформу за $1 тис., а компанія відповідає: «Це можливо лише за $3 тис.». В підсумку сходяться десь посередині, а далі все, як у поганому кіно. Агрофірма думає, що за ціну, на яку сторгувалися, їм налаштують усе «під ключ», а компанія думає, що налаштує тільки половину за ці гроші. Виникають конфліктні ситуації. Це технічна сторона питання.

Інша сторона проблеми, коли справді ніхто не сперечається з ціною й розуміє, що це необхідно. А постачальник, коли впроваджує рішення, стикається з тим, що на підприємстві люди: а) не здатні навчатися; б) не хочуть це робити; с) відверто саботують процес інтеграції.

Читати також: Найбільша у світі платформа з продажу агропродукції — як працює Pinduoduo

Спроба звернення до керівництва дає короткочасний ефект, але як тільки компанія закінчила наладку, «повзучий саботаж» через кілька місяців може всю роботу звести нанівець.

Ми вже давно зрозуміли, що встановленням та налаштуванням системи все не закінчується. Потрібен чи не щоденний контроль, щоб цією системою користувалися. Щоденне навчання, консультування й щомісячна звітність топ-менеджменту про те, які виникають труднощі або проблеми в роботі. І тільки в такому випадку десь через півроку компанію можна «відпускати». Оскільки формується певна звичка працювати в системі, це вже не сприймається, як щось чуже, а стає «своїм» інструментом.

Тож впровадження цифрових рішень на підприємстві теж коштує окремих грошей. Не завжди компанія-покупець готова на такі витрати, оскільки не бачить прямої залежності та фінансової вигоди для себе.

Тому нам доводиться працювати, як певним місіонерам, які популізуть IT-технології. Тільки ми популяризуємо та роз’яснюємо особливості й тонкощі впровадження діджитал-рішень.

Я завжди наводжу приклад 2000 року, коли смартфон був предметом розкоші. Зараз це хороша річ, без якої деякі люди себе взагалі не уявляють. Так буде і з цифровими системами управління агропідприємством та ІТ технологіями, які застосовуються сьогодні.

Багато фермерів говорять, що ще не доросли. А я відповідаю, що вони втрачають реальний шанс почати свій ріст, коли кажуть: «Може, наступного року». Наступного року на їхньому місці може бути вже інша компанія.

За безкоштовною консультацією щодо впровадження діджитал-системи по управлінню агробізнесом звертайтесь за тел. +38 067 508 45 51 (Іванна).

Отримати безкоштовну персональну презентацію системи — за посиланням.


Підтримайте петицію про присвоєння посмертно директору та засновнику «Заводу Кобзаренка» Анатолію Кобзаренку звання Героя України за внесок у розвиток АПК.

Детальніше про те, як це зробити читайте у нашій новині.


© Андрій Яцина, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

+ 34° ... + 23°

Вітер

2.3м/с

Опади

0мм

Вологість

59%