Сумістити адвокатську практику в столиці з веденням 1000 га землі на Миколаївщині — непросте завдання. Але Сергій Пагер знайшов у цьому поєднанні гармонію та баланс: «Життя у великому місті, робота з документами, а потім приїжджаєш і працюєш з землею. Одне інше доповнює». Як керувати господарством на відстані? Чому в умовах війни фермер інвестує у вівчарство та виноробство? І як навчити дітей цінувати хліб у світі готових рішень? Саме це стало темою другої частини розмови з власником сільськогосподарського підприємства «ЛЕНДЛОРД ЮКРЕЙН». 

Нагадаємо, раніше ми говорили з Сергієм про виклики посухи на Миколаївщині та його стратегії виживання в умовах кліматичних змін.

---

«Мої діти знають, що хліб береться не з магазину»  

Kurkul.com: Як поєднуєте дві професії — юриспруденцію і сільське господарство?

Сергій Пагер: Цілком нормально. Життя у великому місті, столиці, адвокатська робота з документами, установами. Потім контраст — сільське господарство, коли приїжджаєш, працюєш з землею. Одне інше доповнює.

Юриспруденція, бухгалтерія, сервіси — це ті, хто проїдають кошти, не створюють доданої вартості. А от сільське господарство — це те, що ти створюєш, це виробництво. І саме воно створює додану вартість, економіку та майбутнє держави.

Kurkul.com: Окрім сільського господарства та юриспруденції ви батько чотирьох дітей. Чи залучаєте дітей до господарства?

Сергій Пагер: Так, мої діти знають, що хліб береться не в магазині. Старші, знають, що треба спочатку виорати землю, туди кинути зерна, потім комбайном зібрати, змолоти борошно, а потім спекти хліб. Діти їздять у господарство зі мною і я намагаюся їм це все показувати.

Kurkul.com: З такою зайнятістю, напевно доводиться делегувати значну частину процесів?

Сергій Пагер: Якщо не розумієш процесу, складно ставити задачі. Тебе легше надурити. Я не агроном, не можу перелічити склади інсектицидів чи гербіцидів, але розумію, що якщо потенціал врожаю закладаємо 5 т, то немає сенсу «втулювати» 300-400 л КАСу, як на Заході України. Знаю весь процес виробництва, беру участь у створенні технологічних карт. Робота з документами, пайовиками, договорами, всі фінанси також на мені. Але не заперечую того, що без команди я не досягнув би таких результатів.

Чому фермер обрав вівчарство для диверсифікації?

Kurkul.com: Розкажіть про диверсифікацію вашого бізнесу. Чому обрали тваринництво?

Сергій Пагер: Тваринництво завжди приваблювало нас. Ми зрозуміли, що можемо додатково «пропустити через тварин» своє зерно та отримати додану вартість. Ще у 2020-2021 рр. почали прораховувати варіанти з коровами, вівцями та птицею. Потім, зрозуміло, був початок повномасштабної війни й тільки торік ми знову повернулись до цієї теми. Якраз закінчилось будівництво всіх приміщень і ми придбали перших голів мериноландшафської породи. В стратегії хочемо вийти за 2-4 роки на 700 - 1000 голів продуктивного стада, яке даватиме приплід.

В довгостроковій перспективі плануємо виробляти м'ясо — проводити забій, розбір, фасування і продаж.

Kurkul.com: Чому обрали баранину?

Сергій Пагер: Вівці непримхливі, нормально зимують, основа раціону — трава. Баранини в Україні не так багато, а м'ясо хороше і корисне. На нього є попит. На Півдні, коли все працювало, особливо в курортній зоні, багато людей споживало баранину. Наше господарство розташоване за 120 км до Миколаєва та за 180 км до Одеси — логістично зручно.  

Читайте також: Вигідні і забуті — минуле і теперішнє вирощування нутрій в Україні

Kurkul.com: А додатково напрямок сироваріння не розглядали?

Сергій Пагер: Це можливо. Ми з сестрою минулого року пішли у виноробство — висадили виноградник. В перспективі, якщо буде вино, то можливе виробництво якогось сиру. Але в глобальній перспективі не розглядали. Зараз хочемо дійти до певної кількості поголів'я, орієнтація на м'ясо. Взагалі я бачу тренд на український крафтовий продукт.

Від зерна до вина

Kurkul.com: Що вплинуло на рішення інвестувати в новий напрям під час війни, як от виноробство?

Сергій Пагер: Життя продовжується і ми віримо, що в України буде гарне майбутнє. Можна було думати про щось за кордоном, але ми прийняли рішення розвиватись в Україні. Шукали ніші, які не зайняті та набирають тренди. 

Саме тому пішли у виноробство. Українці споживають багато вина, а виробляють значно менше, ніж до війни. Тому захотілося зробити щось якісне. Виноробство — це більше не про гроші на даному етапі, а як хобі для душі. Якщо хобі переросте в те, що приноситиме кошти — це буде ідеально.

Kurkul.com: Розкажіть про ваш виноградник.

Сергій Пагер: Два сорти купували в Одесі — Каберне і Шардоне. Ще 2 сорти цього року я особисто привіз з Італії — Піно Нуар і Совіньйон. Відтак у нас чотири сорти: два червоних, два білих на 3 га. Висадили навесні 2023 року. Думаємо, що на наступний рік вже зберемо врожай з експериментальних 200-300 кущів для тестового виробництва. Але повноцінний врожай чекаємо через 2 роки. 

Зараз працюємо над розвитком кореневої системи. Всі плоди, які зав'язуються, обриваємо, щоб не витрачалась енергія на формування плоду.

Kurkul.com: Як виноград на Миколаївщині витримує спеку?

Сергій Пагер: Є неоголошене правило серед виноробів — лозі має бути некомфортно працювати, і тоді вона дає найякісніші плоди. Хотілося зробити щось у такому ж контексті, але зараз задумуємося про полив, бо швидкість росту винограду не відповідає тій, яка має бути. Дефіцит вологи виноград переживає дуже складно. Можливо, доведеться поливати в критичні моменти.

Kurkul.com: Чи реальна історія з поливом?

Сергій Пагер: Зрошувальні системи, канали знаходяться ближче до Херсонської обл. В нашому регіоні доступу до води немає. Щоб полити, треба десь воду взяти. Це має бути державна програма, яка будуватиме меліоративні магістралі, з яких ти можеш взяти воду.

Робота «в білу» приносить додаткових 3-4 тис. грн/га 

Kurkul.com: Як юрист на що рекомендуєте звернути увагу фермерам щодо захисту свого бізнесу?

Сергій Пагер: Насамперед я завжди всіх закликаю працювати в «білу». Торік ми з партнером по трейдингу переконали велику кількість фермерів, які працювали з готівкою, реєструвати ФОП або ФГ. Це приносить додатково 3-4 тис. грн/га. Адже, коли фермер купує посівний матеріал, ПДВ закладено — він його тратить, але не отримує назад. Якщо продає, то без ПДВ. Відповідно теж недоотримує. Офіційних доходів не показує. А так ти користуєшся ПДВ і в перспективі є можливість доступу до дешевших коштів, компенсаційних програм, кредитів і т.д.

Друге, це має бути порядок з документами. Мають бути чітко зафіксовані земельні відносини, активи — техніка, елеватор, корівники, вівчарні, майстерні чи інше залежно від специфіки.

Kurkul.com: Чи бачите тенденцію, що фермери переходять на легальну роботу?

Сергій Пагер: Молоде покоління більш схильне працювати офіційно. А старше покоління часто уникає цього: «Де я візьму бухгалтера? Бухгалтер — це дорого». Але насправді ведення ФОПа — це 1-2 тис. грн на міс. І я раджу це брати до уваги навіть тим фермерам, в кого умовних 10-20 га. Адже господарство — це актив. І якщо фермер захоче його продати, прокредитувати, вийти з нього — воно матиме вартість. А якщо в тебе все «на словах» — то нічого не матимеш.

Kurkul.com: Без яких трьох речей не обійдеться сучасний фермер?

Сергій Пагер: Сучасний фермер не обійдеться без землі, без грошей і без команди. Коли є вибір інвестувати в землю, будувати ангари чи купувати техніку, я однозначно віддам перевагу тому, щоб добирати земельний банк. Техніку можна найняти, зберігати також на стороні. А ще з урахуванням рукавів для зберігання, будівництво ангара може і почекати.

Читайте також: Відмовляємось від соняшнику — що сіють на Півдні України

Kurkul.com: Чи плануєте нові напрямки інвестицій?

Сергій Пагер: По своєму складу характеру не можу займатися чимось одним, постійно хочеться пізнавати нове. Ми розвивали напрям логістики зерна, але зараз скорочуємо, залишаємо тільки для себе. Трейдинг працює трохи, але він прив'язаний до врожаю. А цього року в нашому регіоні врожаю немає.  Зараз дивлюся в бік сонячної енергетики. Я не з тих людей, які просто проінвестували й чекають 3-5% дохідності. 

Kurkul.com: Дякуємо за розмову. Успіхів вам!

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2025 р.