Павло Каленич: головне — відчути потенціал своєї землі

1168
0
Як створюється соціально відповідальний агробізнес, або Павло Каленич про успіхи «Агрофірми «Ольгопіль»
Як створюється соціально відповідальний агробізнес, або Павло Каленич про успіхи «Агрофірми «Ольгопіль»

«Бізнес повинен бути в гармонії з красою, культурою, духовністю. Особливо в селі» — із таким життєвим кредо живе й працює знаний фермер із Вінниччини Павло Каленич. Більше 22 років тому він очолив господарство, яке нині носить назву СТОВ «Агрофірма «Ольгопіль», тож впродовж цього часу фермер повною мірою розвивав агробізнес у відповідності до власних принципів.

Павло Каленич каже, що до кожної справи в селі долучилася «Агрофірма «Ольгопіль» і це йому як керівнику приносить величезне задоволення. Крім того, що підприємство є основним платником податків до місцевого бюджету, багато різних проектів у селі реалізують саме за фінансової підтримки Павла Євгенійовича.

У будь-якому випадку соціально відповідальний бізнес — це все одно, у першу чергу, бізнес. Тож чого ж вдалося досягнути в цьому напрямку Павлу Каленичу й «Агрофірмі «Ольгопіль», хто традиційно допомагає аграрію отримувати хороші врожаї та які плани в підприємстві на найближче майбутнє? Читайте далі.

Ольгопіль, виклик прийнято!

Колись в Ольгополі успішно працював великий колгосп, який беззмінно був «передовиком» сільськогосподарського виробництва району та області. Однак після здобуття Україною незалежності у господарстві поступово виникали серйозні складнощі… І коли в лютому 1997 року головою вже реформованого КСП «Україна» обрали Павла Каленича, то починати свою трудову діяльність тут йому довелося заледве не з нуля.


До цього часу він здобув солідний досвід у сільгоспвиробництві, адже з 15 років працював на тракторі. У 1984 році з відзнакою завершив навчання в Уманському сільськогосподарському інституті, здобувши вищу освіту за спеціальністю учений-агроном. Починав працювати в селі Жабокричка Чечельницького району як обліковець на тракторній бригаді, далі став начальником загону, «доріс» до заступника голови колгоспу і, зрештою, очолив це господарство. У 1990 році очолив інший колгосп у селі Стратіївка неподалік.

 Павло Каленич, керівник СТОВ «Агрофірма «Ольгопіль»

На ці «буремні» роки припала унікальна для Павла Євгенійовича подія, яка відіграла важливу роль у його становленні як прогресивного господарника. У 1992 році йому випала можливість пройти піврічне стажування в Німеччині, де разом із колегами Павло Каленич вивчав соціальну ринкову економіку.

«Німці поставили мене з голови на ноги і я почав мислити трішки по-іншому, інакше дивитися на агробізнес у цілому, на приватну власність, на соціальну відповідальність! Повернувся додому й почав впроваджувати реформи у господарстві. На той час наші люди були ще не готові до тих реформ і новітніх технологій, але мене це не зупинило», — згадує Павло Каленич.

Читати за темою: Дмитро Мамалат: Треба берегти те, що до нас будували роками

Принагідно директор згадує про давній візит у головний офіс у м. Леверкузен та на заводи компанії Bayer під час свого німецького стажування. Павло Євгенійович каже, що тоді ця компанія надзвичайно вразила його своєю культурою виробництва агрохімії і підходами до своєї справи. Вразила настільки, що нині в рослинництві в «Агрофірмі «Ольгопіль» використовують близько 70% препаратів саме виробництва Bayer!

Багатозадачність у дії

Ольгопільське підприємство, яке очолив Павло Каленич, у 2000 році реорганізували — так де-юре народилася «Агрофірма «Ольгопіль».

Нині на підприємстві працюють близько 140 людей. Свого часу на допомогу Павлу Євгенійовичу в господарстві прийшли дружина та дві доньки — Роксолана і Оксана, а не так давно до сімейного бізнесу долучилися зяті Володимир Цвігун та Володимир Решетник. Тож Каленич-старший мріє передати свою справу дітям та онукам у майбутньому.

«Агрофірма «Ольгопіль» обробляє приблизно 5 тис. га землі, на яких вирощує озимі і ярі пшеницю, ячмінь, ріпак, а також сою, кукурудзу, цукрові буряки, овес, високоолеїновий соняшник.

Крім товарного виробництва зерна, господарство займається насінництвом і є базовим господарством Інституту фізіології рослин та генетики НААН України із виробництва насіння зернових культур. У 2008 році «Агрофірма «Ольгопіль» була атестована як елітне насіннєве господарство. Два роки потому тут придбали комплекс німецького обладнання та ввели в експлуатацію власний насіннєвий завод. Якість товарного зерна та насіння у агрофірмі перевіряють у сертифікованих лабораторіях.

«Я сам агроном і не зовсім уже й поганий. Прекрасно знаю, що все починається з насіння: яке буде насіння, таким буде розвиток! Ми підійшли до цього серйозно, бо не хотіли готувати насіння «кустарним» способом, та для того потребували професійної технології», — розповідає директор.

Сучасна лінія потужністю 70 т/день дозволяє виконати весь комплекс робіт щодо підготовки насіння: від очистки, обробки фунгіцидами, інсектицидами, стимуляторами росту та добривами до фасування в біг-беги. До слова, для обробки насіння у переважній більшості тут використовують фунгіциди та інсектициди Bayer. Як відмітив Павло Каленич, дія цих препаратів уже давно перевірена на практиці і дозволяє відмінно захистити насіннєвий матеріал від збудників основних хвороб основних сільгоспкультур.


Підготовку якісного насіннєвого матеріалу із чистотою 99% і схожістю вище 92% та його протруювання одразу на заводі «Агрофірми «Ольгопіль» називають своєю серйозною конкурентною перевагою. Павло Каленич відмічає, що цю ідею взяв на озброєння за кордоном, де фермери без сумнівів купують оброблене насіння і позбавляють себе «головного болю» в роботі з насіннєвим матеріалом. Тобто сільгоспвиробнику залишається просто придбати насіння та дотриматися обов’язкових технологічних вимог посіву й обробітків.

У господарстві на насіння вирощують 13 сортів озимої пшениці, також по кілька сортів озимого ячменю, гороху, сої, ярих пшениці й ячменю, гороху, сої.

«Наша агрофірма цілком може конкурувати з будь-якою іншою насіннєвою компанією в Україні щодо виготовлення та реалізації насіння зернових культур, сої, гороху. Торік ми продавали вирощене й дороблене у нас насіння в 17 областей України. Стараємось зробити власний почерк щодо якості матеріалу та комфортної співпраці», — усміхаючись, каже Павло Євгенійович.

Павло Євгенійович додає: щороку на полях «АФ «Ольгопіль» для експерименту закладають демоділянки, на яких висівають від 50 до 80 сортів та гібридів  різних культур і вивчають їхній потенціал врожайності.

За словами Павла Каленича, його підприємство має достатньо власних потужностей для зберігання виробленого зерна. Нещодавно в агрофірмі збудували механізований і сертифікований елеватор, який може вмістити  22 тис. т. Загалом, на підприємстві можуть одночасно зберігати близько 40 тис. т продукції.


Крім того, у господарстві велику увагу приділяють переробці своєї продукції, тож тут повноцінно функціонує млин, крупорушка, олійня та пекарня.

Залізні помічники

Подбали в «АФ «Ольгопіль» про повний комплекс сільгосптехніки, який використовують для різних робіт у полі, і не тільки. Колись тут люди працювали на застарілих комбайнах чи тракторах, нині цим машинам на зміну прийшли сучасні потужні машини. Для роботи за технологією mini-till, яку практикують в Ольгополі при вирощуванні озимих зернових, використовують дискатори Vaderstad і «Велес-Агро». Для посіву ранніх ярих застосовують класичну технологію і працюють за допомогою тракторів New Holland або John Deere, агрегатованих із плугами Lemken, культиваторами Will Rich. Для посіву культур є сівалки Monosem, Horsch i Vaderstad, а для догляду за ними — самохідні обприскувачі John Deere та Hardi. Збір урожаю проводять за допомогою високопродуктивної техніки — комбайнів John Deere і New Holland.

У господарстві є власний автопарк вантажних автомобілів КАМАЗ і DAF, що дозволяє «закрити» низку логістичних питань у ланцюжку «поле-господарство-клієнт». Допомагають також у роботі і власні навантажувачі. До прикладу, як каже Павло Євгенійович, наявність укомплектованого техпарку дозволяє щодня приймати з поля близько 1,5 тис. т зерна.

«Вважаю, що в нас створена хороша матеріально-технічна база. Ми практично повністю забезпечені всією технікою для підготовки ґрунту, посіву, догляду, збирання, прийомки, зберігання, транспортування в порт. Такий замкнутий цикл допомагає точно проконтролювати всі процеси на виробництві», — каже Павло Каленич.

До тваринництва по-особливому

Крім рослинництва, в «АФ «Ольгопіль» вирощують свиней (500 голів) для виготовлення постачання м‘яса власній їдальні, бенкетному залу та готелю. Є в агрофірмі і рибне господарство — у ставку площею 70 га розводять риб. Острівець «Тузла-2» посеред ставка облаштовано під зону зеленого туризму.


Загалом, у Павла Євгенійовича великі плани щодо розвитку українського села. Фермер поступово розширює географію агробізнесу: у сусідньому Каташині свого часу він заснував підприємство ТОВ «Україна-О». Цьогоріч на їхній базі стартував унікальний проект — поряд із молочно-товарною фермою запрацював невеликий переробний завод із виробництва молочної продукції ТОВ «Villa Milk», а також міні-готель.

Читати за темою: Микола Сільчук: Правильний напрямок у тваринництві допоміг врятувати господарство

Це буде свого роду вілла, тобто «заміський або сільський будинок», у якому можуть оселитися всі охочі та на власні очі спостерігати за всім циклом виробництва молока, адже з одного боку міні-готелю видно поле, де вирощують і заготовляють корми для корів на фермі, а з іншого — саму ферму та переробний цех. І найголовніше, що цю «віллу молока» завдяки її розташуванню в серці мальовничого Національного природного парку «Кармелюкове Поділля» планують внести в туристичний маршрут Вінницької області.

Молоко від 230 дійних корів буквально за лічені хвилини доставлятимуть до переробного заводу європейського зразка. А протягом нинішнього року тут запрацює роботизована молочна ферма ще на 140 голів ВРХ. Усі виробничі процеси будуть автоматизовані, вплив людського фактору виключений, тобто на фермі отримуватимуть молоко найвищої якості, що відповідає всім вимогам та в перспективі зможе конкурувати на всеукраїнському та європейському ринку


У новозбудованому переробному цеху планують виготовляти високоякісне молоко, кефір, ряжанку, масло, йогурти та м’які сири під власною торгівельною маркою «Villa Milk».

Як розповів керівник заводу Віталій Істратов, особливістю виготовлення продукції на заводі «Villa Milk» є те, що її робитимуть термостатним способом, тобто сквашування молока та дозрівання кисломолочних продуктів відбувається безпосередньо в споживчій тарі. Для цього ємності (пакети, відерця, стаканчики) поміщають у термостатну камеру, де їх витримують у необхідному температурному режимі протягом кількох годин.


Перевага такого кефіру чи йогуртів полягає у кращих смакових властивостях у порівнянні із традиційним методом виготовлення.

 Віталій Істратов, керівник Villa Milk

«Наша концепція передбачає те, що в нас є свої угіддя, свої корми, своє поголів’я корів і, однозначно, сировина, тобто молоко. То гріх не мати свою переробку на місці. А якщо підійти до цього креативно, то можна створити унікальний для України бізнес-проект, що ми і зробили», — зазначає Віталій Істратов.

Читати за темою: Анджел Абуело: Хочете підвищити продуктивність молокоферми — приділіть увагу телятам

Скажи, хто твій друг

Директор «АФ «Ольгопіль» Павло Каленич, спираючись на власний досвід, каже, що для оптимальної життєдіяльності його господарства існує «планка» врожайності. Наприклад, стандартна врожайність озимої пшениці в зоні, де працює підприємство, має становити не менше 6-7 т/га, кукурудзи — 9-10 т/га, цукрових буряків — від 50 т/га, соняшнику і ріпаку — від 3,2 т/га. Відштовхуючись від бажаного результату (а в душі прагнучи їх перевершити), агрономи  розробляють агротехнічні карти для кожної вирощуваної культури. А сам Павло Євгенійович каже, що секрет успіху «Агрофірми «Ольгопіль» полягає в чіткому дотриманні технології.

Павло Каленич з представником компанії Bayer

«Важлива мета «АФ «Ольгопіль» полягає у збільшенні виробництва якісної сільськогосподарської продукції при зниженні витрат на її виробництво. Для мене завжди головне якісний препарат, відношення компанії, супровід цих препаратів і можливість побачити їхню корисну дію в реальному житті», — переконаний Павло Каленич.

Отож, для того щоб господарство змогло виростити на своїх полях хороший урожай та отримати з цього прибуток, потрібно кілька важливих складових. Зокрема, без налагодженої системи добрив і захисту рослин навряд чи вдасться отримати бажаний результат.

Надійним партнером ольгопільських аграріїв у напрямку досягнення запланованих результатів є компанія Bayer. Свій вибір директор Павло Каленич пояснює тим, що на власні очі свого часу побачив, як працює ця компанія в німецькому Леверкузені. А нині її фахівці майже щодня своєю відданою роботою підтверджують відповідність оголошеній місії міжнародного агрохімічного гіганта.

«Компанія Bayer зі своїм «дойче орднунг» (із нім. Deutsche Ordnung — німецький порядок, ред.) приємно дивує якістю препаратів та їхньою ефективністю, а також своєю клієнтоорієнтованістю. Препарати, звісно, недешеві, але я з більшим задоволенням віддам перевагу оригінальним продуктам, адже точно знаю, що сплачую за якість і матиму відмінний результат», — переконаний фермер.

Павло Євгенійович каже, що дуже цінує роботу регіонального менеджера Bayer  Дмитра Бандровського, адже систему захисту на полях вони розробляють фактично спільними зусиллями.

«От я знаю Дмитра давно. Якщо він із кожним господарством так відмінно працює, як із нашим, то у мене виникає таке питання: «Діма, коли ти спиш?», —усміхаючись каже директор агрофірми.

Дмитро Бандровський, регіональний менеджер компанії Bayer

Крім того, у міжсезоння, коли є своєрідне затишшя в польових роботах, агрономи й інженери «Агрофірми «Ольгопіль» регулярно відвідують Зимові конференції та Майстер Класи Bayer. Та навіть влітку ольгопільські аграрії їздять обмінюватися досвідом на АгроАрени і вивчають результати демонстраційних досліджень, щоб взяти корисну інформацію собі на озброєння.

«Наші спеціалісти їдуть на такі заходи, щоб набиратися того європейського позитиву та вдосконалюватися із дня на день. Бо якщо хочеш бути кращим, то треба робити все для цього. Сучасна наука не стоїть на місці і ми повинні постійно вчитися, щоб залишатися лідерами», — запевняє директор підприємства.

Практика, практика і ще раз практика

Директор наголошує, що перед його господарством лежить удвічі більша відповідальність за вироблену продукцію, адже тут мають виробляти не лише якісне товарне зерно, а й відмінний насіннєвий матеріал. І його діловий «почерк», про який Павло Євгенійович говорив раніше, базується на тому, що вся система захисту культур забезпечує ідеальну чистоту зерна й насіння від збудників різних хвороб.

«Наше підприємство є елітнасінгоспом із вирощування озимих і ярих зернових колосових культур. Технологія вирощування якісного насіннєвого матеріалу суттєво відрізняється від вирощування товарного зерна. Тут є своя специфіка роботи, включаючи підготовку ґрунту, внесення добрив, захисту, збирання, і ця справа потребує особливих знань, умінь, професіоналізму», — пояснює головний агроном «Агрофірми «Ольгопіль» Іван Діхтяр.

Головний агроном додає, що останні зміни агрокліматичних умов сприяють стрімкому поширенню багатьох фітопатогенів, відтак сільгоспвиробники повинні максимально захищати рослини на полях. Відмова від повноцінного фунгіцидного, гербіцидного й інсектицидного захисту — це «шлях у нікуди».

Іван Діхтяр, агроном «Агрофірми «Ольгопіль»

Отож, коли мова йде про вирощування озимих, то в «Агрофірмі «Ольгопіль» ретельно готуються і захищають рослини з осені. Саме насіння озимої пшениці та ячменю перед посівом протруюють препаратом Ламардор® Про в нормі 0,5-0,6 л/т. Цей обробіток доповнюють також інсектицидним захистом — препаратом Гаучо®Плюс, стимуляторами росту й мікродобривами. Це дозволяє рослинам у перших фазах розвитку уникнути зайвих проблем із хворобами чи шкідниками та направити всі зусилля на формування потужного стебла й кореневої системи в ім’я майбутнього врожаю.

Під посів традиційно вносять комплекс NPK відповідно до результатів хімічного аналізу ґрунту та з урахуванням виносу поживних речовин кожною культурою.

Восени 2018 року, коли озимі увійшли у фазу кущення, то на поля додатково внесли фунгіцид Фалькон®. Цей препарат має профілактичну і лікувальну дію з добре вираженим «стоп-ефектом».  Тож директор Павло Каленич каже, що це відмінна інвестиція в майбутній врожай, адже така обробка гарантує безпеку культурам при перезимівлі та навесні в період відновлення вегетації.

Протягом сезону в господарстві проводять три основні фунгіцидні обробки озимої пшениці для того, щоб отримати повноцінне здорове насіння. У період кущення вносять Фалькон® або Дерозал® з Імпактом. Проти бур’янів тут використовують гербіцид Гроділ® Максі. У фазі прапорцевого листа проводять обробку посівів препаратами  Солігор® або Медісон®. Вибір системи захисту залежить від потенціалу посіву.Також у цей період проводять листове підживлення. І коли озимі входять у фазу колосіння вносять фунгіцид Тілмор® або Фолікур®.

Читати за темою: Особливості правильного застосування рістрегуляторів для зернових

Озимий ячмінь в «Агрофірмі «Ольгопіль» — культура стратегічна, оскільки вирощують його винятково на насіння. Технологія вирощування озимого ячменю аналогічна для інших колосових культур і, в основному, складається із препаратів компанії Bayer. Відмінності в системі фунгіцидного захисту полягають у підборі препаратів, що борються з хворобами, характерними більшою мірою для ячменю.

«Протягом 5 років для фунгіцидних обробок озимого та ярого ячменю використовуємо препарат Авіатор®Xpro, який успішно справляється з листовими плямистостями, іржастими хворобами та борошнистою росою. Ми протягом вегетації ячменю внесли цей фунгіцид двічі і можемо бути спокійними: усі імовірні проблеми «познімали». Також додаємо морфорегулятор Церон®, за допомогою якого коригуємо висоту й товщину стебла. Адже зазвичай ця культура має слабке стебло та крупний колос і схильна до вилягання», — розповідає Павло Євгенійович.

Ріпакова естетика

Велику увагу приділяють в господарстві вирощуванню, як каже головний агроном Іван Діхтяр, дуже непростої, але з великим економічним потенціалом культури — озимому ріпаку. Спеціаліст каже, що основна складність і головна задача у цьому випадку — отримати сходи цієї культури в умовах зони нестійкого зволоження, де працює агрофірма. Крім того, протягом останнього десятиліття знову-таки зросла кількість хвороб і шкідників озимого ріпаку. Якщо колись вистачало однієї комплексної обробки на період вегетації, то в наш час аграріям необхідно провести мінімум 5-7 таких захисних  обробок.

Іван Діхтяр розповідає, що в «Агрофірмі «Ольгопіль» по-особливому підходять до захисту озимого ріпаку. Восени, коли ріпак увійшов у фазу 5-6 листків, вносять фунгіцид Фолікур®. Цей препарат інгібує ріст рослин, захищає від низки хвороб і фактично допомагає підготувати рослини до зимівлі. Кратність обробок, за словами головного агронома, напряму залежить від погодних умов та стану озимого ріпаку й може дорівнювати двом і більше внесенням.

«Потрібно дуже пильно стежити за поширенням шкідників на озимому ріпаку. Буває так, що стеблові прихованохоботники, ріпакові квіткоїди та безліч інших комах в один момент можуть налетіти і пошкодити стебло чи бутони рослин. У цьому випадку необхідно працювати не лише інсектицидами, а й проводити обробку фунгіцидами, щоб убезпечити озимий ріпак ще й від супутніх хвороб», — застерігає головний агроном господарства.

У період цвітіння проти ріпакового квіткоїда, насіннєвого прихованохоботника, ріпакової галиці та попелиць озимий ріпак в «Агрофірмі «Ольгопіль» обробляють препаратом Біскайя®. А захист від хвороб Іван Діхтяр планує проводити за допомогою препарату Пропульс®.

Цукровий буряк vs кукурудза: хто кого?

Кілька років тому стратегічною культурою господарства був цукровий буряк — площа під ним становила 1250 га. Однак через низку економічних причин, зокрема падіння ціни на цукор, директор Павло Каленич прийняв складне рішення зменшити площу під солодкими коренями майже в 10 разів. Нині тут сіють лише 113 га цукрових буряків.

Свого часу в господарстві покладали великі надії на цю культуру, закупили спеціальну техніку (наприклад, бурякозбиральні комбайни Ropa та Holmer)  і добре «відкатали» всю технологію вирощування цієї культури.

«Ринок нам диктує свої умови. І хоч довелося скоротити обсяги вирощування цукрових буряків, але ми цю культуру не забуваємо. Ба більше — її вирощування аграрії між собою називають вищим пілотажем. Адже цукровий буряк дуже вимогливий в плані живлення і захисту», — відмітив Іван Діхтяр.

Однак цього року в «Агрофірмі «Ольгопіль» вирішили поекспериментувати з вирощуванням цукрових буряків та спробувати на практиці давно відому технологію Конвізо®Смарт. Тобто підприємство планує посіяти гібриди КОНВІЗО® СМАРТ, які є ідеальними партнерами до гербіциду КОНВІЗО®.

У той час, як у господарстві зменшили площі під цукровими буряками, на заміну їм прийшла кукурудза — у структурі посівів тепер вона займає до 20%, а ольгопільські аграрії навчилися стабільно отримувати врожаї більше 10 т/га на круг і без поливу. Для досягнення стабільних високих показників урожайності в агрофірмі постійно випробовують насіння різних виробників, але основними на полях є гібриди DEKALB, Pioneer, RAGT.

Технологію вирощування застосовують класичну: з осені готують грунт під посів, вносять добрива і сіють навесні. Агроном господарства Іван Діхтяр каже, що ринок кукурудзи поки відносно стабільний, а сама культура має великий потенціал.

«Колись Микиту Хрущова не зовсім правильно зрозуміли, але сьогодні кукурудза справді стає царицею полів. І процес її вирощування набагато простіший у порівнянні, наприклад, із тим же цукровим буряком», — усміхається Павло Каленич.

Прискіпливої уваги кукурудза потребує лише в плані живлення. Що стосується захисту посівів від бур’янів, то тут аграрії зупинились на єдиному продукті компанії Bayer — це гербіцид МайсТер® Пауер. Цей продукт є універсальним рішенням у збереженні чистих посівів кукурудзи. Окрім високої ефективності проти бур’янів, препарат має в своєму складі антидот, що дозволяє використовувати його в широкому діапазоні від 2 до 8 листків кукурудзи без впливу на саму культуру.  

Зліва на право, Дмитро Бандровський, регіональний менеджер компанії Bayer, Іван Діхтяр, агроном «Агрофірми «Ольгопіль»

Для регіону, в якому працює підприємство, не характерні епіфітотії які можуть знищити посіви кукурудзи. Відтак проблеми найчастіше виникають лише зі шкідниками. Тут аграріям допомагає внесення трихограми, що, за їхніми словами, є дієвим і економічно вигідним способом боротьби.

Читати за темою: Степан Зулинський: Більше ризикнеш — більше отримаєш.

Зрештою, усі інноваційні способи інтенсифікації виробництва допомагають аграріям отримувати хороші врожаї, а відтак одержувати прибутки. А насправді все це дуже тісно взаємопов’язано із життям сіл, містечок і цілих регіонів.

Успішне підприємство, як показує досвід «Агрофірми «Ольгопіль», означає успішна місцева громада!

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2019.

Дізнавайтесь першими найсвіжіші фермерські новини України на нашій сторінці в Facebook, на каналі Telegram, а також підписуйтесь на Куркульський вісник.

Выполнено с помощью Disqus