Ячмінь у 7 разів дешевший, ніж минулого року: що провокує спад цін на зерно та чи чекати підвищення

Ячмінь у 7 разів дешевший, ніж минулого року: що провокує спад цін на зерно та чи чекати підвищення

15 липня 2022 3433 0

Вчора відбулась чергова зустріч TREND&HEDGE CLUB, куди були запрошені аналітики та експерти аграрної галузі. Тут обговорювали результати жнив, цінових тенденцій на внутрішньому ринку зернових та олійних, та прогнози майбутнього врожаю. Тема важлива, тому що ціни, які зараз пропонують фермерам за зерно шокують: 800 грн/т за озимий ячмінь чи 2000 тис. грн/т за пшеницю. Тож які фактори впливають на формування вартості? Про це розповіли аналітики компанії Barva Invest Юрій Гаврилюк та Павло Хаустов. Головні тези їхньої доповіді читайте в сьогоднішньому матеріалі.


Попит на пшеницю буде стабільним, а пропозиція тиснутиме на ціну

На думку аналітиків, головна проблема на ринку пшениці пов’язана з тим, що у 2021 р. Україна зібрала рекордний врожай цієї культури (ред. 32,4 млн т). Відповідно темпи експорту також мали бути високими. Але через початок війни експорт зупинився, тому заплановані об’єми не вдалось відвантажити.

«Більшість місяців ми успішно виконували план та експортували багато пшениці. Загалом аграрії встигли вивантажити майже 1,5 млн т в лютому. Далі почалась війна, порти закрилися і певний час пшениця по суті не покидала межі України», — зазначив Павло Хаустов.

З його слів, ситуація покращилася у травні, але пшениця так і не поїхала по суті за кордон. Тому, що до цього моменту там вже сформувалася величезна черга з зерновозів та авто. Відповідно зерно, яке, навіть, доїжджало до кордону так і лишалось в Україні.

«Частину пшениці, котра залишилась з минулого року, продадуть найближчі місяці. Але багато фермерів притримують старий врожай, при цьому починають збирати вже нову пшеницю. Як це вплине на ціни? Зрозуміло пропозиція в країні залишається великою, що тисне на ціни. Тому нам дуже потрібно щоб був великий попит та великі логістичні можливості. А натомість ми маємо дуже великі проблеми в логістиці та досить обмежений попит», — прокоментував ситуацію на рику Павло Хаустов.  

Читайте також: Фактчекінг: що бреше росія про український агросектор

Як зазначив Юрій Гаврилюк, попит на пшеницю доволі стабільний. Особливо в Європі, яка зараз стала основним торговельним партнером України. Однак, важливим нюансом залишається те, що європейці хочуть більш високопротеїновий продукт.

«Відповідно, якщо вони купують зерно з України з показником 11%, то використовують його на кормові потреби та вимагають ветеринарний сертифікат. А купувати продовольчу пшеницю європейці хочуть з показником 12,5% білка і вище. Хоча не можна сказати, що це якось обмежує експорт. Попит на наше зерно є і він буде залишатись», — зазначив він. 

Чому Україна збере менше пшениці цьогоріч?

  • Недоступність частини областей, які тимчасово окуповані.
  • Зменшення врожайності культури.
  • Проблеми з постачанням добрив та ЗЗР.

Тож, як підрахували в Barva Invest, в цьому році Україна збере близько 16,5 млн т зерна пшениці. До війни прогнозована цифра була майже вдвічі більша — на рівні 28,3 млн т. Перехідні залишки оцінюються в 6.5 млн т. І як результат, експортний потенціал становитиме 13,5 млн т, що значно менше ніж в попередні сезони за останні 5 років (ред. щороку ми експортуємо 16-18 млн т пшениці).

Фермерам дають 800 грн за тонну ячменю, що значно менше собівартості

Минулого року Україна мала великий врожай ячменю — 10 млн т. Хоча традиційно він становив до 8 млн т. Відповідно експортний потенціал був також високим. Але на відміну від пшениці, яку так і не встигли відвантажити, ситуація краща. Із запланованих 6 млн т, експортували приблизно 5,5 млн т.

«Але проблеми не оминули ячмінь. Основі виробничі регіони культури у нас під окупацією. Тож на ділі проблеми в наступному сезоні ми очікуємо досить серйозні. Врожай скоротиться з 8,2 млн т до 4,6 млн т. Експортний потенціал буде близько 2,7 млн т, замість 4.6 млн т», — розповів Павло Хаустов.

Як зазначив він, очікувати, що буде якийсь активний експорт ячменю не варто. Наразі попит є, але це не ті об’єми до яких звикла Україна. Але ціни на внутрішньому ринку залишаються низькими, через високу вартість логістики.

Читайте також: Міфи та правда про отримання агрокредитів під час війни

«Дуже неприємна ситуація з новим врожаєм ячменю. Те що сьогодні відбувається — це катастрофа. Якщо на кордоні, теоретично, можна знайти ціну $240/т, в Констанці — €285/т, то в середині країни, наприклад на Рені — $150/т, на елеваторі Холодна Балка в Одеській області, вартість становитиме $105/т. А напряму фермерам пропонують 800 грн/т. Це однозначно нижче собівартості», — повідомив Юрій Гаврилюк. 

На ринку кукурудзи ще не все втрачено

Зі слів аналітиків, кукурудза до початку війни була лідером за експортом і залишається найбільш актуальною. Оскільки на відміну від пшениці чи ячменю, Європа купує у нас кукурудзу не для транзиту, а для власних потреб.

Згідно з офіційними даними, до 24 лютого Україна експортувала приблизно 19,5 млн т зерна кукурудзи. Після війни у травні кордон перетнуло 1 млн т, та стільки ж практично в червні.

«Для кукурудзи ще не все втрачено. На відміну від пшениці і ячменю кукурудзу збирають восени, а це на користь нашому ринку. Тобто фермери можуть ще кілька місяців продавати старий врожай, щоб він не перетнувся із новим. Тим більше до осені може змінитись ситуація з портами», — пояснив аналітик Barva Invest.

Якщо ситуація з експортом не зміниться, то у фермерів може виникнути брак зберігальних потужностей. 

«Кукурудза, я думаю, залишиться зимувати в полі в гігантських кількостях. Це буде такий собі «економваріант» зберігання до весни», —  прогнозує Юрій Гаврилюк.

Ціна ріпаку має потенціал до зростання

У найближчій перспективі на ринку ріпаку не очікуємо нічого хорошого, але надалі в нього є не поганий потенціал для росту. Оскільки найближчий покупець — це Європа, яка купує культуру задля переробки та екотенденцій.  

 

«Я вірю в ріпак, знаючи всі зелені ініціативи європейців та об’єми виробництва біодизеля. До появи перших ріпаків в Україні європейці доволі обережно цікавились ним. Спочатку вони вимагали ISCC сертифікацію, але потім  погодились на самодекларації від виробників. Європейці не сильно чекали наш ріпак, оскільки мали багато форвардних контрактів. І часто чуємо, що більша частина їх потреб закрита. Можливо це роблять аби знизити ціну, але така риторика є», — розповів Юрій Гаврилюк.

Вартість соняшнику може зрости до старту жнив

Соняшник в Україні — це сировина для переробної галузі. На експорт в чистому вигляді він практично не йшов. Попит на культуру був і залишається, але переробні підприємства не відновили роботу. Тому залишається питання: чи зможуть фермери продати його?

«Наразі бачимо, що ситуація покращилась. Все більше заводів цікавляться соняшником. Був момент, коли ринок перенаситився. Але зараз ситуація внормувалась», — розповів Павло Хаустов.  

Як зазначив Юрій Гаврилюк, ще 2-3 тижні тому, соняшник можна було продати на Заході України по 11 тис. грн/т, щодалі на Схід ціна падала до 9 тис. грн/т. Зараз же є стабільний попит на 11,5-12 тис. грн/т по всій країні. 

«Нові ціни вирівняли ситуацію для фермерів з різних регіонів. При цьому аграрії не дуже хочуть продавати по цій ціні. Натомість Європа і Туреччина зрозуміло заявили: поки ми купувати соняшник не будемо, бо заводи стають на регламентні роботи. Тому, я думаю, ціна соняшнику залежатиме від ринку олій. Вартість може підтягнутись ближче до старту сезону жнив, але по факту збору, ми напевно, побачимо просідання цін. Тому, що не буде куди подіти цей соняшник», — розповів експерт. 

Читайте також: Світ перебуває на початку продовольчої кризи, або Який врожай вангує NASA Harvest Україні

Логістика: ціни на перевезення зернових залишаються катастрофічними

Сьогодні аграрії можуть продати чи експортувати, водночас найбільша проблема виникає з доставкою.

«Часто чуємо від клієнтів: експедитор сказав, що може довести зерно, а через годину вже відмова, бо то ставки виросли, вагонів нема чи інша проблема. Тому логістика — це проблема №1», — зазначив Юрій Гаврилюк.

З його слів, для зернових ціни на перевезення виглядають катастрофічно і загрозливо. Експерт підрахував, що логістика зі Сходу до польського чи румунського переходу коштуватиме $120/т, до порту Констанца ще додатково $65/т. Тому середній показник доставки зерна з господарства до порту $150-190/т, при ціні кукурудзи в $300/т. Тобто $120 з 1 тонни залишається виробнику, а це 100% нижче собівартості. 

«Є суттєвий диспаритет цін на наших західних кордонах в залежності від поставки. Тобто якщо це залізниця, ціна від $200- 215, автомобілем — $240. Чому так? Якщо ви відвантажуєте зерно залізницею покупець не знає, коли цей товар буде доставлено. Тому в ціну закладають ризик непоставки. Якщо автомобілем — терміни зрозумілі», — повідомив представник компанії.

Таким чином, навіть якби не було війни, експорт все одно був би меншим, ніж в минулому сезоні, враховуючи рекордний врожай 2021 р. Зернових в Україні зменшиться насамперед тому, що ми не зможемо зібрати врожай на тимчасово окупованих територіях. Але все ж це не найбільша біда. Основною проблемою залишаються закриті порти, а з ними зростання вартості суходільної логістики. Вартість перевезень зросла втричі. Всю тяжкість витрат логістики беруть на себе фермери. Трейдери та закупівельники пропонують ціни вже відмінусувавши транспортні витрати. За відсутності зовнішньої торгівлі, пропозиція в кілька разів перевершить попит. Це додатково тисне на ціну. І в результаті вартість зерна на внутрішньому ринку часто нижча собівартості вирощування культури. Фермери отримують колосальні збитки. Та чи ризикнуть вони в наступний сезон сіяти? Питання поки що відкрите.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus

+ 23° ... + 17°

Вітер

2.5м/с

Опади

0мм

Вологість

52%