Молочне фермерство в Україні вважається неприбутковим бізнесом. Подивитись тільки на статистику: у I півріччі 2022 р. виробництво молока скоротилося на 13,2%. І така нисхідна тенденція утримується вже кілька років. Серед причин: здорожчання кормів, електроенергії та низька ціна збуту. Але це не означає, що в галузі немає успішних історій.

Сьогоднішній матеріал — це розповідь про те, як у сучасному світі інтернет-технологій навіть попри війну можна запустити та розвивати бізнес на переробці молока. Ми завітали на Андріївську сироварню «Основа» на Сумщині. До кордону з країною-агресором звідси — близько 130 км!

Підприємство працює при молочній фермі СФГ КРИВОЗУБ С.І. у селі Андріївка Роменського району, а запустили його вже після 24 лютого у розпал повномасштабного російського вторгнення в Україну.

Про те, як наважились відкрити нову справу, розповіли співзасновники сироварні та бренду Владислав та Інна Кривозуб. А про саме господарство розповів його керівник Іван Кривозуб.

---

Kurkul.com: Розкажіть про ваше господарство. З чого вона складається? Яку кількість корів утримуєте?

Іван Кривозуб: Уже 26 років я працюю в Андріївці. Ми займаємось рослинництвом та тваринництвом. Окрім цього при фермі працює молокозавод-сироварня. Штат господарства — 150 людей. 

Ми починали з 1,5 тис. га, а зараз обробляємо близько 3 тис. га. Вирощуємо все, що тільки можна уявити: пшеницю, соняшник, кукурудзу зернову і на силос, просо, гречку, горох, ячмінь. Все обробляємо власною технікою. Половину врожаю продаємо, решта — для власних потреб.

Щодо тваринництва, то утримуємо 400 корів. Така кількість поголів’я залишається стабільною протягом 10 років. 

Владислав Кривозуб: Наші корови живуть на фермі, що лишилась після розвалу радянського союзу. Ми її реконструювали: додали навіси, удосконалили молокопроводи. А є також і новобудови на місці літніх таборів.Плануємо за кращих часів продовжити реконструкцію.

Kurkul.com: З яких порід складається поголів’я?

Іван Кривозуб: Більшість корів породи чорнорябий голштин, але також є і червоно-рябі голштинки та кілька корів швіцької породи. З цього поголів’я отримуємо близько 10 т молока на добу. А переробляємо десь до 1 т.

Читайте також: Фермери протестують, а влада розводить руками або чому тваринники в Нідерландах палять шини

Kurkul.com: Цифра надоїв здається космічною. Чи легко знайти збут таким об’ємам?

Владислав Кривозуб: Насправді реалізувати таку кількість дуже важко, хоча у нас відмінна якість молока — екстра і вища.

Іван Кривозуб: Нам пощастило. Маємо двох партнерів — Хорольський завод дитячого харчування (хоча приймають далеко вже не ті об’єми, що були) та Данон. До того ж, господарство віднедавна самостійно займається переробкою — виготовляє та реалізує сири.

Kurkul.com: Тут зупинімось детальніше. Часто в молочників переробка залишається на рівні ідеї чи невдалого досвіду. Вам усе ж вдалось реалізувати проєкт. З чого почалась історія сироварні «Основа»?

Владислав Кривозуб: Приблизно 3 роки тому ми зрозуміли, що повністю залежні від прямої здачі молока. Виникло питання: як ще його можна реалізовувати? Відповідь, звичайно, була в переробці. 

У Європі ми бачили закваски, сири, крафтову молочку і вирішили також спробувати. Тому все почалось з того, що ми зварили першу головку сиру вагою 1,5 кг. У домашніх умовах. Щоб подивитися, як на це «відреагує» молоко з наших ферм. В якості нашого молока ніхто не сумнівався, але я повинен був спробувати чи підходить воно для сиру. Продукт всім сподобався і, відповідно, ми обрали курс на сироваріння.

Kurkul.com: Скільки часу потрібно на зведення сироварні і яка вартість такої інвестиції?

Владислав Кривозуб: У нашому випадку на будівництво власного невеликого сирзаводу пішло 2 роки. Ми не йшли якимось оригінальним шляхом — вибрали компанію, яка розробила проєкт сироварні, купили обладнання за голландськими зразками та встановили його. Проте ми вклали багато часу та грошей в пошук топових рецептур виготовлення сирів та технолога, який дозволив реалізувати всі наші плани. Також найближчим часом встановимо новий фасувальник для йогуртів.

Витрати — декілька мільйонів. Скажу, що на собівартість плануємо вийти через 6-7 років. Тобто це довгострокова інвестиція. Але ми розвиваємось, створюємо нові робочі місця. Зараз у нас працює 6 людей: 3 сировари, пакувальник і 2 прибиральниці. Також є директор з продажів сироварні — моя дружина, сувора, вимоглива до якості виробленої продукції, але яка щиро закохана в те, що ми тут робимо.

Kurkul.com: Сироварню ви запустили вже після 24 лютого. Чи були сумніви, бо час для розвитку бізнесу дуже не простий. Як все відбувалось? 

Владислав Кривозуб: Узимку 2022 року ми були на стадії передзапуску. Повноцінно запрацювати планували у квітні-травні, тому налагоджували процеси, шукали постачальників, замовляли товари, упаковку тощо. І тут війна… На Сумщині зовсім недалеко від нас велись запеклі бої. Російські війська їздили зовсім неподалік від нашої ферми… Життя просто завмерло, будь-яка логістика, у тому числі молоковози від заводів, — усе зупинилось.

Перші труднощі почались тоді, коли в нас відмовились приймати молоко. Ми його просто роздавали людям. Але нагадаю, що за день ми виробляємо 10 т молока і реалізувати все не так легко.

Тому ми почали радитись з технологом: що ми можемо швидко виготовити з тих компонентів, що у нас уже були закуплені на 24 лютого. І так зробили декілька видів сиру, розфасували і роздали працівникам, відправили хлопцям на фронт та блокпости. 

Інна Кривозуб: На той момент товари з полиць магазинів практично зникли. Тому попит на місцеву продукцію був.

Владислав Кривозуб: Перший сир ми зварили 3 березня. Коли Сумська область ще не була звільнена від російських окупантів. На той момент ми мали просто молоко і деякі закваски, ферменти, які замовили наперед. Ані вакуумних пакетів, ані упаковки з логотипами ми не мали. Отаким от форс-мажором пройшли бойове хрещення і далі вже запустились. 

Kurkul.com: Які сири наразі виготовляєте?

Владислав Кривозуб: Зараз у нас є 8 видів напівтвердих сортів. І це основна наша робота, те, на що орієнтована сироварня. Напівтверді сири Голландської та Швейцарської групи, а також частково Італійської. 

Маємо також сири, які чекають свої витримки, хочемо закласти сири на 1, 2 та 3 роки. Окрім цього, ми виробляємо свіжі м’які сири — це наш фірмовий Андріївський. 

Інна Кривозуб: Також маємо сир для гриля. Дивина, але часто клієнти пишуть: «моя дитина не їсть молочку, єдине — це ваш сир». Весь час удосконалюємо асортимент. Наприклад, зараз з’явилась новинка з в’яленими томатами та маслинами.

Kurkul.com: Як я зрозуміла основа виробництва — це напівтверді сири. А які саме види виготовляєте?

Інна Кривозуб: У нас є Качота, класична Гауда, Гауда з пажитником (має цікавий горіховий смак), Гауда з прованськими травами (має пікантний аромат). В планах ще цей вид сиру з лавандою. Є сир Ромен — цю назву дали покупці з нашої рідної Роменщини. У нього найдовша мінімально необхідна витримка — 5 тижнів.

Владислав Кривозуб: І взагалі нам дуже подобається ідея європейських сирів з українською душею. Ми хочемо якоюсь мірою змінити споживацькі звички наших людей. Щоб в Україні люди споживали справжній, якісний сир.

Kurkul.com: Крім сирів, які ще позиції пропонуєте?

Інна Кривозуб: Сир — це наш основний напрямок роботи. Але виробляємо ще і йогурти декількох видів — це солодкі йогурти з наповнювачами персик, полуниця та злаки. І жодних інших наповнювачів.

Також в асортименті йогурт без цукру. Це наша велика гордість. До будівництва сироварні ми відслідковували молочну продукцію на українському ринку. І йогурт без підсолоджувача насправді дуже складно знайти. Є тільки один достойний виробник. Тому я щиро наполягала на його виготовленні — у першу чергу, це продукт, який я сама люблю і споживаю. Цукор не додається ані в закваску, ані в йогурт. Ще робимо згущене молоко, де у складі продукту нема нічого зайвого — тільки молоко і цукор.

Владислав Кривозуб: Виробляємо ще власне масло, методом збивання. Тобто відбираємо вершки, пастеризуємо, охолоджуємо, далі вони визрівають певний час і тоді ми їх збиваємо.  

Kurkul.com: З якої кількості молока ви починали?

Владислав Кривозуб: Вперше у своєму цеху ми переробили, мабуть, десь 200-300 л молока. З часом об’єми нарощували і дійшли до 2-3 т в тиждень. А взагалі можливості — у нас 2-2,5 т переробленого молока в день. Одночасно з приростом клієнтів плануємо збільшення виробництва. Тепер після налагодження виробництва займаємось етикетками, просуванням в соцмережах.

Про те, як сироварні вдалось створити брендовану продукцію та про всі нюанси реєстрації компанії в умовах війни читайте в продовження матеріалу. Далі буде …

© Юлія Маковей, Катерина Капустіна, Kurkul.com, 2022 р.