Рекордна врожайність в умовах посухи на Одещині — «Дачні» секрети українських науковців

Рекордна врожайність в умовах посухи на Одещині — «Дачні» секрети українських науковців

24 лютого 2021 7002 0

Неподалік від Одеси працює унікальне сільськогосподарське підприємство, яке «дає життя» новим сортам і гібридам основних сільгоспкультур української селекції. 

Саме тут, у державному підприємстві «Експериментальна база «Дачна» СГІ-НЦНС», на близько 2 000 га в надзвичайно складних агрокліматичних умовах Півдня розмножують і вирощують добазове й базове насіння 11 сільгоспкультур, сортів, створених вітчизняними науковцями Селекційно-генетичного інституту ― Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Наприклад, працюють аж із 60 сортами озимої пшениці, а також розмножують ярий та озимий ячмінь, соняшник, кукурудзу, сою, горох, нут і багаторічні трави. 

Насіння, вирощене й дороблене під чітким контролем фахівців цього підприємства, фермери сіють в усіх куточках України.

Керує всіма процесами в «Дачній» управлінець із 55-річним досвідом роботи в сільському господарстві Михайло Семеніхін.

За його словами, найперша і найважливіша задача команди підприємства — створити й передати аграріям усієї України (і не тільки!) насіннєвий матеріал найвищої якості та відповідно до кожної географічної зони.

На підприємстві постійно шукають найбільш вдалі технології вирощування, експериментують із сівозміною, системами живлення, обробітком  ґрунту.

Читати також: Станіслав Стець: Я «на коні» навіть при врожайності зернових 2 т/га

Ці досліди дають свої результати, бо, наприклад, лише змінивши мінеральне добриво, у господарстві змогли отримати 30% прибавки врожайності навіть в умовах критичного дефіциту вологи в ґрунті.

Десять тонн пшениці з гектара: місія здійснима

«Експериментальну базу «Дачна» СГІ-НЦНС створили ще в далекому 1932 році і з того часу підприємство не змінювало свого напрямку — розмноження сортів, створених у Селекційно-генетичному інституті. До того ж, у цьому підприємстві є страхові фонди насіння, які дозволять забезпечити аграріїв насінням у випадку критичних ситуацій.

«Коли в селекціонера після півтора-двох десятків років роботи з’являється «дітище», то найперше його передають нам — розмножити і передати сорт далі в користування нашим фермерам», —  пояснює Михайло Семеніхін.

Загалом, у розплідниках «Експериментальної бази «Дачна» вирощують сорти 1-го, 2-го року розмноження, супереліту та еліту. 

«Українська селекція насправді має фантастичні перспективи! Тільки уявіть, що за останні 50 років вітчизняні науковці «збільшили» врожайність пшениці та ячменю від 2,5 до 11 т/га. Аграріям залишається докласти зусиль, аби повною мірою використати закладений селекцією потенціал. Хороше насіння — це і є наша незалежність», — запевняє Михайло Семеніхін.

Директор підприємства переконаний, що інвестиції в українську селекцію зможуть гарантувати агропродовольчу безпеку усієї держави і фактично її незалежність від інших. Адже якщо в Україні буде достатньо свого посівного матеріалу, то ніякі форс-мажори не зможуть нашкодити ні самим фермерам, ні кінцевим споживачам вирощеної продукції. Який сенс чекати допомоги зі сторони, коли можна розраховувати на свої можливості? 

Але найголовнішою перевагою насіння одеської селекції, за словами Михайла Семеніхіна, є те, що кожен сорт адаптований для конкретних умов регіону і покаже себе якомога краще при дотриманні зонування. Якщо ж сіяти зернові й зернобобові там, де їм не дуже підходять умови вирощування, то не варто очікувати високої врожайності. 

Так, наприклад, озима пшениця сорту Ліра одеська, озимий ячмінь сорту Дев’ятий вал чи соя сорту Фенікс рекомендовані для всіх зон України. А от озима пшениця Катруся одеська та ярий ячмінь Адапт найкраще покажуть себе в умовах Степу, кукурудза Кобза МВ, Лагуна й Леді Півдня — в умовах Лісостепу і Степу.

«Правильне зонування грає величезну роль. Адже, наприклад, сорти пшениці Антонівка та Благодарка одеська мають врожайність лиш 7 т/га, але у своїй «рідній» зоні на Черкащині легко дають всі 10 т/га», — додає аграрій.

Рекомендації з регіонального впровадження сортів пшениці озимої м'якої селекції СГІ-НЦНС

Степ південний
Одеська, Миколаївська, Херсонська, південні райони Запорізької області Антонівка, Благодарка одеська, Заграва одеська, Місія одеська, Епоха одеська, Годувальниця одеська, Істина одеська, Журавка одеська, Голубка одеська, Небокрай, Бунчук, Турунчук, Ватажок, Жайвір, Ужинок, Зорепад, Пилипівка, Польовик, Гурт, Зиск, Ліра одеська, Нива одеська, Щедрість одеська, Ера одеська, Традиція одеська, Мелодія одеська, Ветеран, Мудрість одеська, Гарантія одеська, Гармонія одеська, Житниця одеська, Кантата одеська, Катруся одеська, Дума одеська, Ліга одеська, Нота одеська, Октава одеська, Оранта одеська, Постать, Славен, Січ, Хвала.
Степ центральний та східний
Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська, південні райони Харківської області Антонівка, Благодарка одеська, Заграва одеська, Місія од, Епоха одеська, Годувальниця одеська, Литанівка, Істина одеська, Журавка одеська, Голубка одеська, Зорепад, Жайвір, Ватажок, Пилипівка, Бунчук, Польовик, Отаман, Небокрай, Гурт, Зиск. Ліра одеська, Нива одеська, Щедрість одеська, Ера одеська, Традиція одеська, Мелодія одеська, Ветеран, Мудрість одеська, Гарантія одеська, Гармонія одеська, Житниця одеська, Кантата одеська, Катруся одеська, Дума одеська, Ліга одеська, Нота одеська, Октава одеська, Орната одеська, Постать, Славен, Січ, Хвала.
Лісостеп центральний
Вінницька, Кіровоградська, Черкаська, східні райони Хмельницької області Антонівка, Благодарка одеська, Заграва одеська, Місія одеська, Епоха одеська, Годувальниця одеська, Литанівка, Журавка од, Ужинок, Пилипівка, Небокрай, Зорепад, Жайвір, Бунчук, Ватажок, Гурт, Ліра одеська, Нива одеська, Щедрість одеська, Ветеран, Традиція одеська, Мелодія одеська, Мудрість одеська, Гарантія одеська, Гармонія одеська, Житниця одеська, Кантата одеська Катруся одеська, Дума одеська, Ліга одеська, Нота одеська, Октава одеська, Оранта одеська, Постать, Славен, Січ, Хвала.
Лісостеп північний
Харківська, Сумська, Полтавська, Київська, південні райони Житомирської області  Антонівка, Благодарка одеська, Заграва одеська, Епоха одеська, Годувальниця одеська, Литанівка, Журавка одеська, Ужинок, Ватажок, Бунчук, Жайвір, Гурт, Ліра одеська, Нива одеська, Щедрість одеська, Ера одеська Традиція одеська, Мелодія одеська, Ветеран, Мудрість од, Гарантія одеська, Гармонія одеська, Житниця одеська, Кантата одеська, Катруся одеська, Дума одеська, Ліга одеська. Нота одеська, Октава одеська, Оранта одеська, Постать, Славен, Січ, Хвала.
Полісся північне
Житомирська, Чернігівська, північні райони Київської області Антонівка, Благодарка одеська, Заграва одеська, Епоха одеська, Годувальниця одеська, Голубка одеська, Ужинок, Ватажок, Гурт, Ліра одеська, Нива одеська, Ветеран, Традиція одеська, Мудрість одеська, Житниця одеська, Кантата одеська, Катруся одеська, Дума одеська, Ліга одеська, Нота одеська, Постать, Славен, Січ, Хвала.
Полісся західне
Волинська, Рівненська області Антонівка, Благодарка одеська, Заграва одеська, Годувальниця одеська, Ужинок, Ватажок, Ліра одеська, Житниця одеська, Катруся одеська, Дума одеська, Нота одеська, Постать, Славен, Січ, Хвала.
Захід
Тернопільська, Хмельницька, Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька, Закарпатська області Антонівка, Заграва одеська, Годувальниця одеська, Ужинок, Ватажок. Гурт, Ліра одеська, Житниця одеська, Катруся одеська, Дума одеська, Нота одеська, Постать, Славен, Січ, Хвала.

Рекомендації з регіонального впровадження сортів пшениці озимої твердої та ячменю озимого селекції СГІ-НЦНС

 Степ південний, центральний та східний
Одеська, Миколаївська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька, Донецька, Луганська, південні райони Харківської області Озима пшениця: Перлина, Лагуна, Золоте руно, Гардемарин, Бурштин, Континент, Крейсер, Лінкор, Босфор, Гавань, Акведук, Шляхетний
Озимий ячмінь: Достойний, Абориген, Айвенго, Буревій, Снігова королева, Дев'ятий вал
Лісостеп центральний та північний 
Вінницька, Кіровоградська, Черкаська, східні райони Хмельницької, Харківська, Сумська, Полтавська, Київська, південні райони Житомирської області Озима пшениця: Перлина, Лагуна, Золоте руно, Гардемарин, Бурштин, Континент, Крейсер, Лінкор, Босфор, Гавань, Акведук, Шляхетний, Прозорий
Озимий ячмінь: Достойний, Айвенго, Буревій, Снігова королева, Дев'ятий вал
Полісся 
Волинська, Рівненська, Житомирська, Чернігівська, північні райони Київської області Озимий ячмінь: Буревій, Снігова королева, Дев'ятий вал
Захід 
Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Закарпатська області Озима пшениця: Перлина, Лагуна, Золоте руно, Гардемарин, Бурштин, Континент, Крейсер, Лінкор, Босфор, Гавань, Акведук, Шляхетний, Прозорий
Озимий ячмінь: Буревій, Снігова королева, Дев'ятий вал

Ігнорування таких вимог щодо вирощування сортів і гібридів може мати катастрофічні наслідки, як це було на Одещині у 2020 році. Саме тоді через сильну посуху «згоріли» кілька сотень тисяч гектарів посівів, а фермери зазнали масштабних збитків. 

«Чому фермери дуже постраждали через посуху торік? Бо купили й посіяли імпортне насіння, непристосоване до місцевих умов. Звичайно, селекціонер і виробник можуть обіцяти посухостійкість, високу врожайність чи стійкість до хвороб, але це працюватиме винятково в правильно підібраних умовах», — каже директор «ЕБ «Дачна».

Читати ще: Морози та рекордні снігопади: Як вони вплинуть на озимі та весняну посівну

Секрет успіху «Дачної»

Протягом останніх років за Одещиною міцно закріпилася «слава» зони ризикованого землеробства. І не дивно, адже річна кількість опадів тут зменшується з року в рік: за даними довідника Агропогода, у 2015 році тут випало 363 мм, у 2019 році — 282 мм і в 2020 році — 300 мм. А температура повітря в літні місяці нерідко перевищує позначку 40-45 °C!

Однак навіть у таких складних умовах у ДП «Експериментальна база «Дачна» можуть похвалитися відносно хорошою врожайністю. Наприклад, коли в тому-таки 2019 році сусідні господарства збирали по 3 т/га пшениці та 2,9 т/га ячменю, то тут — по 5 т/га. Торік урожайність зернових склала також приблизно по 4-5,5 т/га, коли в багатьох районах Одещини аграрії зібрали заледве по 1-3 т/га. При цьому, як каже, Михайло Семеніхін, саме в 2020 році через посуху підприємство отримало лише 70% від запланованого врожаю. В окремих сезонах збирали пшеницю з рекордною для Одеської області врожайністю 7 т/га.

«Природа шле нам великі випробування. Але ми знаємо, як працювати, постійно шукаємо нові рішення і способи отримати необхідне. Відомий агрохімік Дмитро Прянишников у свій час говорив, що більш ефективного агроприйому, ніж сівозміна, не існує. Найперше, що ми робимо, — суворо витримуємо сівозміну!», — пояснив Михайло Семеніхін.

У господарстві є три 10-пільні сівозміни та ще одна кормова. Близько 10% ріллі щороку залишають під паром, оскільки в насінництві це відіграє ключову роль. Багато уваги приділяють культурам-попередникам і формують черговість посіву та технологію вирощування з урахуванням їхньої морфології.

Михайло Семеніхін з усмішкою каже, що іноді не треба мати багато грошей, а достатньо правильно обрати сівозміну. Так, зі свого досвіду розповідає, що горох залишає після себе до 300 кг/га азоту і є відмінним попередником для пшениці. А отже, цілком можна обійтися без додаткового внесення селітри й заощадити кошти без шкоди рослинам.

Ще одним важливим «секретом» досвідченого аграрія з Одещини є те, що в господарстві використовують «змішану» технологію обробітку ґрунту. Керівник каже: для роботи у своїй зоні підібрали таку техніку, яка дозволяє використовувати не тільки вологозберігаючу, а й вологонакопичувальну технологію. Послуговуються і плугом, і культиватором-плоскорізом, і дисковою бороною — усе залежить від термінів обробки та самої культури.

«Треба знати фізіологію рослини. Коренева система соняшника і кукурудзи вимагає добре розпушеного ґрунту, тож орати варто ще з осені. Для озимих застосовуємо дискову борону, а для ранніх ярих вистачає плоскоріза. Якщо короткий період від збору попередника до посіву, то про плуг узагалі мова не йде», — поділився Михайло Семеніхін.

Аграрій додає, що протягом останніх трьох років у господарстві також вдосконалюють систему живлення. Основне завдання цього — навчитися отримувати максимум врожайності, який у культури заклали селекціонери.

Читати по темі: Агротренди: Менше води ― більше ефективності

Інновації в живленні культур

У ДП «Експериментальна база «Дачна» доволі амбіційні цілі, якщо враховувати специфіку цього регіону. Тут хочуть отримувати не менше 8-9 т/га зернових. Саме завдяки експериментам із добривами на окремих ділянках уже вдавалося досягти такого результату, тепер же це планують масштабувати на площі в півтисячі гектарів.

Найперше, що за давньою традицією активно використовують на полях, — органічні добрива з власних ферм. У тваринницьких комплексах підприємства є близько 200 червоних степових корів та 50 свиноматок. Норма внесення порівняно невелика, але Михайло Семеніхін дуже цінує значення цих добрив для культур.

Органіка, за словами досвідченого аграрія, не тільки підвищує родючість, а й збільшує вологоємність ґрунту, тобто його здатність утримувати вологу. Для зони ризикованого землеробства це дуже потрібна і важлива властивість.

Також Михайло Семеніхін твердо переконаний: українські чорноземи цілком здатні забезпечити тонни пшениці без будь-яких мінеральних добрив. Але коли в Селекційно-генетичному інституті вивели сорти, які дають більше 10 т/га, то відмовитися від можливостей нашої науки й зупинитися на цьому було б нерозумно.

«Звичайно, треба застосовувати мінеральне живлення. Ми по-різному підходили й вивчали це питання, закладали власні дослідні ділянки», — каже чоловік.

У господарстві пробували застосовувати різні мінеральні добрива: українські, білоруські, російські, грузинські… Навіть замовляли добрива, вироблені в Польщі. Але жоден виробник добрив не давав потрібного результату. 

Основна причина невдач криється в нестачі вологи. Гранули добрив не розчиняються в ґрунті, відповідно, рослини недоотримують необхідні під час вегетації поживні речовини повною мірою. Михайло Семеніхін розповів, що нерідко доводилося бачити «невикористані» добрива на полях.

Урешті-решт «Експериментальній базі «Дачна» запропонували нові добрива бренду JIVA, вироблені в Туреччині. Ця марка включає NPK, водорозчинні, рідкі та азотні добрива. Перший експеримент почався з поля 50 га.

«Ми побачили ефект уже в першому сезоні, потім поступово почали закуповувати цих добрив більше. І вже нині застосовуємо їх на площі 1,5 тис. га. Загалом, враховуючи наші умови, ми не просто отримуємо врожай, а маємо реальний приріст врожайності майже 30 %», — тішиться Михайло Семеніхін.

Читати ще: Як правильно вносити добрива по мерзло-талому ґрунту — розбираємось разом

Коли директор почав розбиратися, у чому ж різниця між типовими міндобривами і комплексними, які офіційно поставляє українська компанія «Арус Трейд», то з’ясував, що турецькі виробники врахували особливості посушливих регіонів, у яких працюють і їхні місцеві фермери. Відтак створили максимально гігроскопічні добрива, які моментально розчиняються навіть при невеликій кількості вологи. 

«А формули такі, що поживні речовини легко доступні рослинам. Наприклад, фосфор засвоюється на 92-99 %, коли з вітчизняних нітроамофоски чи амофоски рослини засвоюють максимум 50 %. Тобто у нас немає потреби збільшувати норму внесення добрив. Навпаки завдяки розчинності і доступності добрив JIVA норма внесення може бути майже на чверть меншою, ніж класичних комплексних добрив», — пояснює керівник підприємства.

На перший погляд, як каже Михайло Семеніхін, може здатися, що добрива від турецького виробника дорожчі від звичних українському фермеру добрив. Але, враховуючи рівень засвоюваності елементів, ціна інноваційних добрив є, на його думку, абсолютно виправданою і цілком «впишеться» в будь-який кошторис. 

Також після низки дослідів Михайло Семеніхін дійшов висновку, що в посушливих умовах Одещини краще після появи сходів і в період кущення застосовувати позакореневе підживлення.

«Коли ми вже отримали сходи з осені, то стараємося попрацювати «по листу» добривами з більшим вмістом фосфору JIVA NPK 10:40:10. Чому? Фосфор відповідає за кореневу систему і допомагає рослинам сформувати потужну базу. Пізніше є ще одне позакореневе підживлення, але вже за формулою 20:20 NPK», — відмітив аграрій.

На щастя, так склалося, що в ДП «Експериментальна база «Дачна» не тільки пропонують для реалізації високопродуктивні сорти й гібриди основних культур української селекції, а й діляться своїми власними секретами високих врожаїв навіть в екстремальних умовах Півдня.

«Ми все пояснюємо, розказуємо, що треба зробити для того, аби отримати хороший урожай і хорошу віддачу. Тобто беремо на себе таку місію — технологічно супроводжувати ті сорти, які ми продаємо. І якщо фермер із розумом підходить до всього процесу вирощування, то результатом буде цілком задоволений», — зробив підсумок Михайло Семеніхін.  

Читати також: Ринок міндобрив 2021 — виклики та прогнози

Руслан Войтович, директор компанії «Арус Трейд», підтверджує: ці добрива є знахідкою для тих регіонів, в яких не вистачає вологи, і допоможуть агрофірмам знизити ризик недоотримання врожаю через дефіцит вологи. Формули спеціально розроблені для таких регіонів планети, де завжди є проблема з опадами.

«При мінімальній волозі, яка є в ґрунті, добрива відразу починають розчинятися і працювати. І вже через 2 тижні після внесення ви не побачите їх у ґрунті. Завдяки внесенню при посіві та  таких властивостях ці добрива дають потужний стартовий ефект рослинам для того, щоб вони розвивалися. Завдяки тому, що наші добрива відмінно працюють на благо кореневої системи, культура стає більш стійкою до посухи та різних хвороб», — пояснив Руслан Войтович. 

Як бачимо, ведення сільського господарства, а тим більше насінництво, на Півдні України сповнене ризиків і несподіванок, але досвід Михайла Семеніхіна та ДП «Експериментальна база «Дачна» вказує, що при бажанні навіть у таких екстремальних умовах можна отримувати хороші врожаї.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2021.

Виконано за допомогою Disqus

+ 9° ... + 3°

Вітер

2м/с

Опади

3.08мм

Вологість

70%

Матеріали за темою