В Україні є чимало агропідприємств, які були створені свого часу на базі колгоспів. Одним із таких господарств є СТОВ «Щорссільгоспсервіс». Його розвиток починався у 2002 році з 800 га, а зараз земельний банк нараховує понад 7 500 га. Основний напрям роботи — рослинництво. Тут вирощують традиційні соняшник, кукурудзу, озиму пшеницю, також цьогоріч посіяли горох та озиме жито. 

Про технології вирощування та осінню посівну, збільшення врожаю без зміни системи живлення, ринок землі та підходи до побудови бізнесу розповідають Іван Коваль, директор СТОВ «Щорссільгоспсервіс», і Тетяна Щербина, агрономиня господарства.

Kurkul.com: До кого ви себе відносите: до латифундистів чи фермерів?

Іван Коваль: Ми працюємо самі для себе. Я ні на кого не рівняюся. Починав ще комбайнером у цьому господарстві. Сам родом із Полтави, познайомився з Божком Григорієм Никифоровичем у 2006 році, він запросив мене сюди на роботу, і так з 2007 року я тут. У 2018 був головним інженером, а з 2019 став директором підприємства.

Читати за темою: Рекордна врожайність в умовах посухи на Одещині — «Дачні» секрети українських науковців

Kurkul.com: Які етапи проходило господарство: були великі підйоми чи скрутні часи? Як ви виходили з таких ситуацій?

Іван Коваль: Я вам так скажу — у нас є власник, у нього свій напрямок. Ми ніколи не потребували грошей, адже завжди є свій запас. Ми прораховуємо наперед і на посівматеріали, і на добрива, тому у нас ніколи не було ні кредитів, ні боргів, стараємося цього уникати.

Kurkul.com: Які господарства, на Вашу думку, ефективніші: великі з новітніми технологіями чи ті,  які локально обробляють невелику ділянку?

Іван Коваль: Я думаю, що великі холдинги ефективніші, в них більше розвитку, ширша сфера діяльності та зовсім інші технології. А є ті, які ще дідівськими способами намагаються щось виростити. Вони більше знущаються із землі, ніж туди вкладають. Якщо підживити, то треба 300 кг, 250 чи 150 — періоди є різні. Якщо вони по 50 кг купують та розкидають, то що дасть та земля?

Технологічні підходи до вирощування культур

Kurkul.com: На яких ґрунтах доводиться працювати? Чи робили аналіз?

Іван Коваль: Ми обов’язково робимо аналіз ґрунтів. У нас зазвичай показує високу кислотність, тому підживлюємо, завозимо вапно. Якби ми це не робили, то не збирали б такі врожаї.

Читати також: Ґрунтовий аналіз: форми та оптимальні способи внесення азоту

Тетяна Щербина: Ґрунти у нас, я б сказала, бідні. Це піски і дерново-підзолисті, чорнозему немає. Тож із тієї кількості добрив, що ми даємо, не думаю, аби щось залишалося. На пшеницю щороку вносимо вапнякову селітру. Там невеликий вміст вапна, але дає користь. На тих полях, де не вносимо, пшениця гірша.

Kurkul.com: Багато хто змінює обробіток ґрунту, аби заощадити. Яку технологію ви використовуєте?

Тетяна Щербина: Ми також змінили, навесні повністю забрали дискування, тільки робимо культивацію під усі посіви. На початку весни — боронування. Це те, що змінилося. Основний обробіток проводиться з осені після збору культур.

Kurkul.com: З якими компаніями працюєте по насінню?

Тетяна Щербина: Три основні: Monsanto, Syngenta і КВС-УКРАЇНА. З Syngenta повністю по засобах захисту, частково є Bayer. Цьогоріч на пшениці застосовували Самміт-Агро, спробували восени внести фунгіцид. Соняшник — лише Syngenta. Ми сіємо тільки їхні гібриди, адже вони не дуже уражаються хворобами. На соняшник даємо поки що тільки один фунгіцидний захист, а також проводимо інсектицидну обробку вже перед цвітінням. На кукурудзі застосовуємо трихограму — це біологічний метод. Кількість метелика в нас зменшується з кожним роком. На соняшник та інші культури — тільки при потребі. Для профілактики інсектицидами не обробляємо.

Kurkul.com: Цього року у багатьох були затримки зі збором врожаю. Як ви закрили жнива?

Тетяна Щербина: Ми зробили десикацію 400 гектарів, щоб раніше розпочати збір врожаю. Стараємося в зиму не заходити: соняшник і кукурудзу починаємо збирати раніше. Цього року нам пощастило з вологою: найбільша була 23%, а середня — 18-19%.

Kurkul.com: Чи будете переглядати плани сівби навесні, є якісь варіанти?

Тетяна Щербина: Ми поки що підібрали таку систему сівозміни, що змінювати нічого не збираємося. Сою спробували — у нас не родить, адже кислі ґрунти. Можливо, зменшимо кількість гектарів гороху, тому що він значною мірою залежить від опадів.

Осіння посівна: стратегія живлення і вартість добрив

Kurkul.com: Вже пройшла осіння посівна. Чи змінювали плани посівів, враховуючи ціну на добрива?

Тетяна Щербина: Площі під пшеницю зменшили, але не через ціну, а просто вирішили збільшити посіви кукурудзи. Жита залишили так само — 300 га. Вже відсіялися, чекаємо, якою буде зима.

Читати ще: Михайло Махітка: Ми вирощуємо те, за що платять гроші

Kurkul.com: Чи були у вас вже закуплені добрива? Ви вносили такі ж дози, як і раніше?

Тетяна Щербина: Ми вже 3 роки використовуємо добрива JIVA. Влітку повністю закупилися на наступний рік за вигідною ціною, так порадив представник компанії. Раніше використовували звичайні добрива, тобто білоруські, а також країни-агресора. Тоді норма була 150 кг/га, щоб вийти на хороший результат. З добривом JIVA ми виходимо на цей результат при вдвічі меншій кількості — 70 кг/га під посів. На озиму пшеницю використовували JIVA 10-25-15 + 7 (SO₃) + залізо, на соняшник — з бором, на кукурудзу — з цинком.

Kurkul.com: Чи змінилася система живлення рослин у господарстві?

Тетяна Щербина: Система — ні, лише добриво змінилося. Раніше ми вносили різні формули NPK, а тепер повністю перейшли на JIVA під всі культури.

Kurkul.com: Як з огляду на це змінилася врожайність?

Тетяна Щербина: Все залежить від погодних умов. Якщо є волога — результат кращий, якщо немає — гірший. У середньому врожайність пшениці збільшилась на 0,1-0,2 т/га, соняшнику — на 0,2 т/га, кукурудзи — на 0,2-0,25 т/га. Багато що залежить від внесення бору при сівбі, тоді ми зменшуємо ризик підживлення «по листу».

Kurkul.com: Тобто формуляція основних добрив із бором, цинком і залізом дає можливість не хвилюватися, якщо підживити «по листу» не встигаєте?

Тетяна Щербина: Так. Якщо не встигаємо або погода не дозволяє. По кукурудзі цинк зовсім «по листу» не даємо і маємо непоганий результат. Добриво JIVA має добру розчинність: навіть при маленькій кількості опадів рослина відразу його сприймає. Хочемо погратися з нормами, щоб була економія. Можливо, при меншому внесенні буде кращий результат.

Техпарк господарства

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, який у вас техпарк і чи віддаєте перевагу певному бренду? 

Тетяна Щербина: У нас є три комбайни: New Holland та два Claаs. Ціна New Holland краща і виправдовує себе. Щодо тракторів — два Case IH і два Claаs. Техніка вся своя, тому орендувати не доводиться, а техпарк поповнюємо за потреби. Так цьогоріч оновили самохідний обприскувач Case ІН, адже старий вже відпрацював свій ресурс. Переважно техніка у нас імпортна, з вітчизняного є тільки МТЗ-82 та просапні культиватори «Червона Зірка» (Elvorti – прим. ред.).

Іван Коваль: Нову техніку ми зараз потроху закуповуємо. Вона вже з навігацією, з точним водінням. Посів у нас давно по навігації, але для цієї техніки потрібні відповідні спеціалісти.

Читати за темою: Вадим Свєтлов: Половину української техніки не купували б, якби не було компенсації

Kurkul.com: Що думаєте про державну компенсацію на сільгосптехніку?

Іван Коваль: На техніку, яка випускається в Україні, є компенсації, але вона не «виходжує», як імпортна. На імпортну компенсацій немає, до того ж ціни ростуть. Якщо комбайн ми купували за €290 тис., то зараз — вже €340 тис. А ціна пшениці яка була, така і залишилась.

Зберігання та реалізація врожаю

Kurkul.com: Які у вас потужності зберігання? Чи міркуєте про власний елеватор?

Іван Коваль: На даний час ми збудували три склади. Один на 2,5 тис. т і два по 4 тис. т. Є такі, що вже пора міняти, залишки минулого. На рахунок елеватора — ми таким не хочемо займатися. Ось розширяти сушку — плануємо, щоб було ефективніше.

Kurkul.com: Які у вас принципи продажу? 

Іван Коваль: З поля врожай не продаємо, чекаємо вигідної ціни. Як кажуть, можна вгадати, а можна не вгадати. Можна потримати і за копійки продати, а можна й на початку вдало збути. На даний час зернові ми продали під нуль, адже була нормальна ціна.

Читати також: Дорожня карта будівництва фермерського елеватора з нуля

Kurkul.com: Якщо говорити про культури, який проміжок часу зберігаєте їх?

Іван Коваль: Соняшник ми довго не тримаємо, тому що зберігати його дорого. Також він боїться перепадів температури, тому з ним треба цяцькатися. Ось кукурудзу ми можемо зберігати й до весни. Склади для зберігання наші, ми не орендуємо. Тому якщо йде зігрівання, то витрати по електриці будуть на провітрювання.

Kurkul.com: Яку культуру вважаєте найрентабельнішою у своєму господарстві?

Іван Коваль: Я думаю, все те, що ми вирощуємо, рентабельне по-своєму. Якщо найбільше, тоді це соняшник, звичайно. Щодо кукурудзи, то вона зараз затратна. Якщо продавати, залізничні та автомобільні тарифи піднялися. Якщо за валютним контрактом працювати, тоді теж не дуже вигідно. Якщо самовивіз — можна.

Kurkul.com: Чи приймаєте від інших фермерів зерно, можливо, кооперуєтесь?

Іван Коваль: Лише технікою, буває, допомагаємо на збір чи на посів. По зерну — ні. У нас — свій процес. На даний час не бачимо в кооперації переваг. Щоб цим займатися, потрібен залізничний зв’язок, а оскільки в нас його немає, то, відповідно, немає змісту.

Читати за темою: Михайло Семеніхін: Добрива будуть дорожчати, доки фермери вже не зможуть їх купляти

Підвищення цін

Kurkul.com: Зараз все зводиться до витрат: росте ціна на газ, добрива, ЗЗР, паливо. Який у вас план дій, якщо буде така тенденція?

Іван Коваль: Зараз витрати нас влаштовують. По газу ми прораховували, що буде збільшення, тому підготувалися. На паливо ціна кусається. Ну, а що робити? Ми вже перейшли на економрежим, але такого немає, що вже потрібно лізти в кредити. Шкода, що ціни на збут кукурудзи немає. Вирощуємо, а віддаємо задарма. Будемо виживати, старатися, збільшувати врожай, все одно будемо перекривати.

Тетяна Щербина: Цьогоріч ми ще встигли закупити все за гарними цінами. Ось наступного року суттєво збільшаться витрати на виробництво. Але ми нікуди не подінемося, добриво потрібно вносити. Можливо, кількість будемо зменшувати, щось будемо думати.

Ринок землі

Kurkul.com: Відкрився ринок землі. Чи скуповуєте ви паї, скільки вже пропозицій було?

Іван Коваль: Скуповуємо. На даний час вже 70 га купили по НГО. Кожен населений пункт різний, тому НГО коливається: де земля краща — там чомусь менша оцінка, а на пісках — більша. Ми вже туди вклали чимало коштів, хочеться, аби щось давала ця земля. У нас були випадки, коли люди хочуть хазяйнувати на своїх паях самі — ми віддаємо. Вони 2 роки порають, доки земля підживлена, а потім повертають, бо нічого звідтіля вже не мають.

Дивитись також: Земля для фермера: довідники, закони і поради юристів та експертів

Kurkul.com: Наскільки складний цей процес в юридичному плані?

Іван Коваль: Дуже складний. У нас є юрист, який цим займається. Потрібно підготувати всі документи, потім іти до нотаріуса за переоформленням. Там такі ціни, що… Є такі люди, які хочуть продати, а немає за що оформити. Тоді ми допомагаємо, або ж 50 на 50, або буває, що навіть оплачуємо всі ці послуги самі. Я думаю, якщо ми якусь частину і втратимо, то все одно виграємо потім.

Kurkul.com: Які у вас принципи роботи? Чи є філософія, на якій тримається господарство?

Іван Коваль: У нас ще з початків колектив був згуртований. Все залежить від нього. Якщо буде кому працювати, ми вчасно посіємо, підживимо та внесемо добрива — завдяки цій черговості все вийде. Не буде колективу — не буде ні прибутку, ні здобутку, як кажуть. Трактор стоятиме, потрібно сіяти, а нікому. І що тоді? Яка врожайність? А так, звісно, велика подяка агрономам. У нас от Тетяна Михайлівна і Олександр — чудові спеціалісти, вони гарно справляються зі своєю роботою.

Найголовніше — не складати руки у наш важкий час, а кріпитися, розвиватися. Думаю, усім це вдасться. Хто бажає розвиватися, той буде! Хто буде бідкатися і думати, що хтось йому допоможе, то розвитку не матиме. Найближчим часом допомоги чекати ні від кого.

Kurkul.com: Дякую, що ви прийняли нас, показали господарство. Бажаємо вам успіхів, процвітання і гарних врожаїв!

© Крістіна Левчунець, Kurkul.com, 2021 р.