Kurkul.com вже розкривав секрет рекордної врожайності держпідприємства «Експериментальна база «Дачна» у зоні ризикованого землеробства. Тут на близько 2 тис. га розмножують і вирощують добазове й базове насіння 11 сільгоспкультур, сортів, створених вітчизняними науковцями Селекційно-генетичного інституту ― Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення.

Проте кожен рік є унікальним для сільського господарства. Саме тому ми вирішили дізнатись, з якими результатами закінчилась жнивна кампанія-2021 для підприємства, яких показників врожайності вдалось досягти, як модифікувалася сівозміна, які сорти було посіяно під час посівної кампанії та чи була змінена система мінерального живлення. Михайло Семеніхін, директор ДП «Експериментальна база «Дачна» СГІ-НЦНС», розкрив нам усі карти.

Kurkul.com: Розкажіть, будь ласка, з якими результатами закінчились жнива? Чи були складнощі на період збирання чи сівби культур?

Михайло Семеніхін: Минулий рік був не дуже сприятливим, відчували брак вологи. І якщо озимої пшениці ми посіяли 100%, то озимий ячмінь був посіяний не у повному обсязі. Довелось досівати навесні.

Щодо пшениці, то у зв'язку з тим, що ми працюємо у зоні ризикованого землеробства, обираємо сорти, які призначені для лісостепу. На круг отримали 5,5 т/га озимої пшениці та 5 т/га озимого ячменю.

Читати за темою: Рекордна врожайність в умовах посухи на Одещині — «Дачні» секрети українських науковців

Сіємо також горох, просо, кукурудзу на силос і багаторічні трави — люцерну, еспарцет. Цей рік видався важким для посівів гороху. На час збирання випало 125 мм опадів за 2 години, і його просто «вбило» у землю. Втратили частину врожаю.

Kurkul.com: Які сорти пшениці було посіяно?

Михайло Семеніхін: Серед сортів пшениці цьогоріч у сівозміні присутні Спадщина, Дума та Досконалість. Дуже гарно себе показали. Тримали врожайність 7,5 т/га. Основними сортами підприємства є Мудрість одеська, Зиск, Ліга, Ліра, Катруся, які стабільно дають 5,5-6,5 т/га. Ці сорти мають великий потенціал врожайності — до 12,0 т/га. Проте наша задача — отримати максимальну якість насіння.

Kurkul.com: Чи змінилась сівозміна підприємства у порівнянні з минулим роком?

Михайло Семеніхін: Ми кожного року дотримуємося встановленої сівозміни, яка складається з 11 культур. Природно, це сорти селекційного генетичного інституту, адже ми їх культивуємо.

Читати ще: Ціна газу для сільського господарства — хто постраждає від енергетичної кризи

Проте цього року до сівозміни був введений товарний соняшник. Його площа сягає 100 га.

Kurkul.com: Яких результатів врожайності очікуєте від нього?

Михайло Семеніхін: По-перше, ми серйозно підійшли до вибору гібрида. По-друге, 50 га соняшнику обробили гербіцидом Євро-Лайтнінг — добре спрацював. Післядії ми не боїмось, тому що залишаємо землю під пар. Вважаю, що сьогодні без пару насінництво неможливе.

Другі 50 га ми посіяли без Євро-Лайтнінга, хочемо порівняти, як він впливає на врожайність. Маємо надію на результат у 2,5-3 т/га.

Читати також: Кукурудза — яким буде урожай, ціна сушки та прогнози

Kurkul.com: Як погодні умови впливали на майбутній врожай? Вас не зачепили буревії?

Михайло Семеніхін: Звичайно, ми залежні від погодних умов. Весна і літо посприяли отриманню гарного врожаю. Вважаю, що погодний фактор нівелює створення оптимальної системи внесення добрив. У нас вона індивідуальна для кожної культури. 

Наші сорти витримали складні погодні умови і вилягання культур не було. Буревії, які наробили лиха в окремих господарствах, нас не зачепили. Тим паче, останніми роками наші селекціонери вивели невисокі рослини. Вони посухостійкі й мають міцніше стебло, адже їм потрібно менше вологи для транспірації.

Kurkul.com: Як проходила посівна кампанія-2022? Погодні умови були сприятливими?

Михайло Семеніхін: На Півдні погодні умови не сприяють сівбі озимини. У нас календарні строки наступають 25 вересня. Тоді сіяли в суху землю, з надією на те, що підуть дощі й ми отримаємо сходи.

Kurkul.com: Чи змінилася сума затрат на сівбу 1 га і що найбільше на це вплинуло?

Михайло Семеніхін: Витрати на 1 га збільшились — тепер становлять до 20 тис. грн/га. На це здебільшого впливає ціна паливних матеріалів, добрив і ЗЗР. Якщо торік добрива коштували 16 тис. грн/т, то цього року — понад 30 тис. грн/т. Прибуток з озимої пшениці починається після 4 т/га, якщо врожайність близько до цієї цифри, то прибутку не буде.

Kurkul.com: Добрива додають в ціні у зв’язку з тим, що газ дорожчає. Прогнозують, що варто очікувати наступного здорожчання. Ви робите закупку добрив на наступний рік зараз чи сподіваєтесь, що ціна все ж буде прийнятною?

Михайло Семеніхін: Закупили добрива тільки на осінь. Плануємо купляти в грудні, бо в січні вже треба буде підживлювати посіви. Ми не поспішаємо. Доки добрива будуть дорожчати? Доти, поки їх зможуть купляти фермери. Ну що ж, тоді будемо вирощувати не 7-8 т/га, а 2-3 т/га. У такому випадку потрібна держпідтримка сільгоспвиробникам.

Kurkul.com: Чи змінилась система мінерального живлення на підприємстві?

Михайло Семеніхін: Ми тестували багато добрив. Але все ж найвдалішими для наших умов є добрива JIVA, які не містять «баласту». Тільки мінеральний азот, фосфор, калій та мікроелементи. Тому вони миттєво розчиняються. Вони гігроскопічні та не потребують великої кількості вологи. Щобільше, формула правильно підібрана. Купуємо у компанії «Арус Трейд». Так, ці добрива теж дорожчають, але внаслідок їх використання ми зменшили норму внесення. Якщо раніше вносили 100-120 кг/га, то сьогодні це 60-80 кг/га. А потім працюємо по листу.

Читати ще: Олександр Рибалка: Сорти для функціонального харчування можуть врятувати здоров’я українців

Kurkul.com: Чи виникають якісь проблеми з постачанням добрив?

Михайло Семеніхін: Ми останнім часом проводили багато дослідів. І перш ніж купити якісь дорогі добрива чи препарати на велику площу і потім ще комусь порекомендувати, ми спочатку все це перевіряємо на невеликих ділянках.

З компанією JIVA вже 2 роки працюємо по мінеральних добривах. Повторю, що вони виробляють безбаластні добрива для посушливих умов. Крім того, фосфор у цих добривах не блокується в ґрунті — він на 100% використовується та забезпечує пролонговану дію.

Kurkul.com: Як проводите осіннє підживлення посівів?

Михайло Семеніхін: Восени під час сівби вносимо NPK під основну культуру у нормі 70 кг/га. А навесні проводимо ґрунтове підживлення аміачною селітрою та JIVA NPK 20:20:20 по листу.

Kurkul.com: Як визначаєте норми внесення?

Михайло Семеніхін: Ми провели агрохімічний аналіз ґрунту і визначили наявність дефіциту азоту. Це не дивно, адже пожнивні рештки зараз ніхто не спалює, вони залишаються всі в ґрунті. Мікроорганізми, які переробляють ці рештки, використовують ґрунтовий азот і тим самим збіднюють ґрунт. Тому нам достатньо восени внести стартове передпосівне добриво, аби рослина розкущилась, накопичила цукри і гарно перезимувала.

Читати ще: Як правильно вносити добрива по мерзло-талому ґрунту — розбираємось разом

Kurkul.com: А органічні добрива використовуєте?

Михайло Семеніхін: Так, адже тримаємо худобу — корів, свиней. На рік вносимо приблизно на 50 га по 50 т перегною.

Kurkul.com: Під час нашої минулої зустрічі Ви розповіли, що застосування добрив JIVA дозволило на 30% збільшити урожайність культур. Яких результатів очікуєте цього року?

Михайло Семеніхін: Без використання добрив ми отримали врожайність зернових 4,0 т/га на круг. З використанням добрив JIVA ця цифра збільшилась до 5,5 т/га. Ми вносимо мінімальну кількість добрив, виходячи з результатів аналізу ґрунту.

Торік ми отримали прибавку до врожайності на 30%, цього року висхідна підтримується. Маємо мету — отримувати врожайність 7-8 т/га.

Kurkul.com: Яку пораду можете дати агровиробникам, аби досягти гарних показників врожайності?

Михайло Семеніхін: Потрібно користуватися досягненнями науки і передового досвіду. Перш ніж використовувати землю та вносити якісь добрива, варто провести агрохімічний аналіз ґрунту. Виходячи з результатів аналізу та запланованої врожайності,слід розрахувати систему мінерального живлення. Так ви збережете посіви й уникнете перевитрат.

Науковий досвід агровиробникам варто застосовувати на практиці. Все ж це бізнес, і ми повинні отримувати прибуток. А для цього потрібно співпрацювати з наукою.

© Анастасія Герасименко, Kurkul.com, 2021 р.