Трактори по талонах, або як виник дефіцит сільгосптехніки

Трактори по талонах, або як виник дефіцит сільгосптехніки

Колонка редактора 19 жовтня 2021 4767 0

Колонка редактора

Біда не ходить одна: слідом за ростом цін на енергоносії та сировину з-за кордону почали надходити тривожні чутки про неможливість купити трактор, комбайн чи сівалку. Навіть попередньо замовлені одиниці нібито не будуть поставлені у відведені терміни і замовлення просто скасовують або відкладають на невизначений час.

Підтвердження цієї інформації ми отримали як від компаній-дистриб’юторів техніки в Україні, так і з закордонних ЗМІ. Зокрема у виданні farm-connexion.com повідомили про зупинку роботи окремих заводів промислової групи CNH у Європі. Цьому концерну належать торгові марки сільгосптехніки Case IH, New Holland та Steyr.

І це лише початок. За даними опитування, проведеного CEMA (організація, що представляє європейських виробників сільгоспмашин), 40% опитаних виробників очікують зупинки заводів вже у найближчі 6 місяців.

У чому причина затримок, хто в них винен та який прогноз розвитку ситуації — ловіть свіжий розбір проблеми.

Микола Сирота, головний редактор Kurkul.com


Чому зупиняються заводи 

Про можливу зупинку виробництва почали говорити ще у липні, коли не було ні дорогого газу, ні серйозних змін коронавірусної ситуації. Але вже почались перебої з постачанням певних запчастин. Насамперед мова йшла про високотехнологічні компоненти: чіпи та системи управління. Та ж сама група компаній CNH має у Європі заводи з виробництва трансмісій, двигунів, кузовних частин та складання готової техніки, але всі ці підприємства замовляли значну частину технологічного «начиння» в Азії.

Читати за темою: Ціна газу для сільського господарства — хто постраждає від енергетичної кризи

Виробництво CNH Industrial

Ще навесні почались затримки з постачанням цих компонентів, пов’язані з двома факторами: дефіцитом виробництва мікрочипів та колосальним зростанням попиту. 

Також наклались деякі локальні проблеми окремих виробників, як-от страйк працівників компанії John Deere, що почався минулого тижня. Понад 10 000 працівників заводів компанії у США вирішили зупинити роботу після того, як не змогли домовитись із керівництвом про розмір підвищення зарплат. 

Чому не вистачає мікрочипів

Про їх нестачу стало відомо вже давно — першими забили на сполох виробники гаджетів, комп’ютерів, згодом — автобудівники. Тепер хвиля докотилась і до тракторів із сівалками.

Найперше, слід розуміти, що майже всі мікрочипи у світі виробляють в обмеженому регіоні — Південно-Східній Азії. Понад 80% всіх напівпровідникових мікросхем створюють у Тайвані та Кореї. Лише 12% мікросхем, за даними Національної асоціації напівпровідникової промисловості (SIA), припадає на США. 

Цей регіон від початку коронавірусної кризи зазнає величезних логістичних проблем. Зі швидкістю лавини в Китаї створювались нові лінії з виробництва медичних масок, медичного обладнання, товарів широкого вжитку та купи інших речей, на які раптом попит зріс у рази. Логістичні ланцюжки цих товарів були хаотичними, створювались без урахування наявних маршрутів та сировинних каналів. 

Читати також: Як правильно вибрати сільгосптехніку фермеру-початківцю

Автоматизована виробнича лінія на кремнієвому заводі

Малаккська й Тайванська протоки у Південнокитайському морі переповнились суднами, що привозили чи вивозили товари. Звичні логістичні ланцюжки зруйнувались, а побудова нових і пошук надійних перевізників вимагав часу. Це одна із причин просторово-часового лагу в постачаннях.

Друга причина — зупинки виробництв у час найжорсткішого локдауну в Азії. Так, роботу відновили досить швидко, але за цей час запаси чипів на складах помітно схудли, певні позиції було вичерпано повністю, і виник ще один лаг, коли на певний період окремі види чипів були недоступними.

Третя причина — погода. Тайфуни та повені в Китаї, Тайвані, Філіппінах влітку 2021 року руйнували дороги, підтоплювали заводи та зупиняли роботу портів. Це знову ж викликало перебої у надходженні багатьох товарів та черги на виробництво і перевезення товарів.

Чому зріс попит на мікрочипи

Тут теж кілька причин, і я назву основні з них. Перша — все той же ковід. Через локдауни і карантинні обмеження в усьому світі почався перехід на дистанційне навчання та віддалену роботу. А як працювати з дому без якісної техніки? Попит на смартфони, ноутбуки, планшети, телевізори злетів до небес. Згадайте, хто із вас після початку пандемії вирішив оновити або придбати новенький телефон чи ноутбук заради стратегічних нарад на кухні чи переговорів у Zoom із салону авто? Або хто купив сучасний телевізор чи ігрову приставку, щоб якось перекрити регіт класу і крики вчительки біології у сусідній кімнаті?

Читати ще: Посівна на 1 000 га: скільки коштуватиме техніка і де взяти гроші

Електронна плата з мікрочіпами

На жаль, новий iPhone, як і новий John Deere, містить чипи, при чому останній може мати досить багато напівпровідникових мікросхем у своїй конструкції. Велика кількість датчиків, контролерів, автопілоти та інші технологічні новації вимагають значної кількості чипів для кожного трактора.

Друга причина — «стратегічне планування» багатьох виробників. Компанії, що критично залежали від постачання мікрочипів, передбачаючи ажіотаж, зростання цін і можливий дефіцит, викуповували наперед доступні запаси компонентів, щоб уберегти себе від зупинки виробництва.

Ці надлишки лягли на склади компаній і спричинили ще більший ажіотаж, ріст цін та «вакуум» мікросхем на ринку. Ціни почали зростати навіть не в рази, а в десятки чи сотні разів. Наприклад, видання Wired.com повідомляло про зростання ціни на банальні стабілізатори напруги з $0,5 до $70 за штуку!

Третя причина більш свіжа — подорожчання енергоносіїв та енергетична криза, що викликала перебої в роботі багатьох заводів у Китаї та сусідніх країнах і зростання вартості виробництва.

Чому стрімко зріс попит на трактори й іншу сільгосптехніку

Виявилось, що попит зріс і на сільгосптехніку. Тут знову стала винною Азія. Тільки тепер акцент зміщується з Китаю до Індії. Саме ця країна викликала різкий сплеск попиту на трактори у світі. Але і решта держав Азійсько-Тихоокеанського регіону доклали усіх зусиль до нечуваного ажіотажу на сільгосптехніку.

Минулого року, намагаючись заспокоїти загальнонаціональні страйки фермерів, уряд Індії запровадив програму компенсації відсотків за кредитами на придбання сільгосптехніки. Також було прийнято національну програму модернізації агросектору, що стимулює виробників інвестувати у техпарк підприємств та технологічні рішення.

Лише за вересень 2021 року в Індії було продано 92,5 тис. тракторів місцевого виробництва, що на 72% більше, ніж у попередній місяць, хоча і трішки нижче рекордного показника минулого року, коли за вересень було продано 108,5 тис. індійських тракторів. Щоправда, більшість із цієї кількості — невеликі трактори з потужністю двигуна до 40 к.с. Але і продажі більш потужних та дорогих моделей зростають.

В Індії є власний потужний виробник та експортер тракторів Mahindra, але добре продаються на внутрішньому ринку також марки з ЄС, Америки чи Японії. 

Читати за темою: 10 фактів про сівалки Väderstad Tempo до 10-ліття моделі в Україні

Лінійка тракторів Mahindra

Подібні процеси проходять в інших країнах, які заведено вважати «третім світом». Стрімка урбанізація призводить до нестачі робочих рук у селі, зростання доходів населення та підвищення рівня освіченості. 

Земельні наділи, що колись складали всього кілька соток на людину і оброблялись вручну або за допомогою тварин, починають укрупнюватись та об’єднуватись, вимагаючи механізованого обробітку, а високі зарплати мотивують придивлятись до більш продуктивної широкозахватної техніки. 

Станом на кінець 2019 року Китай міг похвалитися 22,24 млн тракторів, у тому числі 4,44 млн тракторів великої та середньої потужності. Загалом 60% аграрного виробництва в Китаї «тракторизовано». 

Уряд включив сільськогосподарську техніку до своєї кампанії «Зроблено в Китаї 2025» у 2018 році. Очікується, що програма допоможе країні виробляти більшість власного сільськогосподарського обладнання всередині держави, що, як очікується, збільшить продажі тракторів у Китаї.

Але, як виявилось, країни Європи та США також не пасуть задніх у переоснащенні агросектору новими тракторами. Якщо взяти дані по реєстрації нових тракторів у Німеччині, то у вересні 2019 року в країні було зареєстровано 1424 трактори 8 провідних брендів. А у вересні 2021 року було зареєстровано уже 2012 тракторів. Як бачимо, за 2 роки зростання склало понад 40%!

Дорогий метал

Є ще один фактор, що не додає оптимізму — слідом за цінами на енергоносії піднімаються у вартості всі складові виробництва та логістики. У кілька разів виросла вартість доставки вантажів морем, зростає в ціні метал, гума, пластик та інша продукція хімічної промисловості. 

Питання цін на метал буде болючим і для вітчизняного машинобудування. Тому замінити дефіцитну імпортну техніку на українську не буде так просто, адже остання теж може подорожчати. 

Читати також: Що буде з цінами на сільгосптехніку після рекордного подорожчання сталі

Питання цін на метал буде болючим і для вітчизняного машинобудування

Не слід забувати також, що ціна сільгосптехніки залежить не тільки від вартості металу та іншої сировини, як і вартість металу залежить не лише від енергоносіїв. Подорожчання газу є ланкою цілого процесу перебудов на ринку, які призводять до змін у ціні дуже багатьох послуг та матеріалів.

«Ціни на металопродукцію корегує ринок, який сам по собі циклічний. Але підвищення цін на е\е впливає на собівартість продукції як безпосередньо, так і опосередковано в результаті підвищення цін на інші товари, виробники яких використовують енергоносії. Зростання витрат на енергоресурси разом із збільшенням транспортних витрат однозначно впливає на прибутковість», — розповів у коментарі для Kurkul.com Олег Айко, начальник управління закупівель енергоресурсів «АрселорМіттал Кривий Ріг».

Не слід забувати при цьому про імпорт з таких країн, як РФ та Білорусь, а також з окупованого Придністров'я, де ціни на газ значно нижчі, ніж в Україні і постачальники енергії та ресурсів мають значну конкурентну перевагу. Власне імпорт металопрокату з Росії, Придністров’я та Білорусі уже є в Україні. А буквально на днях наш уряд повернувся до ідеї відновити імпорт електроенергії напряму з Білорусі. 

Це створює спокусу для України сісти на нову «газову голку», тільки тепер опосередковано, через інші сировинні ланцюжки. Чи слід зайвий раз говорити про стратегічне питання національної безпеки? 

Короткий підсумок

Ситуація з дефіцитом сільгосптехніки — не унікальна. Аналогічні процеси відбуваються в автопромі — у березні-квітні були проблеми з випуском нових авто навіть у заводів Tesla. Те саме стосується ринку електроніки, телекомунікацій і навіть одягу, постачання якого теж зараз відбувається зі збоями через надмірне зростання попиту і нестачу потужностей логістики та виробництва.

На жаль, ситуація не виправиться сама собою без усунення першопричини — популізму урядів провідних держав світу. Якщо після кризи 2008-2009 років усім довелось затягнути паски, підвищити ефективність виробництва, скоротити збиткові галузі та напрямки, то із настанням нової «коронавірусної» кризи дії були протилежними. 

Читати ще: Як обрати трактор для саду?

На жаль, ситуація не виправиться сама собою без усунення першопричини — популізму урядів провідних держав світу

Трильйони доларів спрямовані на допомогу по безробіттю, на виплати малозаможним верствам, підтримку населення у державах «третього світу». Різке збільшення «бюджету проїдання» викликало сплеск попиту серед споживачів, який потягнув за собою споживчу інфляцію. 

Натомість збільшення інвестицій не відбулось — інвестори дуже і дуже обережно вкладають свої гроші. Тому жодних глобальних рішень, спрямованих на покращення логістичних ланцюжків, немає. А це означає, що навіть після нормалізації поточної ситуації рано чи пізно виникне нова, найімовірніше — криза перевиробництва і скорочення потужностей, криза гіперінфляції та нестабільності ринків. Власне, нічого нового для історії та економіки, уроків яких ніхто не засвоює.

© Микола Сирота, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою