Іван Доценко: Господарство почало економічно зростати після відмови від тваринництва

18 січня 2022 6509 0

Іван Доценко, керівник ПОСП АФ «Мир»

Статус аграрної держави закріпився за Україною завдяки потужним традиціям землеробства. Частка сільського господарства у загальному ВВП України становить 9,3%. Для порівняння, структура ВВП Німеччини містить менше ніж 1% с/г продукції. Втім, часто спостерігається сумна картина: велике фермерське господарство процвітає, а села, де воно базується, навпаки марніють. І така ситуація — майже повсюди, але тільки не в селі Горностаївка, що на Херсонщині. 

Журналісти Kurkul.com побували в одному з провідних агропідприємств Новотроїцького району — агрофірмі «Мир», яку очолює Іван Доценко. Розвинена інфраструктура, естетично привабливі вулиці одразу привернули нашу увагу. Kurkul.com вирішив з’ясувати, яких принципів дотримується в керівництві Іван Доценко та як його підприємство допомагає місцевій громаді.

Kurkul.com: Як створювався ваш власний аграрний «Мир»?

Іван Доценко: Господарство було створене ще у 1987 році, з плином часу форма власності змінювалася, можна сказати, що воно тричі відроджувалося. Почалося все з колгоспу, далі прийшла черга колективних сільгосппідприємств, а потім, коли земля вже була розпайована, кожне господарство за державним класифікатором обрало для себе певну форму власності. Ми зупинилися на формі приватно-орендного сільськогосподарського підприємства та назвалися агрофірмою «Мир».

Читати за темою: Михайло Махітка: Агрохолдинги є елементом диктатури, а сімейні фермерські господарства — елементом демократії

Влітку наступного року буде вже 30 років, як я головую у господарстві. Крім мене, тут працюють ще 158 людей. Зараз у нас основний вид діяльності — вирощування зернових культур. Раніше і тваринництво було, але воно майже завжди працювало «у мінус». Закрили ми тваринницький напрям у 2008 році. До цього утримували 800 голів дійного стада, а загалом мали 2300-3400 голів ВРХ. До нашої структури входило 700-800 га кормової групи, з них було 4-5 позицій люцерни по 62 га, решта землі йшла під посіви кукурудзи на силос та однорічних трав. Тобто ці 800 га працювали на тваринництво, котре натомість нічого не давало.

Тваринництво на Півдні України —  тягар для аграріїв

Kurkul.com: Отже, ви теж погоджуєтеся з тезою, що тваринницький напрямок у південних районах України завжди був збитковим?

Іван Доценко: Маю яскравий приклад того, як наше господарство почало зростати після відмови від тваринництва. Раніше 700 га землі були під кормовими, а тепер вони під зрошенням і засіяні соєю. Цьогоріч ми отримали врожай 2940 т. Середня вартість 1 т сої протягом тих років, що ми її вирощуємо, становить 5 тис. грн з ПДВ. Якщо ці майже 3 тис. т помножити на гарну ціну, яка іноді трапляється на ринку, скажімо 18-21 тис. грн, матимемо 56 млн грн прибутку. Навіть якщо відняти всі супутні витрати, а це приблизно 5 млн грн, прибуток залишається відчутним.

Я згоден, що тваринництво на Півдні збиткове. Але ми довго не здавалися і намагалися урізноманітнити його галузі, заводили курей, качок, свиней, овець. Все ж тваринницький напрям завжди обходився нам щонайменше у мільйон гривень збитків. Ми намагаємося харчувати співробітників у нашій їдальні м’ясними стравами, для цього завжди утримували деяку кількість свійських тварин. Але реалії вимагають від нас розпродати поголів’я, адже тепер легше купити, ніж утримувати. Так, три дні тому наші останні 8 страусів попрямували до нових власників…

Kurkul.com: Як у вас культури розподіляються за площею і який відсоток земель на зрошенні?

Іван Доценко: Після розпаювання, що відбулось у 2002 році, до нас прийшли пайовики ще з 5 інших господарств. Наразі маємо 7620 га загалом, з них 3200 га — на зрошенні. Все це — землі колишніх сільських рад. Нещодавно ми додатково орендували близько 1120 паїв. Крім цього, у сільських рад ми орендуємо невитребувані паї.

Зараз займаємось виробництвом озимої пшениці, соняшника, сої, ріпаку та гірчиці. Це основні наші культури. Зернова група займає майже 3,5 тис. га, з них — близько 1,7 тис. га сої, 500-550 га соняшнику, 505 га ріпаку, який ми вирощуємо трохи на зрошенні й трохи на богарі. Гірчицю цьогоріч ми зібрали, проте врожаєм це не назвеш. Причина у дощах, які пішли пізно та надміру рясно, що не дозволило нормально провести збиральну кампанію.

Читати також: Соняшник і соя: огляд сезону, результати жнив та ціни

Поле агрофірми «Мир»

Еволюція комбайнів та оптимізація витрат

Kurkul.com: Яка кількість с/г техніки на балансі господарства, що допомагає вам у полях?

Іван Доценко: У нас є 34 трактори різних модифікацій та 7 комбайнів різних брендів: Massey Ferguson, Challenger, John Deere, CLAAS Lexion. Першими комбайнами у нас були Massey Ferguson. Вони пропрацювали 13 років, нещодавно ми їх продали, бо виробіток вже великий і потрібна «свіжа кров», нові вдосконалені технології. 

На цих комбайнах працювали справжні профі своєї справи. Термін служби та якість роботи будь-якої техніки багато в чому визначається тим, хто на ній працює. Ті два комбайнери, що працювали роками на Massey Ferguson, навіть після виходу на пенсію продовжували керувати комбайнами у господарстві. Попри активну експлуатацію машин, всі вони залишаються у гарному стані.

Середні показники врожайності на полях агрофірми «Мир» — 5-5,2 т/га. На зрошенні буває і до 6,5 т/га, на богарі — 3,5-4,5 т/га. Отже, наші 4 комбайни Massey Ferguson нас повністю влаштовують, адже вони — найекономніші, мають невеликі витрати пального — від 2,8 до 3,5 л на 1 т намолоченої пшениці. Взагалі, на різних культурах і в різних умовах економія на витратах палива буває різною. Проте вона неодмінно більша, як мінімум на 15% проти аналогічних характеристик комбайнів інших брендів.

Читати ще: Трактори по талонах, або як виник дефіцит сільгосптехніки

Kurkul.com: Як протягом вашої фермерської кар’єри еволюціонувала с/г техніка?

Іван Доценко: Я сам колись працював комбайнером ще на радянському СК-6 «Колос». Звісно, сучасні машини — це космічний рівень у порівнянні з технікою тієї доби. Вони можуть похвалитися кращою продуктивністю і чистотою збору, а також меншими втратами. Проте навіть зараз, у 2021-році, за феєричного рівня розвитку технологій, не існує жодного комбайна у світі, що працював би без втрат — 0,2-0,3 т/га завжди втрачаються. Коли інженери вигадають технологію, щоб маса не йшла до обмолоту, тоді буде значний прорив. 

Цього року Херсонщина отримала врожай на рівні 3,5 млн тонн зерна. Я певен, що технологія збору маси, про яку я говорю, допомогла б збільшити цей показник до 1-1,5 млн т. Власне, мені здається, що тут допоможе якась вакуумна технологія. Напевно, це єдине, що залишилося виправити інженерам-конструкторам у сучасних комбайнах. 

Картографування та управління зі смартфона — інновації навіть для малих і середніх фермерів

За більш детальною характеристикою комбайнів, які працюють у господарстві Івана Доценка, Kurkul.com звернувся до регіонального менеджера компанії «АМАКО», що є дилером компанії AGCO на Херсонщині. 

Kurkul.com: Коли ви почали співпрацювати з агрофірмою «Мир»?

Дмитро Прокопенко: «АМАКО» співпрацює з агрофірмою «Мир» з 2011 року. Наша співпраця почалась із найпростішої моделі — комбайна Challenger 647 C. З плином часу до Горностаївки з наших салонів відправилися наступні машини з лінійки AGCO: Challenger 647 C, Massey Ferguson 7347 S ACTIVA і 7370 Beta.

Читати за темою: Посівна на 1 000 га: скільки коштуватиме техніка і де взяти гроші

Дмитро Прокопенко, дилер компанії AGCO на Херсонщині

Для дистриб’юторів важливо, коли на землі провідного агропідприємства регіону працюють одразу декілька наших комбайнів. Адже інші аграрії, що беруть приклад із філософії та техніки господарювання Івана Доценка, звертають увагу і на агрегати, які косять, молотять, віють та в'яжуть на горностаївських полях.

Kurkul.com: Які переваги щодо машин аналогічного типу інших виробників мають клавішні комбайни Massey Ferguson?

Дмитро Прокопенко: Якщо йдеться конкретно про клавішні комбайни 6-го класу, то нині ми пропонуємо комплексне рішення для якісної системи телеметрії MF Connect, що забезпечує безперешкодну передачу даних. Отже, власник такого комбайна може повністю контролювати його роботу через свій смартфон. Ця система передбачає бездротову передачу даних про машини, а також агрономічних даних. 

Я не впевнений, що інші виробники у цьому класі пропонують аналогічну технологію. Звісно, машини майже всіх виробників с/г техніки 7-8-9 класів нею оснащені, але не 6-го класу. Massey Ferguson за відносно невеликі гроші запровадив цю інновацію для полегшення життя саме малих та середніх фермерів.

Наразі невеликий фермер найбільше зацікавлений у моніторингу врожайності, бо він рахує кожну копійку. І для цього йому потрібно розуміти норми внесення добрив, мати якісне картографування та генерацію актуальних мап врожайності. При цьому комбайн залишається дуже легким і зрозумілим в експлуатації та налаштуваннях для оператора.

Читати також: Як правильно вибрати сільгосптехніку фермеру-початківцю

Massey Ferguson 7370 Beta агрофірми «Мир» за роботою на полі

Тонкощі логістики та «золоті» добрива

Kurkul.com: Наскільки серйозних збитків завдали господарству цьогорічні зливи?

Іван Доценко: Якщо в мене комбайн був змушений простояти день через зливи, то підрахувавши наслідки (збір затягнувся, зерно обсипалося, натура впала), я отримував добові втрати у розмірі 1,5 млн грн. Приміром, ми починали збирати зерно на богарі, маючи показник урожайності 5,8 т/га, а закінчили з 3,7 т/га. А все через рясні опади, які спричинили також падіння натури зерна та, відповідно, його якості. Загалом, на пшениці, ріпаку і гірчиці я втратив цьогоріч близько 20 млн грн. Ефективність добрив за таких умов також відчутно страждає. Проте ці ж дощі добре підтримали сою та соняшник. 

Kurkul.com: Якою була ваша стратегія роботи з добривами до їхнього подорожчання і як плануєте вносити наступного сезону?

Іван Доценко: Добривами ми не нехтуємо. Минулого року, приміром, внесли понад 1 тис. т, зокрема фосфорні, амофос, нітроамофос, аміачну селітру. Цьогоріч ми придбали на підсів вже 156 т фосфорно-азотних добрив на 3 млн грн. 

Я завжди починав купувати добрива з січня. Щоправда, ситуація на ринку добрив турбує, адже за селітру, яка раніше коштувала 7,5-8 тис. грн/т, тепер просять вже 23 тис. грн/т. Це змушує зменшувати об’єм внесення, оскільки краще менше отримати, проте собівартість продукції теж буде меншою. Збільшувати ніяк не можна. Приміром, торік я купив 1100 т добрив за середньою ціною 9 тис. грн. Отже, добрива агрофірмі «Мир» обійшлися у 10 млн грн. Тепер ця цифра збільшиться до 25-30 млн грн. 

Читати ще: Іван Коваль: У нас ніколи не було ні кредитів, ні боргів, ні порожніх ангарів

Іван Доценко

А нам ще потрібно придбати 500 кубів пального і за зрошення сплатити. У 2020-ому зрошення коштувало 9 млн грн, а у 2021-ому — вже 14 млн грн. Через подорожчання електроенергії наступного року ця цифра зросте до 20 млн грн, найімовірніше. За паї у цьому році я заплатив 30 млн грн, на заробітну плату, запчастини та інші важливі й обов'язкові витрати пішло ще 20 млн. Середня платня наших 158 робітників складає 14,5 тис. грн. До речі, комбайнери і трактористи отримують від 20 до 35 тис. грн на місяць.

Kurkul.com: А яка ситуація у господарстві зі зберіганням зерна та його реалізацією?

Іван Доценко: Ми водночас можемо зберігати до 12 тис. т зерна. Щоправда, умови ще печерні — завіз, а потім потрібно звідти його вивозити. Не так, як на хороших елеваторах: запуск і контроль усіх операцій можливий навіть зі смартфона.  

Щодо продажу зерна, то я наразі здаю його «Нібулону». Зараз нам платять 9670 грн/т за зерно пшениці 3 класу. А прогноз — 10 тис. грн/т. Я продаю там, де мені вигідніше. В мене є 5 «КАМАЗів», що дає змогу самотужки возити продукцію до Новотроїцького елеватора. Саме зараз мої 5 вантажівок прямують туди. Власними силами набагато дешевше виходить транспортувати зерно. Якщо наймати транспорт, то це в 3 рази дорожче виходить: витрати на перевезення своїми машинами не перевищують 150 грн/т, чужими транспортування коштує 350-400 грн/т. 

«КАМАЗи» в мене не найновіші, возять по 20-25 т. Якщо наймати транспорт, то там приїдуть вантажівки з причепом, щоб побільше одразу набрати — до 45-50 т. А вони, по-перше, дуже сильно псують дороги. По-друге, їх зараз відловлюють патрулі повсюди. А я як возив по 25 т, так і вожу, а перевізник як бере 350 грн/т з 25 т, так і буде брати навіть із 45 т.

Ділитися власним досвідом фермерування з читачами Kurkul.com Іван Доценко продовжить найближчим часом. Слідкуйте за анонсами на нашому сайті.

© Анна Клочко, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus

+ 15° ... + 4°

Вітер

3.6м/с

Опади

0мм

Вологість

35%
Матеріали за темою