Андрій Душейко, керівник СТОВ «Дніпро»

Про реабілітацію оранки та прокляття чорноземів — секрети Андрія Душейка

16 березня 2018 2741 0

Історія Андрія Душейка в сільському господарстві налічує більше 20 років, тож цьому аграрію точно є що розказати зі свого досвіду. Цього разу ми зустріли керівника СТОВ «Дніпро» під час виставки Агро Весна 2018 в Києві.

Читайте за темою:  Із запахом попкорну та під звуки агрокіно: як Kurkul.com Агро Весну 2018 зустрічав

Користуючись нагодою, розпитали про те, яким видався сезон-2017, чим потішили і розчарували сільськогосподарські культури, які нові технології використовують у господарстві, чого очікують від посівної-2018 та що Андрій Душейко думає про сучасну українську агрополітику. Що з цього вийшло, читайте далі в інтерв’ю.

До речі: попередньо нам розповіли, що СТОВ «Дніпро» здобуло перемогу в другому конкурсі врожайності «Pioneer Максимум», який проводила компанія DuPont Pioneer Україна.

У господарстві встановили максимальний рекорд національного масштабу в номінації «Кращий врожай гібриду кукурудзи «DuPont Pioneer»: гібрид P0216 показав урожайність 18 т/га (вологість при збиранні — 21,7%).

Отож, наша команда не втратила нагоду розпитати керівника господарства-переможця Андрія Душейка про те, як вдалося досягнути такого визначного результату.

Kurkul.com: Зайдемо здалеку: яким взагалі видався минулорічний сезон?

Андрій Душейко: Минулий рік — один із надзвичайно складних. Я б навіть сказав, що 2017 рік був одним із найгірших за всю мою історію в сільському господарстві. У порівнянні з 2016 роком, ми отримали на 40% меншу урожайність. Це дуже боляче. Причина — кілька приморозків навесні, потім засуха. Тобто весь час були катаклізми. Дуже важкий рік. Винятком стали лише площі під поливом: там можна контролювати вологу.

Kurkul.com: Чи зросли витрати на вирощування сільгосппродукції за останній рік?

Андрій Душейко: Навіть якщо говорити, що витрати залишилися, допустимо, на рівні 2016 року, але коли збираєш 60% від попереднього року, то собівартість одразу ж зростає на цю різницю. через недобір урожаю при однакових затратах.  

Kurkul.com: СТОВ «Дніпро» добре відоме овочівництвом. Невже і цей напрям розчарував?

Андрій Душейко: На щастя, з овочами склалася краща ситуація. Адже ми вирощуємо овочеві культури повністю на поливі. Тож саме завдяки цьому ризики були набагато менші і втрат урожаю майже не було. Отож, результатами урожайності й роботи в полі ми задоволені. У 2017 році наше господарство отримало стабільно високі урожаї овочів. Але хотілося більш стабільну і високу ціну на них, що від нас залежить найменше.

Читайте за темою:  Флагман овочівництва: як пройшов день поля СТОВ «Дніпро»

Kurkul.com: Чи оновлювали техпарк, так би мовити, по-дорослому? Закуповували нове обладнання й техніку?

Андрій Душейко: Звичайно, є такі підприємства, де за один рік купують усе. Може, комусь гроші впали з неба.

Наше ж господарство працює планомірно. Тобто у нас постійно йде якесь оновлення й рух. Ми не маємо потреби за раз придбати, наприклад, усі нові комбайни. Натомість ми спокійно докуповували заздалегідь визначені машини — для внесення добрив, сівби, обробітку ґрунту.

Ми обрали не «революційний» шлях, а більш плавний і еволюційний. Бо революції — це добре, але ні до чого хорошого не призводять, як ми бачимо.

Читайте за темою:  Комбайн купити — не хлібину. Думки відвідувачів стенду John Deere

Андрій Душейко на Agritechnica 2018

Kurkul.com: Як Ви оцінюєте роботу своєї «дніпровської» команди?

Андрій Душейко: Команда працювала стабільно. Ми зробили все можливе в тих критичних умовах, що склалися торік. Серйозних кадрових змін не проводили: тобто у нас працюють ті ж самі люди, які працювали у попередні роки.

Kurkul.com: Тож розкажіть, як Вам у такий несприятливий рік вдалося встановити рекорд урожайності кукурудзи?

Андрій Душейко: Із самого початку ні про який рекорд навіть не думали. Ми просто вирішили для експерименту посіяти пізньостиглий гібрид кукурудзи P0216 компанії «DuPont Pioneer» під поливом.

На цьому полі, площею близько 50 га, попередниками були дві овочеві культури — капуста і морква. Це чудові попередники, під які було внесено все і навіть трішки більше.

Зрештою, кукурудзу посіяли, поливали, годували. І вже влітку, коли засуха почала вбивати наші товарні площі (не на поливі), ми зрозуміли, що різниця між поливом і неполивними землями величезна.

У той же час вже побачили, що все-таки результат із кукурудзяного поля буде пристойним. Тож згодом і вирішили взяти участь у конкурсі на кращий урожай гібриду DuPont Pioneer.

Kurkul.com: Як Ви можете описати свій рецепт рекордного урожаю кукурудзи?

Андрій Душейко: Хороший попередник, полив, величезний потенціал гібриду. Плюс трішки наших зусиль та нашої праці — і в результаті ми отримали 180,4 ц/га кукурудзи на поливі. Раніше на поливі ми практично ніколи не вирощували. Але в 2016 році без поливу отримали більше 15 т/га в сухому зерні.

Kurkul.com: Плануєте цьогоріч встановити новий рекорд?

Андрій Душейко: Тепер ми зрозуміли, які результати можна отримати на поливі. Для цього виділяємо вже трохи більше площ. Хочемо погратися з гібридами, густотами та іншими факторами. Але, однозначно, прагнемо отримати новий рекорд. Будемо старатися.

Kurkul.com: Планку задали?

Андрій Душейко: Світові рекорди самі встановили нам планку. Якщо американці отримали 32 т/га, то чому ми не можемо отримати 20 т/га?

Kurkul.com: Як обираєте гібриди кукурудзи?

Андрій Душейко: Компанію DuPont Pioneer ми знаємо дуже давно. Гібриди її селекції завжди були еталоном продуктивності, вологовіддачі та кращими за багатьма іншими показниками.

Але найчастіше гібриди ми обираємо в залежності від того, що хочемо отримати. Маємо гібриди й іноземних компаній, і українських.

Кукурудзу української селекції ми використовуємо, в основному, на силос. На кукурудзяних полігонах щороку випробовуємо 150-200 гібридів різних селекцій. І уже звідти дивимося, що нам підходить, що ні. Бо іноді при однакових умовах різниця між гібридами може складати аж 3-5 т/га, що дуже суттєво.

Kurkul.com: А як щодо обміну досвідом та інших експериментів на полях?

Андрій Душейко: У таких випадках різні сільськогосподарські виставки стають в нагоді. Наприклад, я відвідав одну з найбільших виставок сільськогосподарської техніки Agritechnica 2017 у Ганновері, ярмарок «Зелений тиждень» у Берліні тощо. Ось зараз говоримо з Kurkul.com на Агро Весні 2018 :)

Дивіться також: АгроЕкспедиція Agritechnica 2017

На таких заходах спостерігаю і відмічаю якісь важливі та цікаві моменти, котрі можна застосувати у своїй практиці. Але взагалі, якщо подивитися на напрямок розвитку, який ми обрали, то рухаємося правильно.

Kurkul.com: Що з останніх практик застосували у своєму господарстві?

Андрій Душейко: Днями відвідав семінар із вирощування кукурудзи за участі аграрних учених та інших експертів.

І я вперше від науковців почув, що оранка — це не так погано, що «репутацію» цієї технології реабілітували.

Це важливо, бо останнім часом популярності набули no-till, mini-till чи strip-till. Але практика показує, що ці технології поки не пристосовані для України. Вони не підходять для наших ґрунтів і кліматичних умов. Можливо, в Аргентині чи Бразилії ці технології працюють непогано, але в нас ситуація дещо інша.

Один із доповідачів на тому семінарі, доктор наук, озвучив цікаву думку: українські чорноземи — це подарунок чи наше прокляття?

Адже чорнозем хоч і багатий ґрунт, але з ним дуже важко працювати. Навіть якщо ти даєш добрива, то їх зразу ж поглинає сильний ґрунтово-вбирний комплекс чорноземів. Він «загребистий», як куркуль: затягує в себе ті добрива і дуже повільно, краплями віддає назад рослинкам. А на піску — скільки дав, стільки рослина й отримала. Тобто там навіть простіше працювати.

Читайте за темою:  У обробітку ґрунту потрібно обирати ту технологію, якою ви володієте найкраще

Kurkul.com: А практикували у своєму господарстві till-технології?

Андрій Душейко: У мене були спроби застосування цих новітніх технологій, зокрема, no-till, на різних культурах. Але найчастіше результати не задовольняли.

Урешті-решт почав більш детально вивчати, як працюють за цією технологією інші господарства та які результати вони отримують. Не завжди ж потрібно самому набивати ґулі — можна подивитися на ті, що набили сусіди.

Виявилося, що нульова технологія на практиці дає сильну диференціацію урожайності та обсягів накопичених NPK, а в перспективі — переущільнення ґрунту.

Kurkul.com: Але ж ущільнення ґрунту через no-till не є 100-відсотковим?

Андрій Душейко: Знаю людей, які чекали по 8-9 років, а потім починали орати. І орали землю так, що корпуси у плугів відривалися. Тобто настільки ущільнювалася земля. Розорювати доводилося, як цілину.

Kurkul.com: А як проходить підготовка до весняної посівної?

Андрій Душейко: Готуємось-готуємось. Ми все плануємо, але коли точно візьмемося за діло — не від нас залежить, а від погодних умов. Але якщо говорити реально, то в середньому в Україні старт посівної буде в межах 1 квітня, плюс-мінус 10 днів. А там уже будемо дивитися по температурах, вологості ґрунту — наскільки оптимальними будуть умови для того, щоб починати сіяти, доглядати, підживлювати…

Kurkul.com: В якому стані зараз озимі на Ваших полях?

Андрій Душейко: Я, як і всі агрономи, людина забобонна. Боюсь наперед казати, але поки що мені все подобається. Серйозних причин для хвилювання немає. Але ще ж зима не закінчилася, та й від весни можна чекати чого завгодно.

Kurkul.com: Плануєте вводити нові культури в сівозміну?

Андрій Душейко: Ні. Нічого  в цьому році не плануємо особливо міняти. Стабільно тримаємось тих культур, якими займалися. Якихось різких рухів і в технологіях, і в інших напрямках ми не робимо. Я за еволюційний шлях розвитку.

Kurkul.com: Зараз стали популярними нішеві культури. Як Ви оцінюєте їхні перспективи?

Андрій Душейко: Так, зараз, наприклад, дуже популярним став часник. На нього була хороша висока ціна, але китайці завалили наш ринок вдвічі дешевшим часником… Тепер невідомо, як усі, хто кинувся його вирощувати в Україні, будуть виживати через падіння ціни. Насправді, нішевість і мода на культури не завжди виправдана економічно. Тому всі ці тренди треба дуже фільтрувати. Не варто на все дивитися через зелені окуляри, як чарівник у Смарагдовому місті, — адже тоді воно здається таким красивим і пафосним. Треба інколи знімати ті окуляри і дивитися на сільгоспвиробництво реальними очима.

Читайте за темою:  Секрети вирощування часнику: поради початківцям

Взяти для прикладу горох. Це культура, яка має хоча б більшу галузь використання, — і кормова, і круп’яна. Тож і ніша більша для його виробництва. Але коли наші аграрії різко ударяються у вирощування часнику, коріандру, гірчиці тощо і сіють тисячі гектарів, то зразу ж завалюють ціну. Тому в цьому випадку треба більше аналізувати ринок і його механізми.

Kurkul.com: А як Ви оцінюєте перспективу переробки і створення доданої вартості сільгосппродукції, які теж стали популярними серед фермерів?

Андрій Душейко: Я думаю, що відсоток фермерської продукції все одно буде невеликим. Бо на все, у першу чергу, треба багато часу.

Якщо фермер вирощує широкий спектр культур, то самостійно організувати їхню переробку і вивести на ринок майже нереально. Там великі затрати і на обладнання, і на логістику та маркетингові рішення. Тому не думаю, що така тенденція набуде великого поширення. Але, можливо, для дрібних фермерів перехід на виробництво продукції, яку можна продавати на локальних ринках, буде єдиним способом вижити.

Читайте за темою: Наталія Горбаченко: сільське господарство — це бізнес, а в бізнесі працюють тільки цифри

Kurkul.com: Цікавить Ваша думка про державну підтримку сільського господарства в Україні.

Андрій Душейко: Про це всі багато говорять. Але ми ж то знаємо, хто отримав понад 50% державних дотацій у минулому році. Це чесно чи ні? За великим рахунком, в Україні аграрної політики взагалі не існує. Це щось незрозуміле, але точно не політика.

Kurkul.com: За свою історію СТОВ «Дніпро» отримувало дотації з держбюдету?

Андрій Душейко: Так, нам вдалося дещо отримати. Але якщо на всю Україну підприємство в одні руки отримало 50% бюджетних відшкодувань, то не думаю, що це справедливо. Так не повинно бути. Не можна, щоб переважала одна галузь у розподілі дотацій. Птахівництво і так є прибутковим бізнесом, однак у нас дуже багато інших галузей — збиткових, у тому числі молочна та м'ясна. І чогось вони не отримують таких переваг… Тому тут треба уважно дивитися, кому допомагати.

Kurkul.com: Дякуємо за розмову, пане Андрію! Щиро бажаємо успіхів у новому сезоні!

© Вікторія Сумченко, Катя Kапустіна, Kurkul.com, 2018.

Виконано за допомогою Disqus