Теплиці ТОВ «Кременчуцька овочева фабрика»

Вирощування овочів і розсади на Кременчуцькій овочевій фабриці

25 березня 2021 9040 0

«Кременчуцька овочева фабрика» — найбільше на Полтавщині спеціалізоване підприємство, що має понад 6 га теплиць, обладнаних за сучасними технологіями. Саме тут вирощують розсаду овочів, салатів і пряних трав для відомих компаній-виробників, які згодом своєю продукцією годують тисячі українців. 

Також у цьому тепличному комплексі, крім овочевої розсади, вирощують власні овочі, які постачають до українських торговельних мереж та закладів HoReCa.

Відомі овочівники з Кременчука поділилися, яким видався минулий сезон, розповіли про  очікування від нинішнього року та про секрети вирощування овочів у теплиці, що вдалося напрацювати за роки своєї роботи.

Як працює Кременчуцька овочева фабрика

Овочевий бізнес в Україні, як і будь-яке інше агропродовольче виробництво, зазнав суттєвих змін протягом попереднього року. На нього негативно вплинули пандемія, карантин, локдаун і все, що пов’язано з коронавірусом. За словами Сергія Шевченка, директора «Кременчуцької овочевої фабрики», обсяги виробництва овочевої продукції протягом 2020-2021 років зменшились, собівартість зросла, тому такий стан речей, на жаль, не додає оптимізму виробникам.

«Загальна економічна ситуація і криза, звичайно, негативно впливають на таких виробників, як ми. До всього, на початку карантину ми зіштовхнулися із низкою проблем, у тому числі логістичних. Були перебої з доставкою продукції і навіть перевезенням наших працівників. Адже у нашій сфері виробництва неможливо працювати дистанційно. Це безперервний процес, тому довелося навчитися працювати в умовах сьогодення», — згадує Сергій Шевченко.

Читати за темою: Перспективні сорти картоплі в Україні — описи новинок 2020 року

У «Кременчуцькій овочевій фабриці» є два основні напрямки: виробництво товарної продукції у захищеному ґрунті та виробництво розсади для відкритого й закритого ґрунту.  

Підприємство почало вирощувати овочі багато років тому, за цей період випробували різні культури, але нині зупинилися на найбільш популярних — огірках, помідорах, зелені. Попри кризу і пандемію структуру посівних площ у господарстві за минулий рік не змінили.

Як розповіла Наталія Дегтярьова, головний агроном «Кременчуцької овочевої фабрики», загальна площа теплиць тут складає 6,3 га, із них на 1,7 га вирощують огірки, на 2,8 га — томати. 1 га скляних теплиць для вирощування розсади та 0,3 га плівкової теплиці для її загартовування в ранньовесняний період (в подальшому загартовування на відкритому майданчику).

У господарстві зазначили, що теж частково відчули високі температури повітря і дефіцит вологи торік. За словами Сергія Шевченка, думка про те, що тепличні господарства можуть бути більш стійкими до різних агрокліматичних примх, є хибною. Усе залежить від схожих факторів, як і виробництво на полі або у відкритому ґрунті. Звичайно, повністю порівнювати вирощування овочевих і зернових культур не варто. 

«Виробництво овочів у захищеному ґрунті більш контрольоване і, можливо, навіть трішки легше, ніж у відкритому ґрунті. Справді, закритий ґрунт захищає від посухи, інших несприятливих кліматичних факторів, але цей захист частковий. Ми контролюємо тільки частину тих негативних факторів, які присутні у відкритому ґрунті. Тому високі температури, посуха, наприклад, теж впливають і на вирощування овочів в теплиці», — каже досвідчений овочівник.

Читати також: Наскільки вигідні нішеві напрямки в агро — дайджест

Куди їдуть овочі та розсада з Кременчука

Овочі, вирощені на «Кременчуцькій овочевій фабриці», під різними торговими марками роз’їжджаються майже по всій території України: їх продають у відомих торгових мережах, супермаркетах. Наприклад, близько 80% вирощених салатів реалізують у закладах «Фоззі Груп» (мережа магазинів «Сільпо» та «Фора»), а також у локальних маркетах Харкова, Дніпра та інших міст.

Особливістю збуту овочевої продукції та різних салатів є те, що термін придатності цієї продукції обмежений і для салатів не перевищує тижня. Тому на підприємстві використовують спеціальне фасування, аби якомога довше зберегти смакові властивості й товарний вигляд томатів, огірків, салатів. Наприклад, це може бути додаткова плівка, що запобігає передчасному випаровуванню вологи тощо.

Розсаду ж тут вирощують винятково під замовлення конкретних агровиробників. А для власних потреб вирощують розсаду огірків та помідорів. Основні покупці розсади — тепличні господарства, що вирощують овочі у скляних теплицях або під плівкою, а також ті, хто займається овочівництвом у відкритому ґрунті. Замовляють розсаду не тільки українські підприємства, а й з-за кордону. Обсяг замовлень може різнитися: від 10 тис. до кількох мільйонів саджанців для одного підприємства.

«У нас бувають відносно невеликі замовлення, наприклад, на 50 тисяч рослин, а бувають і «мільйонники». Насправді нам досить зручно працювати, коли більше замовників, але менші партії, аніж коли є один великий клієнт, який зайняв 50% замовлень. Така «монополія» легша в роботі, але фактичний результат різнитиметься», — каже Наталія Дегтярьова. 

При цьому основним каналом для просування продукції «Кременчуцької овочевої фабрики», як каже Сергій Шевченко, є… «сарафанне радіо». Адже кращою рекламою є сусід, який купив цю розсаду і отримав хороший урожай на своєму полі. Тому, хто на власні очі мав можливість переконатися в якості розсади, вирощеної в теплицях кременчуцького підприємства, цілком може бути певним, що також отримає відмінний продукт.

Читати ще: ТОП-5 порад із вирощування капусти

Технологія вирощування овочевих культур

Вибір насіння

Найважливіше в цій ювелірній розсадницькій справі — це якісний насіннєвий матеріал. В основному, підприємство працює з «давальницьким» насінням. Тобто більшою мірою, вибір бренду при виробництві розсади залежить безпосередньо від замовника. Отож, тут встигли попрацювати з насінням від різних виробників, наприклад, «Рійк Цваан Україна» (Rijk Zwaan Ukraine), «Бейо Україна» (Bejo Ukraine), «Сингента Україна» (Syngenta Ukraine), Енза Заден, Хазера, Клоз та інших.

Звичайно, Наталія Дегтярьова згадує, що іноді клієнти привозили насіння овочів невідомого походження та якості, але зазвичай отримати хорошу розсаду з такого матеріалу майже нереально. 

«Насіння має бути хорошої якості, адже тільки так можна отримати якісну, здорову, міцну й однакову розсаду. Чому це так важливо? Тому що коли рослини попадають на поле, то 90% повинні бути однаковими, що дозволить їм адекватно реагувати на уніфіковані норми поливу, живлення та захисту», — пояснює Наталія Дегтярьова.

Сівба та вирощування овочевих культур

Як було сказано вище, у господарстві вирощують розсаду для відкритого і закритого ґрунту, тому технології для кожного з них дещо різняться. 

Для сівби рослин, які будуть вирощувати у відкритому ґрунті, на «Кременчуцькій овочевій фабриці» використовують спеціальну посівну машину. Таке обладнання висіває різні культури — селеру, салати, помідори, огірки тощо. Машина розкладає в кожну секцію із торфом насінину, а потім касети з насінням попадають в камеру пророщування на період від 4 до 7 днів. Там спеціалісти виставляють оптимальну та вологість для пророщування, однак у кожної культури термін проростання трохи відрізняється.

Читати також: Виноград у теплиці: фізіологічні порушення та їх лікування

До речі, від моменту сівби насіння селери до того, як воно потрапить на поля замовника, зазвичай проходить близько 70 днів! А, власне, готові овочі на «Кременчуцькій овочевій фабриці» вирощують цілорічно: огірки і томати сіють у різні строки так, щоб готова продукція була в наявності восени й навесні.

Крім того, на «Кременчуцькій овочевій фабриці» розсаду вирощують на різних субстратах — мінеральній ваті, кокосовому субстраті чи торфі. Вибір залежить від того, де рослини продовжать ріст у замовника. Бо у подібному субстраті рослини швидше приживатимуться.  Якщо, наприклад, у плівкових теплицях найчастіше використовують торф, то саме його використовуватимуть для сівби й вирощування розсади в кременчуцькому підприємстві. 

Секрет успіху в цій справі, як каже головний агроном Наталія Дегтярьова, полягає в тому, аби до моменту висадки розсади у рослин сформувався хороший, якісний корінь. 

Ключовою відмінністю вирощування розсади для відкритого і закритого ґрунту є загартовування. Для рослин, які будуть вирощувати у теплицях, створять оптимальні умови для росту й розвитку, а рослинам для відкритого ґрунту потрібне поступове загартовування. Завдяки такому агроприйому розсада у відкритому полі краще переноситиме стрес, вітер, сонце і має добре прижитися.

«Після камери пророщування рослина проходить 3 етапи температури: від вищої до нижчої. Потім її обов’язково вивозять на вулицю на сонце, де проходить загартування ультрафіолетом, вітром та варіабельною температурою. І потім вже, коли таку розсаду відправляють в поле, то вона, однозначно, почувається краще», — каже Наталія Дегтярьова.

Читати за темою: Рекордна врожайність в умовах посухи на Одещині — «Дачні» секрети українських науковців

А от салатна лінія на «Кременчуцькій овочевій фабриці» по-своєму особлива: салат і подібні зеленні культури вирощують тут на проточній гідропоніці. Уперше спробували працювати за цією технологією ще у 2009 році. Хоч для багатьох європейських країнах проточна гідропоніка не була дивиною, але в Україні це був перший унікальний досвід.

Пробували на підприємстві таким чином вирощувати багато культур: базилік і руколу. Але, на жаль, за словами Наталі Дегтярьової, в Україні ще не така висока культура споживання зелені, тому довелося зупинитися лише на салаті. Ця культура тепер займає близько 95% вирощеної зеленої продукції.

До того ж салати вирощують із додатковим освітленням. За допомогою спеціальних ламп тут продовжують рослинам світловий день до 18 годин, тому вони швидше нарощують зелену масу і стають придатними до реалізації та вживання в їжу.

А от для запилення томатів та огірків на «Кременчуцькій овочевій фабриці» використовують джмелів. Періодично в теплицях виставляють вулики і робочі джмелі постійно забезпечують хороше запилення квіток.

Живлення рослин у теплицях

Система живлення культур на «Кременчуцькій овочевій фабриці», як каже Сергій Шевченко, дуже варіативна. Тут використовують різні добрива від багатьох виробників: як українські, так і іноземні. Але найголовніше — на підприємстві не використовують готові комплексні добрива, а всі суміші готують безпосередньо перед використанням.

«Досі багато хто хибно вважає, що тепличні овочі містять у собі більше шкідливих елементів, ніж овочі, вирощені в полі у відкритому ґрунті. Усі вони отримують певний набір мікро- та макроелементів незалежно від місця вирощування. Рослини споживають тільки ті поживні елементи, які потрібні конкретному сорту чи гібриду у визначений час, у конкретній фазі розвитку рослини», — запевняє Сергій Шевченко.

Читати ще: Агротренди: Діюча речовина чи рецептура — що вирішує ефективність фунгіциду

За його словами, неможливо змусити рослину споживати ті речовини, які їй не треба, усе зайве вона залишає «поза увагою».

Цю думку підтверджує і головний агроном господарства, яка додає, що рослини справді ніколи не зможуть споживати надлишкові поживні речовини, тобто більше, ніж їм потрібно. 

«Клітинний сік у рослині повинен бути більш концентрований, ніж той розчин добрив, який вона має споживати. Якщо буде навпаки, то волога буде йти з рослин у ґрунт. Саме так і виходить, коли розсаду «перегодовують», «палять» великою нормою добрив: рослина віддає всю вологу субстрату і просто гине», — роз’яснює Наталія Дегтярьова.

Власне, за її словами, овочівники ніколи не вноситимуть зайвих добрив, через які можуть загинути рослини, а підприємство як наслідок — отримати збитки. Тому споживачі цілком можуть бути певні в безпечності продукції, вирощеної на «Кременчуцькій овочевій фабриці».

«Я вважаю, що тепличні овочі знаходяться в більш контрольованому середовищі, як з точки зору клімату, так і з точки зору живлення. Ми завжди контролюємо, чим їх живимо і в якій кількості. А рівень речовин, які рослина може накопичити за період вирощування, завжди чітко контролюють уповноважені органи», — додає керівник «Кременчуцької овочевої фабрики».

На підприємстві раз на 10 днів здають зразки продукції,  у яких перевіряють вміст нітратів, пестицидів, радіонуклідів тощо. Кожен із цих показників контролюється зі встановленою періодичністю.

Захист овочевих культур на підприємстві

На овочевому підприємстві у Кременчуці використовують кілька методів захисту рослин — біологічний і хімічний. Насправді, як каже Наталія Дегтярьова, у теплицях підприємства майже немає проблем із хворобами рослин, оскільки там витримується потрібний мікроклімат. Але час від часу виникає потреба захищати рослини від шкідників.

«Для захисту огірків і томатів не використовуємо. Зазвичай вирощувані гібриди й сорти мають стійкість до типових хвороб. А от для захисту від шкідників використовуємо саме біологічний метод — ентомофагів, тобто хижих комах і паразитів, які порушують життєві цикли шкідників та створюють біотичний бар'єр захисту для культур»,  — ділиться Сергій Шевченко.

Головний агроном підприємства Наталія Дегтярьова уточнює, що для захисту томатів від шкідників, наприклад, найчастіше використовують хижих клопів макролофусів та ос енкарзій. Для захисту салатів теж уникають використання будь-яких пестицидів, натомість послуговуються жовтими клейкими пастками.

А от для захисту розсади овочевих культур від шкідників агрономічна служба підбирає максимально безпечні для людини препарати. На підприємстві, між іншим, мають великий досвід роботи із інноваційними інсектицидами Верімарк та Ексірель від компанії FMC.

«Хімічний захист у нас базується на обприскуванні або замочуванні розсади в робочих розчинах інсектицидів.  Наприклад, капусту «проливаємо» препаратом Верімарк у фазі 3-5 листків з розрахунку 15 мл на 1000 рослин», — пояснює спеціалістка.

Читати за темою: Як збільшити ефективність ЗЗР — вплив ад'ювантів

Наталія Дегтярьова уточнює, що найчастіше на підприємстві використовують саме «пролив» розсади, адже цей спосіб швидкий і технологічний. Це дозволяє за короткий період обробити великі обсяги рослин без додаткового залучення робітників.

«На томати ми вносили Верімарк у нормі 500 мл/га через крапельний полив одночасно з підживленням. Препарат діє до місяця, рослина захищена від низки шкідників, як-от: білокрилки чи трипси. Це особливо важливо в початковий період, коли рослина набирає силу, і готується до плодоношення найближчим часом», — розказує про досвід застосування препарату спеціалістка.

Своєю чергою, Тарас Рубанка, менеджер з розвитку овочевих культур компанії «ФМС Україна», каже, що досі при вирощуванні сільськогосподарських культур у теплицях неможливо повністю відмовитися від хімічного захисту. Тому більшість господарств застосовують подібні інтегровані системи захисту. При цьому виникає потреба підбирати препарати так, аби вони були сумісні з ентомофагами, яких використовують у тих же теплицях, та безпечними для людини.

«Багато українських овочівників, у тому числі «Кременчуцька овочева фабрика», успішно працюють із двома препаратами FMC — Ексірель і Верімарк. Вони чудово захищають овочі як відкритого, так і закритого ґрунту, справляються з різними сисними і листогризучими шкідниками та мають низку інших переваг»,  — наголосив Тарас Рубанка.

За словами фахівця, завдяки діючій речовині циантраніліпролу, ці препарати є абсолютно безпечними для ентомофагів та корисних комах-запилювачів (джмелів та бджіл), яких нерідко застосовують у теплицях. 

Крім того, препарат Верімарк має унікальну формуляцію, яка дозволяє використовувати промивання чи замочування розсади, діє через корінь і захищає молоду розсаду протягом перших 4 тижнів, які в більшості випадків є вирішальними при закладці майбутнього врожаю. А невеликі норми внесення та доведена ефективність дозволяють економічно обґрунтувати застосування цього препарату в технології вирощування овочевих культур.

© Катя Капустіна, Kurkul.com, 2021 р.

Виконано за допомогою Disqus

+ 9° ... + 3°

Вітер

2м/с

Опади

3.08мм

Вологість

70%