Чи реально отримати кредит на посівну фермеру: відповіді, умови, рішення

Чи реально отримати кредит на посівну фермеру: відповіді, умови, рішення

4 травня 2022 1094 0

«Допоможіть розібратись», прочитали ми в останньому листі на електронній пошті. Знайомий фермер звертався до нас з проблемою, яка турбує зараз всіх: на носі посівна, а грошей нема. Влада закликає: «агросектор не може нас підвести, оскільки українцям потрібна їжа». Всюди розказують про програми пільгового кредитування та допомогу з пальним та насінням. Банки також закликають фермерів отримати вигідні кредити на унікальних умовах. Та як стверджує наш фермер у листі, жоден з його друзів так і не зміг отримати бажане кредитування. Тому у сьогоднішньому матеріалі ми розглянемо позиції трьох сторін конфлікту та розберемось чи реально все-таки в Україні отримати пільговий кредит на посівну.

Як держава підтримує фермерів?

Посівна 2022 стала стратегічною у планах керівництва держави. Та й всі прекрасно розуміють — їсти щось треба, тому фермерам поставили задачу: тримати продовольчу безпеку країни. У тім і на цьому фронті ситуація складна: десь стріляють, впав снаряд, витоптали поле, змародерили трактор, а десь елементарно не запаслись насінням та пальним. Розуміючи цю всю ситуацію, уряд анонсував програму доступних кредитів для аграріїв. Про це повідомив особисто Володимир Зеленський в щоденному зверненні до народу ще 17 березня.

Читати за темою: Як держава підтримувала агросектор з 2015 року

Володимир Зеленський. Фото: president.gov.ua

«Наш уряд вже підготував рішення про розширення програми кредитування для підприємців на базі програми «5-7-9%». Створюємо нову можливість — будь-який бізнес зможе отримати кредит під 0% на час воєнного стану та одного місяця після війни», — заявив президент.

Після цього до програми «Доступні кредити 5-7-9%» внесли зміни, щоб збільшити можливості для кредитування:

  • Програму розширили для середніх підприємств з річним доходом до €50 млн (раніше було €20 млн) та для великих підприємств з доходом понад €50 млн незалежно від кількості працюючих.
  • Максимальна сума кредиту збільшилась з 50 млн грн до 60 млн грн.
  • Відсоткова ставка — 0% річних.
  • Цілі кредитування:
    • інвестиційний кредит на придбання сільськогосподарської техніки,
    • кредит на поповнення обігових коштів для придбання насіння, добрив та паливно-мастильних матеріалів.

Читати також: Кредитна лінія — «швидкі» гроші для фермера у будь-який момент

Володимир Зеленський: «Будь-який бізнес зможе отримати кредит під 0% на час воєнного стану та одного місяця після війни»

  • Строк кредиту — 6 місяців.
  • Термін подачі заявки на участь у програмі — до 31 травня 2022 р.
  • Розмір кредитної гарантії — 80% від суми кредиту.

На додачу КМУ виділив понад 25 млрд грн на компенсацію відсотків та надання гарантій за кредитами для аграріїв на час посівної. А в кінці березня до програми внесли ще деякі зміни:

  • строк дії державної гарантії за портфелем кредитів банків-кредиторів та за кредитами — 1 рік;
  • всі умови кредитування агровиробників поширюються виключно на кредити, а не поширюється на кредитну лінію;
  • нова мета кредитування у рамках портфеля — для фінансування забезпечення посівів сільгоспкультур, у тому числі купівлі с/г продукції, а також добрив, ЗЗР, пестицидів та агрохімікатів, ПММ, запчастин, основних засобів та нематеріальних активів, оплати праці, оренди нерухомого та рухомого майна, інших товарів (робіт, послуг);
  • для кредиту встановлено максимальний строк — до 1 року, а також максимальна сукупна заборгованість позичальника — 1 500 млн грн;
  • розмір комісій — не більше ніж 1% річних сум кредиту (для кредитів зі строком кредитування менш ніж 1 рік — до 1 % разово).

Як бачимо, умови кредитування дійсно поблажливі. І все наче працює. Уряд та Мінагро звітує про успішний перебіг програми. Зауважимо той факт, що часто в пресс-повідомленнях наголошується, що скористатися пільговими позиками можуть дрібні господарства. Жодних обмежень за кількістю землі в обробці також не встановлювалось.

В останньому повідомленні Мінагро від 21 квітня йшлося, що банки видали кредити 3070 с/г товаровиробникам на 8 млрд 840 млн грн. Основна частина цієї суми була залучена за програмою портфельних гарантій 80% — 7 млрд 155 млн грн. Серед лідерів за отриманням коштів аграрії центральних областей — Кіровоградщини, Вінниччини та Житомирщини. 

Читати ще: Фінансові інструменти агробізнесу: результати 2021 року

Микола Сольський, міністр аграрної політики України

Міністр агрополітики Микола Сольський розповів, що уряд вже передбачив 25,5 млрд грн на пільгове кредитування. Тобто наразі видано кредитів всього на 35% від цієї суми. Хоча в одній з попердніх промов міністр назвав заплановану суму на цю програму в 50 млрд грн.

Які умови для кредитування аграріїв озвучують банки?

Отож з березня банки почали кредитувати фермерів за оновленою програмою «Доступні кредити 5-7-9» + підтримка посівної з гарантійним пакетом. Основні складові програми:

  • Ставка —  0%;
  • Строк кредитування — 6 місяців;
  • Сума кредиту — до 60 млн грн;
  • Без застави, за рахунок покриття 80% держгарантією.

Читати також: Фонди, земля чи виробництво ЗЗР — куди інвестувати для максимального прибутку

Наразі такі пільгові агрокредити можна отримати у 22 банках країни. Це «Ощадбанк», «ПриватБанк», «ПУМБ», «ПроКредит Банк», «Райффайзен Банк», «УКРГАЗБАНК», «Укрексімбанк», «КРЕДОБАНК», «МІБ», «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», «ОТП БАНК», «МТБ БАНК»,  «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», «Полтава-Банк», «БАНК ВОСТОК», «БАНК АЛЬЯНС», АКБ «Львів», «АСВІО БАНК», «ТАСКОМБАНК», «ПІРЕУС БАНК МКБ», «КРЕДИТВЕСТ БАНК», «КІБ».

До того ж банки можуть створювати власні специфічні програми для агровиробників. Наприклад, в Ощадбанку діють профільні акції на купівлю сільгосптехніки чи добрив.

«Ми пропонуємо дуже різноманітний продуктовий ряд та багато партнерських програм для аграріїв. Серед наших партнерів — лідери ринку, світові бренди сільгосптехніки, насіння, ЗЗР та міндобрив. Наші кредитні спеціалісти допоможуть визначитися з вибором та обрати саме ту пропозицію, що буде оптимальною для вас», — прокоментувала директорка департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу «Ощадбанку» Наталя Буткова-Вітвіцька.

Читати за темою: Наталія Буткова-Вітвіцька: Кредитування — сходинка на новий рівень агросектора

Наталя Буткова-Вітвіцька, директорка департаменту мікро-, малого та середнього бізнесу «Ощадбанку»

Представниця Ощаду наголосила, що сьогодні більшість агроклієнтів все ж обирає програму «Доступні кредити 5-7-9%». У рамках програми аграрії можуть отримати фінансування з меншою заставою – 20% від суми кредиту, інші 80% покриваються держгарантією. І дійсно таке комбо — найкращий варіант отримати додаткове фінансування. В фаворитах таке поєднання і клієнтів банку ПУМБ.

«Відповідно до умов програми для отримання фінансування аграріям потрібно надати тільки 20% забезпечення, а залишок покриває держава. ПУМБ також продовжує залишатися одним з лідерів за обсягом наданих коштів і за іншою пільговою програмою 5-7-9%, займаючи 3 місце серед банків-учасників», — повідомляють у ПУМБ

Ми порівняли деякі кредитні деталі, що мають ключове значення.

Читати ще: Ольга Трофімцева: Повноцінно замінити країну, що входить до ТОП-5 виробників та експортерів — неможливо

Так у ПУМБ зазначають, що банк продовжує надавати фінансування там, де немає бойових дій, а бізнес клієнта здатен працювати. Банк розглядає кредитні заявки як діючих, так і нових клієнтів. Але потрібно розуміти, що кредитування в умовах війни має певні обмеження, у тому числі щодо обсягів фінансування нових клієнтів.

Основною перевагою банку, навіть у період воєнного часу, залишається швидкість прийняття рішення за кредитами.

В Ощадбанку також наголосили, що умови видачі позик для нових і діючих клієнтів не відрізняються.

Ми також зателефонували на гарячу лінію Приватбанку. На питання щодо територій, де видають кредити, менеджери зазначили, що кожен випадок працівники розглядають індивідуально. До того ж банк пропонує власні програми агрокредитування, а не тільки пільгові.

Редакція провела опитування на своєму ТГ-каналі серед фермерів, так серед 600 опитаних, лише 15% (90 осіб) отримали кредит, 40% (240 осіб) отримали відмову, інші 45%, які брали участь у опитуванні не брали кредит, а клікали на опитування для перегляду статистики. Переглянути опитування можна за посиланням.

Як бачимо, багато фермерів скаржаться на відмову в кредитуванні. І в підсумку ми визначили 5 головних причин відмови клієнтам:

  • Банки не видають кредити в ризикових зонах. 
  • Норма земельного банку, яка не дозволяє отримати кредити дрібним фермерам та одноосібникам.
  • Офіційне ведення бізнесу, хороша кредитна історія та незаплямована банкова репутація.
  • Платоспроможність, яку потрібно довести, наприклад, позитивним річним балансом.
  • Людський фактор. Ми опитали телефоном фермерів, деякі стверджують, що рішення залежить особисто від менеджера банку.

Читати також: Огляд міжнародної преси: Війна в Україні може занурити більше п’ятої частини людства в бідність

На окупованих територіях та у зоні активних бойових дій кредитування припинено

Про причини відмов ми поговорили і з представниками банків. Представниця «Ощадбанку» Наталя Буткова-Вітвіцька відповіла, що найчастіше аграріям відмовляють, через недостатню платіжну спроможність, згідно з офіційною фінансовою звітністю. Менеджери Привату відповіли, що значення має позитивна фінансова та кредитна історія господарства.

«Основний критерій прийняття рішення, щодо кредитування того чи іншого позичальника – це його фінансовий стан та рівень ризиковості проєкту. Якщо позичальник та структура угоди відповідають вимогам кредитної політики банку, рішення буде позитивним», — відповіли нам у банку ПУМБ.

Менеджери Приватбанку знову ж точної відповіді не дали, а тільки сказали — «підготуйте пакет документів, а там подивимось»

Отримати кредитування можуть лише фермери з зембанком від 100 га

Все ж, для того, щоб побачити реальну ситуацію ми почали обдзвонювати аграріїв з різних регіонів, які мають різні земельні банки і висаджують відмінні культури. Також ми промоніторили соцмережі. І отримали таку статистику, що з 10 запитів на кредит тільки 2 отримують схвальний результат.

Читати ще: Агро під час війни — дайджест

Ми б можливо засумнівались, але наші припущення підтвердила фермерка Олена з Полтавщини.

«Допомагаю вести бухгалтерію 15 фірмам з різних регіонів. З них 10 середніх, а 5 — малих господарств. Такий додатковий бізнес. Я особисто збирала для них пакети документів на кредити. Зрозуміло дрібним одразу відмовили, а з цих 10 дали тільки одному у Приватбанку. Ще один фермер, 112 га має, чекає результату вже 4 тижні», — розповіла вона. 

Жінка каже, що з району знає тільки ще одного аграрія, якому дали кредит, також в Приватбанку.

«В Приваті є така система розрахунків. Банк сам рахує на основі бухобліку і оборотів, що ти можеш взяти. І от на основі цих розрахунків один знайомий зміг взяти кредит. При чому йому потрібно було всього 500 тис. грн на посівну, а банк дав майже 1 млн грн. Півроку жодних додаткових відсотків, то можна брати скільки дають. Також знаю приклад в Ощадбанку, один аграрій хотів взяти кредит, щоб сою не продавати та скупитися на посівну. То ми 4 тижні готували весь пакет документів і банк дав згоду. Умови: 2 місяці безвідсотковий кредит, а далі з заставою», — поділилась пані Олена.

 

Читати за темою: Корективи війни, або як проходить посівна у воєнний час?

З 10 запитів на кредит тільки 2 отримують схвальний результат

Також за коментарем ми звернулись і до Асоціації фермерів і приватних землевласників України (АФЗУ). Віцепрезидент асоціації, голова Черкаської АФЗ Віктор Гончаренко підтвердив існуючу проблему.

«Дійсно кредит взяти непросто. Про одноосібників тут взагалі мова не йде, вони виживають. ФОПи теж не отримують згоди на кредитування. А ті, хто має понад 100 га, отримують фінансування. Але питання навіть не в цьому: пільговий період кредиту, коли ставка 0%, тільки 6 місяців. Я вважаю, потрібно продовжити термін пільгової ставки», — наголосив фермер.

Він пояснює, що після безвідсоткового періоду наступні умови позичання значно жорсткіші і деякі аграрії просто не справляться з боргом.

Читати ще: 11 міжнародних аграрних компаній про свій статус роботи у РФ

Віктор Гончаренко, голова Черкаської АФЗ

«Фермери збирають врожай, але порти заблоковано. На внутрішньому ринку у закупівельників ціна значно нижча. За таких умов багато дрібних і середніх підприємств можуть збанкрутіти. Тому владі потрібно або ж продовжувати термін пільгового кредитування, або якомога швидше розв'язувати логістичну проблему з експортом», — розмірковує Віктор Гончаренко. 

Фермер каже, що це питання весь час обговорюється в АФЗУ, відповідно вони роблять запити до профільного комітету у Верховній Раді, яка своєю чергою намагається донести проблему на верхівку. Проте на цьому все закінчується.

Читати також: Експортувати, не можна залишити, або Біль сучасного експорту української агропродукції

Після безвідсоткового періоду наступні умови позичання значно жорсткіші і деякі аграрії просто не справляться з боргом

Як бачимо реально отримати кредит для фермерів — це не така проста історія. Так є ті хто отримує кредити, так умови цього кредитування непогані, але знову ж більші можливості в руках великих господарств, а середнім і дрібним фермерам слід розраховувати на власні збереження.

Що робити, коли відмовили у кредитуванні?

Що ж робити нашому знайомому фермерові. Відповідь однозначна — пробувати. 

По-перше, звертатись в різні банки, при цьому навіть відділення і працівник має значення. Пакет потрібних документів переважно однаковий, тому якщо ви зберете його раз, то можете з ним звертатись.

По-друге, не зволікати з часом. До закінчення видачі кредитів на таких умовах залишився всього місяць. Тому краще, якомога швидше починати переговори з фінустановами.

По-третє, просити про допомогу інших. Зараз під час війни, та ми впевнені, що й до того фермери виручали один одного. Й зараз в кого є надлишок, той поділиться, як насінням, так і пальним чи добривами. Існує практика, що фермер, якому вдалось отримати кредит надлишкові кошти зичить. При цьому складається розписка, а гроші вносяться на рахунок господарства, як фінансова допомога.

© Юлія Маковей, Kurkul.com, 2022 р.

Виконано за допомогою Disqus
Матеріали за темою