У Всеукраїнський День фермера Kurkul.com пропонує озирнутись у минуле, щоб оцінити і віддати пошану фермерам, які виживають у таких складних умовах, тримаючи на собі економіку України, її продовольчу безпеку та посилюючи здатність до оборони.

Чотири роки повномасштабної війни змусили українських аграріїв шукати рішення там, де варіантів, здавалося б, не лишилося. Камери зі штучним інтелектом намагаються компенсувати брак працівників на фермі. Польові працівники постійно зазнають загрози від ударів дронів. Виробництва обирають нові напрямки роботи після релокації.  

Сьогодні ми зібрали для вас посилання на надихаючі приклади тих фермерів і фермерок, хто адаптується і знаходить нові можливості навіть у непростий воєнний час.

Технології та ШІ замінюють дефіцитну робочу силу

Камери з ШІ на молочній фермі замість бракуючих рук

На Черкащині СПОП «Відродження» побудувало новий тваринницький комплекс, де доїльне обладнання індивідуально підлаштовується під кожну корову, а камери зі штучним інтелектом фіксують вгодованість, кульгавість тварин і дотримання протоколів персоналом. Директорка господарства Тетяна Ляшенко пояснює мотивацію: «Люди вже не хочуть працювати там, де важко фізично і некрасиво. Молодь іде туди, де гламурно та сучасно».

Найпотужніша ґрунтова лабораторія Півдня

СФГ «Балкани» з Бессарабії за 30 років виросло з 50 га до 24 тис. га і створило власну ґрунтову лабораторію з 3000–3500 сортовипробувальними ділянками на рік. Під час війни завдяки грантовим програмам в господарстві купили нове обладнання для лабораторії, і тому дослідження стали ще швидшими та якіснішими. В результаті у СФГ «Балкани» повністю змінили сівозміну, перейшовши виключно на озимий клин, і далі продовжують працювати над здоровʼям ґрунтів.

В таких умовах механізатори господарства зайняті не весь сезон. Щоб уникнути простоїв, керівництво прийняло рішення надавати послуги обробітку земель власної технікою та персоналом як в Україні, так і за кордоном.

Розумна теплиця —  дві культури в одному просторі

Фермер Максим Нетудихата з Миколаївщини експериментує з вирощуванням цукрової кукурудзи та огірків в одній теплиці. Для цього фермер обрав ультраранні низькорослі гібриди кукурудзи з компактним стеблом, здатні швидко проходити фази розвитку в умовах обмеженого простору теплиці.

Війна змусила шукати нові ринки збуту — досвід Геннадія Гадзовського

У 2022 році вартість добрив для господарства Геннадія Гадзовського зросла вдвічі, але точкове управління живленням дозволило вижити без жодного збиткового року. Коли відкрився ринок Європи, господарство швидко переорієнтувалося на експорт — вся команда день і ніч фасувала 6000 т зерна у біг-беги для відправки за кордон. 

«Це важливий момент, коли ми, недовго думаючи, підлаштувалися під вимогу ринку», — розповів Геннадій Гадзовський.

У 2023–2024 роках, з відкриттям портів і поверненням трейдерів господарству вдалося бути прибутковим. 2024-й став «роком фермера» — конкуренція дозволила реалізувати врожай із максимальним прибутком.

Зміна сівозміни через загрозу дронів та виклики ринку

«Соняшник менше горить» — сівозміна під удари FPV

Аграрій Андрій Воронкін з Харківщини через постійні атаки дронів по полях біля доріг вирішив навесні сіяти лише соняшник. Інші культури, за його словами, можуть буквально згоріти. 

«Весною будемо сіяти тільки соняшник — він більш убезпечений від ударів дронів, менше горить. Інші культури, такі як соя, квасоля та льон, ми поки сіяти не будемо, оскільки все може згоріти, тому будемо сіяти тільки соняшник», — розповів директор товариства «Колос».

Посуха забрала соняшник — врятували теплиці

ПП «Стелс-Агро» з Херсонщини втратило половину посівів соняшника через посуху.

«Вкладення на 80 га 8–10 тис. грн/га, а це приблизно 800 тис. грн. А зібрали 2 т/га соняшнику — це десь 80 тис. грн. Тобто тут цифри самі за себе говорять. Тому більше ризикувати немає бажання», — зазначив керівник аграрного підприємства Олексій Білий.

Проте господарство врятували овочі. Теплиці дозволяють підприємству залишатися на плаву, зокрема, виплачувати заробітну плату.

Сумські кавуни замість Херсонських — диверсифікація під обстрілами

ТОВ «Беседівське» з Сумщини уже третій рік поспіль вирощує кавуни та овочі. Директор господарства Петро Постіл планує розширити баштан удвічі: «Хочемо, щоб наші земляки смакували не херсонськими та запорізькими, а сумськими кавунами, беседівськими»

Але робота проходить під постійною загрозою. Був випадок: при збиранні соняшнику восени тракторист господарства переїхав комбайном розтяжку з боєзарядом. До технічних викликів додається ще й проблема з навігацією, яка через РЕБ практично не працює: «Велику кількість часу простоюємо, але перебудовуємося, пристосовуємося».

Два врожаї за сезон, щоб встигнути на стиснутому ринку

СТОВ «Воля» з Черкащини у 2026 році працюватиме у два обороти. У господарства планують зібрати врожай ранньої моркви й столового буряку, а потім на тих самих площах висадити цвітну й пекінську капусту та броколі. Розсаду виростять у власній теплиці. 

Втім, головна тривога не перевиробництво, а звуження внутрішнього ринку через війну. Заступник директора В'ячеслав Кісліцин зазначає: «Цибулю масово сіють навіть ті, хто не вміє її зберігати, тож ціни стрімко падають. Фермери продають усе, аби продати». Вихід він бачить у переробці, адже сушені й заморожені овочі мають високий попит у Європі, але такого виробництва в Україні все ще мало.

Адаптуватися на місці — регіональна трансформація та відновлення земель

Виноградники на розмінованих землях Миколаївщини

У межах проєкту «Коріння Миру» на розмінованих землях Миколаївщини відновлюють виноградники та сади. Проєкт реалізується спілкою «Асоціація крафтових виноробів Причорномор’я» та має важливий соціальний компонент: до навчання й роботи були залучені жінки, ветерани та внутрішньо переміщені люди, що сприяло розширенню економічних можливостей для вразливих груп населення та зміцненню соціальної згуртованості в громаді.

«Наше завдання – показати, що навіть в умовах війни можна створювати стійку економіку на місцях. Це історія про людей, землю і партнерство», – підсумовує голова спілки Георгій Молчанов

Пелетний завод для енергонезалежності

ФГ «Напорівське» з Чернігівщини після деокупації відновило господарство і побудувало пелетний завод, що дає змогу економити на енергоносіях за рахунок відходів деревини та рослинництва.

Тунельне овочівництво компенсує втрату Каховського водосховища

Українська овочева галузь пережила радикальну трансформацію внаслідок війни та окупації південних територій. Ланцюги постачання овочевої продукції як закритого, так і відкритого ґрунту істотно скоротилися, а регіони почали активно розвивати власне виробництво. 

«Тепер кожен обласний центр прагне забезпечити себе якісною ранньою та позасезонною продукцією самостійно. Рання овочева продукція — це чудовий напрямок, який дозволяє розтягнути сезон, диверсифікувати виробництво по всій Україні та компенсувати втрачені обсяги», — пояснив Тарас Баштанник, голова Української плодоовочевої асоціації. 

Історії релокації та відродження бізнесу 

Птахофабрика релокувалася з Донеччини на Вінниччину

СФГ «Олександрівське» втратило філії на Донеччині — близько 3 тис. кролів і птахофабрику на 100 тис. курей знищили обстріли. Власник Юрій Зубко релокувався на Вінниччину разом з понад десятком родин колишніх працівників, відновив птахофабрику на 700 тис. курей-несучок і планує побудувати біогазовий завод.

Млин замість овочів — диверсифікація після релокації

Фермер Олександр Орєхін був змушений релокуватися з окупованого Дніпрорудного на Дніпровщину і замінив овочівництво на мукомельне виробництво — понад 15 видів борошна для київських хлібопекарень. Зараз служить у ЗСУ, а млин працює без нього. Головний урок: «В жодному разі не можна мати всі активи в одному місці».

Історія релокації Libra Agro

Компанія втратила все виробництво краплинної стрічки в окупованій Каховці. Директор Руслан Наумов взяв кредит, придбав занедбану ферму на 2 га в Одеській області і за чотири місяці відбудував виробництво, зберігши команду через однакову зарплату для всіх — 15 тис. грн і робітнику, і директору. За два роки компанія вийшла на довоєнні обсяги продажів.

© Kurkul.com, 2025 р.